Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9584/25
Номер провадження 1-кс/711/2403/25
14 жовтня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №42025250000000019 від 13.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, Київської області, українки, громадянки України, яка має на утриманні двох малолітній дітей 2020 року народження та 2022 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України, -
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 30 діб запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваній залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , в період часу з 20-00 години до 07-00 години, в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.11.2025, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що в період часу з вересня 2024 року по грудень 2024 року ОСОБА_4 , діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із групою осіб в умовах воєнного стану, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» (далі СВК №92), розташованої за адресою: вул. Шевченка, 110, с. Старі Бабани, Уманського району, Черкаської області, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме грошовими коштами громадян, під приводом необхідності великої суми грошей на лікування ОСОБА_7 , який начебто отримав поранення, перебуваючи в зоні бойових дій, шляхом знайомства з потерпілими в соціальних мережах.
Так, приблизно у вересні 2024 року ОСОБА_7 в соціальній мережі «Фейсбук», використовуючи власні мобільні телефони з ІМЕІ: НОМЕР_1 за № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 здійснив знайомство із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка являється військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_5 та яка користується мобільним телефоном НОМЕР_6 умисно з метою введення її в оману та заволодіння її грошовими коштами, повідомив останній неправдиві факти про себе.
Користуючись тим, що ОСОБА_10 не знає та не може перевірити достовірність наданих їй ОСОБА_7 неправдивих фактів, умисно шляхом обману запевнив останню в дійсності щодо його перебування в статусі військовослужбовця та проходженням ним служби в Збройних Силах України та внаслідок чого отримання поранення в зоні бойових дій.
Зокрема, ОСОБА_7 вже при довготривалому спілкуванні із ОСОБА_10 запевняв останню щодо своїх начебто намірів щодо одруження на останній та підготовці до весілля, чим вводив її в оману з метою заволодіння грошовими коштами.
Разом з тим, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , за домовленістю із ОСОБА_7 , будучи в складі даної групи, спілкувалася із ОСОБА_10 , представляючись жінкою на ім'я ОСОБА_11 , тобто жінкою брата ОСОБА_7 підтверджувала неправдиву інформацію про ОСОБА_7 стосовно його псевдо військової служби, отримання поранення в зоні бойових дій, потреби його лікування та повідомила неправдиві факти у особистій потребі у грошових коштах на проживання, так як на утриманні має неповнолітніх дітей.
Також ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , домовився з ОСОБА_8 , щоб той будучи у складі даної групи телефонував останній, і в телефонних розмовах представлявся братом ОСОБА_7 та умисно з метою введення в оману повідомляв неправдиві факти про нього стосовно проходження військової служби, отримання поранення в зоні бойових дій та необхідності великої суми грошей на лікування, а також підтверджував фіктивні наміри ОСОБА_7 стосовно одруження на потерпілій.
В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 та для підтримки легенди, домовився з ОСОБА_9 щоб останній у телефонних розмовах з потерпілою представився товаришем по службі ОСОБА_7 та запевнив останню стосовно статусу та обставин потрапляння ОСОБА_7 в лікарню з подальшою необхідністю перерахуванням грошових коштів на лікування на його карту, чим вводив останню в оману.
ОСОБА_10 будучи введеною в оману та впевненою в правомірності і доброчесності намірів та дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в період часу з вересня 2024 року по грудень 2024 року з власних банківських карток АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_7 та НОМЕР_8 перерахувала грошові кошти в загальній сумі 250 000 гривень на банківські картки АТ «Ощадбанк» НОМЕР_9 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , АТ «Ощадбанк» НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ; АТ «А-Банк» (АТ Акцент-Банк) НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ; АТ «ТАСКОМБАНК» НОМЕР_14 .
В подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 грошові кошти, що належать ОСОБА_10 привласнили собі, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальну шкоду на вище вказану суму.
Вона, же повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою із групою осіб в умовах воєнного стану домовившись із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відбуває покарання в ДУ «СВК №92», ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заволодіти чужим майном, шляхом обману, а саме грошовими коштами громадян, під приводом того, що ОСОБА_7 являється військовослужбовцем, перебуває в зоні бойових дій, отримав поранення та на його лікування необхідна велика сума грошей.
Так, ОСОБА_7 приблизно у грудні 2024 року в соціальній мережі «Фейсбук», використовуючи власні мобільні телефони з ІМЕІ: НОМЕР_1 за № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 познайомився із ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка являється військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_15 та яка користується мобільним телефоном за № НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , умисно повідомив останній неправдиві факти про себе.
ОСОБА_7 , скористався тим, що ОСОБА_13 не знає та не може перевірити достовірність наданих їй фактів, умисно шляхом обману запевнив останню в дійсності його перебування в статусі військовослужбовця та проходженням ним служби в Збройних Силах України і внаслідок чого отримання поранення в зоні бойових дій.
Зокрема, ОСОБА_7 вже при довготривалому спілкуванні із ОСОБА_13 запевняв останню щодо своїх начебто намірів щодо одруження на останній та підготовці до весілля, чим вводив її в оману з метою заволодіння грошовими коштами.
ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану, маючи умисел на заволодіння грошових коштів ОСОБА_13 , домовився з останнім, щоб той при спілкуванні з останній по телефону, будучи у складі даної групи, представлявся його братом та підтвердив факт служби ОСОБА_7 у Збройних силах України, отримання поранення в зоні бойових дій, необхідності великої суми грошових коштів та в правдивих намірах ОСОБА_7 щодо весілля на останній.
Також, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 домовившись з ОСОБА_7 , будучи в складі даної групи, при спілкуванні з ОСОБА_13 , представлялася жінкою на ім'я ОСОБА_11 , тобто жінкою брата ОСОБА_7 - ОСОБА_8 підтверджуючи неправдиву інформацію, що ОСОБА_7 дійсно являється військовослужбовцем та потребує лікування, та повідомляла останній неправдиву інформацію про те, що особисто потребує грошових коштів на проживання, так як на утриманні має неповнолітніх дітей.
В подальшому, продовжуючи протиправні діяння, скеровані на заволодіння грошових коштів, та для підтримки легенди, що ОСОБА_7 дійсно являється військовослужбовцем та отримав поранення в зоні бойових дій, останній діючи умисно, з корисливих мотивів, групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 домовився з ОСОБА_9 , про те щоб він при спілкуванні з останньою по телефону представлявся товаришем по службі на псевдонім « ОСОБА_14 », та запевнив її стосовно статусу та обставин перебування ОСОБА_7 в лікарні з подальшою необхідністю перерахуванням грошових коштів на лікування останнього на його банківську карту.
ОСОБА_13 будучи введеною в оману та впевненою в правомірності і доброчесності намірів та дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в період часу з грудня 2024 року по травень 2025 року з власних банківських карток АТ «ПУМБ» НОМЕР_18 та АТ «УКРСИББАНК» НОМЕР_19 перерахувала грошові кошти в загальній сумі 250 000 гривень на банківські картки АТ «Ощадбанк» НОМЕР_9 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надала всім учасникам групи доступ до неї, АТ «Ощадбанк» НОМЕР_20 ; АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 та рахунок НОМЕР_25 ; АТ «Альянс Банк» НОМЕР_26 ; АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 та рахунок НОМЕР_34 , відкритого на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та до якого останній надав доступу всім співучасниками групи для вчинення протиправних дій, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих.
В подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 грошові кошти, що належать ОСОБА_13 привласнили собі, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальну шкоду на вище вказану суму.
Також, вона, повторно, приблизно в період часу з лютого 2025 по червень 2025 року діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів разом за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відбуває покарання в ДУ «СВК №92», з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме грошовими коштами громадян, під приводом того, що вона являється матір'ю неповнолітніх дітей, одна з яких хворіє на астму, малозабезпеченою, потребує матеріальної допомоги та ввівши в оману щодо щирих своїх почуттів, в соціальній мережі «Фейсбук», під нікнеймом « ОСОБА_15 », використовуючи власний мобільний телефон за № НОМЕР_35 та мобільні телефони ОСОБА_7 з ІМЕІ: НОМЕР_1 за № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 познайомились із ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який має у користуванні мобільний телефон за № НОМЕР_36 , з яким в обох вели переписку в зазначеній соціальній мережі з профіля з нікнеймом « ОСОБА_15 ».
ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , скориставшись тим, що ОСОБА_16 не знає та не може перевірити достовірність наданих йому фактів щодо жінки під нікнеймом « ОСОБА_15 », шляхом обману запевнили його в дійсності щирих почуттів до нього, особистого знайомства та приїзду до нього в гості, при цьому повідомивши про необхідність перерахування грошових коштів на проїзд та подальшого лікування неповнолітньої дитини.
ОСОБА_16 будучи введеним в оману та впевненим в правомірності і доброчесності намірів та дій ОСОБА_4 з власної картки АТ «Ощадбанк» перерахував грошові кошти в загальні сумі 11 220 гривень, на банківську картку АТ «Ощадбанк» НОМЕР_9 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступними операціями 04.06.2025 о 16 год. 42 хв. гроші в сумі 3 600 грн., 04.06.2025 о 17 год. 49 год. гроші в сумі 800 грн., 04.06.2025 о 17 год. 56 хв. гроші в сумі 800 грн., 05.06.2025 о 15 год. 04 хв. гроші в сумі 1 000 грн., 05.06.2025 о 17 год. 16 хв. гроші в сумі 3 000 грн., 05.06.2025 о 17 год. 25 хв. гроші в сумі 1 000 грн., 10.06.2025 о 20 год. 51 хв. гроші в сумі 510 грн., 10.06.2025 о 22 год. 17 хв. гроші в сумі 510 грн.
В подальшому ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , грошові кошти, що належать ОСОБА_16 привласнили собі, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на вище вказану суму.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень підтверджується даними показами потерпілої ОСОБА_10 від 25.06.2025, показами потерпілої ОСОБА_13 від 07.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_10 від 04.07.2025, 23.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_13 від 04.07.2025, показами потерпілого ОСОБА_16 від 01.08.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_16 від 01.08.2025, протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій та іншими доказами в сукупності.
20.08.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 14.10.2025, який полягає у забороні підозрюваній залишати житло за адресою : АДРЕСА_2 , в період часу з 20-00 години до 07-00 години, в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.10.2025, з покладенням відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов'язків на підозрювану:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із с. Глеваха, Фастівського району, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
10.10.2025 заступником керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024250000000019 від 13.02.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 14.11.2025.
Разом із тим, закінчити досудове розслідування в двомісячний строк, який спливає 14.10.2025, неможливо, оскільки необхідно виконати наступні слідчі та процесуальні дії в даному кримінальному провадженні: розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження результати негласних слідчих (розшукових) дій та документи, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії; після отримання вказаних розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій встановити та допитати свідків у даному кримінальному провадженні; встановити наявність підстав для повідомлення нової підозри чи зміни підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, надати доступ та ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність.
Вказані докази мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки доводять наявність події кримінального правопорушення, винуватість підозрюваних у інкримінованих їм злочинах, розмір процесуальних витрат, до того ж, доказують обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше є великий проміжок часу, необхідний для оформлення результатів, розсекречування та долучення до матеріалів кримінального провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, тривалість проведення судових експертиз, які є важливими для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні та значний обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести під час досудового розслідування.
Завершення проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, а їхні результати мають вирішальне значенн я для встановлення фактів та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Санкцією ч.2 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Санкцією ч.3 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Згідно з ч. ч.1-2 ст.181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підставою застосування запобіжного заходу за ч.2 ст.177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст. 28, ч.3 ст.190 КК України, тобто нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, тому враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик, що вона з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх потерпілих, свідків, у зв'язку з чим ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них. Також, ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, шляхом погроз, вмовлянь, підкупу, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім цього, враховуючи те, що на цей час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру, перебуваючи на волі вона матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м'якіших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
Вказані вище обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Заявлені вище ризики, передбачені ст.177 КПК України, на цей час не зменшилися.
Таким чином, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, є найбільш доцільним продовжити застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваною ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним обґрунтованим ризикам можливої суспільно небезпечної поведінки підозрюваної.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та пояснила, що розслідується кримінальне провадження №42025250000000019 від 13.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України. Просить просить продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 30 діб запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваній залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , в період часу з 20-00 години до 07-00 години, в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.11.2025, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що запобіжний захід не обтяжливий, підозрювана виховує двох неповнолітніх дітей, тому не заперечив з приводу продовження запобіжного заходу.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала думку адвоката.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України.
20.08.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси(справа №711/7549/25) підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 14.10.2025, який полягає у забороні підозрюваній залишати житло за адресою:АДРЕСА_2 , в період часу з 20-00 години до 07-00 години, в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.10.2025, з покладенням відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України наступних обов'язків на підозрювану: вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із с. Глеваха, Фастівського району, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
10.10.2025 постановою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024250000000019 від 13.02.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 14.11.2025.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України, підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: даними показами потерпілої ОСОБА_10 від 25.06.2025, показами потерпілої ОСОБА_13 від 07.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_10 від 04.07.2025, 23.07.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_13 від 04.07.2025, показами потерпілого ОСОБА_16 від 01.08.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_16 від 01.08.2025, протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій та іншими доказами в сукупності.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у чиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України, є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо доводів сторони обвинувачення про існування ризиків, визначених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваній, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
На даний час, на переконання слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування або суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкцією якого, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, підозрювана ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, шляхом погроз, вмовлянь, підкупу, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Враховуючи те, що на цей час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру, перебуваючи на волі вона матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ч.6 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що продовження застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваною місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану. В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваній ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останньої в укритті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №42025250000000019 від 13.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.11.2025, включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із с. Глеваха, Фастівського району, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрювану до 14.11.2025 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваною місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваній ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останньої в укритті.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Строк дії ухвали визначити до 14 листопада 2025 року включно.
Виконання ухвали доручити працівникам СУ ГУНП в Черкаській області.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, захиснику, слідчому, прокурору та начальнику ГУ НП в Черкаській області - для відому та виконання.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17.10.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1