16 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 343/1497/25 пров. № А/857/38866/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2025 року, головуючий суддя - Монташевич С.М., у м. Долина, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, серії АВ №00004769 від 12.02.2025 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він перебуває на посаді начальника автомобільної колони №1 ПАТ «Укрнафта», та є відповідальною особою за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, вчинені водіями транспортних засобів, які належать товариству. Оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З оскаржуваною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що в оскаржуваній постанові зазначено, що транспортний засіб «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух із перевищенням нормативних параметрів зазначених в п. 22.5. ПДР України, а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 32,209% (3,704 т) перевищувало допустиму норму. При цьому відповідачем встановлено, що вказаний транспортний засіб має 3 осі, спарені колеса знаходяться на 2 і 3 осях, відстань між 1 і 2 віссю становить 4 310 мм, а між 2 і 3 вісюю - 570 мм, навантаження на 1 вісь становило 7 550 кг, на 2 вісь - 9 400 кг, на 3 вісь - 8 700 кг, загальна маса автомобіля - 25 650 кг. Звертає увагу на те, що згідно із сертифікатом відповідності, на підставі якого даний автомобіль було заресєтровано у сервісному центрі МВС України, відстань між спареними задніми осями становить 1 370 мм, а не як було визначено відповідачем - 570 мм. Таким чином, ураховуючи дійсну відстань між спареними задніми осями (2 і 3 вісь) та вимоги п. 22.5. ПДР України, у його діях не було порушення, оскільки навантаження на здвоєні осі, врховуючи відстань між такими (1 370 мм), та те, що навантаження на кожну вісь не перевищувало 9,5 т, максимальне значення навантаження могло становити 19 т, хоча автомобіль рухався з масою 18,1 т, а зі врахуванням похибки - 15,2 т.
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено; скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, серії АВ №00004769 від 12.02.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова за своїм змістом повністю відповідають вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містять необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, оскаржуваною постановою, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме за те, що транспортний засіб «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався із перевищенням на 3,704 т максимального навантаження на здвоєні осі, відстань між якими становить 581 мм.
В той же час, як встановлено із копії сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного колісного транспортного засобу серії UA.010.15473-23 та копії сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження поетапно завершеного колісного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , на підставі яких транспортний засіб «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було зареєстровано у сервісному центрі МВС України, відстань між другою і третьою віссю, на яких знаходяться спарені колеса, становить - 1 370 мм.
Тобто, зафіксована приладом відповідача на момент вчинення адміністративного правопорушення відстань між другою і третьою віссю вказаного вище автомобіля із врахуванням похибки становила 581 мм, в той час як сертифікат відповідності свідчить про те, що така відстань фактично становить 1 370 мм.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що навантаження на здвоєні 2 і 3 осі, на яких встановлені спарені колеса, становило, із врахуванням похибки, 15,2 т, при допустимій масі 19 т, при цьому навантаження на кожну вісь становило 9,4 т та 8,7 т, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, отже постанова серії АВ №00004769 від 12.02.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Також, як встановлено пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, умови, за яких допускається рух транспортних засобів та їх составів, зокрема, на дорогах державного значення, при навантаженні на здвоєні осі:
- якщо відстань між осями менш як 1 метр - 11,5 т,
- якщо відстань між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 т - 19 т.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Як слідує з матеріалів справи, що оскаржуваною постановою, позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме за те, що транспортний засіб «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався із перевищенням на 3,704 т максимального навантаження на здвоєні осі, відстань між якими становить 581 мм.
В той же час, як встановлено із копії сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного колісного транспортного засобу серії UA.010.15473-23 та копії сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження поетапно завершеного колісного транспортного засобу серії UA.010.09837-24, на підставі яких транспортний засіб «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було зареєстровано у сервісному центрі МВС України, відстань між другою і третьою віссю, на яких знаходяться спарені колеса, становить - 1 370 мм.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 року (далі також Інструкція № 512, зі змінами, внесеними наказом Міністерства інфраструктури від 14.05.2022 року № 324), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені, зокрема, частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині 1 статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції № 512 встановлено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Додатком № 1 до вказаної Інструкції установлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, повинна містити суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, зокрема: марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Системний аналіз вищенаведених норм, дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що Інструкцією № 512 визначено лише форму постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, яка оформляється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції, однак, вимоги до змісту самої постанови не встановлені. Ця форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові, в залежності від обставин вчинення порушення.
Так, оскаржувана постанова, відповідно до вимог пункту 17 Порядку № 1174, містять пряме зазначення про те, що транспортний засіб «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Н-10 (державного значення) із перевищенням встановлених законодавством вагових норм, а саме: навантаження на здвоєні осі, відстань між якими становить 581 мм, становило 15 204 кг, при дозволеній масі 11 500 кг.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що спірним в межах розгляду цієї справи є питання щодо відстані між другою і третьою віссю транспортного засобу «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на яких встановлені спарені колеса.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем надано сертифікати відповідності транспортного засобу «BIBA MM-0506», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які свідчать про те, що відстань між осями становить 1 370 мм, яка більш ніж у два рази є більшою ніж встановлена відповідачем, та враховуючи той факт, що на цих осях встановлені спарені колеса і такі приводяться в рух за допомогою карданних валів.
Вимоги до експлуатації колісних транспортних засобів та механізм організації безпечного утримання колісних транспортних засобів (КТЗ) категорій М, N, О впродовж експлуатаційного життєвого циклу автомобільним перевізником (їх власником, орендарем), автомобільним самозайнятим перевізником, а також підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності передбачені Правилами експлуатації колісних транспортних засобів, які затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 року № 550, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 року за № 1453/23985.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Правил № 550 базова конструкція КТЗ - конструкція серійного виконання КТЗ, зокрема призначеного для виконання спеціальних робочих функцій, без додатково встановлених нефункційних для руху дорогами його систем та частин, яка відповідає встановленим виробником вимогам;
За пунктом 23 Правил № 550 технічна експлуатація КТЗ - технічні операції та процеси утримання колісних транспортних засобів у безпечному технічному стані відповідно до технічних умов виробника та норм законодавства.
Відповідно до копії сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного колісного транспортного засобу серії UA.010.15473-23 та копії сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження поетапно завершеного колісного транспортного засобу серії UA.010.09837-24, які видані ТОВ «Автотехносервіс» (призначений орган із сертифікації КТЗ, їх частин та обладнання відповідно до наказу Мінінфраструктури України №165 від 26.04.2017 року, атестат про акредитацію №1О327, від 24.03.2022 року), транспортний засіб «BIBA MM-0506», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , має такі характеристики: три осі та десять коліс, друга і третя вісь із здвоєними колесами, які приводяться в рух за допомогою карданних валів. Відстань між першою і другою віссю - 4 300 мм, між другою і третьою віссю - 1 370 мм.
Відтак, експлуатація транспортного засобу повинна відповідати як його конструкції та його призначенню.
Разом з тим, стороною відповідача жодним доказом не спростовано характеристик автомобіля визначених сертифікатом, як і не надано доказів будь - якого втручання сторони позивача в конструктивні деталі КТЗ, а також не доведено факту можливого зменшення/збільшення стороною позивача відстані між осями.
Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що навантаження на здвоєні 2 і 3 осі, на яких встановлені спарені колеса, становила, із врахуванням похибки, 15,2 т, при допустимій масі 19 т, при цьому навантаження на кожну вісь становила 9,4 т та 8,7 т, відтак в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, визначеного в оскаржуваній постанові, отже постанова серії АВ №00004769 від 12.02.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2025 року у справі №343/1497/25 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повний текст постанови складено 16.10.2025 року