Справа № 183/8582/25
№ 3/183/3998/25
16 жовтня 2025 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст.130 КУпАП,
09.08.2025 року о 05:45 годині в Дніпропетровській області Самарівського району, траса М-29 159 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Camaro д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. У встановленому законом порядку гр. ОСОБА_1 пройшов тест на стан сп'яніння на приладі Drager ARНК - 0488 проба позитивна 2,14% проміле. Зафіксовано на бодікамеру 469345, 473332, 470406, чим порушив п. 2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання за викликом особа, яка притягується до адміністративної відповідальності з'явилася, вину не визнав, пояснення давати відмовився.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Є.Є. заявив клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ст. 247 КУпАП, мотивуючи тим, що працівниками поліції не дотримано порядок використання спеціальних засобів фіксації, який регульовано Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18.12.2018 року №1026, де п.п.4,5 передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З доданого до матеріалів справи відеозапису, вбачаються ознаки його коригування, адже відеозапис є неповним, що підтверджується тим, що на відеозаписі відсутній момент зупинки та факт руху транспортного засобу.
Захисник звернув увагу суду, що в протоколі час керування зазначено 09.08.2025 року о 05 год. 45 хв., проте в цей час ОСОБА_1 перебуває в припаркованому автомобілі поряд із поліцейським (що відображено на відеозаписі), що свідчить про те, що ОСОБА_1 фізично не міг керувати о 05-45 годині 09.08.2025 року транспортним засобом.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, щоб поза розумним сумнівом стверджувати, що ОСОБА_1 в інкримінований час керував транспортним засобом, що є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Так відеозаписом поліцейських взагалі не зафіксовано рух автомобіля та не зафіксовано його зупинку.
Зокрема, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , 09.08.2025 року він дійсно перебував поруч із поліцейськими, які зазначили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Drager, на що він погодився, адже впевнений був, що тверезий. Однак, алкотестер Drager показав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, через що він був шокований.
Також захисник звернув увагу суду, що поліцейські скориставшись необізнаністю та спантеличеністю ОСОБА_1 не запитали чи згоден він з результатами огляду та не запропонували йому проїхати до медичного закладу, після визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 не знав про своє право на проведення такого огляду в медичному закладі, і якби був належним чином проінформований, то обов'язково скористався б цією можливістю, щоб підтвердити свою тверезість.
Крім того, було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, а саме, згідно п 5. Постанови від 17 грудня 2008 р. № 1103 про затвердження “Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Приписами п. 6. Постанови передбачено,що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Зазначені порушення, а саме вказують на порушення процедури,що визначає Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія для проходження огляду на стан сп'яніння, що слугує визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи.
Крім того, на відеозаписах відсутній пробний забір повітря з нульовим показником перед застосуванням газоаналізатора Drager.
З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, неповноту відеозапису та формальності складання адміністративного протоколу, на думку захисника, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Є.Є. подав клопотання про визнання доданого до справи відеозапису недопустимим доказом.
Так, згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№ 417116 від 09.08.2025 року, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення; рапорт; Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатами якого, ОСОБА_1 згоден, про що свідчить наявність його особистого підпису у відповідній графі.
Також судом досліджено роздруківку тесту №3384 Alcotest Drager 6820, який проведено зі згоди водія ОСОБА_1 09.08.2025 о 05:50 год., з результатом 2,14 % проміле, де наявний підпис ОСОБА_1 .
Окрім цього, судом досліджено відеозапис, долучений на ДВД диску, на якому зафіксовано, як працівник поліції підходить до автомобіля Chevrolet Camaro д.н.з. НОМЕР_2 , та запитує у водія: «Як ви так на зустрічну смугу виїхали?», на що водій відповів: «з заправки виїхав», що підтверджує факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем Chevrolet Camaro д.н.з. НОМЕР_2 09.08.2025 року. На вимогу поліцейського надати документи для перевірки, водій ОСОБА_1 повідомляє, що у нього немає документів, тому що їх забрала поліція, однак через деякий час знайшов посвідчення водія та інші документи. Також зафіксовано, як на питання працівника поліції чи вживав водій ОСОБА_1 сьогодні алкоголь, останній відповів, що «було діло». Поліцейський повідомив водію ОСОБА_1 , що останній має ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, при цьому пояснив, що є допустима норма, це 0,2 проміле, і якщо результат буде вище - це вважається стан алкогольного сп'яніння, на що водій відповів: «ну є, може якось розпетляєм?». Після цього зафіксовано процедуру проведення тесту на встановлення стану алкогольного сп'яніння водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alkotest Drager 6820, який показав результат 2,14 % проміле. Крім того на відео зафіксовано, що водію ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно нього протоколу по ст.130 КУпАП. Також, з дослідженого відео файлу суд встановив, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортного засобу та роз'яснено право залучити до керування тверезого водія.
Дослідивши докази та з'ясувавши обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Щодо посилань сторони захисту на те, що не зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та відповідно і факт керування, суд зазначає, що в дослідженому відеозаписі, водій автомобіля Chevrolet Camaro д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 повідомляє поліцейському, що виїхав з заправки, тобто підтверджує факт керування автомобілем, крім того зафіксована подія відбулася не в місті, а за межами міста на трасі М-29 159 км, а саме на блок посту, що також підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем, куди останній, як встановлено з розмови поліцейських з ОСОБА_1 заїхав по зустрічній полосі руху, також повідомляв, що йому треба проїхати на м. Самар, що свідчить про те, що його було зупинено за порушення вимог ПДР. При цьому він не заперечував факту керування ним транспортним засобом та порушенням ним вимог ПДР.
Також під час розмови з працівником поліції, водій ОСОБА_1 повідомив, що підвозив хлопців, п'ять разів заправлявся. Під час складення протоколу ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень, не оспорював факт керування транспортним засобом, що зафіксовано на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, намагався на місці переконати поліцейських про відсутність необхідності складати протокол. Також ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортного засобу та роз'яснено право залучити до керування тверезого водія. Тому суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повно та всебічно відображають обставини справи та підтверджують факт керування водієм ОСОБА_1 автомобіля Chevrolet Camaro д.н.з. НОМЕР_2 09.08.2025 року.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.
Також стороною захисту висловлено заперечення з приводу того, що після огляду на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія, який проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Alkotest Drager 6820 ARHК-0488, у ОСОБА_1 не було з'ясовано його думку щодо результатів огляду та не роз'яснено право на проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я. Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Alkotest Drager 6820 ARHК-0488,що було зафіксовано на відеозаписі, долученому до матеріалів справи. Крім того, на відео не зафіксовано, що водій ОСОБА_1 заперечував чи не погоджувався з результатами огляду. Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, водій ОСОБА_1 з результатами згоден, про що наявний його особистий підпис. Ознак спантеличення та розгубленості на відеозаписі ОСОБА_1 не демонстрував.
Щодо розбіжностей зазначеного часу керування в протоколі та на відео, а саме в протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 09.08.2025 о 05:45 годині, проте в цей час ОСОБА_1 перебуває в припаркованому автомобілі поряд із поліцейським, а відеозапис розпочинається о 05:40 годині 09.08.2025, суд зазначає, що дані розбіжності оцінюються судом як допущену при складанні протоколу технічну описку, яка не впливає на зміст зафіксованого адміністративного правопорушення з боку ОСОБА_1 , вказана розбіжність не є суттєвою та не є порушенням, яке тягне за собою визнання наданих доказів недопустимими.
В судовому засіданні також заявлено було клопотання про виклик поліцейських для надання пояснень відносно їх процесуальних дій, на що суд на місці відмовив у його задоволенні, оскільки в матеріалах справи достатньо даних для прийнятті рішення по суті справи, окрім цього матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Також дане клопотання суперечить вимогам ст.251 КУпАП.
Обставин, які пом'якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 126, 130, 279, 280 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню протягом трьох місяців.
Суддя М.О. Ігольнікова