Справа №705/6271/24
2/705/1028/25
30 липня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Заповітряній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, в обґрунтування зазначивши наступне.
16.08.2023 він та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_3 відповідно до погосподарської книги Ятранівської сільської ради, особовий рахунок № НОМЕР_1 та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і після її смерті спадщину прийняла та частину майна переоформила на своє ім'я її донька, відповідач по справі.
16.08.2023 між ним та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий правочин (домашня угода) з приводу купівлі житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Між собою вони домовилися про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу, він сплатив їй повну вартість нерухомого майна в сумі 9000 доларів США і на підтвердження правочину ОСОБА_2 видала йому розписку та взяла на себе зобов'язання нотаріально посвідчити укладений між ними договір купівлі-продажу до 30.01.2024. Нотаріально договір між ними не складався і угода ніде не реєструвалася.
23.08.2024 він звернувся до ОСОБА_2 з вимогою виконати свої зобов'язання щодо переоформлення права власності на нього та у якій виклав всі обставини укладеного між ними договору. Також у вказаному листі зазначив про те, що у разі невчинення нею своїх зобов'язань за усним договором, він буде вимушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.
Станом на день подачі позову до суду, письмової відповіді від ОСОБА_2 на вищевказану вимогу не надійшло, на телефонні дзвінки вона не відповідає та уникає зустрічей з ним.
Оскільки між ними було укладено договір, при цьому усі істотні умови договору були оговорені та здійснено дії для настання юридично значимих наслідків, відповідно до вимог ст. 220 ЦК України такий договір не потребує нотаріального посвідчення, що дає можливість вирішити питання в судовому порядку.
Але оскільки такі дії відповідача порушують його майнові права, він і вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Просить суд визнати договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,6000 га, що розташована на території Ятранівської сільської ради Уманського районі Черкаської області, надана для особистого підсобного господарства, державний акт серії ЧР № 15-50-69, укладений 16.08.2023 між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконаним та дійсним.
Визнати за ним, ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,6000 га, що розташована на території Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для особистого підсобного господарства, державний акт серії ЧР 15-50-69.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Суд, врахувавши позицію сторін, викладену у заявах, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що згідно довідки Ятранівського старостинського округу від 15.08.2024 за вих. № 125/13-18/13-19/Ят, у відповідності до погосподарського обліку АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3 . Погосподарська книга за 2021-2025 роки № 6, особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно технічного паспорту на вищевказаний будинок АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 23 серпня 2024 року, будівництво житлового будинку було завершено в 1990 році.
Також, згідно державного акту на право власності на землю серії ЧР 15-50-69, виданого Ятранівською сільською радою 18 листопада 1997 року, ОСОБА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Ятранівської сільської ради № 5 від 19.01.1996, була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,60 га, розташована на території Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства.
Згідно розписки написаної 16.08.2023 та підписаної ОСОБА_2 із зазначенням прізвища останньої та її підписом, вона, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти в сумі дев'ять тисяч гривень за продаж житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та при цьому, ОСОБА_2 зобов'язується виготовити всі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу цього нерухомого майна та переоформити право власності на ім'я ОСОБА_1 до 30.01.2024.
Власник вказаних земельної ділянки та житлового будинку ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Ятранівською сільською радою Уманського району Черкаської області. Актовий запис про смерть № 4.
Згідно дублікату заповіту, складеного 20 листопада 2004 року, ОСОБА_3 , все належне їй майно та взагалі все те, що належатиме їй на день її смерті, заповіла своїй дочці ОСОБА_2 . Такий дублікат виданий 03.11.2011 замість втраченого.
Згідно вимоги про переоформлення права власності на житловий будинок та земельну ділянку від 23.08.2024, позивач ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_2 , та просив виконати її умови договору купівлі продажу в частині його нотаріального посвідчення та попередив, що у разі ігнорування вказаної вимоги він вимушений буде звернутися до суду.
Під час розгляду справи судом витребувано з Другої уманської державної нотаріальної контори інформацію щодо кола спадкоємців, та згідно листа № 492/01-16 від 07.07.2025 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена за № 217 за 2011 рік. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину є дочка спадкодавця ОСОБА_2 , на ім'я якої померлою був складений заповіт на все майно, посвідчений Ятранівською сільською радою Уманського району Черкаської області 20.11.2004 за № 260. Також нотаріусом повідомлено, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,60 га, місцезнаходження якої: Черкаська область, Уманський район, с. Ятранівка, спадкоємцеві, яка прийняла спадщину - ОСОБА_2 , не видавалися.
Правовідносини між сторонами справи виникли з приводу визнання дійсним договору купівлі-продажу з підстав, передбачених частиною другою статті 220 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
В частині першій статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною першою статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар),яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
За частиною першою статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України та Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Крім того, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.03.2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування», а саме в п. 10 роз'яснив, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
У відповідності до приписів ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено в ході розгляду справи, відповідач, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті своєї матері, та загалом є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину та має право на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 . Прийнявши спадщину відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом лише на частину майна, але свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом на спірне спадкове майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану на території с. Ятранівка Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області, так і не отримала, але фактично спадщину прийняла, що підтверджується листом нотаріуса на запит суду. При цьому, як встановлено судом, зазначеним майном розпорядилася, уклавши договір купівлі-продажу та отримавши кошти від позивача. Разом з тим, від посвідчення договору купівлі-продажу укладеного між нею, ОСОБА_2 та позивачем по справі ОСОБА_1 , уникає, оскільки відповідач не відреагувала на лист-вимогу позивача про зобов'язання звернутися до нотаріуса та посвідчити належним чином, укладений між сторонами по справі договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку. Також, яку встановлено, сторони при укладенні договору купівлі-продажу оговорили та узгодили усі умови договору, в тому числі і істотні.
У відповідності до вимог чинного законодавства, як було зазначено судом, істотними умовами договору купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки є: 1) предмет договору (місце розташування будинку, його інвентаризаційні відомості); 2) умова щодо одночасного переходу права власності (права користування) на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, від відчужувача до набувача такого об'єкта, із вказівкою про її кадастровий номер; 3) ціна продажу.
Верховний Суд у своїй постанові від 04 березня 2019 року у справі № 665/2266/16-ц вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається. Обов'язковими умовами для визнання такого договору дійсним є: встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину; втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Також у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 528/726/18 вказано, що під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.
Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства та той факт, що сторонами були виконані усі істотні умови договору, а також, що майно було правомірно придбано позивачем, проте на даний час у нього відсутня можливість посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу із відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із зазначеним, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 27 від 12.11.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 215, 220, 328, 334, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та земельної ділянки площею 0,6000 га, що розташована на території с. Ятранівка Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області, призначення - для ведення особистого підсобного господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЧР 15-50-69, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ятранівської сільської ради №5 від 19.01.1996, укладений 16.08.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,6000 га, що розташована на території с. Ятранівка Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області, призначення - для ведення особистого підсобного господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЧР 15-50-69.
Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський