16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 560/21414/23
адміністративне провадження № К/990/39546/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №560/21414/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (правонаступник військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою адвоката Кузнецова Кирила Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Залімського І. Г., Кузьмишина В.М.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.03.2023 по 22.06.2023 із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.03.2023 по 22.06.2023 із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що підтверджується довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України від 09.10.2023 №468 та бойових розпоряджень. Проте зазначена винагорода протиправно не виплачувалася за період з 09 березня 2023 року по 22 червня 2023 року, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.03.2023 по 22.06.2023 із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.03.2023 по 22.06.2023 із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 09.10.2023 №468 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Хрестище, Іванівка, Бахмут, Нове, Зарічне Донецької області, Малинівка, Степанки Харківської області в період з 08.08.2022 по 17.12.2022, з 09.03.2023 по 22.06.2023, з 20.09.2023 по 30.09.2023. Зазначена довідка видана відповідно до вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 та відповідає формі додатку №1 Окремого доручення. Крім цього у підставах про видання цієї довідки зазначені документи, визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього доручення.
5. Також суд першої інстанції вказував на те, що відповідно до копії "Витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 інв. №479 від 20.12.2022 за 09.03.2023 по 22.06.2023" молодший сержант ОСОБА_1 у складі НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України. Тому за період з 09.03.2023 по 22.06.2023 позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах.
6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, прийняти нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до наказу №143 від 21.05.2023 робоча група провела перевірку документальних підстав та законності виплати додаткової винагороди згідно наказів командира військової частини НОМЕР_2 №259 від 28.04.2023, №306 від 11.05.2023 за результатами робоча група рекомендувала відмовити у виконанні наказів №259 від 28.04.2023, №306 від 11.05.2023 та залишити їх без задоволення. У зв'язку із цим, скасовано вказані накази командира військової частини НОМЕР_2 про виплату особовому складу військової частини НОМЕР_2 додаткової винагороди.
8. Отже, суд апеляційної інстанції зазначив, що скасування зазначених наказів підтверджує доводи відповідача про те, що бойові розпорядження, згадані в довідках про безпосередню участь позивача у бойових діях є такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки підрозділ позивача згідно з вказаними розпорядженнями та бойовими наказами зосереджувався в визначених точках, які не відносять до лінії бойового зіткнення з противником та здійснював забезпечення інших підрозділів. Тобто, фактично накази, на підставі яких мали бути здійснені виплати, скасовані особою, яка їх видала і підстави для такої виплати військовою частиною НОМЕР_1 відсутні.
9. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу у спірний період додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах, з урахуванням вказаного вище.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адвокат Кузнецов Кирило Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
11. У касаційній скарзі скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 21.03.2024 у справі №560/3159/23, від 21.03.2024 у справі №560/3141/23 щодо застосування пунктів 3, 4, 5 Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022 стосовно того, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Касатор посилається на те, що оскільки позивач приймав участь у бойових діях на підставі: довідки від 09.10.2023 № 468, витягів з журналу бойових дій, бойових розпоряджень, рапортів, наказів, які відповідають формі додатку №1 Окремого доручення (довідки, які видані на підставі документів, які визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього Доручення) і ці документи є чинними, ніким не скасованими, то участь у бойових діях є підтвердженою. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов інших висновків у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме пункту 3, 4, 5 Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
ІV. Позиція інших учасників справи
12. Військова частина НОМЕР_1 надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
13. 15 жовтня 2025 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у справі на її правонаступника.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
14. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А., від 22 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
15. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 16 жовтня 2025 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року замінено відповідача у справі №560/21414/23 - військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника - військову частину НОМЕР_1 .
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
18. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, військовослужбовець ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 30.09.2023 проходив військову службу по мобілізації. Обіймав посаду водія-електрика їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
19. В період з 08.08.2022 по 17.12.2022, з 09.03.2023 по 22.06.2023, з 20.09.2023 по 30.09.2023 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Хрестище, Іванівка, Бахмут, Нове, Зарічне Донецької області, Малинівка, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі: бойового розпорядження з територіальної оборони командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2022 №1499/К ІІ/858; бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 07.08.2022 №505; журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 ; бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 17.08.2022 №564; наказу командира військової частини НОМЕР_5 №325 від 02.09.2022; бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 22.09.2022 №3227 дек; бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.10.2022 №180/тро/дск; бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 16.10.2022 №3601дск/3/окп; бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.11.2022 №3791/дск/3/окп; бойового розпорядження НОМЕР_6 ОМПБР від 16.11.2022 №1658; бойового розпорядження НОМЕР_7 ОМБР від 29.11.2022 №1042; бойового розпорядження НОМЕР_8 ОМБР від 07.03.2023 №1971/КП/1дск; бойового розпорядження НОМЕР_8 ОМБР від 25.05.2023 №2789/КП/1дск.
20. Вказані обставини підтверджуються довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 09.10.2023 №468.
21. Відповідно до копії "Витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 інв. №479 від 20.12.2022 за 09.03.2023 по 22.06.2023" ОСОБА_1 згідно з БР Головнокомандувача ЗС України від 06.03.2023 №760/19/58т ЗПУ 2 та бойового розпорядження Командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 06.03.2023 №313/1849/600т, бойового розпорядження НОМЕР_8 ОМБР від 07.03.2023 №1971/кп/5дск, бойового розпорядження від 07.03.2023 №122 брав участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України у складі НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань.
22. Відповідно до рапортів командира взводу МТЗ військової частини НОМЕР_2 за березень 2023 року №2225 від 11.04.2023, за квітень 2023 року №2854 від 01.05.2023, за травень 2023 року №3484 від 01.06.2023 військовослужбовець ОСОБА_1 був внесений в накази командира військової частини НОМЕР_2 щодо виплати йому додаткової винагороди, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за періоди з 09.03.2023 по 31.05.2023, виходячи з розміру 100000 грн на місяць, пропорційно часу участі в таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
23. Командир військової частини НОМЕР_3 прийняв накази про виплату додаткової винагороди, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168, військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 :
- за березень 2023 року №214 від 11.04.2023, в додатку 1 до якого про виплату 30 000,00 грн є ОСОБА_1 за періоди 01.03.2023- 08.03.2023, 09.03.2023-31.03.2023;
- за березень 2023 року №241 від 21.04.2023, яким внесено зміни до наказу №214 від 11.04.2023, в додатку 1 до якого про виплату 30 000,00 грн є ОСОБА_1 за період 01.03.2023-08.03.2023;
- за березень 2023 №259 від 28.04.2023, в додатку до якого про виплату 100 000,00 грн є ОСОБА_1 за період 09.03.2023-31.03.2023;
- за квітень 2023 №280 від 04.05.2023, в додатку 1 до якого про виплату 30 000,00 грн є ОСОБА_1 за період 01.04.2023-30.04.2023;
- за травень 2023 року №357 від 04.06.2023, в додатку 2 до якого про виплату 100 000,00 грн є ОСОБА_1 за період 01.05.2023-31.05.2023;
- за травень 2023 №389 від 21.06.2023, яким внесено зміни до наказу №357 від 04.06.2023, в додатку 1 до якого про виплату 30000,00 грн є ОСОБА_1 за період 01.05.2023-31.05.2023;
- за червень 2023 №435 від 04.07.2023, в додатку 1 до якого про виплату 30 000,00 грн є ОСОБА_1 за період 01.06.2023-27.06.2023.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
24. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дала - Закон №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
27. За приписами частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
28. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
29. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
30. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
31. Цього ж дня (24.02.2022 року) Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
32. Відповідно до п. 4 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
33. Згідно з п. 6 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
34. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).
35. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн щомісячно (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) - в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
36. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
37. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
38. У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
39. Пунктом 2 Окремого доручення передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
40. 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
41. Згідно з пунктом 3 Окремого доручення райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
42. Відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України слід визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), у яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
43. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
44. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
45. За пунктом 5 встановлено, що виплата додаткової винагороди (100?000 або 30?000 гривень) здійснюється на підставі наказів, виданих командирами військових частин або керівниками вищих органів для командирів, причому накази щодо виплати 100?000 гривень мають містити посилання на бойовий наказ або розпорядження.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
46. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
48. З аналізу наведених норм законодавства убачається, що військовослужбовцям, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення цих заходів (включаючи військовослужбовців строкової служби), розмір винагороди збільшується до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
49. Виплата додаткової винагороди до 100 000,00 грн на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
50. Документальним підтвердженням такої участі слугують такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
51. Виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Такий наказ командира військової частини обов'язково повинен містити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
52. Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв'язку із невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Збройних Сил України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за березень-червень 2023 року.
53. Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення вимог позивача за спірний період, оскільки установив, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагророди, встановленої постановою №168, позивач лише за березень 2023 року згідно додатку до наказу №259 від 28.04.2023 мав отримати 100 000,00 гривень за період з 09.03.2023-31.03.2023. Однак вказаний наказ на виплату позивачу збільшеної винагороди №259 від 28.04.2023 був скасований командиром, що їх видав наказом від 10.08.2023 №517. Суд урахував результати перевірки, проведеної робочою групою, якими установлено, що підрозділ, у якому служив позивач, не перебував на лінії бойового зіткнення, а виконував лише допоміжні завдання (забезпечення інших підрозділів у тилу). У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що немає підстав для виплати позивачу збільшеної до 100 000,00 грн винагороди на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.
54. У касаційній скарзі представник позивача стверджує, що така позиція суду апеляційної інстанції не відповідає висновкам щодо застосування пунктів 3, 4, 5 Окремого доручення №912/з/29 та постанови Кабінету Міністрів України №168 у подібних правовідносинах.
55. Надаючи оцінку доводам позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, що після відкриття провадження у цій справі, Верховний Суд у постановах від 22.01.2025 у справі №?560/13108/23, від 22 квітня 2025 року у справі № 560/13116/23, від 25 квітня 2025 року у справі №560/13119/23, які стосується аналогічних правовідносин щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 на підставі того самого наказу №259, скасованого після перевірки, проведеної робочою групою, виклав висновки щодо застосування відповідних норм права.
56. У вказаних справах Верховний Суд констатував, що, зокрема, що наказ №259 від 28.04.2023, виданий командиром військової частини НОМЕР_2 , були чинними у спірний період, а його скасування відбулося лише 10.08.2023.
57. Скасування наказу було наслідком перевірки, проведеної робочою групою, яка встановила, що лише перша, друга та третя стрілецькі роти військової частини НОМЕР_2 безпосередньо перебували на лінії бойового зіткнення, тоді як інші підрозділи, включаючи позивача, зосереджувались у тилових районах і виконували завдання забезпечення, а тому робоча група рекомендувала не виконувати накази про виплату збільшеної додаткової винагороди.
58. Оскільки на час участі позивачів у бойових діях існував чинний бойовий наказ, а його скасували вже після завершення періоду залучення військовослужбовців в бої, то це дає їм право на нарахування і виплату винагороди за березень 2023 року. Відповідно, скасування наказу "заднім числом" не позбавляє військовослужбовців права на отримання додаткових виплат, гарантованих постановою Кабінету Міністрів України №168.
59. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає помилковим висновок апеляційного суду про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди.
60. Ураховуючи, що на момент участі позивача у бойових діях у березні 2023 року наказ був чинним, та був скасований лише 10 серпня 2023, то у позивача виникло право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн, пропорційно часу його участі в бойових діях, що підтверджується матеріалами справи.
61. Також як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 у складі НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України за період з 09.03.2023 по 22.06.2023.
62. Таким чином, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що за період з березня по червень 2023 року позивач має право на нарахування та виплату додаткової винагороди в підвищеному розмірі 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, за безпосередню участь у бойових діях.
63. З урахуванням викладеного Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції - неправильно застосував норми матеріального права і помилково скасував це рішення.
64. Отже, доводи касаційної скарги позивача, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки суду апеляційної інстанцій по суті справи, а тому приймаються Судом як належні.
65. Статтею 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
66. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд відповідно до статті 352 КАС України уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу адвоката Кузнецова Кирила Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №560/21414/23 скасувати.
3. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі №560/21414/23 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді:
В.М. Соколов
С.А. Уханенко