16 жовтня 2025 року справа №320/6703/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Юкрейн Пропертіз» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Юкрейн Пропертіз» (далі позивач та/або ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз») з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-2 та/або ДПС України, контролюючий орган) , Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1 та/або ГУ ДПС м. Києва), та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №7513891/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.10.2022; №7513892/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.10.2022; №7513890/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.10.2022; №7513893/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 20.10.2022;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 04.10.2022 на загальну суму 330000,00 грн.; податкову накладну №2 від 07.10.2022 на загальну суму 870000,00 грн.; податкову накладну №3 від 18.10.2022 на загальну суму 402480,00 грн.; податкову накладну №4 від 20.10.2022 на загальну суму 99000,00 грн.; датою їх фактичного подання.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, однак контролюючим органом було відмовлено у її реєстрації, не зважаючи на відповідність останніх всім вимогами та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також позивач наголосив, що оскаржуване рішення відповідача-1 не містять чітко визначених підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05.02.2024 року канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, в якому наголошує, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних позивача прийнятті в межах чинного законодавства, а твердження позивача щодо його протиправності є необґрунтованим та недоведеним належними та допустимими доказами.
Також канцелярією суду отримано відзив на позовну заяву, в якому ДПС України, ознайомившись з позовними вимогами, ґрунтуючись на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для справи, не погоджується з ними, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «СФ Юкрейн Пропертіз» зареєстровано як юридична особа в установленому законом порядку.
Відомості щодо юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач має статус платника податку на додану вартість. Код суб?єкта господарювання за ЄДРПОУ: 41491044.
Видами діяльності позивача є: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 52.10 Складське господарство; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» зареєстроване і знаходиться за адресою: 03148, Україна, місто Київ, вулиця Чижевського Дмитра, будинок 7.
Судом встановлено, що в процесі здійснення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «СФ Юкрейн Пропертіз» укладено Договори оренди нерухомого майна з ТОВ «Київський БКК» (код ЄДРПОУ 40877052): договір оренди нерухомого майна №01-08/20-2 від 01.08.2020р., договір оренди нерухомого майна №01-08/20-1 від 01.08.2020р., договір оренди нерухомого майна №01-07/21 від 02.08.2021р.
Відповідно до п 1.1. вказаних Договорів Орендодавець передає а Орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлові приміщення відповідних площ які розташовані за адресами: м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 16 (загальна площа 1341.6 м.кв.), м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 16 (загальна площа 333.7 м.кв.), м. Київ, вулиця Петра Чаадаєва, 7А (загальна площа 10044.4 м.кв.). Ставка орендної плати за всіма трьома договорами, з урахуванням змін 100 грн. за кв.м. з ПДВ.
ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» 04 жовтня 2022р. склало податкову накладну №1 на загальну суму 330 000,00грн, з урахуванням ПДВ 55 000,00грн та відправило її на реєстрації в Єдиний державний реєстр податкових накладних 21 жовтня 2022р. по договору оренди нерухомого майна №01-08/20-2 від 01.08.2020р.
ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» 07 жовтня 2022р. склало податкову накладну №2 на загальну суму 870 000,00грн, з урахуванням ПДВ 145 000,00грн та відправило її на реєстрації в Єдиний державний реєстр податкових накладних 21 жовтня 2022р. по договору оренди нерухомого майна №01-08/20-2 від 01.08.2020р.
ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» 18 жовтня 2022р. склало податкову накладну №3 на загальну суму 402 480,00грн з урахуванням ПДВ 67 080,00грн та відправило її на реєстрації в Єдиний державний реєстр податкових накладних 21 жовтня 2022р. по договору оренди нерухомого майна №01-07/21 від 02.08.2021р.
ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» 20 жовтня 2022р. склало податкову накладну №4 на загальну суму 99 000,00грн з урахуванням ПДВ 16 500,00грн та відправило її на реєстрації в Єдиний державний реєстр податкових накладних 21 жовтня 2022р. по договору оренди нерухомого майна №01-08/20-1 від 01.08.2020р.
04.10.2022 ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» (ЄДРПОУ 41491044) отримало від ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК» (ЄДРПОУ 40877052) передплату 330 000,00 грн за договором оренди №01-08/20-2 від 01.08.2020. Того ж дня було складено податкову накладну №1 на суму 330 000,00 грн (ПДВ - 55 000,00 грн) та 21.10.2022 відправлено на реєстрацію в ЄРПН.
21.10.2022 ДПС надіслала квитанцію №1 - накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.
24.10.2022 ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» направило до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення й копії документів: договір оренди №01-08/20-2 та платіжне доручення №961 від 04.10.2022 р. на суму 330 000,00 грн.
27.10.2022 Комісією ДПС прийнято рішення №7513891/41491044 про відмову в реєстрації податкової накладної №1.
08.11.2022 підприємство подало скаргу до ДПС України, зазначивши, що накладну складено за правилом першої події (отримання передплати), документи підтверджують реальність операції, а відмова є неправомірною. До скарги додано копії договору, платіжного доручення та витяг з Державного реєстру речових прав №193291521 від 16.12.2019 р. по об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7А.
18.11.2022 Комісія ДПС України прийняла рішення №62625/41491044/2 - скаргу залишено без задоволення, а рішення регіональної комісії про відмову в реєстрації ПН залишено без змін.
07.10.2022 ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» отримало від ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК» передплату 870 000,00 грн за договором оренди №01-08/20-2 від 01.08.2020. На підставі цього підприємство склало податкову накладну №2 на суму 870 000,00 грн (ПДВ - 145 000,00 грн) і 21.10.2022 направило її на реєстрацію в ЄРПН.
21.10.2022 ДПС надіслала квитанцію №1 - накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.
24.10.2022 ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» подало до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення та документи (договір оренди №01-08/20-2, платіжне доручення №965 від 06.10.2022 на суму 870 000,00 грн).
27.10.2022 Комісією ДПС прийнято рішення №7513892/41491044 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.10.2022.
08.11.2022 підприємство подало скаргу до ДПС України, в якій зазначило, що ПН №2 була виписана за правилом першої події (отримання передплати), документи подано у повному обсязі, а відмова є неправомірною. 18.11.2022 Комісія ДПС України прийняла рішення №62626/41491044/2 - скаргу залишено без задоволення, а рішення регіональної комісії про відмову в реєстрації ПН залишено без змін.
18.10.2022 ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» отримало від ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК» передплату 402 480,00 грн за договором оренди нерухомого майна №01-07/21 від 02.08.2021.
На підставі п.201.7 ст.201 ПКУ підприємство 18.10.2022 склало податкову накладну №3 на загальну суму 402 480,00 грн (ПДВ - 67 080,00 грн) та 21.10.2022 направило її на реєстрацію до ЄРПН.
21.10.2022 ДПС України надіслала квитанцію №1 - накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено.
24.10.2022 ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» подало до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції: договір оренди №01-07/21 від 02.08.2021 та платіжне доручення №999 від 18.10.2022 на суму 402 480,00 грн.
27.10.2022 Комісія ДПС прийняла рішення №7513890/41491044 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.10.2022.
08.11.2022 підприємство подало скаргу до ДПС України, в якій зазначило, що накладну виписано за першою подією (отримання передплати), усі підтвердні документи подано, а відмова є безпідставною. 18.11.2022 Комісія ДПС України прийняла рішення №62631/41491044/2 - скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН залишено без змін.
20 жовтня 2022 р. ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» отримало від ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК» передплату 99 000,00 грн за договором оренди №01-08/20-1 від 01.08.2020 р. На підставі першої події (отримання оплати) підприємством складено податкову накладну №4 від 20.10.2022 р. на суму 99 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 16 500,00 грн) та направлено на реєстрацію в ЄРПН 21.10.2022 р.
Того ж дня отримано квитанцію №1 про прийняття, але зупинення реєстрації податкової накладної. 24.10.2022 р. підприємство подало до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та копії підтвердних документів (договір оренди, платіжне доручення №1015 від 20.10.2022 р.), що підтверджують реальність операції.
27.10.2022 р. комісія ДПС прийняла рішення №7513893/41491044 про відмову в реєстрації податкової накладної. 08.11.2022 р. ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» подало скаргу до ДПС України, зазначивши, що накладна складена відповідно до чинного законодавства, документи надані в повному обсязі, а відмова є безпідставною. До скарги додано договір оренди, платіжне доручення та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №283378514 від 08.11.2011 р.
18.11.2022 р. комісією ДПС України прийнято рішення №62623/41491044/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.
Підстава відмови - ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
У додатковій інформація зазначено, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв?язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України.
Позивач вважає, що вищенаведені рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).
У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520).
За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у м.Києві від в якості підстави для відмови в реєстрації ПН вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Поряд з цим, в оскаржуваних рішеннях не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, та документів, що підтверджують залучення осіб, сплати податків за них.
Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд вказує, що станом на час вирішення спору по суті представником ГУ ДПС у м. Києві не надано протокол проведення комісією відповідного засідання щодо оцінки поданих ТОВ «СФ Юкрейн Пропертіз» пояснень та доданих до них первинних документів щодо надання послуг та їх оплати.
Разом з цим, слід відмітити, що абзацом другим пункту 5 Порядку №1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З матеріалів справи суд встановив, що у квитанції як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем-1 вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена та платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.1 Критеріїв ризиковості.
Як вже було вказано вище, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів господарської діяльності позивача є: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 52.10 Складське господарство; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
Матеріалами справи підтверджено, що господарська операція, в межах якої складено податкові накладні №1 від 04.10.2022 року, №2 від 07.10.2022 року, №3 від 18.10.2022 року, №4 від 20.10.2022 року, стосується коду КВЕД діяльності позивача.
Суд відхиляє доводи відповідача-1, наведені у відзиві, що позивачем не надано документів, які б надали можливість встановити реальність господарських операцій, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 04.10.2022 року, №2 від 07.10.2022 року, №3 від 18.10.2022 року, №4 від 20.10.2022 року, за умови не наведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Окрім цього при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких наведені мотиви їх ухвалення та не зазначення підстав неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак під час розгляду справи відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довів правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між ТОВ «Компанія «СФ Юкрейн Пропертіз» та ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК», останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №7513891/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.10.2022; №7513892/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.10.2022; №7513890/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.10.2022; №7513893/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 20.10.2022.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №1 від 04.10.2022, №2 від 07.10.2022, №3 від 18.10.2022, №4 від 20.10.2022 датою їх подання на реєстрацію суд зазначає таке.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «Компанія «СФ Юкрейн Пропертіз» під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №7513891/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.10.2022; №7513892/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.10.2022; №7513890/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.10.2022; №7513893/41491044 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 20.10.2022.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 04.10.2022 на загальну суму 330000,00 грн.; податкову накладну №2 від 07.10.2022 на загальну суму 870000,00 грн.; податкову накладну №3 від 18.10.2022 на загальну суму 402480,00 грн.; податкову накладну №4 від 20.10.2022 на загальну суму 99000,00 грн. датою їх фактичного подання.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Юкрейн Пропертіз» (місцезнаходження: 03148, Україна, місто Київ, вулиця Чижевського Дмитра, будинок 7, ідентифікаційний код 41491044) судовий збір у розмірі 8052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.