Справа № 373/704/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13122/2025
15 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»на заочне рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Свояка Д.В.,-
встановив:
У березні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із названим позовом.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1336429 від 11 грудня 2023 року у розмірі 213 125 грн 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 грудня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 1336429.
14 жовтня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1336429 від 11 грудня 2023 року.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначало, що відповідачем порушені умови вказаного кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Заочним рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2025 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи. Розгляд апеляційної скарги товариство просило провести без їх участі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності надання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором № 1336429 від 11 грудня 2023 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 11 грудня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 1336429, розмір кредиту - 25 000 грн 00 коп.
Згідно пп. 2.1. договору кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
За пп. 2.4. договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. договору.
14 жовтня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1336429 від 11 грудня 2023 року.
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 14102023 від 14 жовтня 2024 року та витягу з реєстру боржників, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в розмірі 213 125 грн 00 коп.
Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, заборгованість не погасила. Враховуючи укладений договір факторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 213 125 грн 00 коп.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало: кредитний договір № 1336429 від 11 грудня 2023 року; паспорт споживчого кредиту; лист про перерахування грошових коштів № 20241104-1486 від 04 листопада 2024 року; розрахунок заборгованості; договір факторингу № 14102024 від 14 жовтня 2024 року; акт прийому-передачі реєстру боржників від 14 жовтня 2024 року; витяг з реєстру боржників.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбуваєтьсяв інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови,передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону,вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Встановлено, що кредитний договір № 1336429 від 11 грудня 2023 року підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який містить набір цифрових та буквенних символів, вказано номер телефону ОСОБА_1 .
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачкою не було б укладено.
Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відтак, підписання відповідачем кредитного договору № 1336429 від 11 грудня 2023 рокупідтверджено належними та допустимими доказами.
Зміст кредитного договору свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину: суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, порядку здійснення розрахунків, в договорі вказано номер електронного платіжного засобу позичальника, на який здійснено перерахування коштів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність наявності кредитних правовідносин між первісним кредитором та відповідачем.
Посилання суду першої інстанції на недоведеність факту перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 на виконання договору споживчого кредиту № 1336429 від 11 грудня 2023 року, колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.
Стаття 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов'язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (частина 4 для платника, частина 5 для отримувача, а також частина 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.
Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.
Первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.
Наданий позивачем інформаційний лист ТОВ «Пейтек Україна» № 20241104-1486 від 04 листопада 2024 року містить інформацію про перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 ,визначену відповідачем в кредитному договорі, що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений кредитний договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу. Кредитний договір укладено 11 грудня 2023 року об 11 год 21 хв., а грошові кошти перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 11 грудня 2023 року об 11 год 22 хв.
Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказаний інформаційний лист є належним первинним документом, що підтверджує транзакцію про перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_1 25 000 грн 00 коп.
Так, застосований кредитором підхід при складанні розрахунку заборгованості нарахування відсотків за користування кредитом не суперечить нормам матеріального права та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Розрахунок, наданий позивачем, відповідачем не спростований.
Відтак, колегія суддів вважає доведеним факт отримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 25 000 грн 00 коп. за договором № 1336429 від 11 грудня 2023 року, проте не виконала взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, кошти не повернула.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 213 125 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 15 травня 2025 року ухвалено з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
В порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 196 грн 88 коп.;судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 795 грн 32 коп.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.
Заочне рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення суду.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1336429 від 11 грудня 2023 року у розмірі 213 125 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 196 грн 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 795 грн 32 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко