16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/15449/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Житомрській області) звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 02.06.2025 №ВП66418018 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказаною постановою старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) накладено на позивача штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин. Вважає, що відповідач жодним чином не спростував докази та фактичні обставини, а лише безпідставно виніс постанову про накладення штрафу у порядку ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначене на 05.08.2025.
Від відповідача 24.06.2025 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить у її задоволенні відмовити. Зазначає, що станом на 15.08.2025 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №240/3038/21 залишається невиконаним, хоча вказане рішення суду набрало законної сили і є обов'язковим до виконання. Вважає, що висновок про невиконання рішення суду є обґрунтованим, а накладення штрафу за невиконання такого рішення - правомірним.
У судовому засіданні представники позивача просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 9 цієї правової норми, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, у судовому засіданні 05.08.2025 суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, враховуючи пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №240/3038/21 позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03.10.2014 у справі №286/3150/14-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати.
Вказана постанова набрала законної сили 06.10.2014.
Державним виконавцем 11.08.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66418018 з примусового виконання виконавчого листа №240/3038/21 від 08.08.2021, виданого Житомирським окружним адміністративним судом.
ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі № 240/3038/21 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду № 286/3150/14-а за період з 01.01.20214 по день фактичної виплати 22.07.2019 в сумі 27840,19 грн., а також додано розрахунок суми компенсації по пенсійній справі 918150157605 ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі 240/3038/21. Згідно цього додатку боржником неправильно застосовано період нарахування компенсації та взято період з 01 квітня 2015 по 22.07.20219, хоча вказаним рішенням суду зобов'язано боржника нарахувати компенсацію за період з 01.01.2014 по день фактичної виплати.
Оскільки державним виконавцем встановлено, що боржником неправильно взято період нарахування компенсації, отже, рішення суду боржником не виконано, у зв'язку з чим 13.09.2021 ним винесено вимогу, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про його виконання.
ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі № 240/3038/21 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду № 286/3150/14-а за період з 01.01.20214 по день фактичної виплати 22.07.2019 в сумі 77754,16 грн., а також додано додатки розрахунок суми компенсації по пенсійній справі 918150157605 ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року по справі 240/3038/21. Згідно вказаного вбачається, що боржником проведено нарахування компенсації та взято період з лютого 2014 по червень 2019 року.
З метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем та неточністю у відповідях боржника, відповідачем 23.04.2025 винесено вимогу, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про його виконання.
ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі № 240/3038/21 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду № 286/3150/14-а за період з 01.01.20214 по день фактичної виплати 22.07.2019 в сумі 27840,19 грн., а також додано додатки розрахунок суми компенсації по пенсійній справі 918150157605 ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі 240/3038/21. Згідно вказаного вбачається, шо боржником не правильно застосовано період нарахування компенсації та взято період з 01 квітня 2015 по 22.07.20219, в той же час рішенням суду зобов'язано боржника нарахувати компенсацію за період з 01.01.2014 по день фактичної виплати.
У зв'язку з наявними розбіжностями у відповідях ГУ ПФУ в Житомирській області, а саме періоду нарахування та суми нарахованої компенсації, державним виконавцем повторно винесено вимогу щодо повідомлення суми заборгованості та надання розрахунку заборгованості.
У відповідь ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі № 240/3038/21 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду № 286/3150/14-а за період з 01.01.20214 по день фактичної виплати 22.07.2019 в сумі 27840,19 грн., а також додано додатки розрахунок суми компенсації по пенсійній справі 918150157605 ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі 240/3038/21, з якої знову вбачається, що боржником неправильно застосовано період нарахування компенсації - з 01.04.2015 по 22.07.2019, хоча рішенням суду зобов'язано боржника нарахувати компенсацію за період з 01.01.2014 по день фактичної виплати.
Таким чином, оскільки державним виконавцем встановлено, що боржжником рішення суду не виконане, нарахування компенсації проведено за період, що не відповідає періоду, встановленому рішенням суду, 02.06.2025 винесено спірну постанову про накладення штрафу за умисне невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн.
Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відтак особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Статтею 63 Закону №1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
При цьому, частина 3 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу до боржника є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
При цьому суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення (за повторне невиконання судового рішення) можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано (повторно не виконано) боржником без поважних причин, і боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.
Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404 -VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Перевіряючи наявність підстав для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 02.06.2025 у ВП №66418018 та застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/3038/21, суд зазначає таке.
Матеріали справи свідчать, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду у справі №240/3038/21, здійснило ОСОБА_1 нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період за період з 01.04.2015 по 22.07.2019, про що свідчить розрахунок суми компенсації по пенсійній справи 918150157605.
Водночас суд наголошує, що відповідно до резолютивної частини рішення суду у справі №240/3035/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену Законом №2050-ІІІ компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати підвищення до пенсії за період з 01.01.2014 по день фактичної виплати.
Суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду слугувало встановлення державним виконавцем виконання рішення суду у справі №240/3038/21 за період з 01.04.2015 по 22.07.2019, що, у свою чергу, не відповідає резолютивній частині рішення суду.
Позивач не заперечує, що сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати підвищення до пенсії на виконання рішення суду у справі №240/3035/21 у розмірі 27840,19 грн. здійснена (розрахована) Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області за період з 01.01.2014 по липень 2019 року.
Враховуючи викладені обставини, які підтверджуються матеріалами адміністративної справи, суд вважає, що обов'язок щодо належного виконання рішення суду у справі №240/3038/21 у встановлений строк позивачем не виконано, що у свою чергу є самостійною підставою для накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Також суд враховує, що матеріали справи не містять доказів щодо незрозумілості боржнику порядку та способу виконання рішення суду у справі №240/3038/21, оскільки доказів звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення у справі №240/3038/21 та доводів про незрозумілість резолютивної частини вказаного рішення суду позивачем не надано.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо повного та належного виконання рішення суду у справі №240/3038/21 позивачем не виконано та, як наслідок, відсутні підстави для скасування постанови ВП №66418018 про накладення штрафу від 02.06.2025.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (м. Київ) (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, РНОКПП/ЄДРПОУ: 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Чернова
16.10.25