16 жовтня 2025 року справа №320/49191/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі також - ГУ ДПС у Тернопільській області, позивач) до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач), в якій позивач просить:
- стягнути з відповідача податковий борг по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 44 973, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 44 973, 00 грн внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (суддя ОСОБА_2 ).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2025 року №246/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_2 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у відставку.
17 березня 2025 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року справу№320/49191/24 прийнято до провадження та встановлено, що її розгляд буде відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти заявлених позовних вимог, з огляду на незгоду із прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішення, які стали підставою для виникнення податкового боргу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2022 року:
- № 0383671-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 752, 00 грн;
- № 0383668-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 752, 00 грн;
- № 0383667-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 920, 00 грн;
- № 0383664-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 596, 00 грн;
- № 0383673-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 8 388, 00 грн;
- № 0383672-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 812, 00 грн;
- № 0383680-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 314, 00 грн;
- № 0383679-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 704, 00 грн;
- № 0383677-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 710, 00 грн;
- № 0383681-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 500, 00 грн;
- № 0383684-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 578, 00 грн;
- № 0383686-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 1 914, 00 грн;
- № 0383689-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 184, 50 грн;
- № 0383688-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 17 634, 00 грн;
- № 0383687-2414-1035, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 202, 50 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ГУ ДПС у Тернопільській області приймалась податкова вимога форми «Ю» від 18 листопада 2020 року № 14289-13, якою сума заборгованості ОСОБА_1 визначена на рівні 4 720, 45 грн.
Вказана податкова вимога отримана відповідачем відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення
Згідно даних податкового органу, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 44 973, 00грн.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно із п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відтак, враховуючи, що сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними контролюючим органом грошовими зобов'язаннями у розмірі 44 973, 00 грн суду не надано.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначив, що не згоден із прийнятими позивачем податковими повідомленнями-рішеннями, які стали підставою для виникнення податкового боргу, оскільки у період 2019-2021 роки ним було відчужено ряд нежитлових приміщень.
З даного приводу суд зазначає, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов'язання визначено, а також вимога про сплату боргу, не є предметом дослідження у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року №380/783/21.
Відповідач не скористався своїм правом на звернення до суду у цій справі із зустрічним позовом, а доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги в іншому судовому провадженні матеріали справи не містять.
Якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг, не було скасовано і є чинним, грошові зобов'язання вважаються узгодженими.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 статті 95 ПК України).
При цьому, відповідно до положень п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.
Згідно із п. 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
Верховий Суд у постанові від 16 квітня 2019 року по справі №826/4876/14 дійшов висновку про те, що приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Враховуючи вказані вище правові норми, факт узгодженості грошових зобов'язань визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від13 вересня 2022 року у лютому 2023 року, тому станом на дату звернення до суду із даним позовом, позивачем не пропущено строк примусового стягнення податкового боргу в 1095 днів.
При цьому, нормами діючого КАС України не врегулювано питання розгляду позовних заяв про стягнення податного боргу з платників податків.
У той же час, як було зазначено вище, положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов до висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Зважаючи, що позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1; код ЄДРПОУ ВП 44143637) податковий борг по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 44 973, 00 грн (сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят три гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.