Справа № 352/2572/24
Провадження № 1-кп/352/112/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
17 жовтня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024096250000099 від 03.09.2024 та № 12024091250000316 від 11.09.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 121 КК України,
В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 121 КК України.
Під час судового розгляду, відповідно до ч.1 ст.319 КПК України, було змінено склад суду, а саме головуючого суддю ОСОБА_6 замінено на суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 03.09.2025 року постановлено продовжити застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01.11.2025 року включно, з визначенням розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює неминучість покарання за вчинення даних кримінальних правопорушень. Вважає, що існують ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважають, що ризики не доведені.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого продовження строку дії запобіжного заходу.
Стосовно обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, то слід зазначити наступне.
Суд вважає обґрунтований прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як зважаючи на строк покарання за злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України, який передбачає відповідальність до 10 років позбавлення волі, даний ризик, є цілком реальним.
Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки один із свідків ще не допитаний в ході судового розгляду даного кримінального провадження, а відтак зазначений ризик стає досить реальним.
Крім того, суд вважає обґрунтованим прокурором ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки він раніше судимий за ст. 126-1 КК України, джерела доходів обвинуваченого не відомі, що обґрунтовує наявність ризику повторного вчинення злочину.
Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченому та встановленим обставинам - наявності ризиків, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту. При цьому, ці обставини тривають та не змінились протягом розгляду судового провадження.
Наведене свідчить, що відсутні підстави для того, аби змінити обраний обвинуваченому запобіжний захід з тримання під варти на більш м'який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 331 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.
Ураховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальним, суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до висновку про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Суд дійшов до переконання, що раніше визначний розмір застави - 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім у даному випадку.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак клопотання слід задовольнити та продовжити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, залишивши без змін раніше визначений розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулювати соціальну поведінку.
Строк дії ухвали визначити - 60 днів, тобто з 17.10.2025 до 15.12.2025 включно.
Керуючись статтями 314-316, 371, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15.12.2025 року включно, з визначенням розміру застави.
Залишити без змін раніше визначену заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: код за ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265.
У разі внесення застави, зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тисменицького районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали - 17.10.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1