16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 520/19106/23
адміністративне провадження № К/990/20896/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №520/19106/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 - про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою адвоката Кузьміна Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року, прийняте у складі головуючого судді Мельникова Р.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Ральченка І.М., Катунова В.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати головному сержанту 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, в розрахунку до 100 000,00 гривень щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 25.05.2022 по 31.12.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити головному сержанту 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткову винагороду, в розмірі 100 000,00 гривень щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 25.05.2022 по 31.12.2022 з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу на посаді головного сержанта 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 та з 25.05.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів на території Харківської області. При цьому, позивачем вказано, що стосовно нього відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, в розрахунку до 100 000,00 гривень щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 25.05.2022 по 31.12.2022.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, позов задоволено частково.
4. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати головному сержанту 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, в розрахунку до 100 000,00 грн щомісячно пропорційно часу участі ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей за період з 25 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
5. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити головному сержанту 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, в розмірі 100000,00 грн щомісячно пропорційно часу участі ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей за період з 25 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
7. Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що з огляду на функціональне призначення та специфіку завдань 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , що входить до зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України, які полягали лише у безпосередньому ураженні повітряних цілей, пошук та виявлення яких проводиться іншими військовими підрозділами (радіотехнічними військами), безпосередньою участю військовослужбовця даного військового підрозділу у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони слід вважати саме час при виконанні бойових завдань з безпосереднього вогневого ураження повітряних цілей. Отже, діяльність позивача як головного сержанта 1 зенітного ракетного дивізіону Військової частини НОМЕР_1 безпосередньо пов'язана із виконанням бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей.
8. Суди попередніх інстанцій зазначали про те, що прийняття позивачем участі у вказаних діях є підставою для нарахування та виплати йому додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, із розрахунку пропорційно часу участі у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей.
9. Щодо іншої частини спірного періоду суди дійшли висновку про відсутність підстав для нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, оскільки інформації щодо безпосередньої участі позивача у цей період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на її підтвердження не надано.
10. Стосовно довідки від 18.05.2023 №767, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 25.05.2022 по 31.12.2022, то суди зазначали те, що така довідка не є безумовною підставою для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів №168, за весь вказаний період, оскільки така довідка може бути видана не лише для цілей підтвердження права на отримання винагороди, а й з іншою метою, відмінною від тієї, з приводу якої виникли спірні правовідносини. У той же час, суди зазначили що періоди, вказані у довідці, не виключають участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що дає право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, проте періоди проходження особою служби, які не внесені до неї, виключають таке право.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, адвокат Кузьмін Сергій Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
12. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
13. У касаційній скарзі скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування:
- положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 в контексті правовідносин, що виникають між військовослужбовцями Зенітних ракетних військ Збройних Сил України та командуванням військових частин з приводу (не)виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої цим пунктом;
- пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, абзаців 3, 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Зенітних ракетних військ Збройних Сил України та командуванням військових частин у зв'язку з використанням зазначеного Окремого доручення для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168.
14. Також у касаційній скарзі представник позивача зазначає про те, що військовослужбовці 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 постійно перебувають у зоні розгортання зенітних-ракетних комплексів, несуть бойові чергування, тому вважає несправедливими висновки судів попередніх інстанцій про застосування до позивача виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, в розрахунку 100000 грн щомісячно пропорційно часу участі у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей за вказаний період, оскільки позивач та інші військовослужбовці 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 цілодобово захищають повітряний простір України, унеможливлюють ракетні атаки рф на цивільну та військову інфраструктуру, відбивають ракетні атаки, які спрямовані на знищення саме зенітних-ракетних комплексів.
ІV. Позиція інших учасників справи
15. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення.
16. У додаткових поясненнях відповідач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А., від 05 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
18. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
19. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 13 жовтня 2025 року №1289/0/78-25 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Соколова В.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 16 жовтня 2025 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
21. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 проходить службу на посаді головного сержанта 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , як такий що призначений на таку посаду згідно наказу №82 від 07.04.2022.
22. Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18.05.2023 №767 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_1 в період з 25.05.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в смт. Борова, смт. Високий, Балаклійський район Харківської області.
