Іменем України
17 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/800/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу
за позовом: Керівника Корюівської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114) вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300
в інтересах держави в особі
позивача: Менської міської ради (код ЄДРПОУ 04061777), вул. Героїв АТО, будинок 6, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (код ЄДРПОУ 44604267), вул. Соборна, будинок 99, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400
про стягнення 157 928,40 грн
представники сторін не викликались;
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
11.08.2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява від Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради Корюківського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" про:
- стягнення коштів за недопоставлене пальне, сплачених за договорами поставки в сумі 157 928,40 грн, з яких 2999,40 грн - за недопоставлене пальне, сплачених за договором поставки № СК4/664-В від 05.09.2024, 91 161,20 грн - за недопоставлене пальне, сплачених за договором поставки № СК4/793-В від 17.10.2024, та 63 767,80 грн - за недопоставлене пальне, сплачених за договором поставки № СК4/904-В від 02.12.2024.
Вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договорів, зокрема, невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань у повному обсязі, незабезпеченням наявності пального за вимогою заявника по факту пред'явлення талонів та непереданням замовнику товару у повному обсязі у кількості, за якістю і на умовах, встановлених договором.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача «Степанівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат», встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та пояснень для третьої особи.
Ухвала суду від 18.08.2025 надіслана прокурору, позивачу, відповідачу та третій особі до електронних кабінетів ЄСІТС 18.08.2025 о 12:47, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
В розумінні положень ст. 242 ГПК України сторони повідомлені належним чином про розгляд справи в суді, встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав, як і не надав жодних доказів у справі. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на забезпечену можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
05.09.2024 Степанівським МНВК на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено звіт про закупівлю товару - Дизельне паливо, бензин А-95 (по скретч-картках, талонах, код ДК 021:2015:09130000-9) у кількості 5000 літрів дизельного палива та 500 літрів бензину А-95, очікуваною вартістю 276 445,00 грн з ПДВ (ID: UA-2024-09-05-009281-a).
Відповідно до звіту про договір про закупівлю фінансування здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету.
За результатами процедури закупівлі, між Степанівським МНВК (далі - Покупець) та TOB «ТЕНЕГІЯ» (далі - Постачальник) 05.09.2024 укладено договір про закупівлю № СК4/664-В (далі - Договір 1).
Відповідно до умов Договору 1:
п.п. 1.1., 1.2. постачальник зобов'язується відповідно до його умов, передати замовнику товар на АЗС постачальника з використанням скретч-карток/талонів, а замовник - приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та умовах, визначених у цьому договорі. Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в специфікації (додаток № 1 до договору).
Код товару за ДК 021:2015-09130000-9 - нафта і дистиляти (Дизельне паливо, бензин А-95 (талони/скретч-картки).
Під терміном довірена особа замовника (фактичного держателя, пред'явника скретч-картки/талона сторони розуміють будь-яку фізичну особу, якій замовник передав скретч-картки/талони і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару від імені та за рахунок замовника. Сторони погоджуються вважати, що кожен, хто пред'являє скретч-картку/талон є уповноваженим представником замовника на отримання товару за цим договором (п. 2.2. Договору 1).
Скретч-картка/талон є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право замовника та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка/талон надає право замовнику або довіреній особі отримати товар на АЗС. Скретч-картка/талон (бланк) не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару (п. 2.3.).
п. 4.1. Загальна ціна цього Договору становить 276445 грн з ПДВ., у тому числі ПДВ 46074,17 грн.
Специфікацією до договору 1 (додаток № 1) визначено, що продавець зобов'язується поставити покупцю бензин А-95 у кількості 500 л за ціною 52,99 грн/1 л з ПДВ (сума 26495 грн) та дизельне пальне у кількості 5000 л за ціною 49,99 грн/1 л з ПДВ (сума 249950 грн), на загальну суму 276 445,00 грн з ПДВ.
Сторони дійшли згоди, що постачальник здійснює відпуск товару, а замовник зобов'язується приймати у власність та оплачувати вартість товару по ціні, яка встановлена постачальником та визначена в специфікації до договору (п. 4.4. Договору 1).
Розрахунки проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі (п. 5.1. Договору 1).
Відповідно до п. 6.1 договору поставка здійснюється постачальником цілодобово по скретч-картці/талону (бланку) з АЗС постачальника.
Скретч-картка/талон (бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч-картка/талон (бланк) містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку.
Термін дії скретч-карток/талонів становить не менше 12 місяців з моменту їх передачі, з можливістю одноразової заміни на аналогічний термін.
Місце поставки - 15633, Чернігівська область, Корюківський район, с. Степанівка, вул. Шкільна, 22 (п. 6.2. Договору 1).
Строк поставки товару згідно з п. 6.3 Договору 1 до 27.09.2024 включно (з можливістю використання до закінчення терміну дії талонів).
Згідно з п.п. 7.2.2., 7.2.4. Договору 1, замовник має право отримувати товари на АЗС постачальника та АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за скретч-картками/талонами (бланками) постачальника; передавати скретч-картки/талони (бланки) для одержання товарів довіреним особам замовника, які в такому випадку вважаються повноважними представниками замовника, що діють від імені останнього при здійсненні операцій з скретч-картками/талонами.
Постачальник зобов'язаний: забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним скретч-картки/талону (бланку) на певній АЗС (п. 7.3.4. Договору 1).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 8.1. Договору 1).
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині зобов'язань - до їх повного виконання (п. 11.1. Договору 1).
17.10.2024 Степанівським МНВК на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено звіт про закупівлю товару - Дизельне паливо, бензин А-95 (по скретч-картках, талонах, код ДК 021:2015:09130000-9) у кількості 2000 літрів дизельного палива та 700 літрів бензину А-95, очікуваною вартістю 134 073,00 грн з ПДВ (ID: UA-2024-10-17-011087-а).
Відповідно до звіту про договір про закупівлю фінансування здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету.
За результатами процедури закупівлі, між Степанівським МНВК та TOB «ТЕНЕГІЯ» 17.10.2024 укладено договір про закупівлю № СК4/793-В (далі Договір - 2).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору 2, постачальник зобов'язується відповідно до його умов, передати замовнику товар на АЗС постачальника з використанням скретч-карток/талонів, а замовник - приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та умовах, визначених у цьому договорі. Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в специфікації (додаток № 1 до договору).
Код товару за ДК 021:2015-09130000-9 - нафта і дистиляти (Дизельне паливо, бензин А-95 (талони/скретч-картки).
Під терміном довірена особа замовника (фактичного держателя, пред'явника скретч-картки/талона сторони розуміють будь-яку фізичну особу, якій замовник передав скретч-картки/талони і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару від імені та за рахунок замовника. Сторони погоджуються вважати, що кожен, хто пред'являє скретч-картку/талон є уповноваженим представником замовника нта отримання товару за цим договором (п. 2.2. Договору 2).
Скретч-картка/талон є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право замовника та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка/талон надає право замовнику або довіреній особі отримати товар на АЗС. Скретч-картка/талон (бланк) не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару (п. 2.3.).
Відповідно до п. 4.1. Договору 2 про закупівлю № СК4/793-В від 17.10.2024, ціна договору становить 134 073,00 грн з ПДВ.
Специфікацією до Договору 2 (додаток №1) визначено, що продавець зобов'язується поставити покупцю дизельне пальне у кількості 2000 л за ціною 48,49 грн л з ПДВ (сума 96980,00 грн) та бензин А-95 у кількості 700 л за ціною 52,99 грн/1 л з ПДВ (сума 37093,00 грн), на загальну суму 134 073,00 грн з ПДВ.
Сторони дійшли згоди, що постачальник здійснює відпуск товару, а замовник зобов'язується приймати у власність та оплачувати вартість товару по ціні, яка встановлена постачальником та визначена в специфікації до договору (п. 4.4. Договору 2).
Розрахунки проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі (п. 5.1. Договору 2).
Відповідно до п. 6.1 Договору 2 поставка здійснюється постачальником цілодобово по скретч-картці/талону (бланку) з АЗС постачальника.
Скретч-картка/талон (бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч-картка/талон (бланк) містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку.
Термін дії скретч-карток/талонів становить не менше 12 місяців з моменту їх передачі, з можливістю одноразової заміни на аналогічний термін.
Місце поставки - 15633, Чернігівська область, Корюківський район, с. Степанівка, вул. Шкільна, 22 (п. 6.2. Договору 2).
Строк поставки товару згідно з п. 6.3 Договору 2 до 31.10.2024 включно (з можливістю використання до закінчення терміну дії талонів).
Згідно з п.п. 7.2.2., 7.2.4. Договору 2, замовник має право отримувати товари на АЗС постачальника та АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за скретч-картками/талонами (бланками) постачальника; передавати скретч-картки/талони (бланки) для одержання товарів довіреним особам замовника, які в такому випадку вважаються повноважними представниками замовника, що діють від імені останнього при здійсненні операцій з скретч-картками/талонами.
Постачальник зобов'язаний: забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним скретч-картки/талону (бланку) на певній АЗС (п. 7.3.4. Договору 2).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 8.1. Договору 2).
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині зобов'язань - до їх повного виконання (п. 11.1.).
02.12.2024 Степанівським МНВК на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено звіт про закупівлю товару - Дизельне паливо, бензин А-95 (по скретч-картках, талонах, код ДК 021:2015:09130000-9) у кількості 1000 літрів дизельного палива та 1000 літрів бензину А-95, очікуваною вартістю 101 980,00 грн з ПДВ (ID: UA-2024-12-02-007713-а).
Відповідно до звіту про договір про закупівлю, фінансування здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету.
За результатами процедури закупівлі, між Степанівським МНВК та TOB «ТЕНЕГІЯ» 02.12.2024 укладено договір про закупівлю № СК4/904-В (далі - Договір 3).
Відповідно до п.п. 1,1., 1.2. договору, постачальник зобов'язується відповідно до його умов, передати замовнику товар на АЗС постачальника з використанням скретч-карток/талонів, а замовник - приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та умовах, визначених у цьому договорі. Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в специфікації (додаток № 1 до договору).
Код товару за ДК 021:2015-09130000-9 - нафта і дистиляти (Дизельне паливо, бензин А-95 (талони/скретч-картки).
Під терміном довірена особа замовника (фактичного держателя, пред'явника скретч-картки/талона сторони розуміють будь-яку фізичну особу, якій замовник передав скретч-картки/талони і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару від імені та за рахунок замовника. Сторони погоджуються вважати, що кожен, хто пред'являє скретч-картку/талон є уповноваженим представником замовника нта отримання товару за цим договором (п. 2.2. Договору 3).
Скретч-картка/талон є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право замовника та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка/талон надає право замовнику або довіреній особі отримати товар на АЗС. Скретч-картка/талон (бланк) не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару (п. 2.3.).
Відповідно до п. 4.1. договору про закупівлю № СК4/904-В від 02.12.2024, ціна договору становить 101 980,00 грн з ПДВ.
Специфікацією до договору 3 (додаток №1) визначено, що продавець зобов'язується поставити покупцю дизельне пальне у кількості 1000 л за ціною 48,99 грн./l л з ПДВ (сума 48990,00 грн.) та бензин А-95 у кількості 1000 л за ціною 52,99 грн/1 л з ПДВ (сума 52990,00 грн.), на загальну суму 101 980,00 грн з ПДВ.
Сторони дійшли згоди, що постачальник здійснює відпуск товару, а замовник зобов'язується приймати у власність та оплачувати вартість товару по ціні, яка встановлена постачальником та визначена в специфікації до договору (п. 4.4. Договору 3).
Розрахунки проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі (п. 5.1. Договору 3).
Відповідно до п. 6.1 Договору 3 поставка здійснюється постачальником цілодобово по скретч-картці/талону (бланку) з АЗС постачальника.
Скретч-картка/талон (бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч-картка/талон (бланк) містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку.
Термін дії скретч-карток/талонів становить не менше 12 місяців з моменту їх передачі, з можливістю одноразової заміни на аналогічний термін.
Місце поставки - 15633, Чернігівська область, Корюківський район, с. Степанівка, вул. Шкільна, 22 (п. 6.2. Договору 3).
Строк передачі скретч-карток, згідно з п. 6.3 Договору 3 - протягом 2 робочих днів з дати отримання заявки та до 13.12.2024 включно (з можливістю використання до закінчення терміну дії талонів).
Згідно з п.п. 7.2.2., 7.2.4. Договору 3, замовник має право отримувати товари на АЗС постачальника та АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за скретч-картками/талонами (бланками) постачальника; передавати скретч-картки/талони (бланки) для одержання товарів довіреним особам замовника, які в такому випадку вважаються повноважними представниками замовника, що діють від імені останнього при здійсненні операцій з скретч-картками/талонами.
Постачальник зобов'язаний: забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним скретч-картки/талону (бланку) на певній АЗС (п. 7.3.4.).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 8.1. Договору 3).
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині зобов'язань - до їх повного виконання (п. 11.1.).
На виконання умов Договору 1 та відповідно до видаткової накладної №0004/0001806 від 05.09.2024 TOB «ТЕНЕГІЯ» передано покупцю паливні талони дизпалива на 5000 літрів вартістю 48,49 грн/1 л на суму 96 980,00 грн та бензину А-95 на 500 літрів вартістю 52,99 грн./l л на суму 37093,00 грн, загальною вартістю 134 073,00 грн з ПДВ.
