16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 280/2123/23
адміністративне провадження № К/990/42504/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року (суддя: Семененко М.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року (судді: Олефіренко Н.А., Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_1 , командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 (далі - відповідач 3), в якому просив:
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року відповідачами стягнення «Догана» на позивача за низьку виконавську дисципліну в усній формі з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16 липня 2022 року стягнення «Догана» на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого, що накладене в усній формі;
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року відповідачами стягнення на позивача за низьку виконавську дисципліну без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16 липня 2022 року стягнення «Догана» на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого, що накладене без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів, які не довели до відома позивача інформацію його про притягнення до відповідальності у частині що його стосується під підпис із зазначенням дати доведення про «Догану», накладену відповідачами на позивача 16 липня 2022 року за проступок, вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною «Догану» накладену відповідачами на позивача 16 липня 2022 року за проступок, вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- зобов'язати відповідачів виключити з розділу II. Стягнення службової картки позивача, протиправні відомості про накладення 16 липня 2022 року дисциплінарного стягнення «Догана», за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що накладене відповідачами 16 липня 2022 року дисциплінарне стягнення «Догана» за проступок, вчинений 15 липня 2022 року, із формулюванням "за низьку виконавську дисципліну" та внесенням відповідного запису до розділу ІІ "Стягнення" службової картки позивача є протиправним, оскільки стягнення було накладене без проведення службової перевірки, без складання доповідної записки та без доведення до відома позивача під підпис факту притягнення до дисциплінарної відповідальності із зазначенням дати доведення. У зв'язку з цим позивач вважав, що вказане дисциплінарне стягнення підлягає скасуванню, а відомості про нього мають бути виключені зі службової картки як незаконні.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, закрито провадження в адміністративній справі №280/2123/23 в частині позовних вимог, заявлених до командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , а саме:
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року командиром НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 стягнення «Догана» на позивача за низьку виконавську дисципліну в усній формі з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16 липня 2022 року стягнення «Догана» на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого, що накладене в усній формі;
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року командиром НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 стягнення на позивача за низьку виконавську дисципліну без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16.07.2022 року стягнення «Догана» на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого, що накладене без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною бездіяльність командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який не довів до відома позивача інформацію його про притягнення до відповідальності у частині, що його стосується під підпис із зазначенням дати доведення про «Догану», накладену відповідачами на позивача 16 липня 2022 року за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною «Догану» накладену командиром НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на позивача 16 липня 2022 року за проступок, вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- зобов'язати командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 виключити з розділу II. Стягнення службової картки позивача, протиправні відомості про накладення 16 липня 2022 року дисциплінарного стягнення «Догана» за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну.
Приймаючи таке рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 березня 2024 року № 1746 командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 визнано таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини.
Вважаючи, що накладення дисциплінарного стягнення в усній формі здійснюється шляхом вербального проголошення та нерозривно пов'язано з особою командира, який його застосував, оскільки відображає його власне волевиявлення в межах дисциплінарної влади, суди дійшли висновку, що в частині позовних вимог, заявлених позивачем до командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , як до посадової особи, яка безпосередньо наклала на позивача стягнення «Догана» в усній формі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У зв'язку з викладеним суди попередніх інстанцій вважали, що наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірні правовідносини у зв'язку із смертю командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 не допускають правонаступництва є помилковими. Суди попередніх інстанцій не врахували, що спірні правовідносини виникли під час виконання ОСОБА_3 своїх службових обов'язків, тобто в межах його посадових повноважень як командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Скаржник указує, що ОСОБА_3 , як командир НОМЕР_2 механізованого батальйону, був визначений відповідачем у справі, оскільки саме він як безпосередній командир позивача наклав спірне дисциплінарне стягнення. При цьому ОСОБА_3 діяв не від власного імені чи в цивільно-правовому порядку, а від імені військової частини НОМЕР_1 та від імені свого командира ОСОБА_2 , який призначив його на посаду. Відповідно, припинення його служби, незалежно від підстав припинення службових відносин з юридичною особою, не знімає відповідальності з самої юридичної особи за дії, вчинені ним як її відповідальною особою.
За наведеного скаржник вважає, що закриття провадження в частині позовних вимог, заявлених до командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , без залучення його правонаступників, є процесуальним порушенням, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позиція інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Пунктом 5 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно зі статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Предметом оскарження в цій справі є протиправні дії, бездіяльність та рішення відповідачів, пов'язані з накладенням 16 липня 2022 року на позивача дисциплінарного стягнення «Догана» в усній формі за низьку виконавську дисципліну, із внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача.
Згідно з доводами позовної заяви, позивач визначив серед відповідачів командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , оскільки саме він був його безпосереднім командиром і особисто наклав спірне дисциплінарне стягнення.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до зазначеного відповідача, суди попередніх інстанцій виходили з того що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 березня 2024 року № 1746 командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 визнано таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини.
При цьому суди вважали, що усна форма дисциплінарного стягнення нерозривно пов'язана з особою командира, який його застосував, оскільки таке стягнення накладається шляхом вербального проголошення та виражає його особисте волевиявлення у межах дисциплінарної влади.
З огляду на це суди дійшли висновку, що спірні правовідносини в частині позовних вимог, заявлених позивачем до командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , як до посадової особи, яка безпосередньо наклала на позивача усне дисциплінарне стягнення, не допускають правонаступництва.
Проте Суд не може погодитися з такими висновками та вважає їх передчасними з огляду на таке.
Аналіз положень статті 46, пункту 7 частини першої статті 4 КАС України свідчить, що статус суб'єкта владних повноважень мають не лише органи державної влади чи місцевого самоврядування зі статусом юридичної особи, а й їх посадові та службові особи й інші суб'єкти, перелік яких не є вичерпним.
Визначальною ознакою таких суб'єктів як відповідачів в адміністративній справі є наявність необхідного обсягу компетенції здійснювати публічно-владні управлінські функції і приймати в межах їх реалізації рішення або вчиняти дії, які тягнуть виникнення, зміну чи припинення прав і обов'язків юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17 та від 20 лютого 2019 року у справі № 826/16659/15.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Проте суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та в межах наданих їм процесуальних повноважень, визначених статтями 9, 90 КАС України, не надали належної оцінки та не перевірили чи мали місце у цій справі обставини повного правонаступництва указаного відповідача, включаючи в себе публічне правонаступництво (правонаступництво у завданнях, функціях та повноваженнях), чим підтверджуються відповідні обставини.
Натомість суди попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях обмежилися посиланням на те, що усна форма дисциплінарного стягнення нерозривно пов'язана з особою командира, який його застосував, та не врахували, що форма вираження дисциплінарного стягнення (усна чи письмова) не впливає на характер повноважень, у межах яких воно було накладене.
Дії командира батальйону військової частини щодо накладення дисциплінарного стягнення здійснюються в межах наданих службових повноважень, визначених Статутами Збройних Сил України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Командир батальйону військової частини не є самостійним суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а діє як посадова особа, що реалізує владно- управлінські функції від імені військової частини - юридичної особи публічного права.
Відповідно, його дії та рішення мають службовий характер і відображають діяльність самої військової частини, а не особисті рішення як окремої фізичної особи.
Отже усне дисциплінарне стягнення, накладене командиром батальйону військової частини, є проявом владних повноважень військової частини як суб'єкта владних повноважень, а не актом особистої волі конкретної посадової особи.
Крім того, суди попередніх інстанцій у світлі викладеного не дослідили питання про те, який саме обсяг адміністративної компетенції командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 після його загибелі перейшов іншій посадовій особі або структурному підрозділу та до кого саме, що має принципове значення для правильного застосування норм матеріального права і визначення умов та підстав правонаступництва.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що спірні правовідносини в цій частині не допускають правонаступництва, є передчасними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню в справі.
Ураховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суддів попередніх інстанцій скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року скасувати.
Справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов