16 жовтня 2025 року справа №640/4896/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІГЛІ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІГЛІ УКРАЇНА» (далі також - ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення ГУ ДПС у м. Києві про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи №2026152700314 від 19 листопада 2020 року;
- зобов'язати відповідача відкликати повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи №2026152700314 від 19 листопада 2020 року;
- зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань інформацію щодо ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справи.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
02 квітня 2024 року вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року адміністративну справу №640/4896/22 прийнято до провадження та встановлено, що її розгляд буде відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що у підприємства відсутня будь-яка заборгованість зі сплати податків і зборів, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для заправлення заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що згідно даних в облікових картках платника податку за ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» рахується податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 38 206 337, 65 грн, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Вказані твердження відповідача були заперечені позивачем у наданій відповіді на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
01 лютого 2021 року Загальними зборами учасників позивача скасовано рішення про його припинення шляхом приєднання та прийнято рішення про припинення ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» шляхом ліквідації.
Відомості про припинення позивача шляхом ліквідації внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань 02 лютого 2021 року, запис №1000681100036036025.
Згідно з рішенням строк для звернення кредиторів встановлено два місяці з моменту оприлюднення рішення, тобто до 02 квітня 2021 року.
В процесі ліквідації позивача ліквідатором ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» вчинено всі дії, необхідні згідно з діючим законодавством для здійснення припинення Позивача, зокрема:
- закрито банківські рахунки;
- отримано довідку №45736/Ж5/26-15-07-03-02 від 10 червня 2021 року про результати документальної позапланової перевірки;
- подано до податкового органу ліквідаційний баланс;
- передано документи до архівної установи (копії архівної довідки №100-6867 від 17 травня 2021 року та акту №100/22-25/35 від 06 травня 2021 року.
ГУ ДПС у м. Києві було подано заперечення проти здійснення державної реєстрації припинення позивача №2026152700314 від 19 листопада 2020 року.
Дане заперечення стало підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань від 26 січня 2022 року (код 462344337078), згідно з яким позивачу відмовлено в державній реєстрації припинення позивача в результаті ліквідації.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Порядком інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 18.03.2016 року №759/5/371 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 446/28576 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначено механізм інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі Реєстр) й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, у тому числі обміну документами в електронній формі (далі Інформаційна взаємодія) (п. 1 Порядку).
Згідно із п. 4 Порядку, інформаційну взаємодію забезпечують технічний адміністратор Реєстру та Державна фіскальна служба України.
Підтвердження щодо отримання відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі з Реєстру формується Державною фіскальною службою України автоматично програмними засобами ведення реєстрів Державної фіскальної служби України та передається до Реєстру одночасно із завантаженням таких відомостей, документів до реєстрів Державної фіскальної служби України.
Передача до Реєстру відомостей, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», здійснюється Державною фіскальною службою України у строки, встановлені цим Законом (п. 9, 10 Порядку).
Пунктом 2 Порядку установлено, що до запровадження обміну документами в електронній формі між Реєстром та інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо подання запитів державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і передачі до Реєстру відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів, про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про узгодження плану реорганізації юридичної особи такі відомості передаються Державною фіскальною службою України до Реєстру з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної фіскальної служби України, а саме:
про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів - шляхом надсилання повідомлень про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 27-ОПП або повідомлень про наявність податкового боргу та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 23-ОПП.
На виконання вимог вказаного вище Порядку, 19 листопада 2020 року відповідач скерував повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи позивача за формою № 27-ОПП.
В обґрунтування вказаного повідомлення, контролюючий орган зазначив, що згідно даних в облікових картках платника податку за ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» рахується податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 38 206 337, 65 грн.
Враховуючи те, що в матеріалах справи наявна облікова картка платника податків ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, з якої вбачається, що станом на листопад 2020 року за позивачем рахується податковий борг, контролюючий орган правомірно направив повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи №2026152700314 від 19 листопада 2020 року, підстави для його скасування відсутні.
При цьому, позивачем на надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність станом на 19 листопада 2020 року податкового боргу у ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА».
В подальшому ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» звернулось до ГУ ДПС у м. Києві з листом від 15 листопада 2021 року щодо проведення державної реєстрації припинення товариства.
Відповідач надав відповідь від 15 грудня 2021 року № 114957/6/26-15-12-12-19, в якій зокрема повідомив, що станом на дату складання цього листа направити повідомлення про відсутність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи не можливо, оскільки присутні заперечення щодо проведення державної реєстрації припинення, а саме - наявні судові спори між платником податків та контролюючим органом.
Так, відповідно до підпунктів 78.1.1 та 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Посадові особи відповідача провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА», код 30777122, за результатами якої було складено довідку від 10 червня 2021 року № 45736/Ж5/26-15-07-03-02.
Відповідно до висновків вказаної вище довідки, перевіркою пункту 3.1.1.3 плану перевірки було направлено лист від 27 липня 2021 року № 1056/8/26-15-07-10-03-11 на адресу Департаменту податкового аудиту ДПС України з метою підтвердження дотримання ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» вимог п. 103.2 та п. 103.3 статті 103, пп. 141.4.2 п. 141.2 статті 141 ПК України, щодо визначення того, чи є компанія «MASTER FOODS UKRAINE LLC» (США) бенефіціарним (кінцевим) отримувачем (власником) доходу та стосовно передачі прав (купівлі) частки у статутному капіталі ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» та відступлення права на нараховані дивіденди на нерозподілений прибуток за 2017 рік. Враховуючи викладене, а також положення пп. 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі отримання інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питання оподаткування доходу джерелом походження з України, перерахованого «MASTER FOODS UKRAINE LLC» (США) у вигляді дивідендів та свідчать про порушення податкового законодавства, ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» буде проведена перевірка щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Під час розгляду даної справи суду не надано відомостей з приводу вказаних вище обставин, зокрема щодо встановлення правомірності перерахованих дивідендів чи проведення повторної документальної позапланової перевірки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача відкликати повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи №2026152700314 від 19 листопада 2020 року та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань інформацію щодо ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА» про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Судом було враховано, що як вбачається з відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень, на час прийняття даного рішення між позивачем та відповідачем в судовому порядку вирішуються спори щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими контролюючим органом визначені суми грошових зобов'язань ТОВ «РІГЛІ УКРАЇНА», які підлягаю сплаті до бюджету.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.