16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/22087/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене у вигляді протоколу №6 засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 30.07.2024, яким відмовлено у поновлені ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 , в загальній черзі - з 29.07.2008, у позачерговій черзі - з 29.07.2008 та в першочерговій черзі - з 19.03.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебував на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_2 , однак вказану військову частину було розформовано, а позивача знято з квартирного обліку та у подальшому прийнято на квартирний облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після прийняття Житловою комісією Житомирського гарнізону 26.08.2021 рішення, яким п.1 рішення Житлової комісії Житомирського гарнізону від 29.06.2017 №4 вирішено вважати таким, що втратило свою чинність та вирішено підготувати та передати встановленим порядком облікові (квартирні) справи військовослужбовців, звільнених у запас, які проходили службу у Військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . 21.02.2024 позивач звернувся до командира В/ч НОМЕР_3 та до голови Житлової комісії В/ч НОМЕР_1 із заявою про поновлення його на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 в загальній черзі з 29.07.2008, у позачерговій черзі з 29.07.2008 та у першочерговій черзі з 19.03.2010. Позивач стверджує, що відповідач, замість розгляду його заяви по суті, надіслав йому відповідь в якій цитуючи вимоги чинного законодавства щодо питання забезпечення житлом військовослужбовців і членів їх сімей, роз'яснив йому хто визнається таким, що потребує поліпшення житлових умов. Крім того, було зазначено, що позивача пунктом 2 рішення житлової комісії Житомирського гарнізону від 26.08.2021 №7 було вирішено зняти з квартирного обліку при ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати їхні квартирні справи до Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, позивач вважає, що відповідач фактично відмовив йому у розгляді його заяви від 21.02.2024 про поновлення на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з посиланням на те, що позивач з відповідним рапортом (заявою) не звертався до військової частини про поновлення його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. 25.06.2024 позивачем було подано усі необхідні документи та заява на ім'я голови житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , однак рішенням, оформленим протоколом №6 від 30.07.2024, позивачу відмовлено у задоволенні вимог його заяви. Вказане слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
09.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. №68054/24, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що з матеріалів справи житлової комісії встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , з якої був звільнений у відставку за станом здоров'я. Дану військову частину було розформовано, у зв'язку з чим засіданням житлової комісії Житомирського військового гарнізону прийнято рішення (Протокол №4) про зарахування звільнених в запас військовослужбовців на квартирний облік ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно Протоколу №7 від 26.08.2021 житловою комісією Житомирського гарнізону пункт 1 Протоколу №4 від 29.06.2017 визнано таким, що втратив свою чинність. Одночасно, на даному засіданні житлової комісії Житомирського гарнізону прийнято рішення про підготовку і передачу встановленим порядком облікові (квартирні) справи військовослужбовців, звільнених у запас, які проходили військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . При цьому, житловій комісії Військової частини НОМЕР_1 прийняти облікові справи військовослужбовців, які на даний час перебувають на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до наданої Галузевим Державним архівом міністерства оборони України архівної довідки встановлено, що в Ліквідаційному акті військової частини НОМЕР_2 інформації щодо військової частини НОМЕР_1 не виявлено.
Ліквідаційний акт - це офіційний документ, що складається у випадку списання або ліквідації майна, обладнання, активів чи інших цінностей підприємства, установи або військової частини. Цей документ використовується для підтвердження причин та обґрунтування ліквідації майна, його непридатності для подальшого використання або морального та фізичного зносу.
Ліквідаційний акт є фінальним документом, який підтверджує завершення процесу ліквідації. Він містить усі необхідні дані про майно, стан фінансів, особовий склад та проведені дії.
Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу України формами припинення юридичної особи є ліквідація або реорганізація.
При ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу своїх прав та обов'язків до інших осіб. При реорганізації також має місце припинення юридичної особи, але її права, зобов'язання i майно переходять до іншої юридичної особи в порядку загального правонаступництва.
В даному випадку, Військову частину НОМЕР_2 було розформовано після її ліквідації, що вбачається із наявного в архіві ліквідаційного акта.
Приписами частини 9 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Таким чином, на думку відповідача, поновлення позивача та членів його сім'ї на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 не узгоджується з ч.9 ст.12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 «Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями».
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Згідно з положеннями ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу та був звільнений у відставку наказом Командира Сухопутних військ ЗСУ від 02.03.2010 №40 за станом здоров'я, позивачу встановлено 2 групу інвалідності.
Позивач перебував на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 .
На виконання рішення житлової комісії Житомирського гарнізону від 29.06.2017 року (Протокол №4) та на підставі рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 (протокол .№4 від 25.03.2020) позивач був знятий з квартирного обліку та у подальшому прийнятий на квартирний облік при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Житлова комісія Житомирського гарнізону 26.08.2021 прийняла рішення (Протокол №7), яким вирішила п.1 рішення Житлової комісії Житомир ського гарнізону від 29.06.2017 №4 вважати таким, що втратив свою чинність та підготувати і передати встановленим порядком облікові (квартирні) справи військовослужбовців, звільнених у запас, які проходили військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . Житловій комісії Військової частини НОМЕР_1 прийняти облікові справи військовослужбовців, які на даний час перебувають на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи викладені обставини, позивач 21.02.2024 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_3 та до Голови Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 із заявою в якій просив поновити його на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 , у загальній черзі - з 29.07.2008, у позачерговій черзі - з 29.07.2008 та у першочерговій черзі - з 19.03.2010 (а.с.43).
На вказану заяву позивачем отримано відповідь, датовану 29.03.2024 за №932, яку одержано позивачем 17.05.2024 (а.с.46-52). З вказаної відповіді позивачем встановлено, що його заяву від 21.02.2024 по суті не було розглянуто, у зазначеній відповіді відповідач лише зазначає та цитує вимоги чинного законодавства що регулюють питання забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, роз'яснює позивачу, хто визнається таким, що потребує поліпшення житлових умов та інше.
Крім того, відповідач вказав у відповіді, що 29.06.2017 на засіданні житлової комісії Житомирського гарнізону було розглянуто звернення командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2017 №1965 щодо питання реєстрації та перебування на квартирному обліку військовослужбовців запасу розформованої Військової частини НОМЕР_2 та скасування рішення п.3 протоколу засідання житлової комісії Житомирського гарнізону від 03.03.2017 №1.
На підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослуж бовців та членів їх сімей», а саме статті 12 пункту 9 «Забезпечення військовослуж бовців та членів їх сімей жилими приміщеннями». Постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 «Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» пункт 29 та Наказу Міністра оборони України від 30.11.2011 №737 (зі змінами) пункт 2.16 - «Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла», а також на підставі Наказу Міністра оборони «...Під час розформування військової частини облікові документи передаються їх правонаступнику в разі, якщо він знаходиться в цьому самому населеному пункті. В іншому випадку облікові документи передаються до КЕВ (КЕЧ) району». На момент розгляду питання і до теперішнього часу місце знаходження Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , а розформована Військова частина НОМЕР_2 знаходилась в іншому населеному пункті - АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного, житловою комісією Житомирського гарнізону було постановлено рішення, оформлене протоколом засідання житлової комісії від 29.06.2017 №4: «Житловій комісії військової частини НОМЕР_1 підготувати та передати встановленим порядком облікові (квартирні) справи військовослужбовців звільнених у запас, які проходили військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняти облікові справи військовослужбовців звільнених у запас, які проходили військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 та на даний час перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 у встановленому порядку.
Рішенням житлової комісії Житомирського гарнізону від 26.08.2021 №7 було прийнято рішення про скасування рішення житлової комісії Житомирського гарнізону від 29.06.2017 щодо передачі Військової частиною НОМЕР_1 , квартирний справ колишніх військовослужбовців розформованої Військової частини НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно пункту 2 рішення житлової комісії Житомирського гарнізону від 26.08.2021 №7 було вирішено зняти з квартирного обліку при ІНФОРМАЦІЯ_4 наступних колишніх військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 та членів їх сімей і передати їх квартирні справи до Військової частини НОМЕР_1 , зокрема і гр. ОСОБА_1 .
На той час відповідач фактично відмовив позивачу у розгляді на засіданні житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 його заяви від 21.02.2024 про поновлення на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 , у загальній черзі - з 29.07.2008, у позачерговій черзі - з 29.07.2008 та у першочерговій черзі - з 19.03.2010, мотивуючи це тим, що в порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» позивач не подав для зарахування на облік командиру військової частини рапорт (заяву) та документи, передбачені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, з заявою про постановку його на квартирний облік до Військової частини НОМЕР_1 позивач не звертався, в свою чергу житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 перевірки житлових умов військовослужбовця не проводила, житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 не розглядала питання щодо зарахування військовослужбовця на облік та рішення не приймала.
У проміжку між очікуванням на отримання відповіді на свою заяву від 21.02.2024, позивач 23.04.2024 звернувся до голови житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та зі скаргою до Міністра оборони України Умєрова Р. щодо нерозгляду Військовою частиною НОМЕР_1 заяви позивача від 21.02.2024 стосовно поновлення його на квартирному обліку.
Після звернення позивача до Міністра оборони України, він одержав від відповідача лист від 07.06.2024 за №1600 та за підписом голови житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , яким позивача повідомили, що відповідно до протоколу №5 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 для подальшого розгляду питання щодо поновлення позивача на квартирному обліку необхідно оновити та надати відповідні документи, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 “Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (оновлювались в обліковій справі востаннє у 2020 році), а саме: витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї; довідку з військового комісаріату про перебування у відставці; копії паспортів всіх членів сім'ї; копії ідентифікаційних кодів всіх членів сім'ї; витяги з територіальної громади про реєстрацію місця проживання (на всіх членів сім'ї); інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (на всіх членів сім'ї); копія свідоцтва про шлюб; копію документів, що підтверджують перебування в пільговій черзі. Всі копії мають бути надані у двох примірниках.
На підставі вказаного, позивач 25.06.2024 подав усі вищевказані та інші необхідні документи на 66-ти аркушах до Військової частини НОМЕР_1 із відповідною заявою на ім'я Голови житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 .
08.10.2024 позивач одержав витяг з Протоколу №6 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2024 із супровідним листом від 14.08.2024 за №2348, у якому викладено постановлене рішення, а саме: «Відповідно до абзацу третього пункту 6 розділу VI "Інструкції з організації забезпечення військово службовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 та керуючись ч.9 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в разі розформування військової частини військовослужбовці, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі зараховуються у військових комісаріатах) відмовити прапорщику у відставці ОСОБА_1 та членам його сім'ї, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 , у загальній черзі - з 29.07.2008, у позачерговій черзі - з 29.07.2008 та у першочерговій черзі - з 19.03.2010, як інваліда війни 2-ї групи.
Вказане рішення мотивоване тим, що з матеріалів справи житлової комісії встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , з якої був звільнений у відставку за станом здоров'я.
Дану військову частину було розформовано, у зв'язку з чим засіданням житлової комісії Житомирського військового гарнізону прийнято рішення від 29.06.2017 Протокол №4 про зарахування звільнених в запас військовослужбовців на квартирний облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з Протоколом №7 від 26.08.2021 житловою комісією Житомирського гарнізону пункт 1 Протоколу №4 від 29.06.2017 визнано таким, що втратив свою чинність.
Одночасно, на даному засіданні житлової комісії Житомирського гарнізону прийнято рішення про підготовку і передачу встановленим порядком облікових (квартирних) справ військовослужбовців, звільнених у запас, які проходили військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . При цьому, житловій комісії Військової частини НОМЕР_1 вирішено прийняти облікові справи військовослужбовців, які перебували на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до наданої Галузевим Державним архівом міністерства оборони України архівної довідки встановлено, що в Ліквідаційному акті Військової частини НОМЕР_2 інформація щодо Військової частини НОМЕР_1 відсутня.
Позивач, не погодившись із таким рішенням військової частини, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст.1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.1, 2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Абзацом першим п.9 ст.12 Закону №2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Крім того, згідно ч.1 ст.12 цього Закону, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтями 34, 37 Житлового кодексу УРСР визначено, що потребуючими поліпшення умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, а облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання.
Відповідно до ст.38 Житлового кодексу УРСР порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.
Статтею 39 Житлового кодексу УРСР передбачено порядок взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.
Отже, вказаною нормою визначено законодавчий поділ взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на два види: облік за місцем проживання та облік за місцем роботи.
Відповідно до ст.38 Житлового кодексу УРСР порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.
З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 06.09.2018 №1020/32472 (далі - Інструкція №380).
Згідно з абзацом другим п.3 розділу VI Інструкції №380 облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), ТЦК та СП та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району. Особи, звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони, з підстав, визначених пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, у разі розформування військової частини перебувають на квартирному обліку при житлових комісіях їх правонаступників, а в разі розформування правонаступників - у ТЦК та СП і відповідному КЕУ, КЕВ, (КЕЧ) району, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина.
Як вбачається з матеріалів справи позивач перебував на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_2 , однак вказану військову частину було розформовано.
Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Наведені положення Закону №2011-ХІІ повністю кореспондуються із нормами наведеними в абзаці другому п.3 розділу VI Інструкції №380, які уточнюють та унормовують, що особи, звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони, у разі розформування військової частини перебувають на квартирному обліку при житлових комісіях їх правонаступників.
Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником Військової частини НОМЕР_2 , що підтверджено листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2024 №1043/7/517/2134 (а.с.80) та архівною довідкою від 30.10.2019 №95 (а.с.77).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у поновленні на житловому обліку, помилково вважаючи, що позивач повинен перебувати на черзі при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2024, оформленого Протоколом №6, щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 .
Як наслідок, підлягає задоволенню також похідна вимога про зобов'язання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 , у загальній черзі з 29.07.2008, у позачерговій черзі з 29.07.2008 та у першочерговій черзі з 19.03.2010.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincovd and Pine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Крім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №6 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2024, яким відмовлено у поновлені ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 , у загальній черзі з 29.07.2008, у позачерговій черзі з 29.07.2008 та у першочерговій черзі з 19.03.2010.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
16.10.25