ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 жовтня 2025 року Справа № 906/1114/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1 - Лященко А.М.
відповідача ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" - не з'явився
відповідача ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" - Сіра А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25
за позовом: ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ";
2. Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС"
про визнання іпотечного договору від 17.07.2025 недійсним,
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 заяву позивача про забезпечення позову від 22.08.2025 задоволено.
Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єкта нерухомого майна, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме:
- будівлі та споруди майнового комплексу у складі: адміністративна прибудова гаражними боксами №1,2 А, А1, в, загальною площею 690,7 кв.м., що розташовані за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Борисова, буд. 4, реєстраційний номер в ДРРП 50672618110;
- будівлі та споруди майнового комплексу у складі: ковбасний корпус, Г1, г-г2, №1,2,01, площею 4203,5 кв.м.; м'ясожировий Г,О,Г2, площею 5640,3 кв.м.; канижна С, площею 74,2 кв.м.; інженерний корпус, В1-В3, площею 221,2 кв.м., будівля котельні, У, площею 698,3 кв.м.; аміакосховище, Р, площею 128,1 кв.м.; бризгальний басейн, У111, площею 874,2 кв.м.; конденсаторна, У11, площею 75,7 кв.м.; корпус холодильника, Г3, Г4, площею 6102,7 кв.м.; водопровідний басейн, Е, площею 40,5 кв.м.; будівля санбойні, И, К, К1, №2, К2, площею 862,4 кв.м.; допоміжний корпус, Д-ДЗ, площею 5941,4 кв.м.; споруда жироловки, Л3, площею 348,2 кв.м.; адмінкорпус, А, а, площею 763,5 кв.м.; будівлі на прохідній, В, площею 64,9 кв.м.; що розташовані за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Борисова, 4, реєстраційний номер в ДРРП 50694018110.
Суд першої інстанції, взявши до уваги, на викладені у заяві обставини, предмет позову та специфіку правовідносин, що виникли між сторонами, дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження об'єктів нерухомого майна (предмета іпотеки за іпотечним договором, дійсність якого заперечується позивачем) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення в межах одного судового провадження без нових звернень до суду порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову у даній справі.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Приватне підприємство "БЛЕЙД ПЛЮС" звернулося до суду через систему Електронний суд із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 про вжиття заходів забезпечення позову та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору витрат на правочину допомогу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- позивачем не доведено, а судом не встановлено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;
- задовольняючи заяву суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач фактично обґрунтовує наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову порушенням прав відповідача - ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ", оскільки фактично всі доводи зводяться до того, що позивач не погоджується з вартістю іпотечного майна, строком його дії, та вважає, що директор ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" уклала договір з перевищенням наданих їх повноважень, а тому є всі підстави для визнання такого договору недійсним та з метою забезпечення такого позову просить вжити заходів забезпечення. Водночас, належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник. В той час, ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ", є відповідачем по справі та не оспорює договір іпотеки і не просить суд застосувати заходи забезпечення позову, що порушує принцип їх співмірності із заявленими позивачем вимогами та видом забезпечення позову, вжитим судом першої інстанції;
- посилання заявника та на, що спірний договір іпотеки укладено за заниженою ціною також не відповідає дійсності, оскільки згідно умов Закону України "Про іпотеку" та п. 5.2.1. Договору іпотеки, Іпотекодержавтель набуває предмет іпотеки у власність на підставі оцінки здійсненої суб'єктом оціночної діяльності. Згідно доданих до апеляційної скарги висновків експерта вбачається, що вартість предмета іпотеки згідно оцінки здійсненої суб'єктом оціночної діяльності складає 4 000 000,00 грн, а не 82 859 538,43 грн. З договору купівлі-продажу, укладеного між ПП "МУН" (продавець) та ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Новоград - Волинського міського нотаріального округу Лінкевич Б.А. 26.06.2019 за № 806, який є правовстановлюючим документом для ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" щодо майна переданого в іпотеку, вбачається, що вартість спірного майна складає 3 232 425,00 грн;
- між ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" та ОСОБА_1 не існує жодних договірних відносин, крім того ОСОБА_1 не є поручителем ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ", а тому у останньої відсутні правові підстави для сплати коштів за вказану юридичну особу;
- є безпідставними твердження ОСОБА_1 щодо перешкод в господарській діяльності ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" зі сторони директора товариства та учасника ОСОБА_2 , як підстави для забезпечення позову. Навпаки позивачка по справі вживала максимально заходів щодо блокування роботи Товариства та намагалася у протиправний спосіб стати директором ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ";
- докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
16.09.2025 на адресу суду надійшли матеріали оскарження ухвали у справі №906/1114/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та докази на підтвердження повноважень на представництво інтересів апелянта у Північно-західному апеляційному господарському суді станом на дату звернення із апеляційною скаргою.
23.09.2025 на адресу суду від Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме клопотання про поновлення строків на оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 та ордер на надання правничої допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 поновлено строк на подання апеляційної скарги Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "14" жовтня 2025 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 10.10.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
13.10.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить долучити вказаний відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи, повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, з підстав відсутності повноважень на представництво інтересів ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" адвокатом Сірою А.В. В разі неповернення апеляційної скарги, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.
ОСОБА_1 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" та Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" про визнання недійсним іпотечного договору від 17.07.2025, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Ларисою Петрівною за №2912 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 79965937 від 17.07.2025, приватний нотаріус Піддубна Лариса Петрівна, Рівненський міський нотаріальний округ, Рівненська обл.).
Позовні вимоги мотивовано тим, що укладення оспорюваного договору спричинило обтяження майна ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ", що суттєво впливає на його фінансову стабільність та обмежує права позивача як учасника, зокрема щодо отримання прибутку та участі в управлінні товариством, фактично незаконно зменшує вартість активу. Дії директора ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - учасника товариства, який володіє 30% статутного капіталу, призводять до блокування діяльності товариства та унеможливлюють реалізацію рішень, прийнятих іншими учасниками, які в сукупності володіють 70% статутного капіталу. Зокрема, директор ОСОБА_3 , достеменно усвідомлюючи значення своїх дій та користуючись службовим становищем, перевищила повноваження, надані їй Статутом товариства, а саме уклала на 1 місяць договір, предметом якого є майно значної вартості, без погодження зі зборами учасників товариства, що є порушенням принципів колегіального управління юридичною особою. Дійсна ринкова вартість майнового комплексу становить 82859538,43 грн, що у понад 80 разів перевищує зазначену в іпотечному договорі суму, і таке заниження вартості майна могло мати на меті штучне зменшення вартості забезпечення зобов'язання, спотворення обліку активів товариства, а також створення підстав для неправомірного відчуження майна за безцінь у разі реалізації предмета іпотеки, що суперечить інтересам юридичної особи та призведе до порушення її господарської діяльності. Директор ОСОБА_3 діяла у зловмисній домовленості з відповідачем-2 (кредитором/іпотекодержателем), про що свідчить ухилення останнього від прийняття коштів, які сплачувались в рахунок погашення зобов'язань ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" по поворотним фінансовим допомогам, та повернення цих коштів як помилково зарахованих з метою в подальшому звернути стягнення на іпотечне майно за заниженою вартістю. Відтак позивач вважає, що оспорюваний договір не відповідає вимогам ч.ч.1, 3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України і підлягає визнанню недійсним.
Разом із позовною заявою від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову від 22.08.2025, у якій остання просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єкта нерухомого майна, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме:
- будівлі та споруди майнового комплексу у складі: адміністративна прибудова гаражними боксами №1,2 А, А1, в, загальною площею 690,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в ДРРП 50672618110;
- будівлі та споруди майнового комплексу у складі: ковбасний корпус, Г1, г-г2, №1,2,01, площею 4203,5 кв.м.; м'ясожировий Г,О,Г2, площею 5640,3 кв.м.; канижна С, площею 74,2 кв.м.; інженерний корпус, В1-В3, площею 221,2 кв.м., будівля котельні, У, площею 698,3 кв.м.; аміакосховище, Р, площею 128,1 кв.м.; бризгальний басейн, У111, площею 874,2 кв.м.; конденсаторна, У11, площею 75,7 кв.м.; корпус холодильника, Г3, Г4, площею 6102,7 кв.м.; водопровідний басейн, Е, площею 40,5 кв.м.; будівля санбойні, И, К, К1, №2, К2, площею 862,4 кв.м.; допоміжний корпус, Д- ДЗ, площею 5941,4 кв.м.; споруда жироловки, Л3, площею 348,2 кв.м.; адмінкорпус, А, а, площею 763,5 кв.м.; будівлі на прохідній, В, площею 64,9 кв.м.; що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в ДРРП 50694018110.
Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 зазначає, що найефективнішим способом забезпечення позову у даному випадку буде заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за оспорюваним іпотечним договором, задля недопущення можливості незаконного звернення стягнення на це майно чи укладення незаконного договору директором ОСОБА_3 , яка свідомо діє не в інтересах ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" щодо виконання договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що призведе до втрати активу товариства.
Позивач наголосив на тому, що сторонами в іпотечному договорі погоджено, що іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю поворотну фінансову допомогу в сумі 490000,00 грн не пізніше 17 серпня 2025 року. Станом на дату звернення до суду строк виконання основних зобов'язань настав, що фактично реально ставить під загрозу майно, яке є предметом вказаного договору (можливе примусове звернення стягнення на підставі ст.ст. 37-38 Закону України "Про іпотеку" або укладення директором договору про задоволення вимог іпотекодержателя тощо).
Більше того, іпотекодержатель, який є і кредитором по основних зобов'язаннях, діючи умисно з корисливих мотивів, ухиляється від отримання коштів - повернення поворотної фінансової допомоги. Позивач повідомив, що з метою виконання зобов'язання, передбаченого іпотечним договором від 17.07.2025, та уникнення втрати майнового комплексу як учасник ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" 13.08.2025 повернув фінансову допомогу шляхом перерахування коштів у розмірі 490000,00 на рахунок ПП "БЛЕЙД ПЛЮС", що підтверджується квитанціями №229758097 від 13.08.2025 на суму 200000,00 грн та №30FCA177D1054B01990E72ED7AFB6998 від 13.08.2025 на суму 290000,00 грн, однак кошти були повернуті кредитором у повному обсязі на рахунок платника, що підтверджується квитанціями від 18.08.2025 як помилково зараховані. Позивач зазначив, що 20.08.2025 і 21.08.2025 повторно було погашено вимоги кредитора по основним зобов'язанням.
Викладені обставини, зокрема умисне заниження вартості майнового комплексу при передачі його в іпотеку та повернення коштів, перерахованих позивачем на виконання зобов'язань товариства, на думу заявника, свідчать про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняють дії, спрямовані на заволодіння майном товариства, ймовірно ще у змові з ПП "БЛЕЙД ПЛЮС", тобто майно ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" може бути відчужене до завершення судового розгляду даної справи.
Колегія суддів звертає вагу, що процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов'язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.
Отже, положеннями, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову, передбачено, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
В заяві позивач зазначає, що забезпечення позову є необхідним з огляду на існування загрози відчуження спірного майна, що унеможливіть або значно унеможливить або значно ускладнить реальне виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Судом у судовому засіданні з'ясовано, що 20.08.2025 на підставі іпотечного договору від 17.07.2025, який зареєсрований в реєстрі за №2912 та укладений між ПП "Блейд Плюс" та ТОВ "Трейд Логіст Інвест", зареєстроване право власності ПП "Блейд Плюс" на будівлі та споруди майнового комплексу у складі: адміністративна прибудова гаражними боксами №1,2 А, А1, в, загальною площею 690,7 кв.м., що розташовані за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Борисова, буд. 4, реєстраційний номер в ДРРП 50672618110; будівлі та споруди майнового комплексу у складі: ковбасний корпус, Г1, г-г2, №1,2,01, площею 4203,5 кв.м.; м'ясожировий Г,О,Г2, площею 5640,3 кв.м.; канижна С, площею 74,2 кв.м.; інженерний корпус, В1-В3, площею 221,2 кв.м., будівля котельні, У, площею 698,3 кв.м.; аміакосховище, Р, площею 128,1 кв.м.; бризгальний басейн, У111, площею 874,2 кв.м.; конденсаторна, У11, площею 75,7 кв.м.; корпус холодильника, Г3, Г4, площею 6102,7 кв.м.; водопровідний басейн, Е, площею 40,5 кв.м.; будівля санбойні, И, К, К1, №2, К2, площею 862,4 кв.м.; допоміжний корпус, Д-ДЗ, площею 5941,4 кв.м.; споруда жироловки, Л3, площею 348,2 кв.м.; адмінкорпус, А, а, площею 763,5 кв.м.; будівлі на прохідній, В, площею 64,9 кв.м.; що розташовані за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Борисова, 4, реєстраційний номер в ДРРП 50694018110.
Отже, до подання до суду першої інстанції позовної заяви та заяви про забезпечення позову (22.08.2025), до постановлення ухвал судом першої інстанції про відкриття провадження та забезпечення позову у справі №906/1114/25 (25.08.2025) особа іпотекодержателя та особа власника вже були однією особою - ПП "Блейд Плюс".
Водночас, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що позивач ОСОБА_1 не навела жодного обґрунтування, із посиланням на відповідні докази, щодо зміни будь-яких обставин, які зумовлюють необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо відчуження спірного приміщення, його технічного переобладнання тощо, тобто вчинення дій, які можуть в подальшому істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся, а доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях позивача щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача стосовно спірного майна, які вказують на ймовірне ускладнення виконання рішення, без підтвердження реально існуючих обставин на які посилається позивач.
Враховуючи наведене, при розгляді даної заяви про забезпечення позову у суду відсутні обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом із тим під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки це є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Суд звертає увагу, що доводи позивача у заяві про забезпечення позову фактично зводяться до обґрунтування недійсності іпотечного договору від 17.07.2025, який укладений між ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" та ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ", зокрема, щодо перевищення повноважень директора при укладенні спірного договору, зловмисної домовленості при його укладенні, заниження вартості майнового комплексу при передачі в іпотеку, поворотної фінансової допомоги за основним договором.
Інших доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову позивачем не надано.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги конкретні обставини даної справи, судова колегія дійшла висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про наявність підстав для повернення апеляційної скарги через відсутність повноважень представляти інтереси ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" на момент подання апеляційної скарги
Як зазначалося вище, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 залишено без руху та запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати суд докази, зокрема, на підтвердження повноважень на представництво інтересів апелянта у Північно-західному апеляційному господарському суді станом на дату звернення із апеляційною скаргою.
Судом встановлено, що до матеріалів апеляційної скарги долучено ордер серія АМ №1063148 від 05.09.2023, в якому у графі "назва органу, у якому надається правова допомога" зазначено Господарський суд Житомирської області.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу відповідача на ухвали Верховного Суду за подібних обставин у справах №920/788/24 від 10.03.2025, №910/3658/25 від 04.07.2025 та інших.
В подальшому, на виконання вимог ухвали суду, скаржником надано суду ордер на представництво інтересів ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" адвокатом Сірою А.В. серія АМ №1156445 від 01.09.2024 у Північно-західному апеляційному господарському суді.
Отже, на момент подання апеляційної скарги у представника Сірої А.В. були повноваження на предстаництво інтересів ПП "БЛЕЙД ПЛЮС".
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене вище, судом першої інстанції не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 - скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в забезпеченні такого позову.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БЛЕЙД ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1114/25 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 22.08.2025.
2. Матеріали оскарження ухвали у справі №906/1114/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "16" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Розізнана І.В.