справа № 754/4171/24 Головуючий у суді І інстанції: Скрипка О.І.
провадження №22-ц/824/15643/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
15 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Музичко С.Г., Болотова Є.В.,
секретар судового засідання: Янчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2024 року позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договорами позики.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.01.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78565194. 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 року до вказаного договору позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 34 000,00 грн, що складається з: 8500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
14.02.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-6853582. 30.08.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30082023/2, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.08.2023 року до договору факторингу № 30082023/2 від 30.08.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20 381,45 грн, що складається з: 5250,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 131,45 грн - сума заборгованості за звичайними відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
21.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27080-01/2023. Також, 24.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 31420-01/2023. 30.08.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 30082023/1, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаним у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 30082023/1 від 30.08.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача: за договором № 27080-01/2023 в сумі 35 100,00 грн, що складається з: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 31420-01/2023 в розмірі 35 100,00 грн, що складається з: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача вищевказані суми заборгованості, а також судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року позов завдоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 78565194 від 30.01.2023 року в розмірі 11 050, 00 грн, що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8500 грн, сума заборгованості за відсотками в розмірі 2550 грн; заборгованість за договором № 00-6853582 від 14.02.2023 року в розмірі 19 687,50 грн, що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5250 грн, сума заборгованості за відсотками в розмірі 14 437,50 грн; заборгованість за договором № 27080-01/2023 від 21.01.2023 року в розмірі 14 850 грн, що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9000 грн, сума заборгованості за відсотками в розмірі 5850 грн; заборгованість за договором № 31420-02/2023 від 24.01.2023 року в розмірі 10 800 грн, що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9000 грн, сума заборгованості за відсотками в розмірі 1800,00 грн, а всього стягнуто заборгованість в загальному розмірі 56 387,50 грн, а також стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1370,52 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що позивач не довів обставину набрання чинності кредитних договорів, а відповідно і зобов'язання за такими договорами виконуватися не можуть, оскільки невиконані обов'язки кредитора, а саме матеріали справи не містять будь-яких доказів перерахунку коштів по наданим копіям договорів. Крім того, позивачем не надано та матеріали справи не містять ніяких доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останніх. Відсутні суми в договорах факторингу, актах прийому; передачі. Також, по своїй суті витяги з реєстрів прав вимог, підписані лише представником позивача, договори факторингу, акти-приймання передачі реєстру боржників не підтверджують виникнення у позивача права вимоги на грошові кошти у відповідача. Розрахунок суми заборгованості як і реєстр права вимоги не є документами, які підтверджують факти передачі кредитних коштів і не можуть бути доказами у справі на підтвердження доводів позивача про існування будь-яких кредитних зобов'язань відповідача перед ним чи третіми особами. Наведене вище свідчить про відсутність належних та допустимих доказів виконання первісними кредиторами умов кредитних договорів в частині укладення договорів кредиту (позики) та виникнення права вимоги у ТОВ «ФК « ЄАПБ».
Вважає, що надані позивачем докази є сумнівними, недостатніми, неналежними та недостовірними доказами. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, також не доведено, що виникло право вимоги, а саме не має сплати по договорах факторингу, не має належних доказів існування боргу. Оригіналів договорів матеріали справи не містять, а дані про направлення саме мені одноразового ідентифікатора не підтверджуються. Також позивачем не надано суду доказів надсилання та отримання відповідачем повідомлень про набуття права вимоги кожним кредитором, як і доказів відправлення таких повідомлень.
Зазначала, що ніяких доказів перерахування коштів відповідачу, позивачем не надано. Вказувала, що про перерахування кредитних коштів позичальнику фінансова установа повинна мати беззаперечні належні докази руху коштів у безготівковому порядку з усіма належними реквізитами для ідентифікації платника, одержувача та призначення платежу.
06 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені кредитними договорами (договорами позики) належним чином не виконала, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення:
- за договором № 78565194 від 30.01.2023 року в розмірі 11 050, 00 грн., що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8500,00 грн., сума заборгованості за відсотками в розмірі 2550,00 грн.;
- за договором № 00-6853582 від 14.02.2023 року в розмірі 19 687,50 грн., що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5250,00 грн., сума заборгованості за відсотками в розмірі 14 437,50 грн.;
- за договором № 27080-01/2023 від 21.01.2023 року в розмірі 14 850, 00 грн., що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9000,00 грн., сума заборгованості за відсотками в розмірі 5850,00 грн.;
- за договором № 31420-02/2023 від 24.01.2023 року в розмірі 10 800, 00 грн., що складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9000,00 грн., сума заборгованості за відсотками в розмірі 1800,00 грн.
Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що проценти за вищевказаними договорами нараховувалися кредитором і після визначеного сторонами строку кредитування, тобто після 01.03.2023 року, 14.06.2023 року, 24.02.2023 року та 17.02.2023 року відповідно, що суперечать вимога закону, а тому задоволенню не підлягали.
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 30.01.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78565194, за умовами якого відповідач отримала позику в розмірі 8500,00 грн зі строком повернення позики (останній день) 01.03.2023 року, знижена процентна ставка 1 % у день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70 % за день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2333,95 %, орієнтовна загальна вартість позики 11 050,00 грн (а.с. 9-10).
Згідно додатку № 1 до вказаного договору «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», сума позики становить 8500,00 грн, розмір відсотків складає 2550,00 грн., загальна вартість кредиту 11 050,00 грн (а.с. 11).
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача (а.с. 12-13).
Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 року до вказаного договору позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 34 000,00 грн, що складається з: 8500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25500,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 17).
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем за кредитним договором № 78565194 від 30.01.2023 року, за період з 26.07.2023 року по 29.02.2024 року у відповідача наявна заборгованості станом на 29.02.2024 року у розмірі 34 000 грн, яка складається з 8500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25 500 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 18).
14.02.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-6853582, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5250 строком на 120 днів зі строком повернення 14.06.2023 року або достроково із застосуванням зниженої процентної ставки 1,25 % на день, стандартної процентної ставки 2,50 % на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 6363,42 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 19 687,50 грн (а.с. 24-26).
Згідно додатку № 1 до вказаного договору «Графік платежів», а також паспорту споживчого кредиту, дата видачі кредиту 14.02.2023 року, дата платежу 14.06.2023 року, сума кредиту 5250,00 грн, проценти за користування кредитом 14 437,50 грн, загальна вартість кредиту 19 687,50 грн (а.с. 27).
30.08.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30082023/2, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 30-31).
Відповідно до реєстру боржників від 30.08.2023 року до договору факторингу № 30082023/2 від 30.08.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20 381,45 грн, що складається з: 5250,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 131,45 грн - сума заборгованості за звичайними відсотками (а.с. 33). З моменту отримання права вимоги до відповідача не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача за кредитним договором № 00-6853582 від 14.02.2023 року наявна заборгованість у розмірі 20 381,45 грн, яка складається з 5250 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 131,45 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 34).
21.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 27080-01/2023, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 9000,00 грн строком на 25 днів, тобто до 14.02.2023 року зі сплатою 292,0 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,80 % на добу (а.с. 39-40).
Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору «Графік платежів», а також паспорту споживчого кредиту, дата видачі кредиту 21.01.2023 року, дата платежу 14.02.2023 року, сума кредиту 9000,00 грн, проценти за користування кредитом 1800,00 грн, загальна вартість кредиту 10 800,00 грн (а.с. 41-41 зв.).
15.02.2023 року на підставі заявки відповідача від 15.02.2023 року на відстрочення виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту між сторонами була укладена додаткова угода, за умовами якої у зв'язку із відстроченням виконання зобов'язання за договором клієнт зобов'язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіка розрахунків, а саме: термін, на який надано кредит, кількість днів - 10, сума кредиту - 9000,00 грн, фіксована процентна ставка за день користування - 0,80 %, сума відсотків за користування кредитом - 5850,00 грн, кількість прострочених днів - 1, до оплати всього 14 850,00 грн (а.с. 42).
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивача за кредитним договором № 00-6853582 від 14.02.2023 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 35 100 грн, яка складається з 9000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 100 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 43).
Також, 24.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем було укладено договір фінансового кредиту № 31420-01/2023, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 9000,00 грн строком на 25 днів, тобто до 17.02.2023 року зі сплатою 292,0 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,80 % на добу (а.с. 45-46).
Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору «Графік платежів», а також паспорту споживчого кредиту, дата видачі кредиту 24.01.2023 року, дата платежу 17.02.2023 року, сума кредиту 9000,00 грн, проценти за користування кредитом 1800,00 грн, загальна вартість кредиту 10 800,00 грн (а.с. 47-47 зв.).
30.08.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 30082023/1, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаним у Реєстрі боржників (а.с. 49-51).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 30082023/1 від 30.08.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача: за договором № 27080-01/2023 в сумі 35 100,00 грн, що складається з: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 31420-01/2023 в розмірі 35 100,00 грн., що складається з: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій (а.с. 53).
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивача за кредитним договором № 31420-01/2023від 24.01.2023 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 35 100 грн, яка складається з 9000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 100 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 48).
Відповідачка в суді першої інстанції заперечувала проти заявлених позовних вимог, зазначаючи, що кредитні кошті у представленому позивачем за кредитними договорами розмірі відповідачка не отримувала, а надані позивачем у підтвердження його вимог копії договорів є сумнівними, неналежними та недостовірними доказами. Вказані обставини викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 83-90).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачкою заявлялось клопотання про витребування доказів, зокрема оригінали електронних примірників оспорюваних кредитних договорів з обов'язковими реквізитами та з усіма додатками до них; документи, що підтверджують передачі відповідачу коштів; виписки по рахункам або касовий документ; договори факторингу за яким позивачу відійшло право вимоги, додаткові угоди до договорів, оригінали реєстру боржників до договорів факторингу, оригінали кредитної справи відповідача, які були передано позивачу за договорами факторингу; документи факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги; докази надсилання відповідачу алфавітно-цифрової послідовності інформаційно-телекомунікаційній системі щодо кредитних договорів (а.с.91-95).
Однак матеріали справи не містять відомостей про те чи було задоволено або ж відмовлено у задоволенні заявленого відповідачкою клопотання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом із тим, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, банківська виписка (облікова) з рахунків позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі №910/1580/18; від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Як вбачається з матеріалів справи, виписки з карткового рахунку відповідача, на який було перераховано кредит згідно з умовами договорів №78565194 від 30.01.2023 року, №00-6853582 від 14.02.2023 року, № 27080-01/2023 від 21.01.2023 року, № 31420-01/2023 від 24.01.2023 року, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано.
Самі по собі витяги з реєстру боржників до договорів факторингу та розрахунки заборгованості, складені позивачем, не є належними та достатніми доказами отримання відповідачем кредитів.
Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких розрахунки були складені, не може бути доказом наявності заборгованості за договорами, на якій наполягає позивач.
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не надали доказів на підтвердження дійсного зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача (реквізити банківської платіжної картки), позивачем не доведено фактичного користування відповідачкою кредитними коштами, тому відсутні підстави задоволення позовних вимог позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Що стосується судових витрат.
Відповідно до частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка подала апеляційну скаргу через підсистему «Електронний Суд», відтак за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3633,60 грн (3028 х 150% х 0,8).
Звертаючись з апеляційною скаргою відповідачка ОСОБА_1 подала клопотання, у якому просила звільнити її від сплати судового збору посилаючись на те, що вона є одинокою матір'ю, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.
На підтвердження вказаних обставин відповідачка долучила копію довідки Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 182-183).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.06.2024 року, як одинока матір, яка має дитину до 14 років, запис про батька якої зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 207-209).
Тому на підставі викладеного з врахуванням того, що відповідачка звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» відмовлено, то з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів та тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) на користь держави судовий збір, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги у розмірі 3633 грн 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено «17» жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
Є.В. Болотов