Справа № 357/7081/25 Головуючий в суді І інстанції Примаченко В.О.
Провадження № 33/824/4927/2025 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
13 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Пакала Антона В'ячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319301 від 03 травня 2025 року вбачається, що 03 травня 2025 року о 20 год. 15 хв. у м. Біла Церква, на вул. Ярослава Мудрого, буд. 57, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп..
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Пакало А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 02 жовтня 2025 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою було подане клопотання, у якому порушене питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку адвокат Пакало А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана 12 вересня 2025 року, тобто у межах передбаченого законом строку, однак постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з ненаданням витягу з договору про надання правової допомоги. Вдруге апеляційна скарга подана разом із усунутими недоліками, а відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних підстав.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що транспортний засіб було зупинено незаконно.
Також адвокат ОСОБА_1 - Пакало А.В. зазначає, що відеозапис достовірно свідчить про надуманість з боку патрульного поліції щодо наявності неіснуючих ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 ..
Крім того, доводи апеляційної скарги адвокат Пакало А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обгрунтовував тим, що поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та не було роз'яснено прав та обов'язків щодо можливості отримати правову допомогу.
Разом з цим, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пакало А.В., звернув увагу суду на те, що після відмови ОСОБА_1 їхати будь-куди, патрульний поліції мав забезпечити доставку останнього до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.
Адвокат Пакало А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи адвоката Пакала А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
Первинна апеляційна скарга була подана адвокатом Пакалом А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 12 вересня 2025 року, тобто в строк, передбачений на апеляційне оскарження, що підтверджується датою на штампі реєстрації документу у суді першої інстанції (а.с. 23-36), однак постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року первинну апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з ненаданням належних документів на підтвердження повноважень адвоката Пакала А.В. (а.с. 37-38), відтак 02 жовтня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Пакало А.В. вдруге подав апеляційну скаргу через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» (а.с. 43-55).
Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити адвокату Пакалу А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319301 від 03 травня 2025 року - 03.05.2025 року о 20 год. 15 хв. у м. Біла Церква, на вул. Ярослава Мудрого, буд. 57, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1-2);
- у належно завіреній копії листа головного лікаря КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» І. Надточія вих. № 1 від 02.01.2025 року, відповідно до якого огляди для виявлення наркотичного сп'яніння у водіїв транспортних засобів не проводяться у зв'язку з відсутністю необхідного для огляду лабораторного обладнання (а.с. 3);
- у належно завіреній копії листа генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» Н. Головенко від 19.12.2023 року № 03-05/2525, відповідно до якого у КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» відсутні фахівці, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, та обладнання для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та які перебувають під впливом лікарських препаратів (а.с. 4);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2025 року, із якого вбачається, що поліцейськими виявлені такі ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає даній обстановці. У графі: «результати огляду» міститься запис: «не доставлявся» та підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 5);
- у акті огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідно до змісту якого було виявлено наступні ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає даній обстановці. Зі змісту акту огляду вбачається, що огляд не проводився. Акт огляду підписний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 6);
- у розписці уповноваженої особи від 03.05.2025 року із зобов'язанням доставити автомобіль за адресою, а водія не допускати до керування ним (а.с. 7);
- у рапорті сержанта поліції Сергія Степченко від 04.05.2025 року, відповідно до якого, було зупинено підозрілий транспортний засіб «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , а в ході перевірки документів у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покриву обличчя. Водієві було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній категорично відмовився, відтак відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 №319301, а транспортний засіб передано під розписку тверезому водієві (а.с. 8);
- на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано факт зупинки водія та повідомлено останньому про те, що він не надав перевагу у русі пішоходу (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:02:07). У ході спілкування з водієм, патрульними поліції було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, про що було повідомлено ОСОБА_1 , на що водій пояснив, що вживає лікарські засоби за призначення лікаря-психіатра. Патрульні поліції роз'яснили, що за вживання лікарських препаратів, які впливають на увагу та швидкість реакції водія, також передбачена відповідальність та двічі висловлено вимогу останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що водій висловив відмову без будь-якого тиску та примусу (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:12:27, 0:12:50). Водію було повідомлено, що за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, на що останній не висловив будь-яких заперечень. На відеозаписі зафіксовано момент роз'яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:13:35), процедуру складання матеріалів адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та ознайомлення водія з ними (0:33:30) (а.с. 9).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Виявлені працівниками поліції 03.05.2025 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 03.05.2025 року за участю ОСОБА_1 ..
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що транспортний засіб було зупинено незаконно, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом із нагрудної камери поліцейського. На цьому відеозаписі зафіксовано факт повідомлення водієві патрульними поліції причини зупинки. Зокрема, на фрагменті відеофайлу «clip-0» з 0:02:07 вбачається, як поліцейський звертається до ОСОБА_1 із запитанням: «Чому не пропускаєте пішоходів? Машина одна зупинилась, а ви не зупинились». Такі дії водія є порушенням п. 18.1 ПДР України, а тому зупинка транспортного засобу відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис достовірно свідчить про надуманість з боку патрульного поліції щодо наявності неіснуючих ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не бере до уваги, як безпідставні, оскільки під наявністю у особи ознак сп'яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про можливу наявність у особи такого стану, яке грунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп'яніння містить суб'єктивний характер. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що останній висловив відмову, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Такі ж ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення, містяться також у направленні на огляд водія та в акті огляду на стан наркотичного сп'яніння. Зазначені документи підписані водієм без будь-яких зауважень чи заперечень.
Крім того, працівниками поліції було досліджено виявлені ознаки наркотичного сп'яніння у водія, а саме на моменті відеозапису з 0:04:14 патрульним поліції було перевірено реакцію зіниць водія на світло.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та не було роз'яснено прав та обов'язків щодо можливості отримати правову допомогу, суд апеляційної інстанції не бере до уваги як такі, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки, як вбачається із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису з нагрудних камер патрульних поліції, останніми було повідомлено водієві про те, що проїхавши до медичного закладу, ОСОБА_1 здасть аналіз, який може виявити до вісімнадцяти видів наркотичних речовин, а у випадку дослідження лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, буде проведена спеціальна експертиза.
Крім того, на фрагменті відеофайлу «clip-0» з 0:13:35 зафіксовано момент роз'яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, у тому числі і право на правову допомогу.
Доводи апеляційної скарги про те, що після відмови ОСОБА_1 їхати будь-куди, патрульний поліції мав забезпечити доставку останнього до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки, як вбачається із наявного у матеріалах справи відеозапису, патрульні поліції неодноразово висловлювали водієві вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній щоразу висловлював відмову (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:12:27, 0:12:50). За таких обставин у працівників поліції були відсутні правові та фактичні можливості забезпечити доставку водія до закладу охорони здоров'я, оскільки така дія могла б бути розцінена як примусова, що виходить за межі їхніх повноважень.
Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, дії працівників патрульної поліції були здійснені у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
ОСОБА_1 жодним чином не заперечував щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, не висловлював з цього приводу жодних міркувань та заяв.
Разом з тим, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Пакала А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити адвокату Пакалу Антону В'ячеславовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Пакала Антона В'ячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «20» жовтня 2025 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко