Справа № 354/1209/25
Провадження по справі № 2/354/609/25
17 жовтня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі-ТОВ «ФК«ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022 у сумі 11424,33 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №466007120 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, ознайомившись із умовами кредитування, підписав кредитний договір електронним підписом, який створено за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2S4R4. Після укладення кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8700,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , вказану ним у Заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитом. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01. У подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 сторони договору факторингу укладали додаткові угоди, якими продовжували строк дії попередніх договорів. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №178 від 25.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №466007120 від 09.02.2022 на загальну суму 9406,49 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчили факт передачі прав вимоги до Боржників у повному обсязі, під яким розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, в тому числі відступати право вимоги третім особам. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. На виконання вимог зазначеного договору факторингу 31.07.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали Реєстр прав вимоги №10, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 11424,33 грн. 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №08/07/25-Е, за яким відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №б/н від 08.07.2025 позивач набув право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №466007120 від 09.02.2022 на загальну суму 11424,33 грн, з яких: 8653,54 грн - заборгованість по кредиту; 2770,79 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 08.07.2025-31.07.2025. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Розрахунки заборгованості підготовлені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» із урахуванням умов кредитного договору, при цьому наявне в них при відступленні прав вимоги балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. Із урахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022 на загальну суму 11424,33 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки про виклик за зареєстрованим місцем проживання, які повернуті до суду АТ «Укрпошта» з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 09.02.2022 ОСОБА_1 ознайомився з основними умовами кредитування у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та заповнив на офіційному сайті вищевказаного Товариства заявку на отримання грошових коштів у кредит, в якій серед іншого вказав свої ідентифікуючі дані та номер банківської картки № НОМЕР_1 .
Після схвалення поданої заявки кредитодавець згенерував ОСОБА_1 електронний кредитний договір з усіма істотними умовами, який направив останньому для ознайомлення. Для надання згоди на запропоновані умови відповідачу також було відправлено одноразовий ідентифікатор MNV2S4R4, який останній ввів 09.02.2022 о 21:56:15 про що зазначено у довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
На підставі вказаних дій, які відповідають Правилам надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів та Порядку дії споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг, між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений в електронній формі договір кредитної лінії №466007120 від 09.02.2022.
За умовами п.2.1 даного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п.2.3 договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у сумі 8700,00 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 11.03.2022.
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту(отримати черговий транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.
Сторони погодили, що встановлений в п.3.1 Договору строк Дисконтного періоду та, відовідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Для здійснення першої Пролонгації за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів Дисконтного періоду у розмірі 1383,30 грн (п.п.3.6-3.8 договору).
Згідно п.5.1 договору за вибором позичальника, кожен окремий Транш за цим Договором може надаватися Позичальнику в наступний спосіб: п.5.1.1-шляхом ініціювання Кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок Позичальника, за реквізитами Платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається протягом 3-х банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором; п.5.1.2-шляхом видачі готівкових коштів.
Відповідно до п.5.2 договору Перший Транш за цим Договором, у сумі, вказаній в п.2.3 Договору, надається способом, вказаним в п.5.1.1 Договору.
Згідно п.7.1 на момент укладення цього Договору Сторони дійшли згоди, що сума Кредиту за всіма наданими Траншами має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного строку кредитуваення-11.03.2022, а саме не пізніше 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
Згідно п.7.2 договору дата повернення Кредиту, що вказана в п.7.1 Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин: 7.2.1-у разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього Договору; п.7.2.2- у разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дискнотного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
За користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за користування Кредитом, Договором не передбачено.
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника.
За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5 Договору, то зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,60 відсотків річних, що на день укладення Договору ставновить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду користування визначається за процентою ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним(п.п.8.1-8.4 договору).
Відповідно до п.8.7 договору якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за Кредитом та загальної вартості Кредиту на умовах, описаних в п.8.5 Договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість Кредиту за період всього Дисконтного періоду визначається відповідно до розміру Базової процентної ставки, вказаної в п.8.3 Договору.
Пунктом 8.12 договору передбачено, що для суми Кредиту, отриманої за першим Траншем, що вказана в п.2.3 Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду, без виконання Позичальником умов п.8.5 Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 14181,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 5481,00 та суму Кредиту у розмірі 8700,00 грн.
За умови виконання Позичальником положень п.8.5 Договору, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п.2.3 Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 10083,30 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 13483,30 грн та суму Кредиту у розмірі 8700,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України складе 502,12% річних(п.п.8.13-8.14 договору).
Згідно п.11.1 строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту у вигляді Кредитної лінії, що визначається з врахуванням факту настання чи не настання обставин передбачених цим Договором, або до моменту дострокового розірвання Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до п.12.4 договору Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору( після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання Позичальник зобов'язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора MNV2S4R4.
Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 уклав договір №466007120 від 09.02.2022 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2S4R4, засоби зв'язку для відправлення ідентифікатора -тел. 0681803157, перерахування грошових коштів позичальнику-09.02.2022 о 21:56:29.
До матеріалів справи також долучено Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», у якому зазначено тип кредиту- кредитна лінія; сума/ліміт кредиту 100-22000 грн; строк кредитування-до 1-65 днів(з можливістю продовження); мета кредиту-на споживчі цілі; процентна ставка процентів річних-дисконтна ставка:3,65%-722,7%, індивідуальна ставка:361,35%-722,7%, базова ставка-722,7%; тип процентної ставки-фіксована; загальні витрати за кредитом-180 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту-1180 грн; реальна річна процентна ставка-649%; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту-1087,70% річних.
На підставі укладеного кредитного договору №466007120 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 за вказаними реквізитами банківської картки № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 8700,00 грн, про що свідчить відповідне платіжне доручення №1b101da5-c407-4861-9025-791df536161c від 09.02.2022.
На підтвердження факту проведення 09.02.2022 успішної операції з переказу коштів на суму 8700,00 грн на картку НОМЕР_1 до матеріалів справи також долучено довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №466007120/23052025/Э від 23.05.2025 з ідентифікатором платіжної операції№D25A6F5A5A23006CE053AC11EC96B87D.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (фактор) та ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1). Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором (п.2.2). При цьому, як зазначено в п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги (п.4.1 Договору).
Відповідно до п.8.1 цей договір набирає чинності та всі права та обов'язки сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
Відповідно до п.8.2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
28.11.2019 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої п.4.1 договору викладено в наступній редакції: «Наявне право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги».
Згідно нової редакції п.8.2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
31.12.2021 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2023 сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії вказаного договору до 31.12.2024.
Згідно Витягу з реєстру прав вимоги №178 від 25.05.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором №466007120 від 09.02.2022 у розмірі 9406,49 грн, з яких: 8653,43 грн- заборгованість по основному боргу, 752,95 грн-заборгованість по відсотках.
Факт передачі грошових коштів у розпорядження первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон плюс» за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №178 від 25.05.2022 та Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги №178 від 25.05.2022, відповідно до яких розмір фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром прав вимоги №178 складає 494089,54 грн. Клієнт передав, а Фактор прийняв за Реєстром права вимоги до боржників у кількості 1558 осіб, загальна сума заборгованості, переданої за реєстром становить 14450090,46 грн.
Згідно наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості, станом на 25.05.2022 заборгованість ОСОБА_1 за договором №466007120 від 09.02.2022 становила 9452,95 грн, з яких: 8700,00 грн- заборгованість за тілом кредиту, 752,95 грн- борг за процентами. Вказаним розрахунком підтверджується, що відповідачем здійснювались платежі на погашення боргу за процентами, а саме: 11.03.2022 сплачено кошти у сумі 691,65 грн, з яких 0,35 грн зараховано в рахунок погашення боргу за тілом кредиту та 30.04.2022 сплачено кошти у сумі 46,11 грн, які зараховані у рахунок погашення боргу за тілом кредиту.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс»(Клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»(Фактор) був укладений Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п.2.1).
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку (п.4.1).
03.08.2021 TOB «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №2, згідно з якою строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 продовжено до 31.12.2022 включно. При цьому інші умови договору залишились без змін.
30.12.2022 TOB «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №3, згідно з якою строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 продовжено до 30.12.2024 включно. При цьому інші умови договору залишились без змін.
Платіжною інструкцією №4484 від 01.08.2023 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перерахувало на рахунок ТОВ «Таліон плюс» грошові кошти у сумі 2586694,30 грн в якості оплати за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 та договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020.
Згідно Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022 на загальну суму 11424,33 грн, з яких: 8653,54 грн - заборгованість по основному боргу; 2770,79 грн - заборгованість по відсотках.
Відповідно до Протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023, сторони підтверджують погоджену дату відступлення прав вимоги, визначених у Реєстрі-31.07.2023, які перейшли від Клієнта до Фактора у вказану дату. Клієнт передав, а Фактор прийняв за вказаним Реєстром права вимоги до боржників у кількості 21534 особи. Загальна сума заборгованості,переданої за Реєстром становить 433615757,09 грн.
Із наданого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022 вбачається, що станом на 31.07.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 11424,33 грн, з яких 8653,54 грн- заборгованість за тілом кредиту; 2770,79 грн - заборгованість за процентами, які нараховані по 08.08.2022 включно.
У подальшому, 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»(Клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС»(Фактор) був укладений Договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта(ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1).
Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2).
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі прийняло реєстр божників у кількості 4817 осіб, після чого із урахуванням п.1.2 Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, від Клієнта до Фактора перейшли Права Вимоги щодо Заборгованостей до Боржників і Фактор з моменту підписання даного акту стає кредитором по відношенню Боржників стосовно Заборгованостей.
Як слідує із Реєстру боржників до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, який є Додатком №1 до договору, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022 на загальну суму 11424,33 грн, з яких: 8653,54 грн - заборгованість по основному боргу; 2770,79 грн - заборгованість по відсотках.
Платіжними інструкціями №297 від 17.07.2025, №316 від 12.08.2025, №319 від 13.08.2025 підтверджується факт оплати позивачем на рахунок ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» грошових коштів у сумі 2501429,88 грн в якості оплати за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022, станом на 31.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» складає 11424,33 грн, з яких: 8653,54 грн - заборгованість за сумою кредиту; 2770,79 грн - заборгованість за процентами.
АТ «Державний ощадний банк України» на виконання ухвали суду листом №46/12-11/124352/2025/БТ від 26.09.2025 повідомило про те, що на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2 до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 та надало копію меморіального ордера №9736367310 від 11.02.2022, яким підтверджується факт зарахування на вказаний рахунок грошових коштів у сумі 8700,00 грн. Одночасно зазначено, що номер телефону НОМЕР_4 міститься в анкетних даних ОСОБА_1 та є фінансовим номером.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.
Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 та у постанові від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 09.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 із дотриманням вимог діючого законодавства укладено в електронній формі договір кредитної лінії №466007120 за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 8700,00 на визначений строк у безготівковій формі шляхом зарахування на вказану ним платіжну картку.
У зазначеному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, з якими відповідач був попередньо ознайомлений, підписавши кредитний договір за допомогою наданого одноразового ідентифікатора.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вказаним кредитним договором та надало відповідачу кредит у встановленому розмірі.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 11424,33 грн, з яких: 8653,54 грн - заборгованість за сумою кредиту; 2770,79 грн - заборгованість за процентами.
Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та в подальшому до ТОВ «ФК «ЕЙС» підтверджується описаними вище договорами факторингу, умовами яких серед іншого передбачено відступлення права вимоги, яке виникне у майбутньому, реєстрами боржників та актами прийому-передачі, що відповідає вимогам ст.1077,1078 ЦК України.
Вказані договори факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів. Перехід права вимоги до нових кредиторів відбувся на підставі відповідних Реєстрів Боржників, підписаних після укладення відповідачем кредитного договору №466007120 від 09.02.2022.
Із урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
Як встановлено судом, після отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивач не здійснював будь-яких нарахувань за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022, а долучені розрахунки заборгованості, проведені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс».
При вирішенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами суд звертає увагу на те, що відповідно до умов п.п.3.6-3.8 договору №466007120 встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду та, відовідно, строк надання Кредитної лінії міг бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів і для здійснення першої пролонгації за цим договором, відповідачу необхідно було сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 1383,30 грн.
Водночас наданим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунком заборгованості підтверджується, що ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за кредитом 11.03.2022 були сплачені грошові кошти у сумі 691,65 грн.
Із урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у даному випадку пролонгація кредитного договору не відбулась, а тому у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» були відсутні відповідні правові підстави для нарахування боргу за процентами поза межами визначеного договором 30-денного строку кредитування.
Водночас, враховуючи те, що заявлений позивачем до стягнення розмір боргу за процентами за договором №466007120 становить 2770,79 грн та, із урахуванням розміру платежів внесених на погашення боргу, не перевищує визначений у п.п.8.3, 8.12 договору розмір відсотків у сумі 5481,00 грн, які підлягали до сплати за користування кредитом протягом дисконтного періоду, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту на умовах, визначених п.8.5 договору, суд приходить до висновку, що зазначена заборгованість підлягає до стягнення у повному обсязі.
Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договом та власного розрахунку боргу суду не надав, як і доказів того, що на платіжні картки, які є у його користуванні, грошові кошти на виконання умов вищевказаного договору не надходили.
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії №466007120 від 09.02.2022 у розмірі 11424,33 грн, з яких: 8653,54 грн - заборгованість за сумою кредиту; 2770,79 грн - заборгованість за процентами.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7000,00 гривень долучено:
- договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, який укладений між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», в якому визначено, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору(Додаток №1 до договору);
-протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025;
- додаткову угоду №25770544495 до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, згідно з якою Адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу у рамках стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №466007120 від 09.02.2022;
- акт прийому-передачі наданих послуг (є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025), відповідно до якого Адвокатським бюро надано ТОВ «ФК «ЕЙС» такі види послуг щодо боржника ОСОБА_1 : складання позовної заяви (2 год) - 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год) - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації (1 год) - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №327012233 від 06.05.2023 (1 год)-500,00 грн, а всього на загальну суму 7000,00 грн;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012 та довіреність на ім'я адвоката Тараненка А.І. від 04.12.2024.
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, зі складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.
Тому, зважаючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі наведенного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №466007120 від 09 лютого 2022 року у сумі 11424(одинадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 коп та 7000(сім тисяч) гривень 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» місцезнаходження: 02090, вул. Харківське шоссе, 19 офіс 2005, м.Київ, код ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК