16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 320/28900/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року (суддя Лазаренко Максим Сергійович) в адміністративній справі
за позовом Державної судової адміністрації України
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови про накладення штрафу,
Державна судова адміністрація України звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу від 26.05.2025 ВП № 77954695.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, судом не взято до уваги, що боржником судове рішення не виконане та не надано жодних пояснень щодо його невиконання.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни ВП № 77954695 від 05.05.2025 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 160/23416/24, виданим 21.02.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Державну судову адміністрацію України провести фінансування для виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 травня 2024 року по 31 липня 2024 року (включно) - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
ДСА України листом від 26.05.2025 за № 10-10500/25 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що ДСА України листом від 12.02.2025 № 11-9437/25 звернулось до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1538,6 млн. гривень. Ураховуючи, що ДСА України в межах своїх повноважень вжито відповідних заходів, спрямованих на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 160/23416/24, просила утриматись від накладення штрафів на ДСА України.
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни від 26.05.2025 № 77954695 за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 5100 грн.
Вказана постанова є предметом оскарження в цій адміністративній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів статті 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 названого Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» дає можливість дійти висновку, що наслідки, встановлені цим Законом, можуть бути застосовані лише за невиконання боржником рішення суду без поважних причин.
Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу такий факт має бути встановленим.
У цій справі боржник 26.05.2025 повідомляв державного виконавця про неможливість виконати рішення суду у справі № 160/32416/24 із зазначенням відповідних причин.
Натомість відповідач вказує, що лист боржника було отримано 27.05.2025, тобто після винесення спірної постанови.
Натомість суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ця обставина не впливає на оцінку дій боржника, адже важливим є той факт, що боржник після відкриття виконавчого провадження вчинив дії, направлені на виконання рішення у справі № 160/32416/24.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року в адміністративній справі № 320/28900/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 16 жовтня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 16 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова