Справа № 638/4241/25
Провадження № 2/638/3640/25
Іменем України
16 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Луценка Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Харковав порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство «Універсал банк» в особі представника Мєшніка К. І., який діє на підставі довіреності, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ,в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.11.2019 року у розмірі 85 102,59 грн та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог посилається на те, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділення. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікації працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку, за рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. На постійні основі, але не рідше, ніж один раз на тридцять календарних днів, клієнт зобов'язаний ознайомлюватись із чинною редакцією договору, що розташований за даним посиланням та/або в мобільному додатку, з метою виконання умов договору з урахуванням можливих змін до нього. Відповідно до п.п. 2.1., 2.3., 5.3, 5.8.1 п.5 розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визначаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій. Підпунктами 2.1, 2.4, 2.5 пункту 3 розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Мonоbank», датою укладення якого є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторізацією за номером телефону, або при активації клієнтом віртуальної картки в мобільному додатку. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операції з використанням картки при активації картки встановлюється пін-код. Пін-код є аналогом власноручного підпису клієнта. 03.11.2019 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 03.11.2019 року. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Однак умови договору відповідач не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 22.01.2025 року утворилася заборгованість в розмірі 85 102,58 грн. На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, заборгованість не погашає, чим порушує законні права та інтереси позивача.
Ухвалою суду від 13.03.2025 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Направив до суду заяву про те, що АТ «Універсал Банк» позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи. Представник також просив розглянути справу без його участі на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з'явився, про наявність поважних причин своєї неявки в суд не повідомив, заяв про відкладення судового засідання відповідач не надав, відзиву на позов не направив.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, а відповідач по справі був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, не з'явився до суду та не повідомив про поважність такої неявки, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
03.11.2019 року відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, у якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт.
ОСОБА_1 погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що повідомлятиме його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов'язалася виконувати його умови.
Крім того, у п. 6 анкети-заяви ОСОБА_1 зазначив про те, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкрити їй в Банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його даних згідно з Договором.
Також визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.
У пункті 9 анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за кредитним договором від 03.11.2019 року станом на 22.01.2025 року становить 85 102,58 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). Розрахунок містить відомості про стягнення сум відсотків та суми погашення за наданим кредитом.
З довідки про наявність рахунку від 22.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_1 та видано чорну картку № НОМЕР_2 , що активна до вересня 2024 року.
Як вбачається з довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 22.01.2025 року, ОСОБА_1 за договором від 03.11.2019 року за карткою № НОМЕР_3 03.11.2019 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 30 000,00 грн, який в подальшому неодноразово збільшувався, та станом на 10.10.2020 року склав 50 000 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так позивачем до позовної заяви долучено анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 03.11.2029 року, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі Умови) чинні із 27.11.2021 року, паспорт споживчого кредиту «Чорної картки Monobank», тарифи «Чорна картка monobank».
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас в анкеті відсутні дані про розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо.
Відповідно до підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» Умов, договір про надання банківських послуг «Monobank» - це укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети- заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» - письмове або електронне звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладеного Договору.
Згідно з п. 2.1 підрозділу 2 розділу І Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку.
Пунктом 2.3. підрозділу 2 розділу І Умов встановлено, що відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту.
Відповідно до п. 2.4. підрозділу 2 розділу І Умов своїм підписом на анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору він ознайомився та погоджується з умовами договору, зокрема паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та тарифами, встановленим в договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, передбаченими договором правами та обов?язками сторін, а також іншу інформацію, яка перелічена в п. 2. ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до п. 2.1. підрозділу 2 розділу ІІ Умов, для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки.
Згідно з п. 2.4. підрозділу 2 розділу ІІ Умов, платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону або при активації клієнтом віртуальної картки в мобільному додатку.
Відповідно до п. 2.5. підрозділу 2 розділу ІІ Умов, з метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 підозділу II Умов.
Відповідно до підрозділу 5 розділу ІІ Умов ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому договорі. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовились, що Банк має право, на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.
З аналізу зазначених вище положень вбачається, що підписання Анкети-заяви не є обов'язковою умовою видачі картки із встановленням кредитного ліміту, і Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови. Банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана. Крім того, Банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту та отриманий відповідачем.
Паспорт споживчого кредиту містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті, зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2023 року. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Крім того, Паспорт споживчого кредиту не містить відомостей щодо дати його складання, а також його підписання відповідачкою електронно-цифровим підписом. Інформація, що міститься у паспорті, зберігала чинність та була актуальною до 01 січня 2023 року.
До того ж, Паспорт споживчого кредиту є інформацією, тобто довідкою для споживача, та така інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Більш того, Додаток «Тарифи» наданий банком, не містить ознак приналежності до основного документу, а тому не можна взяти його до уваги. До того ж йдеться лише про визначення форми документу, який повинен бути оформлений за участі споживача.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Вищезазначені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, не містить підпису відповідача ОСОБА_1 .
Окрім того, позивачем надані Умови в редакції, чинній з 27.11.2021, тоді як кредитний договір у вигляді анкети-заяви підписаний позичальником 03.11.2019.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вищезазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Матеріалами справи не підтверджено, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджується висновками у постановах Верховного Суду України і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Так, Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 7-рп/2013 від 11.07.2013 року (справа №1-12/2013) зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
З наданої позивачем виписки про рух коштів по картці від 22.01.2025 року вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав утворену заборгованість, що у свою чергу свідчить про отримання ним кредитної картки з кредитним лімітом у розмірі 50 000,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом банк мотивував свої вимоги тим, що на підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка у загальному розмірі станом на 22.01.2025 року складає 85 102,58 грн.
Із змісту позовних вимог вбачається, що банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість лише за тілом кредиту в розмірі 85 102,58 грн.
Водночас, як вбачається із наданого банком розрахунку, вказана заборгованість за тілом кредиту фактично складається також із нарахованих банком відсотків за користування кредитом.
Між тим, відповідних письмових або прирівняних до них електронних доказів про узгодження умов надання коштів позивач до суду не надав.
Із наданих позивачем доказів тільки паперова копія анкети-заяви від 03.11.2019 року містить підпис відповідача. Водночас, анкета-заява не містить домовленості сторін про сплату процентів ані за користування кредитними коштами, ані за прострочення повернення кредиту за збільшеною ставкою в порядку статті 625 ЦК України; строк кредитування та строки здійснення періодичних платежів не встановлені. Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами у порядку ст. 1048 ЦК України банк не пред'явив.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження № 61-20093св19) зазначено, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Якщо анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією і штрафами за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованості, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
ОСОБА_1 неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості різними сумами, однак сплачені ним кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені Умовами та Тарифами, що відповідачем не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв'язку з чим заборгованість зростала.
Оскільки в анкеті-заяві від 03.11.2019 року процентна ставка та строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом є неправомірним та безпідставним. Ці кошти підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20, провадження № 61-2498св22.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
За змістом пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Як вбачається з виписки про рух коштів по картці від 22.01.2025 року щодо ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_2 за період з 03.11.2019 року по 22.01.2025 року, в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей, кредитний ліміт станом на 22.01.2025 року становить 50 000,00 грн, заборгованість станом на 22.01.2025 року становить 85 102,58 грн, сума витрат за період 195 006,83 грн, сума зарахувань за період 109 904,25 грн.
Разом із тим, як встановлено судом з наданого розрахунку та виписки, відповідач вносив кошти на погашення заборгованості, частина з яких стягувалася позивачем у рахунок погашення заборгованості по нарахованим відсоткам, який не погоджувався між сторонами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем, кожного останнього дня місяця, починаючи з січня 2020 по січень 2023, включно, нараховувались відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом, що підтверджується дев'ятою колонкою розрахунку заборгованості, яка має назву «Нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом». Всього позивачем безпідставно нараховано договірних відсотків на загальну суму 65 143,86 грн.
Як також вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем, кожного першого дня місяця, наступного за звітним, починаючи з лютого 2020 по лютий 2023, включно, погашалися (списувалися) відсотки за рахунок кредита і додавалися до тіла кредита, що підтверджується десятою колонкою розрахунку заборгованості, яка має назву «Сплачено відсотків». Всього позивачем безпідставно погашено (списано) за рахунок тіла кредита договірних відсотків на загальну суму 65 143,86 грн.
Крім того, такі односторонні дії позивача підтверджуються третьою колонкою розрахунку заборгованості, де залишок поточної/простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) кожного першого числа місяця, починаючи лютого 2020 по лютий 2023, включно, збільшувався на суму списаних відсотків.
Такий порядок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі, не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання) відсотків за рахунок кредита і додавання до тіла кредита не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів.
Встановивши, що в анкеті-заяві від 30.11.2019 строки здійснення періодичних платежів за кредитом та процентна ставка за користування кредитними коштами не встановлені, неправомірним та безпідставним є нарахування Банком процентів за користування кредитними коштами та списання Банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а відтак слід зарахувати ці кошти (нараховані як відсотки та списані в рахунок погашення відсотків) саме на погашення тіла кредиту.
Аналогічну позицію щодо зарахування на погашення тіла кредиту коштів, сплачених боржником на погашення неправомірно нарахованих відсотків, котрі не передбачено в анкеті-заяві, наведено у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 697/302/20 (провадження № 61-2498св22), в якій АТ «Універсал Банк» було пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank».
Оскільки, анкета-заява від 30.11.2019 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, тому розрахунок позивача нарахованих і погашених (списаних) за рахунок кредита відсотків є не вірним та спростовується вище зазначеним, що свідчить про необґрунтованість вимог позивача в цій частині. Разом з тим, станом на 22.01.2025 року, фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» в повному обсязі ще не повернуті.
Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем фактично витрачено 195 006,83 грн, внесено 109 904,25 грн, та безпідставно списано на погашення відсотків 65 143,86 грн, отже, розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки на користь банку, становить 19 958,72 грн (195 006,83 - 109 904,25 - 65 143,86), що є різницею між фактично отриманими коштами та внесеними і неправомірно списаними коштами.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за наданим кредитом в розмірі 19 958,72 грн, яка є різницею між фактично отриманими коштами та внесеними і неправомірно списаними коштами в межах кредитного ліміту, що зарахована банком у погашення заборгованості за відсотками.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення № 34838880180 від 19.02.2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3 028 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог.
Так, 19 958,72 грн відповідає 23,45 % від заявленої ціни позову 85 102,58 грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача (23,45 % від 3 028 становить 710,07 грн).
Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.11.2019 року у розмірі 19 958 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 710 (сімсот десять) грн 07 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. В. Щепіхіна