23. Зазначена довідка складена на підставі копії рапортів командира 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 про виконання бойових завдань №437 від 31.03.2023, №436 від 31.03.2023, №434 від 31.03.2023, №435 від 31.03.2023 (зареєстровані в книзі реєстрації вхідної документації р.н. №57 від 01.01.2023); витягів із журналів бойових дій 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 (р.н. № 64/86дск від 21.03.2023, р.н. № 64/87дск від 21.03.2023).
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
24. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Згідно частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
27. Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
28. Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
29. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).
31. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
32. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
33. Відповідно до пункту 2-1 вказаної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
34. З метою урегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
35. За пунктом 1 директиви Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 (діяла до 01.06.2022) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
36. З 01.06.2022 застосовується Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 (далі - Окреме доручення).
37. Пунктом 1 Окремого доручення установлено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
38. Пунктом 2 Окремого доручення передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
39. 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
40. 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
41. Згідно з пунктом 3 Окремого доручення райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
42. Відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України слід визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), у яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
43. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
44. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
45. За приписами пункту 5 цього доручення виплата додаткової винагороди в розмірі 100?000 гривень або 30?000 гривень здійснюється на підставі наказів, виданих командирами військових частин або керівниками вищих органів для командирів, причому накази щодо виплати 100? 000 гривень мають містити посилання на бойовий наказ або розпорядження.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
46. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
48. Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності висновків про застосування деяких пунктів Окремого доручення №912/з/29 у правовідносинах між військовослужбовцями Зенітних ракетних військ (ЗРВ) та командуванням цих військових частин щодо (не) виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 (пункти 1, 2-1), слід зазначити таке.
49. Верховний Суд зазначає, що після відкриття провадження у цій справі, Верховним Судом було досліджено питання порядку виплати такої винагороди військовослужбовцям Зенітних ракетних військ Збройних Сил України.
50. Так, Верховний Суд у постанові від 22.04.2025 у справі № 520/17681/23 зазначив, що саме виконання бойового завдання з вогневого ураження повітряних цілей є тією формою «безпосередньої участі» у бойових діях, яка охоплюється пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також положеннями (абзац 9 пункту 1) відповідного Окремого доручення, незалежно від району здійснення такого завдання чи складу військової частини (підрозділу). За наявності документального підтвердження виконання бойового завдання з вогневого ураження (рапорти, накази, витяги з журналів бойових дій тощо), військовослужбовець має право на додаткову винагороду в підвищеному розмірі. При цьому така винагорода виплачується виключно за фактичне виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей. Виконання інших завдань - не може уважатися «безпосередньою участю», оскільки ці дії, попри свій характер бойової готовності, потребують окремого нормативного визначення та не охоплюються чинними підставами для виплати, відповідно до Постанови № 168.
51. Підсумовуючи, Верховний Суд у справі №520/17681/23 дійшов висновку, що «безпосередня участь» військовослужбовців 1 зенітного ракетного дивізіону у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки й оборони повинна визначатися - виконанням завдань з вогневого ураження повітряних цілей за дні фактичного пуску ракет (незалежно від підтверджень ураження повітряної цілі), які мають бути належним чином підтвердженими відповідними рапортами, журналами, наказами або іншими документами.
52. Аналогічна правова позиція була викладена також у постанові Верховного суду від 08 травня 2025 року у справі №520/17688/23, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
53. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що військова частина НОМЕР_1 безпосередньо підпорядковується повітряному командуванню " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (ПВК " ІНФОРМАЦІЯ_2 " - військова частина НОМЕР_3 ), що підпорядковується командуванню ІНФОРМАЦІЯ_3 . військова частина НОМЕР_1 входить до складу зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України.
54. Так, зенітні ракетні війська - рід військ у складі Повітряних Сил, призначений для забезпечення у взаємодії з іншими родами військ, протиповітряної оборони важливих адміністративно-політичних центрів, промислово-економічних районів, угруповань збройних сил та інших важливих об'єктів.
55. Зенітні ракетні війська забезпечують протиповітряну оборону у взаємодії з радіотехнічними військами (РТВ), які призначені для ведення радіотехнічної розвідки повітряного, наземного і морського противника, пізнання виявлення цілей і оповіщення про них військ ППО, інших видів збройних сил, забезпечення наведення винищувачів на ціль, дій зенітних військ і виконання інших завдань.
56. Виконання бойових завдань у районах ведення воєнних дії з виявлення повітряних цілей покладено на радіотехнічні війська.
57. Згідно з Керівництвом зенітних ракетних військ протиповітряної оборони ведення дивізіоном бойової роботи здійснюється лише при переведенні дивізіону в готовність №1 з моменту надходження з командного пункту полку відповідного наказу. При надходженні з командного полку наказу перевести дивізіон у режим готовності № 2, засоби радіолокаційної розвідки, зенітно-ракетні комплекси, засоби розвідки та цілевказівки вимикаються та знаходяться в режимі очікування.
58. Отже, враховуючи функціональне призначення та специфіку завдань військова частина НОМЕР_1 виконує бойові завдання в районі ведення бойових дій з вогневого ураження повітряних цілей.
59. Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 надано роз'яснення терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" для різних військовослужбовців в залежності від бойових завдань, що ними виконувались. Так, зазначений пункт містить, окрім іншого, тлумачення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у тому числі як "виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей".
60. Також матеріали справи містять лист військової частини НОМЕР_3 від 26.07.2023 №350/172/1/2509/пс, складений на звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 . За змістом вказаного листа у період з 07.03.2022 по 31.12.2022 військова частина НОМЕР_1 не входила до Переліку органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угруповань Сил оборони держави та які здійснюють управління виконанням завдань в районі ведення воєнних (бойових) дій. У зазначений період військовій частині НОМЕР_1 на підставі бойових розпоряджень встановлювались бойові завдання щодо протиповітряного прикриття визначених об'єктів (шляхом ураження повітряних цілей противника). Бойові завдання у районах проведення бойових дій з виявлення повітряних цілей не визначались, такі завдання не властиві для підрозділів військової частини НОМЕР_1 .
61. Стосовно безпосередніх бойових завдань 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , до складу якого входив у спірний період і позивач, вказано, що у відповідності до функціонального призначення та специфіки завдань військова частина НОМЕР_1 не веде бойові (воєнні) дії, а виконує бойові завдання в районі ведення бойових дій з вогневого ураження повітряних цілей.
62. Отже, фактично діяльність 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 у спірний період в районі ведення бойових дій полягала у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей, що у розумінні пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 є безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
63. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ураховуючи функціональне призначення та специфіку завдань 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , що входить до зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України, які полягали у безпосередньому ураженні повітряних цілей, пошук та виявлення яких проводиться іншими військовими підрозділами (радіотехнічними військами), безпосередньою участю військовослужбовця даного військового підрозділу у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони необхідно уважати саме час при виконанні бойових завдань з безпосереднього вогневого ураження повітряних цілей.
64. Також Верховний Суд уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначення у довідці 18.05.2023 № 767 періодів з 25.05.2022 по 31.12.2022 не є безумовною підставою для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, за весь указаний період, оскільки така довідка може бути видана не лише для цілей підтвердження права на отримання винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України №168, а й з іншою метою, відмінною від тієї, з приводу якої виникли спірні правовідносини. Разом з тим, суди правильно зверну увагу на те, що періоди, зазначені у довідці, не виключають участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що дає право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, проте періоди проходження особою служби, які не внесені до неї, виключають таке право.
65. Доводи позивача про його постійну та безпосередню участь у заходах оборонного характеру у зоні бойових дій та посилання на події в Харківській області у період його служби не спростовують того, що виконання у складі військової частини НОМЕР_1 полягало виключно у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей, що відповідає терміну «безпосередня участь», згідно з пунктом 1 Окремого доручення, навіть, якщо частина не входить до переліку органів управління в зоні бойових дій.
66. Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та наявності визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави для скасування судових рішень.
67. Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
68. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
69. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
70. Отже, ураховуючи приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІХ. Судові витрати
71. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу адвоката Кузьміна Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №520/19106/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко