17 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1000/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву про відвід судді у справі
за позовом: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
Відповідач-1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,
Відповідач-2: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ,
Відповідач-3: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 ,
Відповідач-4: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 ,
Відповідач-5: ОСОБА_6 АДРЕСА_5 .
Відповідач-6: ОСОБА_7 АДРЕСА_6 .
про стягнення 821 000,00 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізичною особою ОСОБА_1 подано позов до відповідачів: 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_4 , 4. ОСОБА_5 , 5. ОСОБА_6 , 6. ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором безпроцентної цільової позики у розмірі 20 000 доларів США (821 000,0 грн).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 справу № 927/1000/25 передано на розгляд судді Моцьору В.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
14.10.2025 ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Моцьору В.В. у справі № 927/1000/25.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.10.2025 у справі № 927/1000/25 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Моцьора В.В. визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Чернігівської області № 02-01/71/25 від 16.10.2025 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу заяви про відвід судді по справі № 927/1000/25» призначено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід судді по справі № 927/1000/25.
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області 16.10.2025 заяву про відвід судді передано на розгляд судді Кузьменко Т.О.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч. 2 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В обґрунтування поданої заяви про відвід заявниця посилається на порушення суддею норм ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, яка регламентує строки прийняття позовної заяви до розгляду. Заявник зазначає, що з дати надходження та реєстрації позовної заяви суддею Моцьором В.В. не було винесено жодної ухвали. На думку заявника, в діях судді Моцьора В.В. вбачається неправомірне затягування розгляду позовної заяви та персональна зацікавленість у результаті розгляду справи на користь відповідачів.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов наступних висновків.
1) Доводи заявника з приводу порушення строків прийняття позовної заяви до розгляду
не знайшли свого підтвердження.
Статтею 174 ГПК України встановлено строк для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, відповідно до приписів якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала Господарського суду Чернігівської області про залишення позовної заяви Соломко Т.М. без руху у справі №927/1000/25 постановлена судом 13.10.2025, тобто у встановлений ст. 174 ГПК України строк.
Повний текст ухвали підписано 14.10.2025 у зв'язку з відсутністю електропостачання в Господарському суді Чернігівської області 13.10.2025 з 14:20 до 17:00, про що складено акт №289-25 від 14.10.2025.
З огляду на зазначене, доводи заявниці про порушення суддею Моцьором В.В. норм процесуального законодавства України при розгляді позовної заяви у справі №927/1000/25 є безпідставними.
Крім того, в розумінні статті 35 ГПК України прийняття/неприйняття процесуальних рішень судом не є підставою для відводу судді.
2) Доводи заявниці про наявність обґрунтованого сумніву у неупередженості судді є безпідставними.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Моцьора В.В. в результаті розгляду позовної заяви або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної позовної заяви, з аргументів заяви про відвід судді не вбачається.
З огляду на викладе, суд дійшов висновку, що у заяві про відвід судді Моцьора В.В. не наведено жодної підстави, яка передбачена ст. 35 ГПК України, як підстави для відводу судді, зокрема й тих, що викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності по відношенню до заявника.
Суд також зазначає, що заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами не можуть бути підставами для відводу судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (пункт 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, суд звертає увагу заявниці на те, що обґрунтовуючи заяву про відвід судді остання посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України, тоді як позовна заява подана до господарського суду.
Суд зауважує, що відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України є основним нормативно-правовим актом, що визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Єдність господарського судочинства (господарського процесу) забезпечується тим, що розгляд справи здійснюється тільки в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Господарський процесуальний кодекс, встановлюючи для усіх господарських справ єдину процесуальну форму їх розгляду і допускаючи в окремих випадках винятки із загальних правил, виходить з того, що господарський процес є загальною формою захисту прав і охоронюваних законом інтересів, а ті або інші особливості не можуть створити самостійного порядку їх розгляду.
Застосування норм ЦПК України можливе лише в певних випадках через процесуальну аналогію, коли закон не містить відповідних норм для врегулювання конкретної ситуації.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України врегульовано порядок подання та розгляду заяв про відвід судді, застосуванню господарським судом підлягають положення саме цього процесуального закону, відтак посилання заявниці на норми ЦПК України є безпідставним, адже ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, очевидно відмінного від господарського.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що заява ОСОБА_1 про відвід судді не містить посилань на належні і допустимі докази, які б підтверджували обставини, що викликають сумнів щодо неупередженості судді Моцьора В.В., і доводи заявника не знайшли свого підтвердження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Моцьора В.В. у справі № 927/1000/25.
Частиною 1 статті 40 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Відповідно, в разі відмови в задоволенні заяви про відвід - розгляд справи продовжується тим самим складом суду (суддею), який здійснював розгляд такої справи до подачі стороною такої заяви.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.10.2025 про відвід судді Моцьора В.В. у справі № 927/1000/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 17.10.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О. Кузьменко