16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/19269/25
категорія 111031101
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.04.2024 №0442330-2410-0610- UA18040250000068141, №0442331-2410-0610-UA18040250000068141 та від 21.11.2024 №1121705-2410-0610-UA18040250000068141, №1121706-2410-0610- UA18040250000068141.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у період з 16.02.2021 по 18.03.2023 був власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з 18.03.2023 і до теперішнього часу він є власником 1/3 частки вказаного будинку. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №430645473 від 10.06.2025 загальна площа будинку на момент його придбання 572,2 кв. м., тоді як 04.10.2024 була змінена на загальну площу 346,9 кв. м. Відносно позивача відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, а саме: будинку площею 572,20 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням внесення змін до запису про розмір загальної площі будинку, позивач звернувся до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та приведення у відповідність нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з урахуванням фактичної площі - 346,9 кв.м. об'єкта нерухомості за 2021 та 2022 роки. Однак листом Головне управління ДПС у Житомирській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку податкових зобов'язань. Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що в ході розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав встановлено, що загальна площа житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 становить 346,9 кв.м. Загальна площа будинку з 572,2 кв.м. змінилася на 346,9 кв.м. внаслідок переобміру приміщень будинку, відповідно до довідки про технічні показники № 186 від 01.10.2024 року виданої ТОВ «В.А.П.» та згідно якої внесено зміни щодо загальної площі житлового будинку до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Стверджує, що оскільки, довідка ТОВ «В.А.П.» про технічні показники № 186 видана 01.10.2024 року, то і зміна загальної площі буде врахована при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб у 2025 році за податковий період 2024 рік з жовтня місяця.
Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №430645473 від 10.06.2025 ОСОБА_1 у період з 16.02.2021 по 18.03.2023 був власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з 18.03.2023 позивач є власником 1/3 частки вказаного будинку.
Згідно вказаної довідки загальна площа будинку станом на 16.02.2021 становила 572,2 кв. м., житлова - 69,2 кв.м., однак 04.10.2024 змінено загальну площу на 346,9 кв. м.
При цьому, контролюючим органом було проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб (житловий будинок, загальною площею 572,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 (право власності з 16.02.2021 по 18.03.2023); 1/3 частина житлового будинку, загальною площею 572,2 кв.м. (тобто 190,73 кв.м.), за адресою АДРЕСА_1 (право власності з 18.03.2023) та винесені відносно позивача податкові повідомлення - рішення:
- №0442330-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024 на суму 35352,17 грн., за податковий період 2021 рік ;
- №0442331-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024 на суму 39696,50 грн., за податковий період 2022 рік ;
- №1121705-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024 на суму 6691,45 грн., за період перебування у власності цілої частини житлового будинку - з січня 2023 по лютий 2023 року;
- №1121706-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024 на суму 1974,64 грн., за період перебування у власності 1/3 частини житлового будинку - з березня 2023 по грудень 2023 року).
Позивач, на підставі п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, з урахуванням змін загальної площі будинку, звернувся до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою щодо скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нерухомості за 2021 та 2022 роки.
Листом від 14.07.2025 за №20932/6/06-30-24-10 ГУ ДПС в Житомирській області повідомило позивача про те, що контролюючим органом винесені податкові повідомлення - рішення, а саме: №0442330-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024 на суму 35352,17 грн., за податковий період 2021 рік ; №0442331-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024 на суму 39696,50 грн., за податковий період 2022 рік; №1121705-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024 на суму 6691,45 грн., за період перебування у власності цілої частини житлового будинку - з січня 2023 по лютий 2023 року;№1121706-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024 на суму 1974,64 грн., за період перебування у власності 1/3 частини житлового будинку - з березня 2023 по грудень 2023 року); №052543-2410-0625 від 26.06.2025 на суму 2511,03 грн за податковий період 2024 рік. Зазначено, що в ході розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав встановлено, що загальна площа житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 становить 346,9 кв.м. Загальна площа будинку з 572,2 кв.м. змінилася на 346,9 кв.м. внаслідок переобміру приміщень будинку, відповідно до довідки про технічні показники № 186 від 01.10.2024 року виданої ТОВ «В.А.П.» та згідно якої внесено зміни щодо загальної площі житлового будинку до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки, довідка ТОВ «В.А.П.» про технічні показники № 186 видана 01.10.2024 року, то і зміна загальної площі буде врахована при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб у 2025 році за податковий період 2024 рік з жовтня місяця. Тому, вказав, що податкові повідомлення - рішення, а саме: №0442330-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024 на суму 35352,17 грн; №0442331-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024 на суму 39696,50 грн; №1121705-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024 на суму 6691,45 грн; №1121706-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024 на суму 1974,64 грн за податкові періоди 2021-2023 роки залишаються без змін. Податкове повідомлення-рішення №052543-2410-0625 від 26.06.2025 вважається скасованим.
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0442330-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024; №0442331-2410-0610-UА18040250000068141 від 25.04.2024; №1121705-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024; №1121706-2410-0610-UА18040250000068141 від 21.11.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із положеннями підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з положеннями підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Так, відповідно до пунктів 42.1 - 42.3 статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Згідно з положеннями статті 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до вимог підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Відповідно до положень підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно вимог підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПК України здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Суд звертає увагу, що позивач на виконання підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 267 ПК України звернувся до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою від 25.06.2025 для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку, повідомивши, що запис до Державного реєстру речових прав щодо загальної площі будинку 572,2 кв.м. був внесений на підставі невірно сформованих результатів проведеної технічної інвентаризації об'єкту оподаткування та у подальшому скорегований до 346,9 кв.м.
Як встановлено під час розгляду справи, підставою для внесення змін до запису про розмір загальної площі житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 слугувала довідка про технічні показники ТОВ "В.А.П." вих.№186 від 01.10.2024.
Зі змісту зазначеної довідки слідує, що проведеною ТОВ "В.А.П." технічною інвентаризацією 01.10.2024 об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що загальна площа двоповерхового житлового будинку лат."А" складається з площ двох поверхів і становить 346,9 кв.м, житлова - 69, 2 кв.м. Загальна площа змінилась внаслідок переобміру приміщень будинку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №488 "Про порядок проведення технічної інвентаризації" та за рахунок перепланування без втручання в несучі конструкції та не врахування у загальну площу площ терас та відкритих веранд.
Суд зауважує, що процедура звірки забезпечує можливість узгодження відомостей наявних у контролюючого органу та платника податків, які забезпечують коректне нарахування податкових зобов'язань, зокрема з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Як зазначається відповідачем у відзиві, внаслідок проведеної звірки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав встановлено, що загальна площа житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 становить 346,9 кв.м. Загальна площа будинку з 572,2 кв.м. змінилася на 346,9 кв.м. внаслідок переобміру приміщень будинку, відповідно до довідки про технічні показники № 186 від 01.10.2024 року виданої ТОВ «В.А.П.» та згідно якої внесено зміни щодо загальної площі житлового будинку до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З огляду на встановлені з матеріалів справи обставини, підтверджені належними доказами, вбачається, що фактична загальна площа будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в даному випадку є об"єктом оподаткування, власником якого позивач був період з 16.02.2021 по 18.03.2023, та є власником 1/3 частини з 18.03.2023 становила 346,9 кв. м.
Так, зміни до реєстраційних даних щодо вказаного будинку в частині загальної площі такого, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №430645473 від 10.06.2025.
Таким чином, контролюючий орган на підставі отриманої від позивача інформації про технічні показники житлового будинку, що належить йому на праві приватної власності, підтвердженої відповідними документами, зокрема враховуючи дотримання процедури внесення змін до реєстраційних даних був зобов'язаний провести перерахунок суми податку за 2021 -2022 роки та сформувати нові податкові повідомлення-рішення з урахуванням правильно визначеної площі оподаткування.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.04.2024 №0442330-2410-0610- UA180402500000681411, №0442331-2410-0610-UA180402500000681411 та від 21.11.2024 №1121705-2410-0610-UA180402500000681411, №1121706-2410-0610- UA180402500000681411 є протиправними та підлягають скасуванню.
У відповідності до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.04.2024 №0442330-2410-0610- UA18040250000068141.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.04.2024 №0442331-2410-0610-UA18040250000068141.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.11.2024 №1121705-2410-0610-UA18040250000068141.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.11.2024 №1121706-2410-0610- UA18040250000068141.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
16.10.25