15 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/5688/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), про:
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія) за період з 01.08.2023 по 21.02.2024;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія) за період з 01.08.2023 по 21.02.2024;
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія) за період 01.08.2022 по 19.05.2023, у тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошову допомогу для оздоровлення за 2022, 2023 роки, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби), із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб ряд рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2022 по 01.08.2022 по 31.12.2022 таз 01.01.2024 по 21.02.2024, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024 включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 виготовити новий грошовий атестат ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем за спірний період неправильно встановлено розмір грошового забезпечення та додаткових виплат, відповідно, проведена виплата у неналежному розмірі.
18.07.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив, у якому заперечував проти позовних вимог та зазначив, що нарахування грошового забезпечення, індексації та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства України.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу від 21.02.2024 №52, звільнений та виключений зі списків особового складу.
Також позивачу при звільненні виплачені грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за неотримані відпустки за 2022 рік, 2023 рік.
25.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив: здійснити, ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 21.02.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 , Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт. Виплатити грошове забезпечення за період знаходження на стаціонарному лікуванні з 01.08.2023 по 21.02.2024 року. Надати копію наказу про призначення на посаду. Надати довідку про виплачені суми грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 21.02.2024.
10.03.2025 відповідачем надано довідку № 433, зі змісту якої видно, що позивачу у період з січня 2023 року по березень 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у період з серпня 2022 року по грудень 2023 року індексація нарахована та виплачена, проте, на думку позивача у неналежному розмірі.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Щодо виплати грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія) за період з 01.08.2023 по 21.02.2024, суд зазначає наступне.
Вимогами статті 40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Згідно статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 30.07.2023 (Далі - Закон про соціальних захист) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 15 Порядку виплати грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки, за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Як видно з матеріалів справи, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.08.2023 № 229, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив розташування підрозділу в районі виконання завдань за призначення на території Запорізької області з 10.08.2023. Знятий з усіх видів забезпечення з 10.08.2023.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.08.2023 № 238, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 вважається таким, що зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 19.08.2023.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.08.2023 № 1913 проведено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування встановлена вина позивача, що підтверджується відповідним актом та наказом про результати службового розслідування від 28.08.2023 №1107. Позивач позбавлений премії та додаткової винагороди за місяць вибуття та прибуття з «СЗЧ».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.01.2024 № 4, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 вважається таким, що повернувся до місця розташування підрозділу в с. Гончарівське Чернігівської області з 04.01.2024.
З прибуттям до військової частини позивач зарахований на всі види забезпечення, у тому числі фінансове, у зв'язку із чим йому виплачено грошове забезпечення за період з 01.08.2023 по 08.08.2023, що підтверджується довідкою-витягом з розрахунково-платіжних відомостей від 21.07.2025 № 1216.
Відповідно до службового розслідування та наказу від 23.08.2023 №1107, позивач вважався таким, що самовільно покинув частину з 09.08.2023. Накази про самовільне залишення частини позивачем та про результатами службового розслідування не оскаржувались та є дійсними на час розгляду справи.
Отже, позовні вимоги за період з 09.08.2023 по 03.01.2024 задоволенню не підлягають.
З 04.01.2024 по день виключення зі списків особового складу 21.02.2024 позивач не виконував обов'язки військової служби, відвідував лікувальні заклади та готував документи до звільнення за станом здоров'я, що підтверджується витягами з наказів командира частини від 05.01.2024 № 5 (позивач вибув для проходження ВЛК), від 11.01.2024 № 11 (позивач прибув до В/ч НОМЕР_1 ), від 11.01.2024 №11 (вибув для проходження ВЛК), від 01.02.2024 № 32 (прибув до В/ч НОМЕР_1 ), від 02.02.2024 № 33 (вибув до міської лікарні для лікування), від 20.02.2024 №51 (прибув до В/ч НОМЕР_1 ).
Позивач у сою чергу посилається на те, що з 01.08.2025 отримав від відповідача направлення на проходження лікування та перебував на лікуванні, що підтверджується медичними виписками за періоди: 11.08.2023 по 21.08.2023, з 29.08.2023 по 06.09.2023, 04.12.2023 по 22.12.2023, з 26.12.2023 по 10.01.2024, з 11.01.2024 по 01.02.2024, з 02.02.2024 по 20.02.2024.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 165-п від 05.02.2024, виданого ВЛК інформація, що хвороба, пов'язана із захистом Батьківщини, відсутня, частково пов'язана з проходженням військової служби.
Щодо періоду з 01.08.2023 по 08.08.2023, то відповідно до наданої відповідачем довідки позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення за вказаний період у лютому 2024 року.
Щодо періоду з 04.01.2024 то, відповідно до положень пункту 9 розділу 1 Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.
З аналізу вищезазначених норм права слідує, що військовослужбовці у період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах у зв'язку з хворобою мають право на отримання грошового забезпечення у належному розмірі, але протягом не більше чотирьох місяців, водночас, після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах грошове забезпечення виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вже встановив суд, позивач у період з 04.01.2024 по 20.02.2024 перебував на лікуванні у медичних установах. Отже, позивач має право на отримання грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні з 04.01.2024 по 20.02.2024, відповідно до виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія) за період 01.08.2022 по 19.05.2023 у тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошову допомогу для оздоровлення за 2022, 2023 роки, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби), із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2.12.2021 №1928-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від З 11.2022 №2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до постанови щ злету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб ряд рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частин першої - третьої статті 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови №704).
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103).
Постанова № 103 набула чинності 24.02.2018.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, з 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21.
Як видно з військового квитка позивача, наявного в матеріалах справи, останній прийнятий на військову службу у ВЧА 1815 з 01.08.2022.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача у обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення з 01.08.2022 по 19.05.2023, також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових) без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, є протиправними.
Суд враховує, що визначення розмірів основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, знаходиться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо позовних вимог про виплату індексації за періоди з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Таким чином, з набранням чинності 15.03.2018 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141 змінився механізм обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, регламентований пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а тому нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024 має здійснюватися з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
У цій справі суд дав оцінку протиправності бездіяльності відповідача щодо нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за охоплений позовними вимогами період і, з метою відновлення прав позивача, приймає рішення зобов'язального характеру про нарахування відповідачем та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
На виконання цього рішення суду відповідач, нараховуючи індексацію грошового забезпечення позивача, також повинен здійснити нарахування/утримання/сплату передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, подати відповідну звітність в контролюючі органи (ДПС України, ПФ України) щодо суми виплаченого фізичній особі доходу.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов в цій частині належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження служби цивільного захисту в період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно врахувати:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 серпня 2023 року та від 15 серпня 2023 року у справах № 160/4155/22 та № 520/1800/22 відповідно.
Щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024 включно за весь час затримки виплати, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Нормами статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Так, статтею 4 Закону № 2050-ІІІ встановлено, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічного висновку дійшов ВС у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16 та від 30.09.2020 у справі № 280/676/19 та від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21.
Відтак, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення), у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.08.2022 по день фактичної виплати індексації.
Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виготовити новий грошовий атестат, то суд зазначає, що на час розгляду справи, права позивача з боку відповідача ще не порушені, а відновленню підлягають лише порушені права, тому вказані вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Підстави для відшкодування судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період перебування на лікуванні з 04.01.2024 по 20.02.2024, відповідно до виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування на лікуванні з 04.01.2024 по 20.02.2024, відповідно до виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 19.05.2023 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатиту ОСОБА_1 грошового забезпечення та належних до виплати додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.02.2024, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та з урахуванням раніше виплачених сум;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по день фактичного розрахунку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко