Унікальний номер справи 761/47358/24
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/13756/2025
Головуючий у суді першої інстанції А. І. Саадулаєв
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
01 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Комунальне підприємство виконавчого органу
Київради (Київської державної адміністрації)
«Київтеплоенерго»
відповідач Комунальний концерн «Центр комунального сервісу»
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», подану представником Коцюбою Владиславом Олексійовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва 22 травня 2025 року, ухвалені у складі судді А.І. Саадулаєва в примішенні Шевченківського районного суду м. Києва,
Комунального концерну «Центр комунального сервісу», подану представником Жековою Ганною Іванівною, на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року, ухвалене у складі судді А.І. Саадулаєва в примішенні Шевченківського районного суду м. Києва,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом у якому просив суд визнати дії КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу» такими, що порушують права позивача, як споживача послуги з центрального опалення відповідно до ст. 4,14, 17,18,19, 21, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», визнати незаконними дії КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу» стосовно перерозподілу за 72 розрахункових періодів (з 01.10.2018 року по 09.2024 року ) замість 12 розрахункових періодів по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , зобов'язати КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу» виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 за оплату послуг з центрального опалення суму перерахунку у розмірі 8465, 40 грн, що відображена у рахунку повідомленні станом на 01.08.2024 року, зобов'язати КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу» виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 за оплату послуг з центрального опалення суму перерахунку у розмірі 944,51 грн, що відображена у рахунку повідомленні станом на 01.09.2024 року. Просив стягнути з КП «Київтеплоенерго» та з КК «Центр комунального сервісу» на його користь моральну шкоду у розмірі по 25 000 грн з кожного з відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Постачальником послуги центрального опалення та гарячого водопостачання є КП «Київтеплоенерго». У серпні 2024 року позивач отримав рахунок повідомлення станом на 01.08.2024 року, відповідно до якого у графі «перерахунок» була добавлено суму у розмірі 8 465,40 грн. У вересні 2024 року позивач отримав рахунок повідомлення станом на 01.09.2024 року, у графі «перерахунок» була добавлено суму у розмірі 944,51 грн. З метою з'ясування обставин, щодо не зрозумілих нарахувань за послугу центрального опалення та гарячого водопостачання позивач звернувся з листом до Центру Комунального Сервісу. На звернення позивача КК «Центру Комунального Сервісу» надав лист від 09.09.2024 року № 02/РЦ - 7455, відповідно до якого було зазначено, що «КК «Центр Комунального Сервісу» має договірні відносини з постачальниками житлово комунальних послуг та має у користуванні програмно - апаратний комплекс для нарахувань за житлово комунальні послуги. Виконавцем послуг з постачання гарячої води та теплової енергії є КП «Київтеплоенерго». Згідно апаратно - програмного комплексу (далі ПАК), за адресою: АДРЕСА_1 обліковувався індивідуальний засіб обліку теплової енергії № 164 83 23 від 01.01.2017 року, одиниця виміру якого було МВТ. Однак у липні 2024 року зазначений засіб обліку теплової енергії було знято з обліку (у зв'язку з тим що одиниці виміру засобу обліку не відповідають дійсності). Натомість було прийнято на облік засіб обліку теплової енергії № 164 8323 з одиницею Гкал. Таким чином на підставі вищевикладеного, у липні 2024 року, за особовим рахунком позивача було виконано коригування (донарахування) за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2018 - 31.03.2024 року в одиницях виміру Гкал, що відображено у відповідних рахунках та листа було додано розрахунок станом з 01.10.2018 року по 09.2024 року.
Позивач вважає, що такими діями, КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу» порушило його права як споживача комунальних послуг та його охоронюваний інтерес.
КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу» порушили правила перерозподілу, корегування нарахувань та вимоги Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та здійснили коригування та перерозподіл замість 12 розрахункових періодів, здійснили перерозподіл за 72 розрахункових періодів (з 01.10.2018 року по 09.2024 року), що призвело до надлишкових нарахувань, незаконного корегування для позивача, що порушило «охоронюваний законом інтерес» позивача, як споживача послуг. Представники відповідача 1 при контрольному знятті показань, або навмисно не звертали увагу з 2017 року, або недбало відносились до своїх обов'язків та не виявили, що показання лічильника позивача надаються у інших вимірювальних одиницях, що призвело до незаконного нарахування та перерозподілу стосовно позивача.
КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального Сервісу» з 2017 року не перевіривши у яких одиницях враховує отриману теплову енергію лічильник позивача, порушили вимоги стосовно метрології та стандартів надання послуги, та зробив корегування за надлишкові розрахункові періоди, чим самим заподіяли як майнову так і моральну шкоду та порушили «охоронюваний законом інтерес» позивача, як споживача послуг.
В результаті незаконного перерозподілу, позивач зазнав моральної шкоди, яка полягає у страждання пов'язаних з а невідомістю, які ще можуть бути нарахування з боку відповідачів, у позивача значно погіршилося його ментальне здоров'я у зв'язку з недовірою до постачальників послуги, що в свою чергу позбавляє споживача можливості його свідомого і компетентного вибору в об'ємі оплати послуг та можливості перевірити достовірність нарахування за ці послуги.
Виходячи з вищенаведеного позивач розцінив моральну шкоду, яку нанесено йому кожним з відповідачів у розмірі по 25 000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», КК «Центр комунального сервісу», про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Визнано незаконними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» стосовно перерозподілу розрахункових періодів, а саме з 21.08.2019 року по вересень 2024 року, замість 12 розрахункових періодів по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
06.05.2025 року до суду надійшла заява КК «Центр комунального сервісу» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року стягнуто з КП виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
У задоволенні заяви КК «Центр комунального сервісу» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2025 та додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2025 в частині стягнення судового збору Комунальним підприємстом виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтелоенерго», через представника Коцюбу В.О. подано апеляційну скаргу, у якій Підприємство посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв'язку із чим просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скасувати додаткове рішення Шевченківсього районного суду м. Києва від 22.05.2025 в частині стягнення з Підприємства судового збору.
В обрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що підприємством не було здійснено перерозподіл обсягів спожитої ОСОБА_1 теплової енергії згідно Методики № 315, а було проведено коригування (донарахування обсягу) плати за послугу з постачання теплової енергії, у звязку з тим, що одиниця виміру теплової енергії лічильника позивача було МВт, а не Гкал, що не відповідало вимогам закону та потребувало коригування в оплаті за спожиту позивачем теплову енергію
Зауважує, що згідно економічної енциклопедії коригування - це внесення змін, виправлення помилок, усунення недоліків. Коригування означає внесення змін, які мають на меті покращення, удосконалення чогось.
Згідно п.18 Правил № 830 одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гікокалорія (Гкал).
Рахунок на оплату теплової енергії «виставляють» згідно тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування у Гкал.
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що враховуючи, що одиницею вимірювання теплової енергії є гігакалорія (Гкал) при обліку обсягу теплової енергії у величині відмінній від Гкал, застосовується відповідний коефіцієнт, який буде відповідати обсягу Гкал.
При проведенні нарахування за спожиту теплову енергію по квартирі позивача застосовується коефіцієнт 1 МВт*год=0,859 Гкал (п. 18 Правил № 830). В результаті при нарахуванні за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії фактичний обсяг спожитої позивачем теплової енегії зменшується.
Окрім того, звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що показники індивідуального засобу обліку за період з жовтня 2018 року по березень 2024 року включно було скориговано до фактичних об'ємів теплової енергії, але не було перерозподілено обсяг теплової енергії використаної на потреби опалення будинку.
Що стосується додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2025, відповідач зазначає що дане рішення є у безпосередньому зв'язку з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2025, оскільки вказаним судовим рішенням задоволено позовну вимогу за якою вирішено питання щодо стягнення з відповідача судового збору у додатковому рішенні, а тому воно також підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Шевченківськго районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року, Комунальним концерном «Центр комунального сервісу», через представника Жекову Г.І. подано апеляційну скаргу.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги Центр зазначає, що у відповідності до норм ст. 137 ЦПК України, КК «Центр коммунального сервісу» надав до суду документи, що підтверджують розмір фактично понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., а отже такі витрати підлягають стягненню з позивача на користь КК «Центр коммунального сервісу», оскільки будь яких вимог ОСОБА_1 до Центру суд не задовольнив, суд відмовив в частині вимог пред'явлених позивачем до Центру.
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подано відзиви на апеляційні скарги, зауважує, що перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок проводяться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам послуг, необхідному для розподілу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.
Зауважує, що виходячи з аб. 5 п. 30 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 законодавець зазначив про обов'язок саме перерахунку, а не корегування.
КП «Київтеплоенерго» здійснило процедуру корегування не передбачену діючим профільним законодавством, окрім того зазначає, що будь який перерахунок має причинно наслідковий зв'язок та є результатом перерозподілу послуги по будинку.
Звертає увагу апеляційцного суду на ту обставину, що саме КП «Київтеплоенерго» в період з 2018 року по 2024 рік навмисно або недбало не звертало увагу на те у яких одиницях передавались показання вузла обліку позивача, який передавав показання не маючи спеціальних знань про властивість та характеристики товарів та робіт та є «слабкою стороною» у відносинах між відповідачем КП «Київтеплоенерго» та позивачем.
Саме обов'язок виконавця послуги є контрольне зняття показань вузла розподільного теплової енергії та не пояснює причин, чому представники відповідача з 2018 року або не робили контрольне зняття показань вузла обліку позивача або навмисно відносились недбало до своїх обов'язків та не виявляли факт передачі показань у інших одиницях виміру.
Щодо додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року в частині відмови Центру у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення зазначає, що акт наданих послуг від 18.02.2025 підписаний 18.02.2025, сплата гонорару адвоката повинна була здійснена 28.02.2025 але КК «Центр комунального сервісу» не надав належні докази, які свідчать про підстави реального несення витрат, а саме не надав квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, про сплату гонорару на протязі 10 днів з моменту підписання акту наданих послуг, як це передбачено договром № 1802-ЖГІ від 18.02.2025 між КК «Центр комунального сервісу» та адвокатом Жековою Г.І. та додатковою угодою № 1 від 18.02.2024.
КК «Центр комунального сервісу» подано до суду додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні представники КП виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрпації) «Київтеплоенерго» - Кравець Т.П., представник КК «Центр комунального сервісу» - Розпаченюк А.С. апеляційні скарги підтримали, просили задовольнити з викладених у них підстав.
ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до вимог закону, свого представника для участі у розгляді справи не забезпечив. Будь - яких заяв, клопотань від позивача на час розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
Враховуючи те, що позивач та його представник належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи апеляційним судом, беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників КП виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрпації) «Київтеплоенерго» - Кравець Т.П., КК «Центр комунального сервісу» - Розпаченюка А.С., перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судових рішень в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», подана представником Коцюбою В.О., на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва 22 травня 2025 року в частині оскарження задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга КК «Центр комунального сервісу», подана представником Жековою Г.І., на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуги центрального опалення та гарячого водопостачання.
Постачальником послуги центрального опалення та гарячого водопостачання є КП «Київтеплоенерго».
У серпні 2024 року позивач отримав рахунок повідомлення, станом на 01.08.2024 року, відповідно до якого у графі «перерахунок» була добавлено до сплати суму у розмірі 8 465, 40 грн.
У вересні 2024 року позивач отримав рахунок повідомлення, станом на 01.09.2024 року, у графі «перерахунок» була добавлено до сплати суму у розмірі 944,51 грн.
З метою з'ясування обставин, щодо додаткових нарахувань до оплати за послугу центрального опалення та гарячого водопостачання позивач звернувся з листом до КК «Центр комунального сервісу».
На звернення позивача Центр надав лист від 09.09.2024 року № 02/РЦ - 7455, відповідно до якого позивача було повідомлено про наступне:
«КК «Центр Комунального Сервісу» має договірні відносини з постачальниками житлово-комунальних послуг та має у користуванні програмно - апаратний комплекс для нарахувань за житлово-комунальні послуги.
Виконавцем послуг з постачання гарячої води та теплової енергії є КП «Київтеплоенерго».
Згідно апаратно - програмного комплексу (далі ПАК), за адресою: АДРЕСА_1 обліковувався індивідуальний засіб обліку теплової енергії № 1648323 від 01.01.2017 року, одиниця виміру якого було МВТ. Однак, у липні 2024 року зазначений засіб обліку теплової енергії було знято з обліку (у зв'язку з тим, що одиниці виміру засобу обліку не відповідають дійсності).
Натомість було прийнято на облік засіб обліку теплової енергії № 1648323 з одиницею Гкал.
Таким чином на підставі вищевикладеного у липні 2024 року за Вашим особовим рахунком було виконано корегування (донарахування) за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2018 -31.03.2024 року в одиницях виміру Гкал, що відображено у відповідних рахунках та листа було додано розрахунок станом з 01.10.2018 року по 09.2024 року».
Частково задовольняючи позовну заяву, суд дійшов висновку, що відповідач КП «Київтеплоенерго» порушив правила перерозподілу, корегування нарахувань та вимоги Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 та здійснив коригування та перерозподіл замість 12 розрахункових періодів, за 72 розрахункових періода (з 01.10.2018 року по 09.2024 року), що призвело до надлишкових нарахувань, протиправного корегування, а тому позовна вимога про визнання незаконними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» стосовно перерозподілу розрахункових періодів, а саме з 21.08.2019 року по вересень 2024 року, замість 12 розрахункових періодів по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині її пред'явлення до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» суд вважав за необхідне звернути увагу на те, що КК «Центр комунального сервісу» не є виконавцем житлово-комунальних послуг, а лише уповноважений виконавцями житлово-комунальних послуг на підставі договірних відносин: здійснювати прийом громадян, актуалізацію даних, проводити нарахування/коригування відповідно до наданої інформації/ обсягу виконавцями послуг та укладати договори зі споживачами від їх імені.
Щодо позовної вимоги про визнання дій КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу» такими, що порушують права позивача, як споживача послуги з центрального опалення відповідно до ст.ст. 4, 14, 17, 18, 19, 21, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», то суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що відповідачами порушені норми даного закону. У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність залишення даної позовної вимоги без задоволення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідачів виключити з особистого рахунку № НОМЕР_1 за оплату послуг з центрального опалення суму перерахунку у розмірі 8465, 40 грн, що відображена у рахунку повідомленні станом на 01.08.2024 року, та за оплату послуг з центрального опалення суму перерахунку у розмірі 944,51 грн, що відображена у рахунку повідомленні, станом на 01.09.2024 року, то суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги є такими, що заявлені позивачем передчасно, а тому не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача відшкодування моральної шкоди по 25000,00 грн. з кожного, суд дійшов висновку, що позивач не надав достатніх і допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачами моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині суд не задовольнив.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статі 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способами захисту цивільних прав та інтересів.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стосовно розрахункових періодів, за яке здійснено корегування оплати за спожиту теплову енергію позивачу.
Відповідно до п.35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830:
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до п.18 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830:
Одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал).
Для переведення одиниць вимірювання теплової енергії приладами обліку застосовуються коефіцієнти 1 Гкал = 1162,2 кВтг, 1 кВтг = 0,000859 Гкал, 1 Гкал = 4,1868 ГДж, 1 ГДж = 0,2388 Гкал.
Відповідно до п.28 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830:
Виконавець у разі здійснення ним розподілу обсягів спожитої у будівлі послуги періодично, але не менш як один раз на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника. Результати контрольного зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії є підставою для здійснення перерозподілу обсягу спожитої послуги та проведення перерахунку із споживачем.
Перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.
Відповідно до абзацу 5 п.30 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830:
Перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок проводяться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що виходячи з вищенаведеного абзацу 5 п. 30 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 законодавець зазначив про обв'язок саме перерахунку, а не корегування.
Поняття перерахунку міститься у п. 2 «Порядку здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2024 р. № 127.
Перерахунок - зміна розміру нарахованої споживачеві відповідно до законодавства та умов договору плати за послугу у разі її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості шляхом зменшення розміру нарахованої споживачеві плати відповідно до вимог цього Порядку;
Правила надання послуги з постачання теплової енергії затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, закон «Про житлово комунальні послуги», закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», не містять такої процедури, як корегування.
Відповідно до п.1-3 Глави XII «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженної наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється:
- при уточненні показань вузлів комерційного обліку спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги; при уточненні показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.
- обсяг перерозподілу може мати як додатне, так і від'ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги у попередні розрахункові періоди.
- перерозподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягів розподіленої комунальної послуги окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.
У разі виявлення різниці в результаті уточнення показань вузла (вузлів) комерційного обліку, що визначають загальний обсяг спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку, перерозподіл проводиться пропорційно до обсягів спожитої відповідної комунальної послуги споживачами, розподілених у розрахунковому періоді, за який здійснюється перерозподіл.
В результаті уточнення показань вузлів розподільного обліку/приладів- розподілювачів теплової енергії (на підставі звіряння їх показань, подання споживачем уточненої інформації, відновлення надання показань споживачами) визначається обсяг перерозподілу спожитої комунальної послуги між споживачами у будівлі/будинку, як різниця між сумою показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії до коригування та сумою показань таких засобів після коригування.
Вирахуваний таким чином обсяг корегування розподіляється між споживачами за принципом, що наведений у пункті 2 цього розділу.
Після здійснення перерозподілу розподіленого обсягу спожитої комунальної послуги виконавцем розподілу комунальної послуги проводиться перерахунок із окремим споживачем та з усіма споживачами будівлі/будинку.
Результати перерозподілу та перерахунку відображаються у рахунках споживачів у розрахунковому періоді, у якому здійснено перерозподіл.
При здійсненні перерозподілу між споживачами обсягів спожитої у будівлі/будинку гарячої/холодної води здійснюється перерозподіл обсягів спожитої послуги з централізованого водовідведення пропорційно до скорегованих обсягів гарячої/холодної води.
У п.1 Глави XII «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затвердженної наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 також є зазначення про перерахунок не більше чим 12 розрахункових періодів.
Отже, виходячи з наведеного КП «Київтеплоенерго» порушило правила перерозподілу, корегування нарахувань та вимоги Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та здійснило коригування та перерозподіл замість 12 розрахункових періодів, здійснили перерозподіл за 72 розрахункових періодів (з 01.10.2018 року по 09.2024 року), що призвело до надлишкових нарахувань, необгрунтованого корегування для позивача та порушило «охоронюванний законом інтерес» позивача, як споживача послуг.
Окрім того, слід зазначити, що споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника.
Саме обов'язком виконавця послуги є контрольне зняття показань вузла розподільного теплової енергії.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (далі - постанова Пленуму № 5) у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Аналогічне положення міститься у ч. 9 ст. 15 Закону № 1023-XII.».
Отже, слід дійти висновку, що КП «Київтеплоенерго» в період з 2018 року по 2024 рік не звертало увагу на те у яких одиницях обраховувались та передавались показання вузла обліку позивача, який передавав показання не маючі спеціальних знань про властивість та характеристики товарів та робіт.
Як вбачається із апеляційної скарги, відповідач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської лержавної адміністрації) «Київтеплоенерго» також не погоджується із додатковим рішенням суду першої інстанції, яким з нього стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн., та просить його скасувати, як похідне від рішення суду першої інстанції. Але, оскільки суд залишає рішення суду без змін, то і підстав для скасування додаткового рішення суду в цій частині, суд не вбачає.
Також КК «Центр комунального сервісу» оскаржується додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2025 року в частині відмови Центру у стягненні витрат на правничу допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, судом встановлено, що рішенням Шевченківський районний суду міста Києва від 29.04.2025 позов ОСОБА_1 до КП «Київтеплоенерго» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконними дії КП «Київтеплоенерго» стосовно перерозподілу розрахункових періодів, а саме з 21.08.2019 року по вересень 2024 року, замість 12 розрахункових періодів по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено.
06.05.2025 року до суду надійшла заява КК «Центр комунального сервісу» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на свою користь судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави) підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вищезазначених вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до п.4 ч. 1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в актуальній редакції далі - Закон про адвокатуру) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п. 2 ч.1 ст. 1вказаного Закону).
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч.1 ст. 1 вказаного Закону).
Частина 1 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що до невичерпного переліку видів адвокатської діяльності віднесені: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності, зокрема, фізичних осіб (згідно із пунктом 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (пункт 2); представництво інтересів, зокрема, фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства (відповідно до пункту 6).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 цього Закону).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункт 128).
Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону про адвокатуру, відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункти 129-133).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Так, на підтвердження вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду стороною відповідача було надано: договір перо надання правничої доомоги № 1802-ЖГІ від 18.02.2025 з адвокатом Жековою Г.І.
Пунктом 6.2 договору визначено, що умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення договору, а саме - з 01.01.2025.
Також долучено копію акта № 1 наданих послуг за січень 2025 року від 18.02.2025 до договору про надання правничої допомоги № 1802-ЖГІ від 18.02.2025 на суму 3 000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні заяви КК «Центр коммунального сервісу» про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку, що КК «Центр Комунального сервісу» не надав належні докази які свідчать про підстави реального понесеня витрат, а саме не надав квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, як це передбачено договором № 1802 - ЖГІ від 18.02.2025 укладеним між КК «Центр коммунального сервісу» та адвокатом Жековою Г.І.
Ураховуючи встановлені обставини по справі, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції с цього питання ухвалено невірне судове рішення, яке підлягає скасуванню. Судові витрати відповідача на правничу допомогу підлягають стягненню з позивача, оскільки суд першої інстанції відмовив позивачеві у позові пред'явленому ним саме до КК «Центр Комунального сервісу».
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта КП «Київтеплоенерго» та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі КП «Київтеплоенерго», не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції в частині задоволення позову по суті спору.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Судові витрати КП «Київтеплоенерго», що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, оскільки суд залишає судове рішення без змін, а подану відповідачем апеляційну скагу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, ст.ст. 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», подану представником Коцюбою Владиславом Олексійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Апеляційну скаргу Комунального концерну «Центр комунального сервісу», подану представником Жековою Ганною Іванівною, задовольнити.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року в частині відмови Комунальному концерну «Центр комунального сервісу» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професйну правничу допомогу скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального концерну «Центр комунального сервісу» (ЄДРПОУ 39946227, 03179, м. Київ, вул. Львівська, будинок 57-А) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 20 жовтня 2025 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна