17.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3283/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради Кіровоградська область, с. Кетрисанівка на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі №904/3283/25 (суддя Новікова Р.Г.) (про відмову у видачі судового наказу)
заявник Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради Кіровоградська область, с. Кетрисанівка
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг» м. Дніпро
про видачу судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за договорами поставки у розмірі 15277грн49коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 794грн92коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 255грн80коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 1476грн27коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 475грн05коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
До Господарського суду Дніпропетровської області 19.06.2025 надійшла сформована в системі “Електронний суд» заява Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради від 19.06.2025 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг» заборгованості за договорами поставки у розмірі 15277грн49коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 794грн92коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 255грн80коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 1476грн27коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 475грн05коп.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 року у справі № 904/3283/25 відмовлено у задоволенні заяви Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради від 19.06.2025 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг» заборгованості за договорами поставки у розмірі 15277грн49коп, інфляційного збільшення за договором поставки №4052 від 04.07.2022 у розмірі 794грн92коп, 3% річних за договором поставки №4052 від 04.07.2022 у розмірі 255грн80коп, інфляційного збільшення за договором поставки №4053 від 04.07.2022 у розмірі 1476грн27коп, 3% річних за договором поставки №4053 від 04.07.2022 у розмірі 475грн.05коп.
Приймаючи оскаржуване судове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлена вимога про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" грошових коштів за договорами поставки у розмірі 15277грн49коп, інфляційного збільшення за договором поставки №4052 від 04.07.2022 у розмірі 794грн92коп, 3% річних за договором поставки №4052 від 04.07.2022 у розмірі 255грн80коп, інфляційного збільшення за договором поставки №4053 від 04.07.2022 у розмірі 1476грн27коп, 3% річних за договором поставки №4053 від 04.07.2022 у розмірі 475грн.05коп. за непоставлений товар не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України, оскільки заявлена до стягнення сума не є грошовим зобов'язанням за Договорами .
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернулась Комунальна установа “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради Кіровоградська область, с. Кетрисанівка, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 року у справі № 904/3283/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ: 41449359) на користь Комунальної установи «ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ)» Кетрисанівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 43944090) судовий збір та витрати на надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00 гривень.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
На думку Скаржника, у даній справі мають місце такі підстави, як: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права у цій справі є не застосування закону, який підлягав застосуванню, а саме ч. 2 ст. 693 ЦК України та висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.09.2020 р. у справі № 918/631/19. Порушення судом норм процесуального права ( ст. 148 ГПК України ) у даній справі призвело до неправильного вирішення справи, тому є підставою для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду.
При цьому, Скаржник зазначає, що пунктом 7.1. Договорів визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. Тобто Договорами поставки передбачена можливість застосування норм законодавства України у випадку невиконання або неналежного виконання умов Договору, що і робить можливим застосування до даних правовідносин положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Боржник не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/3283/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради Кіровоградська область, с. Кетрисанівка на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі №904/3283/25 (суддя Новікова Р.Г.) (про відмову у видачі судового наказу) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
09.07.2025р. матеріали справи № 904/3283/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 1968,20 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради Кіровоградська область, с. Кетрисанівка на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі №904/3283/25 (суддя Новікова Р.Г.) (про відмову у видачі судового наказу), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
До Господарського суду Дніпропетровської області 19.06.2025 надійшла заява Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради від 19.06.2025 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг» заборгованості за договорами поставки у розмірі 15277грн49коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 794грн92коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 255грн80коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 1476грн27коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 475грн05коп.
Заявник вказав про укладення між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг» договорів поставки від 02.06.2021 №2663, від 14.09.2021 №2836, від 07.12.2021 №3009, від 04.07.2022 №4052, від 04.07.2022 №4053, на підставі яких заявник (покупець) перерахував боржнику (постачальнику) платіжними дорученнями від 04.06.2021 №221 на суму 8745грн, від 24.09.2021 №444 на суму 3640грн, від 10.12.2021 №624 на суму 2610грн, від 06.07.2025 №299 на суму 3640грн, від 06.07.2022 №302 на суму 6760грн) вартість товару (бензин А-92 Energy у кількості 330л, бензин А-92 Energy у кількості 130л, бензин А-92 Energy у кількості 90л, бензин А-95 у кількості 70л, бензин А-95 у кількості 130л).
Заявник послався на видаткові накладні від 02.06.2021 №0087/0002105, від 14.09.2021 №0087/0003926, від 07.12.2021 №0087/0005569, від 04.07.2022 №0087/0004864, від 04.07.2022 №0087/0004865 та зазначив про видачу постачальником талонів на бензин А-92 Energy у кількості 330л, бензин А-92 Energy у кількості 130л, бензин А-92 Energy у кількості 90л, бензин А-95 у кількості 70л, бензин А-95 у кількості 130л.
Заявник повідомив, що через відсутність на автозаправних станціях постачальника бензину А-92 Energy та А-95, він не може отримати товар на загальну суму 15277грн49коп, а саме:
- бензин А-92 Energy обсягом 75л на суму 1987грн50коп за договором поставки від 02.06.2021 №2663;
- бензин А-92 обсягом 10л на суму 279грн99коп за договором поставки від 14.09.2021 №2836;
- бензин А-92 Energy обсягом 90л на суму 2610грн за договором поставки від 07.12.2021 №3009;
- бензин А-95 обсягом 70л на суму 3640грн за договором поставки від 04.07.2022 №4052;
- бензин А-95 обсягом 130л на суму 6760грн за договором поставки від 04.07.2022 №4053.
Заявник повідомив про направлення на адресу боржника претензії від 25.02.2025 №91 про вжиття відповідних заходів для відновлення можливості Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради здійснювати закупівлю палива згідно із умовами договорів та/ або здійснити повернення коштів за договором. Претензія залишена без реагування.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявник нарахував за договором від 04.07.2022 №4052 3% річних у розмірі 255грн80коп за період 01.01.2023 - 05.05.2025, інфляційне збільшення у розмірі 794грн92коп за січень 2023року - березень 2025року та за договором від 04.07.2022№4053 3% річних у розмірі 475грн05коп за період 01.01.2023 - 05.05.2025, інфляційне збільшення у розмірі 1476грн27коп за січень 2023року - березень 2025року.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно зі ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до частини 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальна установа “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" заборгованості за договорами поставки у розмірі 15277 грн 49коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 794 грн 92коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 255 грн 80коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 1476грн27коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 475грн05коп.
В обґрунтування заяви про видачу судового наказу Заявником подано укладені між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лівайн Торг» договори поставки від 02.06.2021 №2663, від 14.09.2021 №2836, від 07.12.2021 №3009, від 04.07.2022 №4052, від 04.07.2022 №4053, на підставі яких заявник (покупець) перерахував боржнику (постачальнику) платіжними дорученнями від 04.06.2021 №221 на суму 8745грн, від 24.09.2021 №444 на суму 3640грн, від 10.12.2021 №624 на суму 2610грн, від 06.07.2025 №299 на суму 3640грн, від 06.07.2022 №302 на суму 6760грн) вартість товару (бензин А-92 Energy у кількості 330л, бензин А-92 Energy у кількості 130л, бензин А-92 Energy у кількості 90л, бензин А-95 у кількості 70л, бензин А-95 у кількості 130л).
Заявник послався на видаткові накладні від 02.06.2021 №0087/0002105, від 14.09.2021 №0087/0003926, від 07.12.2021 №0087/0005569, від 04.07.2022 №0087/0004864, від 04.07.2022 №0087/0004865 та зазначив про видачу постачальником талонів на бензин А-92 Energy у кількості 330л, бензин А-92 Energy у кількості 130л, бензин А-92 Energy у кількості 90л, бензин А-95 у кількості 70л, бензин А-95 у кількості 130л.
Заявник повідомив, що через відсутність на автозаправних станціях постачальника бензину А-92 Energy та А-95 не може отримати товар на загальну суму 15277грн49коп, а саме:
- бензин А-92 Energy обсягом 75л на суму 1987грн50коп за договором поставки від 02.06.2021 №2663;
- бензин А-92 обсягом 10л на суму 279грн99коп за договором поставки від 14.09.2021 №2836;
- бензин А-92 Energy обсягом 90л на суму 2610грн за договором поставки від 07.12.2021 №3009;
- бензин А-95 обсягом 70л на суму 3640грн за договором поставки від 04.07.2022 №4052;
- бензин А-95 обсягом 130л на суму 6760грн за договором поставки від 04.07.2022 №4053.
Заявник повідомив про направлення на адресу боржника претензії від 25.02.2025 №91 про вжиття відповідних заходів для відновлення можливості Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради здійснювати закупівлю палива згідно із умовами договорів та/ або здійснити повернення коштів за договором. Претензія залишена без реагування.
Як встановлено судом першої інстанції у договорах поставки від 02.06.2021 №2663, від 14.09.2021 №2836, від 07.12.2021 №3009, від 04.07.2022 №4052, №4053 від 04.07.2022 не встановлений обов'язок боржника (постачальника) повернути кошти заявнику(покупцю), якщо постачальник не поставив товар.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що стягнення з Боржника суми сплаченої вартості товару не є наслідком порушення останім грошового зобов'язання за договором, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої суми за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як оплата товару, не може розцінюватись як грошове зобов'язання за договором, а є лише застосуванням законодавчо визначених наслідків невиконання Боржником зобов'язання за договором щодо поставки товару.
Апелянт, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу, зазначає, що: «…Умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у Боржника (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути Заявнику (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України є грошовим зобов'язанням.
Відтак у Боржника виникло грошове зобов'язання перед Заявником, розмір якого підтверджується, зокрема, видатковими накладними, платіжними інструкціями та наявними у Заявник неотовареними скретч-картками (талонами) оскільки Позивач не може скористатися правом на отримання палива за Договорами у зв'язку з його відсутністю на АЗС Відповідача.
При цьому у ст. 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №918/631/19.
Суд першої інстанції вищевказаного не врахував, здійснивши буквальне тлумачення умов Договорів, без застосування системного аналізу умов Договорів. До того ж, суд посилався на положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, які так і не застосував, хоча Договорами передбачена така можливість…», відхиляються колегією суддів , зважаючи на наступне.
Саме по собі посилання на положення статті 693 ЦК України не доводить безспірності грошової вимоги. Наявність зобов'язання не виключає необхідності з'ясування фактичних обставин його виконання: чи відбулася поставка товару, чи були порушення, з чиєї вини вона не здійснена тощо. Усі ці обставини є предметом дослідження в позовному, а не в наказному провадженні, яке за своєю природою допускає розгляд лише безспірних вимог.
Крім того, апелянт посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 24.11.2020 у справі № 918/631/19, де йдеться про обов'язок повернення попередньої оплати у разі непоставки товару. Водночас така позиція стосується змісту зобов'язань сторін і застосовується при розгляді спору по суті, в позовному провадженні. Вона не скасовує процесуальні вимоги щодо форми звернення до суду та не підтверджує, що вимога заявника є безспірною в конкретному випадку.
Колегія суддів також зазначає, що з наданих копій скретч-карток, за якими Заявник не зміг одержати обумовлений Договором товар неможливо встановити строк поставки товарів (термін дії довірчого документу (скретч-карток), що сторони погодили в п. 5.1 Договору.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що у Боржника за Договорами виник обов'язок з поставки товару, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що заявлена вимога про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" грошових коштів у розмірі 15277 грн 49коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 794 грн 92коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4052 у розмірі 255 грн 80коп, інфляційного збільшення за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 1476грн27коп, 3% річних за договором поставки від 04.07.2022 №4053 у розмірі 475грн05коп, за непоставлений товар за договором не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат:
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кетрисанівської сільської ради Кіровоградська область, с. Кетрисанівка на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі №904/3283/25 (про відмову у видачі судового наказу) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі №904/3283/25 (про відмову у видачі судового наказу) - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв