14 жовтня 2025 року справа №320/5326/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: у січні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» (далі - ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД», позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 7044971/39806360 від 12.07.2022 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Київській області, про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної №39 від 01.04.2021;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №39 від 01.04.2021, подану ТОВ "БЛІЦ АВТО ТРЕЙД", датою фактичного подання.
Ухвалою суду від 13.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
29.03.2023 року на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2023 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої додано витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 19.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.06.2023 на адресу суду від представника відповідачів надійшов спільний відзив на позовну заяву б/н б/д з доданими документами, які витребовувались судом відповідно до ухвали від 19.04.2023.
22.06.2023 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.04.2023 року до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 05.06.2023 № 05/06-01.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржуване рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної є безпідставним та прийнятим з порушеннями та неправильними застосуваннями норм діючого законодавства, а отже, таке рішення контролюючого органу підлягає скасуванню в зв'язку з протиправністю.
Відповідачем-1, на думку позивача, в оскаржуваному рішенні не наведено жодних належних підстав, які би підтвердили законність відмови у реєстрації податкової накладної № 39 від 01.04.2021, рівно як не наведено жодного деталізованого переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаної накладної в ЄРПН, які повинні були бути надані позивачем в рамках зазначеної процедури, проте, за переконаннями відповідачів, надані ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» для розгляду контролюючими органами не були.
У наданому суду відзиві на позовну заяву представник відповідачів із посиланнями на окремі положення податкового законодавства України стверджує про правомірність прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 01.04.2021. Представник відповідачів посилається на недотримання позивачем процедури розблокування реєстрації податкової накладної в ЄРПН в досудовому порядку та стверджує про неможливість проведення реєстрації податкової накладної № 39 від 01.04.2021 в ЄРПН, з огляду на ненадання позивачем достатнього обсягу підтверджуючих документів по господарській операції. Вказані обставини, за твердженнями відповідача-1, складають правову підставу прийняття оскаржуваного рішення № 7044971/39806360 від 12.07.2022.
Крім того, представник відповідачів вказує на порушення з боку позивача, допущені останнім при поводженні з підакцизними товарами, зокрема, на відсутність у ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» окремої ліцензії на утворення та функціонування акцизного складу. Зазначене, в сукупності із ненаданням позивачем при проведенні процедури розблокування реєстрації податкової накладної в ЄРПН інших підтверджуючих документів, про які окремо вказано в оскаржуваному рішенні відповідача-1 (зокрема, документи щодо постачання, зберігання і транспортування товарів, навантаження, розвантаження, складські документи, інвентаризаційні описи, у т.ч. рахунки-фактури, акт приймання-передавання товарів, видаткові накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, платіжні доручення, копії довіреностей тощо) і послугувало, за твердженнями ГУ ДПС у Київській області, фактичною підставою для блокування реєстрації спірної накладної в ЄРПН.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39806360) 28.05.2015 відповідно до вимог чинного законодавства України зареєстроване як суб'єкт господарювання, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис про державну реєстрацію за реєстраційним номером 10651020000020587.
Позивач з 01.07.2015 зареєстрований як платник податку на додану вартість (ПДВ), має ІПН 398063626513.
Основним видом діяльності позивача є: код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.
Судом на підставі наданих сторонами документів встановлено, що 17.09.2020 позивач отримав Ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, № 990614202000558, строком на п'ять років, до 17.09.2025 (т.1, а.с. 68).
Позивачем до суду надано копію Дистриб'юторського договору № 77 від 17.03.2020, за яким ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» придбавав у компанії-нерезидента ТОВ «ЛАВР» (ІПН 7449074642, місце реєстрації - російська федерація) товар в асортименті: засоби для обробки клем і контактів автомобіля, засоби для герметизації, рідини для герметизації, очисники для внутрішніх деталей автомобілів, мастильні матеріали, поліролі для чищення, готові клеї, присадки для мастил і палива (т.1, а.с. 48-62).
На підтвердження факту придбання вказаної продукції та переміщення її через митний кордон України позивач надав суду підтверджуючі первинні документи, зокрема: рахунки-фактури № Е-102200001 від 22.10.2020, № Е-112300002 від 23.11.2020, № Е-121500003 від 15.12.2020; вантажні митні декларації від 29.10.2020, від 30.11.2020, від 31.12.2020; міжнародні товаро-транспортні накладні типу CMR від 22.10.2020, від 28.11.2020, від 15.12.2020; платіжні доручення на оплату платежів за митне оформлення імпортованих товарів № 2730 від 29.10.2020, № 2816 від 30.11.2020, № 2878 від 29.12.2020; платіжні доручення на оплату придбаного товару в іноземній валюті № 23 від 20.11.2020, № 29 від 21.12.2020, № 30 від 13.01.2021 (т.1, а.с. 20-26, 31-32, 36-41, 45-47, 63-74).
За поясненнями позивача, придбаний у постачальника-нерезидента товар з кодами УКТ ЗЕД 3811900000 та 2710122500 після перетину митного кордону України були переміщені для зберігання у складські приміщення за адресою: м. Київ, вул. Садова, буд. 70-а110 та Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд 16-В. Вказані приміщення на момент виникнення спірних правовідносин орендувались ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» на підставі договорів № 16 від 01.10.2020 та № 2 від 30.12.2020 у ФОП ОСОБА_1 та у ТОВ «БЛІЦ-ЛОГІСТИКА» відповідно.
В подальшому, частину придбаного у ТОВ «ЛАВР» товару позивач реалізував на користь свого контрагента-покупця ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» (код ЄДРПОУ 37582601) на підставі попередньо укладеного Договору поставки товару з відстрочкою платежу № 23/10-1 від 23.10.2019 (т.1, а.с.33-35).
Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» здійснило відвантаження на користь ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» товару (автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, автоаксесуари, автохімія тощо), на підтвердження чого сторонами складені наступні документи: рахунок на оплату товару № В0099 від 01.04.2021 на суму 58 439, 36 грн., видаткова накладна № 4010005 від 01.04.2021 на суму 58 439, 89 грн., в т.ч. ПДВ 9 739, 89 грн., податкова накладна № 39 від 01.04.2021 на суму 58 439, 89 грн., в т.ч. ПДВ 9 739, 89 грн., платіжна інструкція на оплату товару по договору № 12430 від 26.05.2021 на суму 450 000, 00 грн. (т.1, а.с. 9-12, 15). На підтвердження повноважень покупця у прийнятті придбаного товару ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» надала позивачеві довіреності на своїх представників (т.1, а.с. 27-28).
В подальшому, після подання накладної № 39 від 01.04.2021 до реєстрації в ЄРПН через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивач в електронному вигляді отримав від відповідача-2 квитанцію за формою №2 від 29.04.2021 № 9105183738 (т.1, а.с. 7).
У квитанції містилась інформація про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України) позивач відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Квитанцією визначено що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена, та запропоновано ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» в порядку п.201.16 ст. 201 ПК України були направлені на адресу відповідача-1 повідомлення № 4 від 08.07.2022 (про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено стосовно податкової накладної № 39 від 01.04.2021) разом з поясненнями та комплектом первинних документів (договори, акти, платіжні документи тощо), які підтверджували законність та реальність здійснення операцій по вказаних накладних (т.1, а.с. 8).
За результатами розгляду пояснень позивача та поданого ним комплекту документів Комісією відповідача-1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийняте оскаржуване позивачем рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7044971/39806360 від 12.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 39 від 01.04.2021 на суму 58 439, 89 грн., в т.ч. ПДВ 9 739, 89 грн., в ЄРПН.
Суд звертає увагу на те, що до вказаного повідомлення позивач долучив додатки - первинні документи по господарській операції з ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» на 18 (вісімнадцяти) аркушах за переліком, наведеним у додатку до пояснень (т.1, а.с. 131). Згідно із квитанцією № 2 від 11.07.2022 (т.1, а.с.133) пояснення позивача з додатками були прийняті в електронній формі до розгляду контролюючим органом.
З даного приводу та із посиланнями на матеріали справи суд констатує, що жоден із відповідачів не спростував фактів подання позивачем відповідного повідомлення № 4 від 08.07.2022, долучення до такого повідомлення наявних у розпорядженні позивача відсканованих копій первинних документів по господарській операції з ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», рівно як відповідачами не доведено суду на підставі належних, допустимих і достовірних доказів фактів недостатності наданого обсягу документів, їх фіктивного характеру для прийняття рішення про реєстрацію накладної № 39 від 01.04.2021 в ЄРПН.
Так, судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача-1 мотивоване ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Зокрема, в графі «Додаткова інформація» цього рішення відповідачем-1 зазначено цитата: «Відсутні первинні документи щодо постачання, зберігання й транспортування товарів, реалізованих ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», а також навантаження, розвантаження, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передавання товарів, видаткові накладні. Крім того, ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» не надано розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, платіжних доручень, що підтверджують отримання оплати за поставлений товар ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» відповідно до п.3.3 договору поставки товару №23/10-1 від 23 жовтня 2019 року. Відсутні копії довіреності, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» (т.1, а.с. 13).
Ознайомившись зі змістом оскаржуваного рішення відповідача-1, суд констатує, що передбачена законодавцем форма такого рішення вимагає обов'язкового підкреслення та виділення конкретного переліку документів, яких, на думку контролюючого органу, бракує для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації накладної в ЄРПН. Разом з тим, примірник оскаржуваного рішення не містить жодного подібного підкреслення.
Як слідує зі змісту позовної заяви, ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» не погодилось зі спірним рішенням відповідача-1, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з подальшим, як наслідок, зобов'язанням контролюючих органів здійснити реєстрацію податкової накладної № 39 від 01.04.2021 в ЄРПН днем її фактичного подання до реєстрації - 29.04.2021.
З огляду на вищенаведене позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.3 - Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами УКТ ЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
Зміст наведених положень Порядку № 1165 та зокрема п. 3 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного із передбачених Порядком рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Після того, комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. Водночас, у силу положень п. 40 Порядку № 1165 такі рішення приймаються комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття рішень фіксуються у протоколах.
Водночас, для того, аби встановити відповідність платника податку на додану вартість вказаному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної визначеної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.
Відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Водночас, в оскаржуваному рішенні контролюючий орган не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття; в рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, у яких були зафіксовані такі операції.
Відповідно до інформаційних систем ДПС, Комісією ГУ ДПС у Київській області встановлено відповідність позивача п. 3 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, а саме, «Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами УКТ ЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу».
З матеріалів справи вбачається, що по суті Комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.
Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п.п.ґ) підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Як слідує з матеріалів справи, позивач придбав у безпосереднього нерезидента-виробника ТОВ «ЛАВР» та імпортував на митну територію України підакцизні товари з кодами УКТ ЗЕД 3811900000 та 2710122500, при чому товар було придбано та імпортовано в оригінальній тарі ємністю до 5 (п'яти) літрів на одиницю товару. В подальшому, такий товар зберігався у складських приміщеннях, орендованих позивачем, не був підданий перепакуванню і у 2021 році частина такого товару була реалізована позивачем на користь ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» у тій же таки оригінальній тарі на підставі наведених вище документів до договору поставки № 23/10-1 від 23.10.2019.
Вказані обставини відповідачами у спосіб, передбачений КАС України, не спростовано.
Відтак, виходячи з аналізу наявних у справі документів суд приходить до висновку про безпідставність віднесення ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» до ризикових платників ПДВ на підставі пункту 3 Критеріїв ризиковості, як про те зазначено у квитанції відповідача-2 №2 від 29.04.2021.
У матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем у рамках господарських відносин із контрагентом ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішень, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Суд наголошує на тому, що посилання податкового органу на відповідність позивача критеріям ризиковості платника ПДВ, зокрема, пункту 3 таких Критеріїв, є недоведеним, не ґрунтується на результатах проведених податкових перевірок контрагентів та не підтверджується жодними доказами.
Разом з цим при вирішенні спору по суті суд враховує, що поширення на позивача ознак «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.
Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Водночас, документального підтвердження обставин, що ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідачі не надали. До матеріалів справи відповідачем не долучено належних доказів, які досліджувався в ході засідань Комісії і слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Матеріали справи не містять жодних переконливих доказів на підтвердження існування для ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» законодавчого обов'язку зареєструватись в Реєстрі платників акцизного податку по факту реалізації ним у квітні 2021 року на користь ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» товару з кодом УКТ ЗЕД 3811900000, оскільки така операція не відповідає вимогам для реєстрації позивача у якості розпорядника акцизного складу з отриманням відповідної ліцензії.
При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із ТОВ «ЛАВР» та ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені відповідно до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань.
Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.
Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що спірне рішення відповідача-1 не містить належних мотивувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість відповідно до пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Водночас, навіть попри те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не виконання відповідачем-1 обов'язку доказування, встановленого ч.2 ст. 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення від 12.07.2022.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Суд відмічає, що під час розгляду справи відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів достатніх мотивів прийняття оскаржуваного рішення, неврахування наданих позивачем разом з повідомленням № 4 від 08.07.2022 Комісії ГУ ДПС у Київській області документів, а отже, не довів правомірності рішення № 7044971/39806360 від 12.07.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про наявність підстав для реєстрації податкової накладної № 39 від 01.04.2021 на виконання проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані ГУ ДПС у Київській області, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення.
Крім того суд зазначає, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).
Поряд з цим, суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі №500/2237/20.
Суд встановив, що позивачем надіслане контролюючому органу повідомлення № 4 від 08.07.2022 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 39 від 01.04.2021, а також відповідні письмові пояснення.
Разом з тим, після подання позивачем копій документів та письмових пояснень, що стосуються складення накладної, контролюючий орган документи підприємства не врахував, прийнявши оскаржуване рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН з підстав ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послу) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також розрахунково-фінансових і платіжних документів.
Суд звертає увагу відповідачів на те, що оскаржуване рішення не містить конкретного та детально визначеного (вичерпного) переліку документів, які, на думку контролюючих органів, платник податків мав би надати для розгляду і вирішення питання про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
На переконання суду, подібне формування відповідачем-1 змісту оскаржуваного рішення очевидно створює для платника ситуацію непевності та правової невизначеності, оскільки за будь-яких умов надає контролюючому органу можливість стверджувати про ненадання та/або неповне надання ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» тих чи інших первинних, фінансових, бухгалтерських, товаро-транспортних і супровідних документів тощо.
Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.
Натомість платником податків надано до податкового органу та до суду всі необхідні документи на підтвердження господарської операції, у зв'язку із здійсненням якої було виписано відповідну податкову накладну.
При цьому, суд встановив, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем-1 в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, складеної позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
А тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи контролюючим органом зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних документів чи подання певних документів, складених з порушенням, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності чи неприйняття таких документів за наявності інших поданих документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
У справі, що розглядається, матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано достатній обсяг первинних документів, які в сукупності з іншими долученими до позову документами на переконання суду, в повній мірі підтверджують реальність господарської операції між ТОВ «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» та ТОВ «НОВА ФОРМУЛА».
Відтак, оскаржуване позивачем рішення відповідача-1 є таким, що не відповідає вимогам, встановленим законодавством України до рішень суб'єктів владних повноважень, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку
У зв'язку з цим, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача-1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну № 39 від 01.04.2021 датою її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» та «Кутіч проти Хорватії»).
Втім, Європейський суд з прав людини у справі Чуйкіна проти України (Chuykina v. Ukraine) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia) та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia).
Судом враховано, що ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного рішення відповідача-1, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 39 від 01.04.2021 в ЄРПН датою її подання на реєстрацію.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, суд зауважує, що задоволення цієї вимоги не є втручанням у здійснення відповідачами своїх дискреційних повноважень, оскільки позовна вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати накладну в ЄРПН датою її первісного подання до реєстрації є належним способом захисту прав позивача та відповідає частинам 2 і 3 статті 245 КАС України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає положенням Порядку № 1246.
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову повнвістю.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6675 від 11.01.2023 року, оригінал якого наявний в матеріалах справи (т.1, а.с. 6). Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, сума сплаченого ТОВ "БЛІЦ АВТО ТРЕЙД" судового збору у розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, протиправне рішення якого зумовило виникнення спірних правовідносин.
Керуючись ст. 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 7044971/39806360 від 12.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області, про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ "БЛІЦ АВТО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39806360) № 39 від 01.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 39 від 01.04.2021, подану ТОВ "БЛІЦ АВТО ТРЕЙД", датою фактичного подання - 29.04.2021.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛІЦ АВТО ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 39806360, місцезнаходження: 08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 46-Г) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП: 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.