16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 199/6199/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2025 року (суддя Подорець О.Б.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову № 1135 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у даній справі.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Посилається на примітку, відповідно до якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Таким чином, КУпАП не визначено, що примітка застосовується тільки у разі наявності у військовозобов'язаного додатку «Резерв+» чи наявності даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ІКС «Оберіг»). При складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач був позбавлений правової допомоги, не обізнаний з правових питань і не міг зазначити свої зауваження з цього приводу. Ніяких доказів наявності вини до протоколу не було додано. Крім того, особа яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не надала посвідчення співробітника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 19.02.2025 начальником ГППП ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено протокол № 1135 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Суть правопорушення: 19.02.2025 о 13 год. 30 хв. було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 (зі змінами), ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (зі змінами), п. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (зі змінами), не мав при собі військово-облікових документів при перевірці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 прийнято постанову від 24.02.2025 № 1135 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено на нього штраф у розмірі 17 000, 00 грн.
В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 в порушення абз. 1 ч. 6. ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» при перевірці уповноваженою особою районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи поліцейським, під час проведення заходів мобілізації та/або дії воєнного стану, перебував без військово-облікового документу, чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Названа постанова є предметом оскарження в цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу, що є загальновідомою обставиною, яка не потребує додатковому доказуванню, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації та оголошено загальну мобілізацію.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов'язок у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відсутність у громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років при собі військово-облікового документу утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Позивач не спростовує факт відсутності 19.02.2025 при собі військово-облікового документу, натомість вказує про можливість отримання працівником відповідної інформації з відкритих джерел.
Суд апеляційної інстанції не вважає такі доводи обґрунтованими, адже згідно з приміткою до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, адже позивачем не надано належних доказів, що в уповноваженої особи була така можливість.
Матеріали справи не містять жодних доказів наявності у позивача військово-облікового документу в електронному вигляді, під час судового розгляду справи позивачем такі обставини не доведені.
Також не є слушними доводи позивача про позбавлення позивача права на отримання правової допомоги, адже ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено зі статтею 268 КУпАП, яка визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому позивач не довів, що йому було відмовлено у залученні до розгляду прави адвоката.
Також є необґрунтованими та недоведеними доводи апелянта, що особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не надала посвідчення співробітника ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже під час складання протоколу позивач ніяких зауважень з цього приводу не вказав, а сам протокол містить посаду та ім'я особи, яка його склала.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2025 № 1135 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є правомірною.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2025 року в адміністративній справі № 199/6199/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 16 жовтня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 16 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова