17.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5658/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційні скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг) та Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг), на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 (суддя Татарчука В.О.)
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
до Токар Галини Валентинівни (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Токар Галини Валентинівни про стягнення заборгованості в загальному розмірі 24396,71грн, з якої: 15082,53грн основного боргу за спожиту теплову енергію, 1271,88грн трьох відсотків річних, 6479,50грн інфляційних втрат, 1548,76грн пені, 14,04грн плати за абонентське обслуговування. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який у позивача обліковується з відповідачем за реквізитами №1491/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, буд. 16, в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої теплової енергії за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року та плати за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі № 904/5658/24 відмовлено в задоволенні позову Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Токар Галини Валентинівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення заборгованості в загальному розмірі 24396,71грн, з якої: 15082,53грн основного боргу за спожиту теплову енергію, 1271,88грн трьох відсотків річних, 6479,50грн інфляційних втрат, 1548,76грн пені, 14,04грн плати за абонентське обслуговування.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач - Токар Галина Валентинівна, не є такою особою, яка повинна відшкодувати позивачеві заборгованість за надані послуги з теплопостачання. Відповідно до встановлених обставин саме Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є особою, якій власником передано нерухоме майно для його збереження та ефективного використання, що включає укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Отже, Токар Галина Валентинівна в даному випадку є неналежним відповідачем у спорі.
Заяви про заміну неналежного відповідача, від позивача не надходило, в той час, як суд не вправі самостійно здійснювати заміну неналежного відповідача, оскільки з урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг) подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області 17.04.2025 року у справі №904/5658/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до Токар Галини Валентинівни про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за листопад-грудень 2021 року в у розмірі 15 082,53 грн.; 3% річних у розмірі 1 271,88 грн.; компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 6479,50 грн.; пеню в розмірі 1 548,76 грн; плату за абонентське обслуговування в розмірі 14,04 грн. (всього 24 396,71 грн).
Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд", Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 року в справі № 904/5658/24 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до Токар Галини Валентинівни в повному обсязі. Стягнути з Токар Галини Валентинівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради ( 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ: 25522449) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 542,00 грн.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" обґрунтована наступним:
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки обставин справи, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» у повному обсязі.
Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, дійшовши помилкового висновку, що обов'язок щодо укладення договорів на отримання комунальних послуг, зокрема теплопостачання, покладається виключно на власника майна - Управління комунальної власності міста. Натомість, відповідно до умов договору оренди №6/24 від 27.05.2019, обов'язок укладати договори на отримання комунальних послуг покладено безпосередньо на орендаря - ФОП Токар Г.В.
Крім того, суд першої інстанції не врахував факт укладення між сторонами публічного індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії. АТ «Криворізька теплоцентраль» публічно розмістило на своєму офіційному сайті типовий індивідуальний договір 01.10.2021. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за відсутності заперечень або вибору іншої моделі договірних відносин протягом 30 днів, такий договір вважається укладеним. Отже, з 01.11.2021 між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ФОП Токар Г.В. виникли договірні відносини, що підтверджується укладенням індивідуального договору №1491/жб.
ФОП Токар Г.В. фактично користувалася нежитловим приміщенням за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 16, до 31.12.2021, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі. В попередні періоди Відповідач справно сплачувала вартість теплопостачання, що свідчить про наявність фактичних договірних відносин, прийняття умов договору та визнання зобов'язань. Відсутність оплати за листопад-грудень 2021 року не свідчить про припинення зобов'язань, оскільки жодних підстав для цього з боку Відповідача або Позивача встановлено не було.
Суд першої інстанції неналежним чином оцінив надані докази, зокрема договір оренди, умови щодо обов'язку орендаря сплачувати за комунальні послуги, а також платіжні документи, які підтверджують факт сплати за теплопостачання у попередні періоди. Суд помилково не врахував, що саме орендар, а не власник приміщення, є фактичним користувачем комунальних послуг і несе обов'язок їх оплати протягом строку дії договору оренди.
Окрім цього, суд першої інстанції неправильно витлумачив правову позицію Відповідача, дійшовши висновку, що той заперечує наявність заборгованості через відсутність права власності. Насправді у відзиві зазначалося про припинення господарської діяльності та про відсутність отримання рахунків-фактур, однак факт користування приміщенням у спірний період не заперечувався.
Суд також не врахував правову природу зобов'язань, які виникають із укладених договорів. Відповідно до ст. 526, 629, 759, 815 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникає з договору, підлягає обов'язковому виконанню сторонами. Наявність договору оренди та публічного договору на постачання теплової енергії створює юридичний обов'язок Відповідача оплачувати отримані комунальні послуги.
Формування заборгованості за листопад-грудень 2021 року підтверджується розрахунками, актами про початок і завершення опалювального сезону, актами наданих послуг та рахунками-фактурами. Залишення цих рахунків без оплати не звільняє Відповідача від зобов'язання їх сплатити, оскільки послуги фактично були надані та спожиті.
Апеляційна скарга Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради обґрунтована наступним:
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо належного боржника у спірних правовідносинах, визнавши таким власника об'єкта нерухомості - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради. При цьому було проігноровано факт, що фактичним користувачем нежитлового приміщення та споживачем теплової енергії в період з листопада по грудень 2021 року була фізична особа-підприємець Токар Галина Валентинівна.
Згідно з пунктом 4.4 договору оренди №6/24 від 27.05.2019, орендар зобов'язаний самостійно укладати договори на отримання комунальних послуг із відповідними постачальниками. Таким чином, саме на орендаря, як на фактичного споживача послуг, покладається обов'язок щодо їх оплати. Зазначене є правовим наслідком укладення договору оренди й узгоджується з вимогами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
АТ «Криворізька теплоцентраль» 01.10.2021 опублікувало на своєму офіційному вебсайті типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо протягом 30 днів співвласники багатоквартирного будинку не обрали іншу модель договірних відносин, договір вважається укладеним автоматично = як публічний договір приєднання.
Оскільки орендоване приміщення залишалося в користуванні ФОП Токар Г.В. до 31.12.2021, вона є індивідуальним споживачем теплової енергії відповідно до Закону та приєдналася до договору, який обліковується АТ «Криворізька теплоцентраль» за №1491/жб від 01.11.2021 року.
ФОП Токар Г.В. користувалася нежитловим приміщенням до 31.12.2021 року, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі. Впродовж строку оренди вона оплачувала надані послуги теплопостачання, що свідчить про фактичні договірні відносини з постачальником. Відсутність оплати виключно за листопад-грудень 2021 року не може свідчити про припинення зобов'язань, оскільки право та обов'язок щодо оплати послуг виникли до дати припинення договору оренди.
Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки письмовим доказам, а саме: договору оренди, актам приймання-передачі об'єкта оренди, наявним платіжним документам. Крім того, не були враховані положення ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо укладення публічного договору. Ігнорування умов договору оренди призвело до хибного висновку щодо належності обов'язку зі сплати послуг за комунальні ресурси.
Суд безпідставно визнав Токар Г.В. неналежним відповідачем. Проте саме вона є індивідуальним споживачем житлово-комунальної послуги відповідно до Закону, оскільки користувалася приміщенням на підставі договору оренди, мала доступ до комунальних ресурсів та уклала (в силу приєднання) договір із теплопостачальною організацією.
ФОП Токар Г.В. припинила підприємницьку діяльність 24.12.2021 року. Згідно з ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України та правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17, фізична особа не звільняється від виконання зобов'язань, які виникли в період здійснення нею підприємницької діяльності. Отже, обов'язок із оплати заборгованості за спожиті послуги в листопаді-грудні 2021 року залишається за Токар Г.В. як за фізичною особою.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідач у відзиві заперечив проти доводів апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.
ФОП Токар Галина Валентинівна не укладала публічний договір приєднання з АТ "Криворізька теплоцентраль" (договір №1491/жб від 01.11.2021). Жодних дій, що свідчили б про акцептування договору (підписання заяви, оплата рахунків за цей період, отримання послуг), відповідачем не було вчинено.
Договори на отримання комунальних послуг є окремими цивільно-правовими відносинами між їх постачальником та отримувачем цих послуг, Відповідно до п.4.4. Договору оренди від 27.05.2019 №6/24 визначено, що у термін 15 днів від укладення Договору оренди Орендар окремо укладає Договір на одержання комунальних послуг безпосередньо з їх постачальником.
Власником нежитлового приміщення, що вбудоване у 1 поверх гуртожитку за адресою: вул. Панаса Мирного, буд.16 є Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, тому, як правомірно встановлено судом першої інстанції у правовідносинах щодо постачання теплової енергії перебувають саме Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» та Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, а тому обов'язок зі сплати спірної заборгованості лежить саме на Управлінні комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
24.12.2021 року ФОП Токар Галиною Валентинівною припинено підприємницьку діяльність.
З урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає з 31.07.2023 і повинна бути нарахована у сумі 2,93 грн.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5658/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг), на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 (суддя Татарчука В.О.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
23.05.2025р. матеріали справи № 904/5658/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг), на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 (суддя Татарчука В.О.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг), на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 (суддя Татарчука В.О.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Об'єднано апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг), на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг), на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 (суддя Татарчука В.О.).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною другою статті 108 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В подальшому змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Як зазначає позивач, власником нежитлового приміщення, що вбудоване у 1 поверх гуртожитку за адресою: вул. Панаса Мирного, буд.16 є Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
На підставі договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №6/24 від 27.05.2019 Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради передало, а фізична особа-підприємець Токар Галина Валентинівна прийняла в оренду нежитлове приміщення вбудоване у 1 поверх гуртожитку за адресою вул. Панаса Мирного, буд.16, загальною) площею 35,30м2 (а.с. 11 том 1).
Відповідно до пункту 6 договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №6/24 орендар зобов'язаний брати участь в утриманні, ремонту будинку та прибудинкової території.
В користуванні фізичної особи-підприємця Токар Галини Валентинівни приміщення за адресою: вул. Панаса Мирного, буд.16 перебувало до 31.12.2021, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.12.2021 (а.с. 12 том 1).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 було надано згоду на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль, а саме - об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку №16 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до пункту 4 типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що власниками багатоквартирного будинку №16 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.
Позивач зазначає, що фактично 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особо-підприємцем Токар Галиною Валентинівною укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Даний типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №1491/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, буд. 16 (далі - договір).
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (пункт 11 договору).
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Відповідно до пункту 41 договору споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (пункт 45 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51, 52 договору).
Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021 року по грудень 2021 року підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №16, що знаходиться по вулиці Панаса Мирного у місті Кривому Розі (акт №45 від 08.11.2021 про подачу теплоносія в будівлю житлового будинку, акт №117 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія) (а.с. 14, 15 том 1).
Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради №490 від 22.09.2021 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", №158 від 23.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років" (а.с. 30, 31 том 1).
На виконання умов зазначеного договору позивач у період з листопада 2021 року по грудень 2021 року надав по приміщенню послуги теплопостачання на загальну суму 15082,53грн та за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року надав послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 14,04грн, відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та виставлених рахунків (а.с. 22, 23, 25, 26 том 1).
Господарський суд зазначив, що наведені вище акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Позивач зазначає, що всі вищенаведені акти разом із рахунками направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку разом із супровідним листом. Як доказ направлення на адресу відповідача вказаних супровідних листів з актами та рахунками позивач надав до суду копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію, а також за надані послуги абонентського обслуговування не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 15082,53грн та за послуги абонентського обслуговування у розмірі 14,04грн.
Відповідач проти наявної заборгованості заперечує, зазначає, що не є власником приміщення, а тому не повинен здійснювати погашення наявної заборгованості.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню в силу наступного:
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, власником нежитлового приміщення, що вбудоване у 1 поверх гуртожитку за адресою: вул. Панаса Мирного, буд.16 є Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
На підставі договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №6/24 від 27.05.2019 Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради передало, а фізична особа-підприємець Токар Галина Валентинівна прийняла в оренду нежитлове приміщення вбудоване у 1 поверх гуртожитку за адресою вул. Панаса Мирного, буд.16, загальною) площею 35,30м2 (а.с. 11 том 1).
Відповідно до пункту 4.4 договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №6/24 у термін 15 днів від укладення Договору оренди ОРЕНДАР окремо укладає Договір на одержання комунальних послуг, енергопостачання, послуг зв'язку безпосередньо з їх постачальником, а на витрати по утриманню орендованого приміщення з обслуговуючою організацією або ОСББ (у разі його створення).
В користуванні фізичної особи-підприємця Токар Галини Валентинівни приміщення за адресою: вул. Панаса Мирного, буд.16 перебувало до 31.12.2021, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.12.2021 (а.с. 12 том 1).
Обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується ( ст.165 ч 4 ГПК України).
Крім того позивач та відповідач не заперечують того, що між ними існували договірні відносини (договір №1491 від 27.11.2013, який діяв до 01.11.2021). В період дії вказаного договору комунальні послуги оплачувалися саме ФОП Токар Г.В., що свідчить про виконання зобов'язань як споживачем послуг.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що у правовідносинах щодо постачання теплової енергії перебувають лише позивач (постачальник послуг) та Управління комунальної власності міста і, відповідно, обов'язок зі сплати заборгованості лежить виключно на Управлінні комунальної власності.
За таких обставин, ФОП Токар Г.В., як фактичний споживач послуг, на якого договором оренди покладено обов'язок укладати договори з постачальниками та сплачувати за комунальні послуги, є належним боржником (відповідачем) за заборгованістю, яка виникла в період її користування приміщенням.
АТ "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається через те, що вказане призведе до порушення прав інших суб'єктів імперативно визначених відносин.
Протягом 30-ти днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходили документи які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин.
За умовами п. 1 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору).
На виконання умов зазначеного договору позивач у період з листопада 2021 року по грудень 2021 року надав по приміщенню послуги теплопостачання на загальну суму 15082,53грн та за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року надав послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 14,04грн, відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та виставлених рахунків (а.с. 22, 23, 25, 26 том 1).
Матеріали справи свідчать, що акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг) та рахунки-фактури направлялись на адресу відповідача супровідними листами.
Вказані акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Разом з тим, в постанові від 22.08.2023 у cправі № 910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості за спірний період матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, наявними у цій справі доказами підтверджено виконання позивачем зобов'язань за договором, зокрема, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рішеннями виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних періодів, актами про припинення та подачу теплоносія до будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, а також детальним розрахунком обсягу споживання відповідачем послуги з постачання теплової енергії за договором у спірний період.
Факт отримання Відповідачем послуги підтверджується актами подачі теплоносія на житловий будинок №16, що знаходиться по вулиці Панаса Мирного у місті Кривому Розі (акт №45 від 08.11.2021 про подачу теплоносія в будівлю житлового будинку, акт №117 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія) (а.с. 14, 15 том 1).
Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради №490 від 22.09.2021 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", №158 від 23.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років" (а.с. 30, 31 том 1).
Вищенаведене, у тому числі, спростовує доводи Відповідача про те, що вона не була споживачем послуги з постачання теплової енергії в спірний період, оскільки з нею не було укладено договір.
При цьому за умовами Договору Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).
З огляду на викладене, строк оплати заборгованості за отриману у період з листопада 2021 року по грудень 2021 року теплову енергію у розмірі 15082,53грн, а також за послуги з абонентського обслуговування за період з листопада 2021 року по грудень 2021 року в розмірі 14,04грн є таким, що настав.
Між тим, в установлений договором строк, Відповідач свої зобов'язання не виконав.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» №686-XIV від 20.05.1999 суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Пунктом 45 індивідуального договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
За порушення строків оплати послуг з постачання теплової енергії протягом листопада 2021року - грудня 2021року позивачем на підставі пункту 45 індивідуального договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1548,76 грн за загальний період 03.01.2022 - 13.11.2024.
Колегія суддів констатує, що надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії є комунальними послугами, що регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» №211 від 11.03.2020 на території України був встановлений карантин з 12.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Враховуючи положення підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020, заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги тривала до 30.07.2023.
З огляду на викладене, позивач помилково нараховував пеню за загальний період 03.01.2022 - 13.11.2024.
Пунктом 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
До того ж, позивачем не враховано обмеження строку нарахування відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 виснувала, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що період для нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за послуги з постачання теплової енергії за листопад-грудень 2021 року розпочинається з 31.07.2023 (наступний день після завершення 30-денного терміну з дня відміни карантину), і обмежується 6 місяцями згідно зі статтею 232 ГК України. Судом проведено перерахунок пені з урахуванням вказаних вимог законодавства, за результатами якого визначено, що пеня, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 279,03 грн, а саме:
Період прострочення: 31.07.2023 - 31.01.2024 грн.
Сума заборгованості за листопад 2021 року= 5127,53 грн.
Пеня у % = 0,01
Кількість днів прострочення = 185.
Розмір пені = 5127,53*0,01/100*185 = 94,86 грн.
Період прострочення: 31.07.2023 - 31.01.2024 грн.
Сума заборгованості за грудень 2021 року= 9955,00 грн.
Пеня у % = 0,01
Кількість днів прострочення = 185.
Розмір пені = 9955,00*0.01/100*185 = 184,17 грн.
Сукупний розмір пені = 184,17 грн. + 94,86 грн. = 279,03 грн.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача за період листопад 2021 року - грудень 2021 року 3% річних в розмірі 1271,88 грн за загальний період 03.01.2022 - 13.11.2024 та інфляційні втрати в розмірі 6479,50 грн за загальний період січень 2021року - жовтень 2024 року.
При перевірці виконаного позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів встановила, що розрахунок не порушує вимог чинного законодавства. Відповідно позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 6479,50 грн та 3% річних у розмірі 1271,88грн підлягають задоволенню повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пунктів 3,4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 підлягає скасуванню, а апеляційні скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" та Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради на нього, підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Колегія суддів також звертає увагу апелянтів, що за розгляд апеляційних скарг, враховуючи їх подання через підсистему «Електронний суд», вони мали сплатити кожен судовий збір у сумі 3633,6 грн (3028,00 грн х 1,5 х 0,8), оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Водночас, згідно з платіжною інструкцією №120 від 16.05.2025 Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради сплатило 4542,00 грн та згідно з платіжною інструкцією № 9711 від 12.05.2025 Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" сплатило 4058,00 грн.
Переплачена сума судового збору може бути повернута судом згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі подання клопотання особою, яка його сплатила.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" та Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5658/24 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" задовольнити частково.
Стягнути з Токар Галини Валентинівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 15082,53 грн заборгованості за поставлену теплову енергію, 1271,88 грн 3% річних, 6479,50 грн інфляційних втрат, 279,03 грн пені, 14,04 грн заборгованості за абонентське обслуговування та 2870,40 грн судового збору за подання позовної заяви.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Токар Галини Валентинівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 3444,48 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 25522449) 3444,48 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв