Апеляційне провадження
№22-ц/824/13085/2025
09 жовтня 2025року місто Київ
справа № 760/11213/20
Київський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Ящук Т.І.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року про видачу дубліката судового наказу, постановлену під головуванням судді Коробенка С.В., у справі за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 ,-
У жовтні 2023 року заявник ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою, в якій просила видати дублікат судового наказу, виданого Солом'янським районним судом міста Києва 03 червня 2020 року у цивільній справі №760/11213/20 (провадження №2-н/760/290/20), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 травня 2020 року.
В мотивування вимог посилалася на те, що судовим наказом Солом'янського районного суду міста Києва від 03 червня 2020 року з ОСОБА_1 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 травня 2020 року. Також із ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 210,20 грн.
Вказувала, що судовий наказ від 03 червня 2020 року не був пред'явлений до виконання до органів державної виконавчої служби у зв'язку з його втратою в березні 2022 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Зазначала, що втрата документа пов'язана з тим, що на той час вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору оренди від 15 серпня 2021 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року заяву ОСОБА_3 про видачу дубліката судового наказузадоволено.
Видано дублікат судового наказу від 03 червня 2020 року у цивільній справі №760/11213/20 (провадження №2-н/760/290/20), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 травня 2020 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що заявниця не втратила судовий наказ, а у липні 2020 року передала його оригінал боржнику з причин того, що дитина проживала разом з ОСОБА_1 і повністю перебувала на його утриманні, а тому саме він мав в силу ч.3 ст.181 СК України право вимоги на стягнення аліментів.
Вказувала, що наявність у ОСОБА_1 оригіналу судового наказу наданого йому ОСОБА_3 добровільно свідчить про те, що виконавчий документ не втрачено.
Зазначала, що підстав для задоволення заяви про видачу дублікату судового наказу в суді першої інстанції не було, враховуючи відсутність взагалі спірних правовідносин в частині аліментних зобов'язань та наявності оригіналу судового наказу у ОСОБА_1 .
Представник боржника в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Заявник у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність заявника на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що стягувач підтвердила факт втрати оригіналу судового наказу, заява подана в межах строку, установленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Положення вказаної процесуальної норми не містять безумовного обов'язку суду видати дублікат виконавчого документу, і передбачена можливість видачі такого дублікату (право суду) пов'язується із належним з'ясуванням обставин втрати оригіналу виконавчого листа та додержання строку, встановленого для пред'явлення.
Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Солом'янського районного суду міста Києва від 03 червня 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 травня 2020 року. Також із ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 210,20 грн.
09 червня 2020 року оригінал судового наказу від 03 червня 2020 року був отриманий представником стягувача - ОСОБА_6 , що підтверджується відповідною розпискою у матеріалах справи.
Обґрунтовуючи заяву про видачу дубліката судового наказу, заявник ОСОБА_3 посилалася на на те, що оригінал судового наказу був втрачений у березні 2022 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Пунктом 1-1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що судові накази підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.3 ст.12 вказаного Закону, виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред'явлений до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
З огляду на те, що судовий наказ від 03 червня 2020 року стосується стягнення аліментів, строк пред'явлення цього виконавчого документа до виконання триває до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, заява ОСОБА_3 подана в межах установленого строку.
З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2022 року ОСОБА_3 вже зверталася до суду із заявою про видачу дубліката судового наказу у цій справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року (провадження №6/760/620/22) заяву було задоволено, однак Київський апеляційний суд постановою від 13 вересня 2023 року скасував вказану ухвалу та направив справу на новий розгляд через невідповідність заяви вимогам ч.2 ст.183 ЦПК України, зокрема через відсутність доказів надсилання копії заяви боржнику.
Ухвалою від 05 жовтня 2023 року (провадження №6/760/713/23) заяву було повернуто стягувачу без розгляду.
З автоматизованої системи виконавчого провадження, яка є загальнодосиупною вбачається, що відсутні дані щодо перебування судового наказу Солом'янського районного суду міста Києва від 03 червня 2020 року №760/11213/20 на виконанні.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача чи в органах державної виконавчої служби свідчить про його втрату.
А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для видачі дубліката судового наказу від 03 червня 2020 року у цивільній справі №760/11213/20 (провадження №2-н/760/290/20), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 травня 2020 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявник не втратила судовий наказ, а у липні 2020 року передала йогооригінал боржнику з причин того, що дитина проживала разом з ОСОБА_1 і повністю перебувала на його утриманні, а тому саме він мав в силу ч.3 ст.181 СКУкраїни право вимоги на стягнення аліментів, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи зводяться до того, що дитина проживала з ОСОБА_1 .
При цьому, стороною боржника не було надано доказів на підтвердження обставин, що оригінал судового наказу дійсно був переданий заявником ОСОБА_1 і що він у нього наявний і на цей час.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у червні 2023 року ОСОБА_1 звертався до Солом'янського районного суду міста Києва із заявою про перегляд судового наказу від 03 червня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу від 03 червня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Судом першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу від 03 червня 2020 року за нововиявленими обставинами було встановлено, що заявником не надано належних доказів, які б підтверджували проживання дитини з ним на момент видачі судового наказу або її перебування на його утриманні, а також що наведені обставини не є нововиявленими у розумінні ст.423 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: