15 жовтня 2025 року № 320/4598/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаПівнічного офісу Держаудитслужби Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»
про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Північного офісу Держаудит служби (далі - відповідач), третя особа Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», в якій просить суд визнати протиправними дії Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження ( далі по тексту - ДСП «УКБЗВ») за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за наслідками здійснення якої складено акт ревізії від 15.05.2019 №10-30/352, висновки якого позивач вважає необгрунтованими, оскільки провівши 2 (два) заходи державного фінансового контролю у формі державного фінансового аудиту та у формі планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності одночасно, відповідач вийшов за межі встановлених законодавством України повноважень.
Позивачем наголошено на тому, що вказані заходи державного фінансового контролю було проведено тими самими особами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), що унеможливило об'єктивне проведення заходів фінансового контролю та призвело до викладення необгрунтованих висновків, зазначених в аудиторському звіті від 08.05.2019 №10-32/319 та в акті ревізії від 15.05.2019 №10-30/352.
Разом з тим, позивач вважає, що сфера компетенції посадових осіб відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Північного офісу Держаудитслужби не відповідає особливостям господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства, яка потребує спеціальних знань у сфері будівництва, що також впливає на повноту та обгрунтованість висновків акта ревізії.
За посиланням позивача, за змістом Положення про виконання функцій служби замовника ДСП «УКБЗВ», погодженого Державним агентвом України з управління зоною відчуження 20.10.2011, ДСП «УКБЗВ» не могло здійснювати виплати основної заробітної плати за рахунок власних коштів підприємства, отриманих від господарської діяльності. На думку позивача, кваліфікація порушення з посиланням на положення Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, є безпідставною з огляду на те, що ДСП «УКБЗВ» було одержувачем бюджетних коштів - суб'єктом господарювання, що не має статусу бюджетної установи, а тому фінансово-господарська діяльність ДСП «УКБЗВ» не підпадає під сферу регулювання вказаного Порядку. Також позивач переконаний, що відповідачем не було враховано, що основна заробітна плата фінансується за рахунок бюджетних асигнувань, а додаткова - за рахунок коштів, які не є бюджетним фінансуванням, що не було відображено і в акті ревізії від 15.05.2019 №10-30/352. Крім того, під час проведення ревізії відповідачем не враховано, що витрати на оплату праці було сформовано відповідно до плану використання бюджетних коштів станом на січень 2017 року, а договори щодо надання послуг з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» були укладені вже після формування плану використання бюджетних коштів на 2017 рік, підстав для зміни плану використання бюджетних коштів, із урахуванням договорів, не було.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі №320/4598/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».
Вказаною ухвалою судом витребувано:
- від Північного офісу Держаудитслужби належним чином завірену копію акта ревізії № 10-30/352 від 15.05.2019 з додатками;
- від Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» належним чином завірені копії статуту ДСП «УКБЗВ», Колективного договору ДСП «УКБЗВ» та Плану використання бюджетних коштів на 2018 рік ДСП «УКБЗВ».
У письмових поясненнях третьої особи, які надійшли до суду 20.07.2020, вказано, що на підставі висновків акта від 15.05.2019 №10-30/352 відповідачем складено вимогу від 31.05.2019 №26-10-14-14/4788-2019 про усунення виявлених порушень, що зумовило відповідача на звернення до суду про зобов'язання вчинити певні дії, однак за результатами розгляду справи №320/5475/19 суд дійшов висновку, що відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок завищення потреби в бюджетних асигнуваннях, яку профінансовано через виплату заробітної плати працівникам, задіяним для виконання платних послуг за рахунок бюджетних коштів, а не за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності, не підлягає задоволенню, оскільки питання про стягнення збитків повинно бути предметом окремого судового розгляду з відповідним суб'єктним складом сторін та відповідним предметом судової перевірки на підставі доказів, що є належними відповідно до предмету доказування, з дотриманням принципу за яким збитки повинні стягуватися з особи, яка їх заподіяла.
