Справа № 354/1270/25
Провадження по справі № 2-о/354/37/25
24 вересня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Остап'юк М.В.,
за участю
секретаря судового засідання Крицкалюк Я.М.
заявника ОСОБА_1
представника заявника адвоката Гунько О.Ю.
представника заінтересованої особи адвоката Скиць Е.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
До Яремчанського міського суду Івано-Франківської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та з двома неповнолітніми дітьми проживали у АДРЕСА_1 . На даний час заявниця розлучається зі своїм чоловіком. Останній за час шлюбу неодноразово застосовував до неї домашнє насильство, погрожував і погрожує досі, систематично залякує, наносив за час шлюбу побої. Саме застосування насильства до неї її чоловіком є головною причиною розірвання шлюбу. З метою уникнення конфліктів та, переживаючи за своє життя і здоров'я, та життя і здоров'я дітей, заявниця з малолітніми синами поїхала на відпочинок у село Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області. У серпні 2025 року ОСОБА_2 прибув без її відома до місця проживання. Переслідуючи їх на вулиці, останній грубо виражався нецензурною лайкою, прогрожував фізичною розправою, наніс їй тілесні ушкодження. У зв'язку з цими подіями заявниця декілька разів викликала поліцію. Зазнавши домашнє насильство, заявниця, переховуючись від переслідувань чоловіка, з малолітнім сином, тимчасового переїхала до міста Калуша. А з 16.09.2025 року - тимчасово переїхала жити в село Поляниця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, де одразу зазнала повторного насильства від чоловіка, що виражалося у погрозах, приниженнях, тиску на психіку та залякуванні, а також у переслідуванні. Заявниця також зазначає, що 15.09.2025 року, будучи у місті Черкаси, її чоловік ОСОБА_2 відібрав у неї малолітнього сина ОСОБА_3 , який отримав через це стрес та переляк. Відтак, старший син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з нею, а менший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком. Її чоловік не дає можливості бачитися з дитиною. Довгий час вона не спілкувалася з сином, що завдає їй невимовного болю та сильних страждань. Заявниця зазначає, що її чоловік надалі переслідує, вчиняє щодо неї психологічне та фізичне насильствою. Постійно пише смс-повідомлення з погрозами, переслідує, веде відеоспостереження. Своїми діями кривдник створив неможливі умови для її життя. Тому, щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від повторного вчинення домашнього насильства заявниця просить застосувати до кривдника обмежувальний припис у виді обмеження його прав, а саме: заборонити перебувати в місці спільного проживання (перебування) та реєстрації із заявницею; заборонити наближатися ближче 100 метрів до місця проживання, перебування чи реєстрації, а також місць частого відвідування чи тимчасового проживання заявниці; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити ведення листування, телефонних переговорів (в тому числі надсилати смс-повідомлення) заявниці, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Також заявниця просила направити ОСОБА_2 , для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на шість місяців.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Остап'юк М.В.
Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами окремого провадження та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали доводи заяви з підстав, викладених вище. Додатково заявниця повідомила, що на даний час вони із ОСОБА_2 розлучаються. Старший син проживає з нею, а молодший - з ОСОБА_2 . Раніше всі вони спільно проживали у АДРЕСА_2 . Оскільки ОСОБА_2 систематично застосовує до неї насильство, погрози, залякування, вона вирішила припинити шлюбні відносини та переїхати тимчасового на проживання в інший регіон України. На час розгляду справи в суді заявниця проживає у селі Поляниця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. У цьому селі в школу пішов і їхній старший син, який проживає з нею. Їі чоловік застосовує до неї залякування, погрози, переслідує її через третіх осіб і тут. Зазначили, що на розгляді у Яремчанському міському суді Івано-Франківської області перебуває адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_2 . На час розгляду цієї справи, вказана справа ще не розглянута. Також до ОСОБА_2 застосовано двічі термінові заборонні приписи стосовно кривдника.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
Представник заінтересованої особи адвокат Скіць Е.К. у судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви у повному обсязі. Вказала, що на даний час між заявницею та її довірителем ОСОБА_2 триває тяжкий процес розлучення, тому все відбувається на високому емоційному рівні. З травня 2025 року у подружжя тривають конфлікти, в тому числі, щодо участі батьків у вихованні дітей. З 2022 року заявниця була на постійному спостереженні у КНП "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради", де проходила два курси стаціонарного лікування за цей час. Останній діагноз, який їй ставили, - біополярний розлад. Заявниця відмовилася від лікування. У червні цього року остання залишила місце свого постійного проживання у місті Черкасах та поїхала до старшого сина ОСОБА_5 , який відпочивав у дитячому таборі в ОСОБА_6 . Без відома батька заявниця забрала сина з табору, змінила номер його телефону та не повідомляла батька про місце перебування сина. Все літо заявниця перебувала у ОСОБА_6 , де продала всі коштовності та отримала кредити на загальну суму 407 000 грн. Ввесь цей час чоловік просив повернутися заявницю. Але все марно. Тому, переживаючи за старшого сина ОСОБА_5 , ОСОБА_2 разом із матір'ю заявниці ОСОБА_7 приїхали до ОСОБА_6 . Батько не завдавав жодних тілесних ушкоджень ні заявниці, ні сину. Однак остання налаштувала дитину проти батька та викликала поліцію, повідомивши їм неправдиву інформацію, у зв'язку з чим були складені заборонні приписи на обох з подружжя. Заявниця відмовляється повертатися додому, перевела старшого стна ОСОБА_5 у навчальний заклад села Поляниця. Крім того, 15.09.2025 року заявниця приїхала в м. Черкаси з метою викрасти молодшого сина ОСОБА_8 . Це намагалася здійснити прямо під час уроків, на очах у вчителів та однокласників. 16.09.2025 року, переживаючи за старшого сина, який залишився один у ОСОБА_6 , ОСОБА_2 приїхав у село Поляниця. Однак, заявниця викликала поліцію, надавши інформацію, що це він вчиняє домашнє насильство відносно неї. Проте, це заявниця чинить систематичні агресивні та небезпечні дії відносно ОСОБА_2 та їхніх спільних дітей.
Суд, заслухавши заявницю, її представника, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що згідно з Актовим записом про шлюб № 1463 заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
У шлюбі мають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 21.09.2021 року на серії НОМЕР_2 від 21 вересня 2021 року.
Зі слів заявниці та представника заінтересованої особи, заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 розлучаються.
З матеріалів справи слідує, що 21.08.2025 року відносно заінтересованої особи ОСОБА_2 винесено Тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 167906, зі змісту якого вбачається, що 21.08.2025 року о 19 год 30 хв у с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 погрожував насильством, тілесними ушкодженнями та фізичною розправою ОСОБА_1 .
Вбачається, що Терміновий заборонний припис винесено відносно кривдника ОСОБА_2 21.08.2025 року строком на десять діб із застосуванням таких заходів: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; забороною на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; забороною в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.
З долучених письмових заперечень на заяву вбачається, що цього ж дня 21.08.2025 року складено Тимчасовий заборонний припис серії АА № 167910 і відносно заявниці ОСОБА_1 . Зі змісту припису вбачається, що 21.08.2025 о 19 год 40 хв в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чим вчинила насильство психологічного характеру. Терміновий заборонний припис винесено відносно заявниці ОСОБА_1 21.08.2025 року строком на десять діб із застосуванням аналогічних заходів, що й до ОСОБА_2 .
Терміни дії вказаних заборонних приписів закінчилися 31.08.2025 року.
Суду не надано жодною зі сторін доказів того, що вказані заборонні приписи порушувалися.
Представником заінтересованої особи також долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД 083953 від 21.08.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства відносно свого чоловіка ОСОБА_2 .
Представник заявниці у судовому засіданні повідомив суд, що і відносно заінтересованої особи ОСОБА_2 складений цього ж дня адмінпротокол про притягнення його до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 .
В ході судового розгляду від сторін з'ясовано, що обидва адмінпротоколи перебувають на розгляді в суді. Рішення ще не прийнято.
З матеріалів справи також слідує, що 15-16.09.2025 року між заявницею ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 знову виник конфлікт у місті Черкасах та у с. Поляниця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області з приводу місця перебування молодшиго сина ОСОБА_3 .
Так, встановлено, що ОСОБА_1 зверталася двічі із заявами, адресованими начальнику Відділення № 1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківчській області, у котрих остання повідомляла про те, що її чоловік 15.09.2025 року вчинив напад на неї та на її сина ОСОБА_9 в м. Черкасах, а також переслідує її з іншими особами та веде відеоспостереження. Про конфлікт між подружжям з приводу дитини у місті Черкасах також йдеться і в поясненнях ОСОБА_1 , відібраних 16.09.2025 року поліцейським взводу № 2 роти № 1 УПП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Візнюком М.Я.
Згідно з Талоном-повідомленням єдиного обліку № 84464 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що і ОСОБА_2 звертався до поліції відносно поведінки ОСОБА_1 , що мала місце у місті Черкасах. Так, у повідомленні йдеться, що 15.09.2025 року о 12:31 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 звернувся та повідомив, що 15.08.2018 року ОСОБА_1 , прийшовши до навчального закладу, забрала під час навчального процесу сина ОСОБА_3 . Під час зустрічі із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 почала поводитися неадекватно, погрожувала та вчиняла фізичне насильство відносно дитини, а саме штовхала та смикала дитину, не дивлячись на те, що дитина не мала бажання з нею їхати.
Інформація про те, чи складалися відносно заінтересованої особи ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 тимчасові заборонні приписи або протоколи про адмінправопорушення за фактом подій, що мали місце 15.09.2025 року у місті Черкасах - відсутня.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана: особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Згідно з частиною третьою статті 26 цього Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункту 9 частини першої статті 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.
У справі, що розглядається, встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини з приводу розірвання шлюбу та конфлікти щодо участі у вихованні дітей.
Як і заявниця ОСОБА_1 так і заінтересована особа ОСОБА_2 вказують на застосуванння один до одного домашнього насильства. З цього приводу подружжя зверталося неодноразово до правоохоронних органів із відповідними заявами.
При цьому заявницею не надано, окрім її звернень та заяв, інших належних доказів, як то постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення домашього насильства чи інших доказів, які б свідчили про встановлення факту застосування домашнього насильства.
У процесі судового розгляду представник заявниці повідомив, що відносно ОСОБА_2 складено адмінпротокол, який перебуває на розгляді в суді, однак ні копії такого протоколу, ні посилання на номер судового провадження, не надано.
Самі лише твердження заявниці про те, що заінтересована особа ОСОБА_2 чинить психологічне та фізичне насильство разом із заявами заявниці до правоохоронних органів, без надання інформації про результати їх перевірок суд не може покласти в основу рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.
Один Тимчасовий заборонний припис відносно ОСОБА_2 , винесений по тих же подіях, що й Тимчасовий заборонний припис відносно самої заявниці ОСОБА_1 - не може бути єдиним і достатнім доказом застосування до заінтересованої особи ОСОБА_2 обмежувальних заходів. Останній вичерпав свою дію, ніким з учасників не був порушений і свідчить про наявність взаємного конфлікту між подружжям.
Будь-яких даних про притягнення ОСОБА_2 до будь-якого виду юридичної відповідальності щодо вчинення домашнього насильства матеріали справи не містять.
У суді не доведено ризиків, які можуть настати у разі незастосування стосовно заінтересованої особи обмежувального припису.
Оскільки не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 постійного та безперервного психологічного та фізичного насильства у розумінні Закону, а судом не встановлено випадків систематичного психологічного та фізичного насильства на основі тих доказів, які долучені до матеріалів справи, а також ризиків настання насильства у майбутньому, то у суду на даний час відсутні підстави для задоволення заяви про видачу обмежувального припису.
Існування між сторонами спору щодо розірвання шлюбу та участі у вихованні дітей чи визначенні їхнього спільного проживання не може бути вирішений шляхом застосування вказаних заявником заходів обмежувального припису.
З огляду на висновки суду про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог щодо видачі обмежувального припису, судові витрати, від яких заявник була звільнена при зверненні до суду з заявою про видачу обмежувального припису відповідно до правил статті 141 ЦПК України необхідно віднести на рахунок держави.
Разом з тим, суд звертає увагу, що заявниця не обмежена правом на звернення із заявою про видачу обмежувального припису в майбутньому у разі встановлення в діях заінтересованої особи ОСОБА_2 ознак домашнього насильства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 211, 258-268, 350-1 - 350-8, 352-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 16.10.2025.
Суддя: Марія ОСТАП'ЮК