17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 463/6871/24
провадження № 61-11697ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області) про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 282 343,33 грн грошового відшкодування завданої моральної шкоди. Судовий збір компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області по 5000 грн судових витрат. У задоволенні решти вимог відмовлено.
15 вересня 2025 року керівник Львівської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2025 року касаційну скаргу керівника Львівської обласної прокуратури залишено без руху.
У визначений в ухвалі строк заявником виконано вимоги ухвали.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі 464/3789/17, від 17 листопада 2021 року у справі № 755/5684/18-ц, та інших (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у справі складає 350 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 х 250 = 757 000,00 грн).
Разом з тим, у касаційній скарзі керівник Львівської обласної прокуратури обґрунтовує необхідність формування єдиної правозастосовної практики у подібних правовідносинах, а також зазначає про інтерес держави у цій справі.
Такі доводи касаційної скарги є істотними та підлягають перевірці за матеріалами справи, оскільки свідчать про те, що ця касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та справа має виняткове значення для заявника, а тому наявні підстави, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребування матеріалів справи.
Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року та постанови Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що виконання оскаржуваного судового рішення може призвести до необґрунтованих витрат бюджетних коштів, а отже примусове виконання вказаного рішення суду першої інстанції є передчасним.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання або дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Оскільки клопотання про зупинення виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року та постанови Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року не містить обґрунтованих доводів необхідності такої процесуальної дії, заявником не наведено та не підтверджено ризики для нього не зупинення виконання рішення, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури, провадження за касаційною скаргою керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року.
Витребувати з Личаківського районного суду м. Львова матеріали справи № 463/6871/24.
Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року та постанови Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник