16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 152/421/24
провадження № 61-12739 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу Федорівського ліцею Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Федорівського ліцею Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання незаконними наказів та акту, стягнення моральної шкоди,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом, у якому просилавизнати незаконними та скасувати накази Федорівського ліцею Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (далі - ліцей) № 49-к/тр «Про преміювання педагогічних працівників та бухгалтера» від 18 грудня 2023 року в частині призупинення їй виплати преміальних коштів; № 01-к/тм «Про зміну істотних умов праці» від 01 січня 2024 року; № 05-к/тр «Про внесення змін до тарифікації педагогічних працівників» від 12 січня 2024 року; № 02-к/тм «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 12 січня 2024 року, а також Акту № 1 внутрішнього службового розслідування у ліцеї від 12 січня 2024 року; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази ліцею № 01-к/тм «Про зміну істотних умов праці» від 01 січня 2024 року та № 05-к/тр «Про внесення змін до тарифікації педагогічних працівників» від 12 січня 2024 року. В решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 26 травня 2025 року заяву представника позивачки - адвоката Костриці В. С. про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ліцею на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 8 000,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ліцею 6 600,00 грн судових витрат на правничу (правову) допомогу.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 рокурішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року скасовано в частині відмови у визнанні незаконним та скасування наказу ліцею про оголошення догани ОСОБА_1 № 02-к/тм від 12 січня 2024 року, відшкодування моральної шкоди та ухвалено нове судове рішення, яким визнано незаконним та скасовано наказ ліцею про оголошення догани ОСОБА_1 № 02-к/тм від 12 січня 2024 року.
Стягнуто з ліцею на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. В решті рішення суду залишено без змін.
Скасовано додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 травня 2025 року та стягнуто з ліцею на користь ОСОБА_1 27 453,20 грн у відшкодування судових витрат.
14 жовтня 2025 року від імені ліцею - адвокат Країло С. В. подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
Оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконними та скасування наказів щодо трудової дисципліни і акту внутрішнього службового розслідування та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (50 000,00 / 3 028,00).
Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
У касаційній скарзі від імені ліцею - адвокат Країло С. В. посилається на те, що ця справа має для відповідача виняткове значення, тому підлягає касаційному перегляду в силу підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Втім, аналіз судового рішення у справі та наведені представником ліцею - адвокатом Країло С. В. у скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для заявника, що підпадає під вимоги підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відтак, сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом.
Однак встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки від імені ліцею - адвокат Країло С. В. подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Федорівського ліцею Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду від 16вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Федорівського ліцею Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання незаконними наказів та акту, стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара