15 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/3055/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 02.11.2020 по 19.05.2023 (включно) із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 02.11.2020 по 19.05.2023 (включно), в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Представник позивача адвокат Черніков Денис Юрійович через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині позовних вимог щодо застосування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати як мінімальної величини при перерахунку грошового забезпечення.
Вказана заява мотивована тим, що у своєму позові до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії позивач просив здійснити перерахунок грошового забезпечення із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум. Зауважив, що розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Проте суд у рішенні від 02.06.2025 у справі №620/3055/25 ні в мотивувальній частині, ні в резолютивній не розглянув позовну вимогу в частині застосування як мінімальної величини 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, оскільки не ухвалив рішення в даній частині позовних вимог. Просить прийняти рішення в частині позовних вимог щодо застосування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати як мінімальної величини при перерахунку грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Вирішуючи заяву адвоката Чернікова Дениса Юрійовича по суті, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд звертає увагу, що зазначений перелік є вичерпним.
У Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яким закінчено судовий розгляд в суді першої інстанції, внаслідок чого залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, з приводу яких досліджувалися докази.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, з 02.11.2020 по 17.12.2024 включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.11.2020 по 17.12.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Предметом спору у даній справі є розрахунок грошового забезпечення із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Зазначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, а саме не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, не є окремою вимогою, з приводу якої досліджувалися докази.
Водночас у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №620/3055/25 суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 02.11.2020 по 19.05.2023 (включно) із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 02.11.2020 по 19.05.2023 (включно), в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Таким чином, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №620/3055/25 вирішено усі позовні вимоги, вирішено питання судових витрат та визначено спосіб виконання судового рішення.
За наведених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення відповідно до вимог статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні заяви адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Відповідно до положень частини 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Водночас суд звертає увагу позивача на його право щодо оскарження даного судового рішення.
Керуючись статтями 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі №620/3055/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 15 жовтня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО