Справа № 361/11520/24 Головуючий у І інстанції Гізатуліна Н.М.
Провадження №22-ц/824/12013/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
15 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», в особі виконуючого обов'язки директора Банчука Станіслава Ярославовича на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», на дії органу примусового виконання,
У березні 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду першої інстанції із зазначеною скаргою.
В обґрунтування скарги зазначав, що судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24 стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (далі - ДП «УКРСПИРТ») на його користь 196 143,55 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Постановою Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Бучацький ВДВС) від 20 січня 2025 року № 76830468 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище судового наказу. Виконання судового рішення здійснюється начальником відділу - Романюком О.В.
Наказом фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 затверджені Переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Наказом Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами)» Єдиний майновий комплекс ДП «УКРСПИРТ» включено до Переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Постановою Бучацького ВДВС від 14 березня 2025 року № 76830468 зупинено вчинення виконавчих дій з виконання вказаного вище судового наказу, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з включенням Єдиного майнового комплексу ДП «УКРСПИРТ» до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 335/1961/23 у подібних правовідносинах, ОСОБА_1 зазначав, що при прийнятті оскарженої постанови про зупинення вчинення виконавчих дій державний виконавець не врахував, що п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідає Конституції України, а зупинення вчинення виконавчих дій є втручанням держави у право на мирне володіння майном, яке у даному випадку здійснюється не на підставі закону та є непропорційним меті втручання, якою, вочевидь є запобігання знецінення активів підприємств, що підлягають приватизації.
Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду від 06 вересня 2024 року № 12 направлено звернення до Конституційного Суду України із конституційним поданням щодо конституційності (відповідності Конституції України) п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». За результатами розгляду вказаного подання 06 листопада 2024 року Друга колегія суддів Першого сенату у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» відкрила конституційне провадження (справа № 4/343 (24)).
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Бучацького ВДВС Романюка О.В. від 14 березня 2025 року № 76830468 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24, відповідно до якого з ДП «УКРСПИРТ» на його користь стягнуто 196 143,55 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
- зобов'язати Бучацький ВДВС поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76830468 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2025 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», на дії органу примусового виконання - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романюка Олега Васильовича від 14 березня 2025 року № 76830468 про зупинення вчинення виконавчих дій з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24, відповідно до якого з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 стягнуто 196 143,55 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Зобов'язано Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76830468 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою в інтересах ДП «УКРСПИРТ» звернувся в.о. директора Банчук С.Я., просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації, зокрема Фондом державного майна України шляхом видання наказу.
Посилається на те, що наказом Фонду державного майна України № 350 від 03 березня 2025 єдиний майновий комплекс ДП «Укрспирт» включено до переліку об'єктів малої приватизації. Надалі, наказом № 373 від 06 березня 2025 року прийнято рішення про приватизацію цього об'єкта.
Вважає, що з моменту прийняття такого рішення застосовуються обмеження, передбачені ч.4 ст.12 зазначеного Закону, а саме: підприємство не має права вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, майнових прав тощо без згоди органів приватизації.
Зазначає, що згідно з п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення майнового комплексу боржника до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Частина 7 ст. 35 цього ж Закону визначає, що таке зупинення триває до завершення приватизації або її припинення.
Наголошує, що вищезазначені норми є імперативними та не допускають тлумачення на розсуд суду або виконавця. Суд першої інстанції, не врахувавши ці приписи, допустив помилку в застосуванні норм матеріального права.
Скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 18 червня 2020 року (справа № 796/165/18) та від 07 грудня 2022 року (справа № 908/1525/16), згідно з якою зупинення виконавчого провадження у випадках приватизації є необхідним для досягнення мети, визначеної законом забезпечення публічного інтересу та ефективного управління держмайном.
Звертає увагу, що факт відкриття конституційного провадження щодо п.12 частини 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (справа № 4/343(24)) не впливає на обов'язковість застосування цієї норми до моменту ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України.
Вказує, що відповідно до ст.151-2 Конституції України рішення Конституційного Суду України є остаточними та обов'язковими. Станом на момент винесення ухвали суду першої інстанції вищевказана норма закону залишалась чинною.
У зв'язку з наведеним, скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував норми спеціального законодавства, що регулюють виконавче провадження у випадку приватизації об'єкта, чим порушив принцип законності та допустив ухвалення рішення з порушенням прав і законних інтересів сторін.
Також просить розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представників ДП «Укрспирт».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення скарги. Наголошує, що у цій справі суд правильно застосував релевантні правові висновки Верховного Суду. Наголошує, що реорганізація ДП «Укрспирт» відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» не завершена. ДП «Укрспирт» не підписані, а Фондом державного майна України не затверджені передавальні акти відповідно до вимог ст. 107 ЦК України. Виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на його користь 1960143 грн 55 коп. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати може бути проведено за рахунок обігових коштів та майна ДП «Уукрспирт».
Вважає що повноваження представника ДП «Укрспирт» Слонь І.І., який подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду через підсистему «Електронний суд» не підтверджені належним чином.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ДП «Укрспирт», а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Апеляційну скаргу просить розглянути без участі ОСОБА_1
Бучацький ВДВС не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.
Згідно з ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 15 жовтня 2025 року на 09 год 20 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання вони не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, викладені у відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у цивільній справі № 335/1961/23 у подібних правовідносинах, зупинення виконавчих дій через включення ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів приватизації є незаконним та непропорційним втручанням у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном. Суд наголосив, що присуджена заробітна плата є захищеним майном, а виконання судового рішення - обов'язком держави, який не може бути поставлений у залежність від приватизаційних процесів.
Проте з вказаними висновками суду першої інстанції у повному обсязі погодитись не можна з таких підстав.
Так, згідно з п.12 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VIII, спеціальний Закон) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Також ст.6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
За усталеною практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
Згідно з практикою ЄСПЛ п.1 ст.6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання завдання шкоди одній із сторін.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Із матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24 стягнуто з ДП «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі за період з січня 2024 року до червня 2024 року у розмірі 196 143,55 грн. Стягнуто з ДП «УКРСПИРТ» на користь держави судовий збір у розмірі 302,80 грн. Судовий наказ видано стягувачу 10 грудня 2024 року.
З метою примусового виконання зазначеного судового наказу ОСОБА_1 звернувся до Бучацького ВДВС.
Постановою Бучацького ВДВС від 20 січня 2025 року відкрито виконавче провадження № 76823431 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24.
Наказом Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 затверджені Переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
В подальшому наказом Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами)» Єдиний майновий комплекс ДП «Укрспирт» включено до Переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Цей наказ Фонду державного майна України № 350 від 03 березня 2025 року розміщений на офіційному сайті ФДМУ за посиланням: https://www.spfu.gov.ua/ua/documents/5687.html.
Постановою Бучацького ВДВС від 14 березня 2025 року № 76830468 зупинено вчинення виконавчих дій з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року № 361/11520/24, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з включенням Єдиного майнового комплексу ДП «УКРСПИРТ» до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Так, відповідно до п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення державного підприємства або пакета акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої чи великої приватизації.
Зазначена норма є чіткою, доступною та не передбачає винятків для окремих видів виконавчих документів чи категорій стягувачів.
Подібні по суті правові висновки неодноразово висловлювалися Верховним Судом (постанови від 11 вересня 2020 року у справі № 905/183/18, від 18 червня 2020 року у справі № 796/165/18, від 22 березня 2024 року у справі № 910/17385/19, від 15 травня 2024 року у справі № 906/136/23).
Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (див. постанови Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 911/862/22, від 22 квітня 2024 року у справі № 906/547/23).
При цьому зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника (постанови Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 904/11045/15, від 17 січня 2023 року у справі № 904/1182/20, від 22 березня 2024 року у справі № 910/17385/19 та від 15 травня 2024 року у справі № 906/136/23);
Отже є усталений підхід, що на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника, державного підприємства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а п.12 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без розмежування окремих видів стягнення (див. постанови Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі № 905/183/18 та від 23 лютого 2023 року у справі № 924/705/20).
Тобто п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на виконавця обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій і при цьому названа норма не містить жодного розмежування виконавчих проваджень, які мають бути зупинені, як і не визначає суті виконавчих дій.
Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16 (пункти 38, 83) виснувала про те, що приписи п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача. Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника.
Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії у такому виконавчому провадженні поки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця (див. правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 796/165/18 та від 11 січня 2023 року у справі № 346/434/20).
Апеляційний суд також звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2024 року у справі № 921/275/19 зазначено, що пункт 12 частини першої статті 34 Закону «Про виконавче провадження» встановлює загальне правило щодо обов'язку виконавця зупиняти всі виконавчі дії, незалежно від предмета стягнення, на час перебування боржника у переліку об'єктів приватизації, і що таке обмеження є передбаченим законом та відповідає суспільному інтересу.
Отже, враховуючи, що наказ Фонду державного майна України № 350 від 03 березня 2025 року є чинним, та розміщений у відкритому доступі на офіційному вебсайті Фонду державного майна України й має загальнообов'язковий характер, то у даному випадку у державного виконавця Бучацького ВДВС не існувало жодних правових підстав для ігнорування чи відступу від імперативних приписів п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», які прямо зобов'язують його зупинити виконавчі дії в подібних випадках.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи усталені правові висновки Верховного Суду щодо подібних правовідносин, колегія суддів вважає, що в даному випадку дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій відповідають вимогам закону, здійснені у спосіб, передбачений законом, є передбачуваними для сторін та спрямованими на захист суспільного інтересу.
Однак суд першої інстанції, у порушення вимог ст.264 ЦПК України, наведеного вище не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, про задоволення скарги ОСОБА_1 з тих підстав, що зупинення виконавчих дій через включення ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів приватизації є незаконним та непропорційним втручанням у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном.
При цьому колегія суддів зауважує, що посилання ОСОБА_1 та суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 335/1961/23, як на підставу для задоволення скарги, є не релевантним до даних правовідносин з огляду на те, що у зазначеній справі № 335/1961/23 предметом розгляду була приватизація акціонерного товариства, яке після відчуження державного пакета акцій продовжує свою діяльність як юридична особа. Тобто, приватизація в тому випадку не тягнула ліквідації підприємства.
Водночас, за обставин цієї справи та виконавчого провадження ДП «Укрспирт» є унітарним державним підприємством, і відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», після приватизації його єдиного майнового комплексу підприємство підлягає ліквідації, а правонаступником стає покупець.
Щодо висновків суду першої інстанції про порушення права ОСОБА_1 на мирне володіння майном та пропорційності втручання у таке мирне володіння, то колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово виснував, що зупинення виконавчих дій у разі приватизації боржника є законним обмеженням, спрямованим на забезпечення суспільного інтересу (див. постанови від 18 червня 2020 року у справі № 796/165/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16, від 21 листопада 2024 року у справі № 921/275/19).
В ситуації, що склалася стягувач ОСОБА_1 не позбавлений права на виконання судового рішення, а лише обмежена у часі до завершення процедури приватизації.
Посилання ОСОБА_1 на те, що 06 листопада 2024 року Друга колегія суддів Першого сенату у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності п.12 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» відкрила конституційне провадження (справа № 4/343 (24)), не свідчить про застування державним виконавцем неконституційної норми, оскільки статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Тому сам факт відкриття конституційного провадження щодо п.12 частини 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (справа № 4/343(24)) не впливає на обов'язковість застосування цієї норми до моменту ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення скарги, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби з наведених вище підстав.
Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», в особі виконуючого обов'язки директора Банчука Станіслава Ярославовича задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2025 рокускасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», на дії органу примусового виконання відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді : С.А. Голуб
Т.А. Слюсар