На підставі отриманих талонів на АЗС Відповідача протягом 2024 року використано 4940 л дизельного палива та 500 л бензину А-95. Залишок невикористаного пального - дизельного палива за договором № СК4/664-В від 05.09.2024 складає 60 літрів на загальну суму 2999,40 грн (2 талони по 30 л кожен, з розрахунку 49,99 грн/1 л з ПДВ), які оплачено Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 278 від 06.09.2024 на суму 99980,00 грн, № 279 від 06.09.2024 на суму 176 465,00 грн.
На виконання умов Договору 2 та відповідно до видаткової накладної №0004/0002133 від 17.10.2024 TOB «ТЕНЕГІЯ» передано покупцю паливні талони дизпалива на 2000 літрів вартістю 48,49 грн/1 л на суму 96 980,00 грн та бензину А-95 на 700 літрів вартістю 52,99 грн./l л на суму 37093,00 грн, загальною вартістю 134 073,00 грн з ПДВ, які оплачено Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 347 від 29.10.2024 на суму 47305,20 грн, № 343 від 24.10.2024 на суму 15 897,00 грн, № 344 від 24.10.2024 на суму 49674,80 грн та № 342 від 24.10.2024 на суму 21 196,00 грн.
На підставі отриманих талонів на АЗС Відповідача протягом 2024 року використано 120 л дизельного палива та 700 л бензину А-95. Залишок невикористаного пального - дизельного палива за договором № СК4/793-В від 17.10.2024 складає 1880 літрів на загальну суму 91161,20 грн (94 талони по 20 л з розрахунку 48,49 грн/1 л).
На виконання умов Договору 3 та відповідно до видаткової накладної №0004/0002442 від 02.12.2024 TOB «ТЕНЕГІЯ» передано покупцю паливні талони дизпалива на 1000 літрів вартістю 48,99 грн/1 л на суму 48990,00 грн та бензину А-95 на 1000 літрів вартістю 52,99 грн/1 л на суму 52990,00 грн, загальною вартістю 101980,00 грн з ПДВ., які оплачено Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 393 від 04.12.2024 на суму 27826,32 та № 394 від 04.12.2024 на суму 74153,68 грн.
На підставі отриманих талонів на АЗС Відповідача протягом 2024 року використано 780 л дизельного палива. Залишок невикористаного пального за договором № СК4/904-В від 02.12.2024 складає: 220 літрів дизельного пального (11 талонів по 20 л кожен) та 1000 літрів бензину А-95 (40 талонів по 10 л та 40 талонів по 15 л кожен) на загальну суму 63 767,8 грн.
Як зазначає прокурор, починаючи з грудня 2024 року та станом на даний час у відпуску пального відмовлено.
Так, за результатами неодноразового виїзду уповноважених осіб за місцем розташування АЗС постачальника встановлено, що заправні станції не працюють, є закритими та палива не відпускають, про що складено відповідні службові записки на адресу міського голови.
Згідно з бухгалтерською довідкою Степанівського МНВК від 08.05.2025 № 137, станом на 21.02.2025 загальний залишок невикористаних талонів на пальне за договорами становить:
за договором №СК4/664-В від 05.09.2024 - 60 л дизельного палива (2 талони номіналом по 30 л) на суму 2999,40 грн;
за договором №СК4/793-В від 17.10.2024 - 1880 л дизельного палива (94 талони номіналом по 20 л) на суму 91161,20 грн;
за договором №СК4/904-В від 02.12.2024 - 220 л дизельного палива (11 талонів номіналом по 20 л) на суму 10777,80 грн. та 1000 л бензину А-95 (40 талонів номіналом по 10 л та 40 талонів номіналом по 15 л) на суму 52990,00 грн. Разом на суму 63767,80 грн.
Отже, в строк, встановлений Договорами 1, 2, 3, не отовареними залишилися скретч - картки/талони на бензин А-95 в кількості 80 шт. на 1000 літрів бензину А-95 та 107 шт. на 2160 літрів дизельного пального на загальну суму 157928,40 грн.
Степанівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат претензіями № 63 від 13.02.2025 та № 95 від 24.03.2025 звернувся до відповідача з вимогою про забезпечення наявності пального на АЗС та отримання ним Степанківським МНВК протягом 5 робочих днів.
Відповідач отримав претензії 18.02.2025 (повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції № 1560000069760), 28.03.2025 (повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1560000085323).
Відповіді на претензії Відповідач не надав.
Звертаючись до суду прокурор стверджував, що Відповідач взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав, не забезпечив наявність пального за вимогою замовника по факту пред'явлення талонів та не передав замовнику товар у повному обсязі у кількості, за якістю і на умовах, встановлених договором, зокрема, бензину А-95 в обсязі 1000 літрів вартістю 52 990 грн та дизельного пального в обсязі 2160 літрів вартістю 104 938,40 грн на загальну суму 157 928,40 грн.
Вказане і стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав позивача.
Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Менської міської ради.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.
Наявність вказаних обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Відповідно до частини 4 цієї статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18.
У цій справі Прокурор звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Менської міської ради.
В обґрунтування звернення із вказаним позовом Прокурор зазначає, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеними договорами призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері.
Як встановлено судом, спірні договори укладені між Степанівським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенегія».
Степанівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат є комунальним закладом загальної середньої освіти, має статус юридичної особи.
Засновником навчального закладу є Менська міська рада Чернігівської області, яка здійснює повноваження з управління майном закладу освіти (п. 1.4. Статуту Степанівського МНВК).
Згідно з п. 1.4. Статуту засновник закладу освіти здійснює контроль за використанням закладом середньої освіти публічних коштів, забезпечує утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.
Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважена ним особа, зокрема, затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.
Джерелами фінансування суб'єктів освітньої діяльності, відповідно до законодавства, можуть бути, зокрема, як державний бюджет, так і місцеві бюджети, а також інші джерела, не заборонені законодавством (ст. 79 Закону України «Про освіту»).
Відповідно до звітів про закупівлю, оприлюднених на сайті електронних закупівель Prozorro, на придбання палива за спірними договорами дуло витрачено кошти місцевого бюджету Менської територіальної громади.
Отже, Менська міська рада як орган місцевого самоврядування є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Отже правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а порушення (якщо таке буде встановлено) договорів, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 зазначено, що: "Прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування. Зокрема, забезпечуючи виконання, у тому числі соціальних, гуманітарних, економічних функцій на відповідній території, територіальні громади діють у цивільних правовідносинах через утворені ними органи самоорганізації населення, які безпосередньо і вступають у цивільні та господарські правовідносини з метою реалізації наданих їм бюджетних повноважень. У цьому випадку органи місцевого самоврядування є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у правовідносинах щодо розпорядження та використання бюджетних коштів, наданих відповідним бюджетним призначенням чи асигнуванням на певні цілі. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду".
Корюківська окружна прокуратура 28.05.2025 звернулася з листом до Менської міської ради про порушення інтересів держави у зв'язку з неналежним виконанням договорів № СК4/664-В від 05.09.2024, №СК4/793-В від 17.10.2024 та № СК4/904-В від 02.12.2024 щодо поставки товару за кошти місцевого бюджету.
Відповідно до листа Менської міської ради від 09.06.2025 окружну прокуратури повідомлено, що міська рада з позовною заявою до суду з метою усунення виявлених порушень та стягнення грошових коштів не зверталася через відсутність бюджетних призначень для сплати судового збору.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі «Судова влада України», судовий спір за участю Менської міської ради з вимогами до Відповідача відсутній.
Вказане свідчить про нездійснення Менською міською радою заходів щодо захисту власних інтересів та призводить до порушення інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель і відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред'явлення даного позову.
З урахуванням наведеного, прокурором дотримано приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до суду з даним позовом. Про виявлені порушення вимог законодавства прокурором заздалегідь проінформовано Позивача та надано достатньо часу для реагування на стверджуванні прокурором порушення інтересів держави.
Наявність у прокурора підстав захисту інтересів держави в межах даної справи сторонами під сумнів не ставиться.
За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Менської міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Приписами статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладені між сторонами договори, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України .
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 633 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договорів позивачем платіжними інструкціями № 278 від 06.09.2024 на суму 99980,00 грн, № 279 від 06.09.2024 на суму 176465,00 грн, № 347 від 29.10.2024 на суму 47305,20 грн, № 343 від 24.10.2024 на суму 15897,00 грн, № 344 від 24.10.2024 на суму 49674,80 грн та № 342 від 24.10.2024 на суму 21196,00 грн, № 393 від 04.12.2024 на суму 27826,32 грн та № 394 від 04.12.2024 на суму 74153,68 грн здійснено оплату бензину А-95 та дизпалива на суму 512498,00 грн.
Судом встановлено, що предметом спірного договору є поставка товару у вигляді паливно-мастильних матеріалів. Натомість скреч-картки є лише документом, який надає замовнику право на отримання товару.
Такі умови укладеного договору кореспондують вимогам нормативно-правових актів, що регулюють відповідні правовідносини в сфері торгівлі нафтопродуктами.
Відповідно до пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
За пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Відповідно до п. 10.3.3.1. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери.
Отже, скретч-картка (як установлена емітентом форма бланку талону на відпуск пального) за приписами чинного законодавства є документом, який засвідчує право його власника отримати паливно-мастильні матеріали на АЗС.
Відповідно до наявних у матеріалах справи невикористаних скретч-карток/талонів залишок неотриманого товару становить: 1000 літрів бензину А-95 на суму 52 990 грн та 2160 літрів дизельного пального на суму 104 938,40 грн, а всього товару - на загальну суму 157 928,40 грн.
При цьому, як зазначає прокурор, починаючи грудня 2024 року та станом на даний час, на АЗС постачальника та його партнерів Позивачу відмовляють у відпуску пального.
Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 918/631/19).
Судом визначено правову природу сплаченої та заявленої до стягнення позивачем суми коштів у розмірі 157928,40 грн, щодо якої між сторонами виник спір, саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов'язань.
Правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов'язань за договором не змінюється і залишається такою до моменту, коли сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.
Отже, до моменту пред'явлення уповноваженими представниками позивача бланків дозволу на АЗС, означені кошти залишаються попередньою оплатою.
Питання щодо повернення попередньої оплати у випадку непоставки товару врегульовано статтею 693 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В контексті наведених норм суд звертається до висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 693 ЦК України, які викладені у постанові від 19.03.2024 у справі № 910/3016/23.
У наведеній постанові Верховний Суд зазначив, зокрема: "…що умовою застосування частини другої статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).
При цьому, передумовою застосування статті 693 ЦК України в будь-якому разі є не виконання обов'язку продавцем з поставки (передачі) товару у передбачений (домовлений) строк, та саме позивач має довести суду, що строк поставки (передачі) товару є таким, що настав та прострочений відповідачем.
В контексті наведеного господарський суд зазначає, що прокурором до матеріалів справи долучено копії скретч-карток, у яких не вказано строк їх дії, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що вони безстрокові.
Суд враховує, що доказів неможливості отоварення скретч-карток на суму 157928,40 грн у визначений п. 6.3 Договорів 1, 2, 3 строк до матеріалів справи не надано, що може свідчити про недотримання умов цього Договору самим Степанівським МНВК, тоді як загальними засадами цивільного законодавства з-поміж іншого є справедливість, добросовісність та розумність. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.
Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (постанова об'єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать про те, що безпосередньо Степанівським МНВК (як Замовником товару) у першу чергу не були дотримані умови укладених Договорів, оскільки останній не реалізував обумовлене Договорами право на отоварення скретч-карток на суму 157928,40 грн у визначений п. 6.3. Договорів 1, 2, 3 строк.
Таким чином правовідносини сторін щодо строку поставки товару за укладеним договором про закупівлю товарів після його припинення не можуть бути врегульовані іншим чином, ніж визначено ч. 1 ст. 663 ЦК України, і застосуванню підлягають положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки виконання обов'язку відповідачем з поставки товару, що є предметом спору у цій справі, перебуває в прямій залежності від реалізації кореспондуючого права позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, Степанівський МНВК звертався до відповідача з вимогою про передачу недопоставленого бензину та дизельного пального, що підтверджується претензіями № 63 від 13.02.2025 та № 95 від 24.03.2025.
В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії до матеріалів справи додані поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції № 1560000069760 (претензія № 63 від 13.02.2025) та № 1560000085323 (претензія № 95 від 24.03.2025).
Отже з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був здійснити поставку бензину та дизельного пального у строк до 04.04.2025 включно.
Зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням строку поставки (04.04.2025), який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Доказів поставки пального чи доказів повернення 157928,40 грн відповідач не надав, доводи прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 157928,40 грн згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).
Під час розгляду цієї справи сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 157928,40 грн заборгованості.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 3028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (код ЄДРПОУ 44604267, вул. Соборна, будинок 99, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) на користь Менської міської ради Корюківського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061777, вул. Героїв АТО, будинок 6, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600 ) 157 928,40 грн заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (код ЄДРПОУ 44604267, вул. Соборна, будинок 99, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) на користь Чернігівської обласної прокуратури, (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) судовий збір в сумі 3028,00 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко