Іменем України
16 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/696/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
бульвар Лесі Українки, 26А, м. Київ, 01133, код 43173325
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Юкова Владислава Івановича
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальний заклад “Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту» Чернігівської обласної ради, вул. Реміснича, 56, м. Чернігів, 14000, код 02548860
про стягнення 35009,14 грн
без виклику сторін
встановив:
07.07.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Фізичної особи-підприємця Юкова Владислава Івановича про стягнення 35009,14 грн неустойки за користування майном після припинення договору оренди за період з 26.10.2024 по 28.01.2025.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач (орендар) безпідставно користувався майном після припинення договірних відносин, у зв?язку з чим орендарю нараховано неустойку за фактичне користування майном на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.07.2025 у справі №927/696/25 позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.07.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/696/25 без повідомлення сторін у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту (вул. Реміснича, 56, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02548860; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та третій особі до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 28.07.2025, 19:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа; відповідачу - рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримана ним 07.08.2025, ШКІ 0601175978457).
30.07.2025 від відповідача через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач не визнає позовні вимоги, просить відмовити у задоволенні позову та зазначає про те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/285/24 за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Фізичної особи-підприємця Юкова Владислава Івановича та Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, про визнання недійсним Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №50-10 від 12.04.2010, з урахуванням внесених змін та про зобов?язання ФОП Юкова Владислава Івановича повернути Чернігівському професійному ліцею залізничного транспорту за актом приймання-передачі про повернення державного нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 194,3 кв.м. в підвалі будівлі навчального корпусу, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 56 у задоволені позову відмовлено повністю; постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 927/285/24 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено в повному обсязі; ухвалою суду від 03.12.2024 відстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 927/285/24 до 01.03.2025. 29.01.2025 Фізичною особою-підприємцем Юковим В.І. повернуто Чернігівському професійному ліцею залізничного транспорту державне орендоване майно - нежитлові приміщення площею 194,3 кв.м. в підвалі будівлі навчального корпусу, розташованого за адресою м. Чернігів, вул. Реміснича, 56, що підтверджується Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2025. За доводами відповідача, його обов'язок щодо повернення орендованого майна за Договором визначений до 01.03.2025, а тому у позивача відсутні підстави для нарахування пені у відповідності із приписами ч.2. ст.785 Цивільного кодексу України.
04.08.2025 від позивача через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про те, що винесення судом ухвали від 03.12.2024 про відстрочку виконання рішення суду щодо зобов?язання повернення державного майна лише відстрочило процедуру примусового виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Наявність ухвали про відстрочку виконання постанови апеляційної інстанції надало відповідачу право користуватися об?єктом оренди без застосування до 01.03.2025 відповідних штрафних санкцій, які могли бути застосованими державним виконавцем в межах відповідного виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» і ніяким чином не стосуються нарахування неустойки за фактичне користування майном відповідно до цивільного законодавства та умов договору оренди.
05.08.2025 відповідачем через систему “Електронний суд» подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наголошує на тому, що ухвала про відстрочку виконання рішення суду прийнята судом у відповідності до приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, а не Закону України «Про виконавче провадження». При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суду суд зазначив, що «одночасне і повне виконання судового рішення у цій справі в частині негайного звільнення спірних приміщень, може призвести до погіршення фінансового становища ФОП Юкова В.І. та зупинки його фінансово-господарської діяльності». Оскільки відстрочка виконання рішення встановлена до 01.03.2025, договірні відносини тривали, договір оренди не припинився, обов?язок щодо повернення майна відсутній, таким чином відсутні підстави для нарахування пені відповідно до приписів ст. 785 Цивільного кодексу України.
07.08.2025 від позивача через систему “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.
08.08.2025 від позивача через систему “Електронний суд» надійшла заява з процесуальних питань, у якій відповідач просить суд залишити без розгляду подані ним 07.08.2025 письмові додаткові пояснення, які за змістом є додатковим аргументом проти доводів відповідача, викладених в запереченнях, по суті є поясненнями до заперечень.
Пункт 3 частини 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За загальним правилом процесуального законодавства, учасники справи розпоряджаються своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та залишити без розгляду подані ним 07.08.2025 письмові додаткові пояснення.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
12.04.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та фізичною особа-підприємцем Юковим В. І. (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №50-10 (далі - Договір оренди) (а.с. 46-48).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення, що розташовані в підвалі будівлі навчального корпусу, площею 214,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 56, яке перебуває на балансі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту (балансоутримувач).
Майно передається в оренду для здійснення торгівлі непродовольчими товарами зі складу.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акту приймання-передавання майна (п. 2.1. Договору оренди).
Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 12.04.2010 до 10.04.2013 (п. 10.1. Договору оренди).
За умовами п. 10.09., 10.10. Договору оренди у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передачі. Обов?язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Вказане нежитлове приміщення було передано в оренду відповідачу на підставі акту приймання-передачі від 12.04.2010, який підписаний орендодавцем та орендарем і погоджений балансоутримувачем (а.с.49).
12.04.2013 між орендодавцем та орендарем укладено угоду до Договору оренди, у п. 1 якої зазначено вважати продовженим Договір оренди строком на 2 роки 364 дні: з 11.04.2013 до 08.04.2016. Вказана угода погоджена Балансоутримувачем (а.с.51).
27.05.2016 між орендодавцем та орендарем укладено договір про внесення змін до Договору оренди, відповідно до п. 1, 2.1. якого продовжено Договір оренди терміном на 2 роки 364 дні: з 09.04.2016 до 07.04.2019; виключено зі складу об'єкта оренди нежитлові приміщення площею 19,7 кв. м (а.с. 53). Вказаний договір погоджено Балансоутримувачем.
На підставі акта приймання-передачі від 27.05.2016 орендар передав, а Балансоутримувач прийняв нежитлові приміщення площею 19,7 кв. м в підвалі будівлі навчального корпусу, що перебуває на балансі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту (а.с.55).
02.05.2019 між орендодавцем та орендарем укладено договір про внесення змін до Договору оренди, у п. 1 якого зазначено вважати продовженим Договір оренди терміном на 2 роки 364 дні: з 08.04.2019 до 06.04.2022; п. 10.10 викладено у новій редакції: «У разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець). Вказаний договір погоджено Балансоутримувачем (а.с. 57-58).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2024 у справі № 927/285/24 за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача-1: Регіонального відділення ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Юкова В.І., відповідача-3: Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, відмовлено повністю у задоволені позову про:
- визнання недійсним Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №50-10 від 12.04.2010, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та Фізичною особою-підприємцем Юковим Владиславом Івановичем, погоджений Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту, з урахуванням змін, внесених Угодами від 12.04.2010 та 12.04.2013, а також Договорами від 27.05.2016, 27.10.2017 та 02.05.2019 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.04.2010 №50-10;
- зобов'язання фізичну особу-підприємця Юкова Владислава Івановича повернути Чернігівському професійному ліцею залізничного транспорту за актом приймання-передачі про повернення державного нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 194,3 кв.м в підвалі будівлі навчального корпусу, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 56.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2024 у справі № 927/285/24 скасовано та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог, яким:
- визнано недійсним Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 50-10 від 12.04.2010, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області, правонаступником якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та фізичною особою-підприємцем Юковим Владиславом Івановичем, погоджений Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту, з урахуванням змін, внесених угодами від 12.04.2010 та 12.04.2013, а також договорами від 27.05.2016, 27.10.2017 та 02.05.2019 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 50-10 від 12.04.2010;
- фізичну особу-підприємця Юкова Владислава Івановича зобов?язано повернути Чернігівському професійному ліцею залізничного транспорту за актом приймання-передачі про повернення державного нерухомого майна нежитлові приміщення площею 194,3 кв.м в підвалі будівлі навчального корпусу, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 56;
- стягнуто з фізичної особи-підприємця Юкова Владислава Івановича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9; ЄДРПОУ 02910114) 6056 грн 00 коп. судового збору за подання позову та 9084 грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
11.11.2024 Господарський суд Чернігівської області видав відповідні накази на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №927/285/24.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2024 у справі №927/285/24 виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 927/285/24 відстрочено до 01.03.2025.
29.01.2025 фізичною особою-підприємцем Юковим Владиславом Івановичем повернуто Комунальному закладу «Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту» Чернігівської обласної ради (балансоутримувача реорганізовано шляхом перетворення з Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту) з строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлові приміщення в підвалі будівлі навчального корпусу, загальною площею 194,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 56 за Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.66).
З огляду на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №927/285/24 з 22.10.2024 визнано недійсним Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 50-10 від 12.04.2010, і в силу приписів п. 10.10. Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 50-10 від 12.04.2010 у редакції від 02.05.2019 у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу, у зв?язку з чим орендар зобов?язаний був повернути орендоване майно до 25.10.2024 включно, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідачу нараховано неустойку за період користування майном після припинення договору оренди за період з 26.10.2024 по 28.01.2025 в сумі 70515,22 грн.
З урахуванням існуючої переплати з орендної плати в розмірі 5506,08 грн та часткової оплати орендарем 07.02.2025 частини неустойки у розмірі 30000,00 грн, позивачем заявлено до стягнення 35009,14 грн неустойки за несвоєчасне повернення державного майна.
Надіслана позивачем відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією претензія №50-11.7-1143 від 26.03.2025 з вимогою сплати неустойку за період користування майном після припинення договору оренди за період з 26.10.2024 по 28.01.2025 у розмірі 35009,14 грн залишена без відповіді та задоволення (а.с. 63-65).
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
Законодавець у ст. 509 Цивільного кодексу України закріпив норму, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Обов'язки наймача у разі припинення договору найму регулює ст. 785 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Водночас, невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Здійснюючи аналіз ст. 785 Цивільного кодексу України, Верховний Суд неодноразово висновував таке:
- неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Неустойка за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19);
- законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2597/14). У разі невиконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 924/599/19, п. 9.20 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19);
- відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав (див. постанови Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/255/23, від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18).
Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків). Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 916/4559/24.
Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 у справі № 910/5033/22 сформовано єдиний підхід до застосування положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, статті 785 Цивільного кодексу України у взаємозв'язку із положеннями статті 614 Цивільного кодексу України, якою передбачено звільнення від відповідальності у тому випадку, коли боржник доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 927/285/24, зокрема:
- визнано недійсним Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 50-10 від 12.04.2010, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області, правонаступником якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та фізичною особою-підприємцем Юковим Владиславом Івановичем, погоджений Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту, з урахуванням змін, внесених угодами від 12.04.2010 та 12.04.2013, а також договорами від 27.05.2016, 27.10.2017 та 02.05.2019 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 50-10 від 12.04.2010;
- зобов?язано фізичну особу-підприємця Юкова Владислава Івановича повернути Чернігівському професійному ліцею залізничного транспорту за актом приймання-передачі про повернення державного нерухомого майна нежитлові приміщення площею 194,3 кв.м в підвалі будівлі навчального корпусу, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 56.
Водночас ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2024 у справі №927/285/24 виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 927/285/24 відстрочено до 01.03.2025.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що відповідач-2 використовував спірні нежитлові приміщення для здійснення торгівлі непродовольчими товарами зі складу, а, відтак, звільнення цих приміщень від обладнання та товарів відповідача-2 дійсно потребує значного часу, що також ускладнюється через негативні наслідки, пов'язані із збройною агресією рф проти України; як зазначає сам відповідач-3, він не планує використовувати ці приміщення до 01.04.2025. При вирішенні питання відстрочення виконання судового рішення суд також виходив з того, що одночасне і повне виконання судового рішення у цій справі в частині негайного звільнення спірних приміщень, може призвести до погіршення фінансового становища відповідача-2 та зупинки його фінансово-господарської діяльності.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання рішення суду.
Разом з тим з метою дотримання балансу інтересів сторін та досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача-2 з інтересом держави, суд не повністю, а частково задовольнив заяву відповідача-2 та відстрочив виконання рішення до 01.03.2025.
Отже, виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 927/285/24 в частині зобов'язання Юкова Владислава Івановича повернути Чернігівському професійному ліцею залізничного транспорту нежитлові приміщення відстрочено до 01.03.2025.
З матеріалів справи, що розглядається, вбачається, що вже 29.01.2025 фізичною особою-підприємцем Юковим Владиславом Івановичем спірне майно повернуто Комунальному закладу «Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту» Чернігівської обласної ради (балансоутримувача реорганізовано шляхом перетворення з Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту), тобто до спливу кінцевого строку, на який було відстрочено виконання рішення суду.
Суд також зазначає і те, що, керуючись таким критерієм як "добросовісність", який належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України), суд не може тлумачити або застосовувати його формально. Добросовісність має оцінюватися з урахуванням усіх обставин справи, відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача, яка може бути виражена як у формі умислу, так і необережності, відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України щодо неповернення орендодавцю відповідного майна, у зв'язку із чим відсутні підстави для стягнення з останнього неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Крім того, матеріалами справи не доведено самого факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, внаслідок чого заявлений позов є необґрунтованим.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).
Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судовий збір та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Фізичної особи-підприємця Юкова Владислава Івановича (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальний заклад “Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту» Чернігівської обласної ради) про стягнення 35009,14 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 16.10.2025.
Суддя М.О. Демидова