Постанова від 17.10.2025 по справі 374/52/25

КИЇВСЬКИЙАПЕЛЯЦІЙНИЙСУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2025 року місто Київ

справа № 374/52/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/12709/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 23 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Потапенко А.В., про повернення зустрічної позовної заяви у справі за зустрічною позовною завою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання та відновлення права, визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними тощо, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року представник ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» - Кричевський В.В. звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з позовною заявою у якій просив: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію 25 560,53 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 31 березня 2025 року відкрито провадження в справі. Справу призначено за правилами спрощеного з повідомленням (викликом) сторін.

18 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання та відновлення права, визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 02 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання та відновлення права, визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними, - залишено без руху.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 23 травня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання та відновлення права, визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними, повернуто ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що ухвала винесена незаконно та необґрунтовано, через неповноту встановлення та неправильність обставин, що мають значення для справи, неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин та з порушенням норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що апелянт залишила за собою право звернутись до суду за відшкодуванням після визначення точної суми, адже наразі неможливо становити встановити реальний розмір понесеної шкоди. Крім того, вказує, що вибір способу захисту, а також визначення розміру моральної шкоди покладено на суд, адже «суд знає закон».

Вказує, що висновки суду про те, що суд не може з'ясувати які конкретно позовні вимоги визначено в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 , а перелік позовних вимог у вступній частині позовної заяви не співпадає з позовними вимогами у прохальній частині не відповідає вимогам законодавства, адже в діючому законодавстві не існує чітко встановленої форми і правил написання позовної заяви, де зазначено що вступна і прохальна частина мають співпадати чи бути тотожними, адже людина як автор має право створювати свій правочин на свій власний розсуд і викласти так, як вважає за потрібне.

Крім того, суд порушив принцип змагальності сторін надавши можливість ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» подати позов до ОСОБА_1 без належного підтвердження повноважень керівника. Вважає, що поведінка суду свідчить про упередженість, оскільки до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» застосовано м'якші вимоги, а до апелянта надмірно суворі.

Зазначила, що недоліки зустрічної позовної заяви, які було усунуто в строки, не були значущими та не перешкоджали розгляду по суті. Апелянтом у зустрічній позовній заяві і в зустрічній позовній заяві в новій редакції зрозумілою українською мовою чітко вказані предмет позову, способи захисту, наведена нормативна база для визнання вимог і дій ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» незаконними та неправомірними.

07 липня 2025 року до через Ржищівський районний суд Київської області від представника ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвоката Кричевського В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому останній, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 23 травня 2025 року без змін. Вказував, що посилання відповідача на те, що прийняття зустрічної позовної заяви позбавило її права на справедливий розгляд по суті не відповідає дійсності, адже в комплексі наданих їй прав вона використала, надавала пояснення та заявляла клопотання, які частково задовольнялись судом. Вважає, що право на свій захист відповідач використала на свій власний розсуд, а прийняття рішення не на її користь не означає, що воно винесене в супереч нормам права і є незаконним лише з тієї підстави, що зустрічний позов був повернутий в законний спосіб ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові), розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволеннюз наступних підстав.

Законодавець у статті 4 ЦПК України встановив, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

З матеріалів справи вбачається, у лютому 2025 року представник ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» - Кричевський В.В. звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з позовною заявою у якій просив: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію 25 560,53 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 31 березня 2025 року відкрито провадження в справі. Справу призначено за правилами спрощеного з повідомленням (викликом) сторін.

Дану ухвалу разом із позовною заявою з додатками направлено на поштову адресу ОСОБА_1 . Отримання ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 31 березня 2025 року підтверджується зворотнім повідомленням з особистим підписом про одержання ОСОБА_1 (а.с. 60).

18 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання та відновлення права, визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 02 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання та відновлення права, визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними тощо, - залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу необхідно виконати вимоги пунктів 3, 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та викласти обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (моральної коди та розміру втраченого заробітку); зазначити конкретні норми права із посиланням на відповідні норми законодавства; зазначити конкретні норми права із посиланням на відповідні норми законодавства; зазначити зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; викласти обставини, яким позивач обґрунтовує кожну позовну вимогу; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, із приводу конкретних позовних вимог дослівно: «4. Визнати договір № 200861300 від 13 листопада 2012 року укладений між ПАТ «АЕС.Київобленерго» та ОСОБА_1 нікчемним та недійсним щодо відносин з юридичною особою з назвою ТОВ «КОЕК» код ЄДРПОУ 42094646, так як укладений з іншою юридичною особою; 5. Визнати договір № 400861300, який начебто укладений на ім'я ОСОБА_1 недійсним, нікчемним і таким, який не має юридичної сили без підписів обох сторін. 6. Визнати суму заборгованості в розмірі 25560,53 грн., вказану в первинній позовній заяві ТОВ «КОЕК» нарахованою неправомірно, не підтвердженою документально, а отже - вигаданою. 7. Зобов'язати ТОВ «КОЕК» припинити вимагати сплату коштів в будь-якому розмірі від ОСОБА_1 . 8. Зобов'язати ТОВ «КОЕК» всю суму коштів, яка надійшла від ОСОБА_1 на рахунок IBAN: НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в AT «Державний ощадний банк України», МФО 322669, перерахувати на бюджетний рахунок територіальної громади м. Ржищів, відкритий в Казначействі як поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» для відновлення та модернізації об'єктів енергетики та ліній електро-передач"; 11. Визнати відкриття юридичною особою з назвою ТОВ «КОЕК» рахунків, які не є рахунками зі спеціальним режимом використання введенням в оману споживачів та діяльністю юридичної особи по відмиванню доходів та фінансуванню тероризму; 12. Визнати використання державного та комунального майна юридичною особою приватного права з назвою ТОВ «КОЕК» для отримання прибутку таким, що наносить економічну шкоду державі, територіальній громаді, її членам та особисто ОСОБА_2 та її сім'ї; 13. Визнати обставину про постачання електричної енергії від юридичної особи з назвою ТОВ «КОЕК» - недоведеною, отже такою, що не підлягає оплаті на підставі відсутності первинних документів бухгалтерського обліку; 14. Визнати протизаконними та протиправними дії юридичної особи з назвою ТОВ «КОЕК», які полягають у видачі вказівки на здійсненні незаконного відключення житлової квартири Позивача шляхом пошкодження пломб на коробці лічильника та від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; 15.Визнати дії юридичної особи з назвою ТОВ «КОЕК», які полягають у видачі вказівки на здійсненні незаконного відключення житлової квартири Позивача шляхом пошкодження пломб на коробці лічильника та від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 - порушенням антимонопольного законодавства та недоброчесною підприємницькою діяльністю з боку юридичної особи; 16. Заборонити юридичній особі з назвою ТОВ «КОЕК», відключати житлову квартиру Позивача за адресою: АДРЕСА_1 від електрозабезпечення шляхом від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника та опломбування коробки лічильника, пошкодження кабелю чи лічильника, від'єднання від мережі електрозабезпечення та в будь- який інший спосіб; 17. Визнати дії юридичної особи з назвою ТОВ «КОЕК», такими, що порушують законодавство про захист персональних даних.», для вирішення питання щодо юрисдикції спору, суду необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа у порядку визначеного судочинства».

Згідно із розпискою, ОСОБА_1 отримала копію ухвали 14 травня 2025 року.

На виконання вимог ухвали суду 21 травня 2025 року ОСОБА_1 була подана уточнена позовна заява.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 23 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання та відновлення права, визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними тощо - повернуто ОСОБА_1 , з тих підстав, що недоліки позовної заяви усунуто не було.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивач вимоги ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху не виконала, надана зустрічна позовна заява в новій редакції не відповідає пунктам 4,5 ст. 175 ЦПК України, а тому відповідно до ст. 175 ЦПК України підлягає поверненню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1, п. п. 3 4, 5, ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрутований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зі статтею 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві повинен бути викладений обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; почергово зміст кожної позовної вимоги, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну позовну вимогу та зазначення доказів, що їх підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Визначаючи предмет позову як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Апеляційний суд перевірив підстави повернення зустрічної позовної заяви та встановив, що у заяві про усунення недоліків, поданій позивачем на виконання вимог ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 02 травня 2025 року, вбачається, що остання у зустрічній позовній заяві вказала два переліки (у вступній та прохальній частині) які відмінні. В порушення п. 4, 5, ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено обґрунтування конкретних вимог з посиланням на відповідні докази, не зазначено конкретних норм права із посиланням на відповідні докази, зокрема, щодо позовних вимог про визнання правосуб'єктності та відновлення прав позивачки, які саме порушені права позивачки підлягають відновленню, як саме були викрадені і використані персональні дані паперового громадянина ОСОБА_1 .

Також, слід зазначити, що ряд вимог фактично не містить предмета спору (визнати правосуб'єктність Жінки ОСОБА_1 - людини в правовому статусі Людина з правосуб'єктністю людина; відновити порушені права, свободи та інтереси людини). Ряд вимог - це посилання на певні обставини, які підлягають доказуванню під час розгляду первинної позовної заяви по суті.

Не зазначено як саме норми Міжнародного торгового кодексу UCC, Конвенції, пакти та Декларації, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, на які посилається позивачка, відносяться до заявлених позовних вимог зустрічного позову.

Зміст зустрічної позовної заяви містить заперечення проти первинного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачкою не визначено змісту позовних вимог (предмет позову): спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує кожну позовну вимогу; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, із приводу заявлених позовних вимог.

Отже, ОСОБА_1 не дотрималась обов'язкових вимог до змісту позовної заяви, які передбачені пунктами 4, 5 частини 3 ст. 175 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, та на їх правильність не впливають, а фактично зводяться до не згоди із процесуальним рішенням.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Отже, ОСОБА_1 не позбавлена права і наразі подати окремий позов до суду на загальних підставах.

За наведеного, вимоги апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 23 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
131102568
Наступний документ
131102570
Інформація про рішення:
№ рішення: 131102569
№ справи: 374/52/25
Дата рішення: 17.10.2025
Дата публікації: 23.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (09.06.2025)
Дата надходження: 18.04.2025
Предмет позову: Зустрічна позовна заява про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої протиправними діями
Розклад засідань:
30.04.2025 10:30 Ржищівський міський суд Київської області
14.05.2025 10:30 Ржищівський міський суд Київської області
21.05.2025 14:00 Ржищівський міський суд Київської області
21.05.2025 16:00 Ржищівський міський суд Київської області