Відповідно до клопотання, поданого до суду 22.10.2020, представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи лист Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (ДСП «ЦППРВ») від 11.06.2020 №1-05/242-1293, акт ревізії від 15.05.2019 №10-30/352, лист Північного офісу Держаудитслужби від 19.06.2020 №26-10-14-14/3946-2020 та висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.07.2020 №17273/20-72/19393/19394/20-72, які, на думку представника, є важливими доказами у справі №640/4598/20.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 14.12.2020, відповідачем заперечено проти позовних вимог ОСОБА_1 , наголосивши на тому, що проведення окремих питань фінансово-господарської діяльності одночасно з аудитом є вимогою/порядком, визначеним Держаудитслужбою, якою/яким обгрунтовано необхідність документування фінансових порушень (збитків) шляхом ініціювання та проведення одночасно з аудитом і ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності, а також визначено відповідну процедуру таких дій. Як зазначено відповідачем, за результатами ревізії встановлено фінансові порушення, що призвели до втрат на суму 1 513,07 тис. грн., з яких на момент завершення ревізії залишилися не усунутими порушення на суму 1 361, 37 тис. грн.
З приводу надання належним чином завіреної копії акта ревізії від 15.05.2019 №10-30/352 відповідачем зазначено про існування обмежень щодо надання копії вказаного акта та додатків до нього у зв'язку з тим, що матеріали по даній ревізії ДСП «УКБЗВ» було передано на розгляд до Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України листом від 31.05.2019 №26-10-17-17/4789-2019.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та письмові пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На виконання пункту 4.56 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2019 року, на підставі направлень від 04.02.2019 №210 та №211, виданих начальником Північного офісу Держаудитслужби О. Карабановим, посадовими особами Північного офісу Держаудитслужби проведено державний фінансовий аудит фінансово-господарської діяльності ДСП «УКБЗВ» за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
За результатами проведення державного фінансового аудиту відповідачем складено аудиторський звіт від 08.05.2019 №10-32/319.
У подальшому, Наказом Північного офісу Держаудитслужби від 22.03.2019 №56 було затверджено План проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 року.
З метою уточнення Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 року на підставі Наказу Північного офісу Держаудитслужби від 02.04.2019 №73 «Про внесення змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 року» затверджено зміни до Наказу Північного офісу Держаудитслужби від 22.03.2019 №56 згідно з додатком, відповідно до якого ініційовано проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
У зв'язку з зазначеним, відповідно до пункту 1.2.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 02.04.2019 №558 та від 02.04.2019 №559, виданих начальником Північного офісу Держаудитслужби О. Карабановим, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в Державному спеціалізованому підприємстві з управління капітальним будівництвом зони відчуження за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
Результати ревізії відображено в акті від 15.05.2019 №10-30/352, у якому зафіксовано факти фінансових порушень.
На підставі висновків акта від 15.05.2019 №10-30/352 Північним офісом Держаудитслужби сформовано вимогу від 31.05.2019 №26-10-14-14/4788-2019 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 , який має статус позивача у даній справі, працював на посаді директора Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження у період з 01.12.2010 по 02.05.2018.
Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 29.03.2020 №65-19 ДСП «УКБЗВ» припинено в результаті реорганізації шляхом його приєднання до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», яке є правонаступником майнових прав та обов'язків ДСП «УКБЗВ».
Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі по тексту - Закон №2939-XII; в редакції, чинній cтаном на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі по тексту - Положення №43; в редакції, чинній cтаном на момент виникнення спірних правовідносин) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб'єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні та реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
За пунктом 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Частинами першою, другою, десятою статті 11 Закону №2939-XII передбачено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також напідприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхуванняабо використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання, визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі по тексту - Порядок №550; в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно із пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно з пунктом 5 Порядку №550 планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку.
У відповідності до пункту 8 Порядку №550 орган державного фінансового контролю, що проводить планову виїзну ревізію, повідомляє об'єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку, про дати її початку та закінчення. Планова виїзна ревізія розпочинається не раніше ніж через 10 календарних днів після надіслання об'єкту контролю повідомлення.
Пунктом 9 Порядку №550 передбачено, що склад, кількість посадових осіб органу державного фінансового контролю та строки проведення ревізії визначаються органом державного фінансового контролюз урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань та в межах визначеної її тривалості (30 робочих днів для планової та 15 - для позапланової). Строк проведення ревізії в межах визначеної Законом тривалості продовжується за рішенням керівника органу державного фінансового контролю, а понад визначену Законом тривалість - за рішенням суду на строк, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 - для позапланової виїзної ревізії.
Відповідно до пункту 11 Порядку №550 на проведення ревізії органом державного фінансового контролю на кожну посадову особу органу державного фінансового контролю та залученого фахівця оформляється в двох примірниках направлення встановленого Мінфіном зразка.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 550 передбачено, що планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі необхідності проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії, термінового виконання інших завдань відповідно до повноважень, передбачених Законом, унаслідок дії непереборної сили, на період воєнного або надзвичайного стану на території України чи в окремих її місцевостях, а також у разі обґрунтованого звернення об'єкта контролю за погодженням з керівником органу державного фінансового контролю.
Із вищевикладеного вбачається, що:
- планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку;
- право на проведення планової виїзної ревізії надається органу державного фінансового контролю за умови повідомлення підконтрольної установи про проведення ревізії не пізніше ніж за десять днів із зазначенням дати початку та закінчення її проведення;
- перед початком ревізії посадові особи органу державного фінансового контролю повинні видати керівнику об'єкта контролю чи його заступнику направлення;
- тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів;
- виключно за рішенням суду строк проведення планової виїзної перевірки може бути продовжений, але на термін, що не перевищує 15 робочих днів. У такому випадку посадові особи органу державного фінансового контролю зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта контролю копію відповідного рішення суду.
Як уже було встановлено судом, на виконання пункту 4.56 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2019 року, на підставі направлень від 04.02.2019 №210 та №211, посадовими особами Північного офісу Держаудитслужби проведено державний фінансовий аудит фінансово-господарської діяльності ДСП «УКБЗВ» за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
Разом з тим, відповідно до Наказу Північного офісу Держаудитслужби від 22.03.2019 №56 (зі змінами згідно з Наказом від 02.04.2019 №73) відповідачем ініційовано проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
Суд зазначає, що ні Законом №2939-XII, ні Порядком №550 не передбачено можливості проведення двох заходів державного фінансового контролю одночасно.
При цьому, як було зазначено вище, на підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Доказів про припинення розпочатої ревізії, зокрема, шляхом відкликання листа про початок проведення ревізії та проханням повернути вручені направлення на перевірку матеріали справи не містять, доказів щодо вчинення відповідачем таких дій суду не надано.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що після вручення уповноваженій особі підконтрольної установи повідомлення про проведення ревізії та відповідних направлень, за відсутності перешкод з боку суб'єкта перевірки, право на проведення планової виїзної ревізії є реалізованим.
Таким чином, відповідачем протягом 2019 року було проведено дві ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, що заборонено положеннями статті 11 Закону №2939-XII та Порядком №550.
Суд звертає увагу, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо призначення та проведення ревізії призводить до визнання такої перевірки незаконною і такою, що не породжує правових наслідків, акт ревізії, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
З урахуванням недопустимості одночасного проведення двох заходів державного фінансового контролю одного ж і того самого суб'єкта госоподарювання, суд також враховує доводи позивача з приводу того, що вказані заходи державного фінансового контролю було проведено тими самими особами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), що унеможливило об'єктивне проведення заходів фінансового контролю та призвело до викладення необгрунтованих висновків, зазначених в аудиторському звіті від 08.05.2019 №10-32/319 та в акті ревізії від 15.05.2019 №10-30/352.
Посилання відповідача на лист Держаудитслужби від 20.04.2017 №02-18/266 як на підставу для одночасного проведення двох заходів державного фінансового контролю суд вважає безпідставними, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, він може носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинен містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
З приводу посилань позивача на те, що сфера компетенції посадових осіб відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Північного офісу Держаудитслужби не відповідає особливостям господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства, яка потребує спеціальних знань у сфері будівництва, що також впливає на повноту та обгрунтованість висновків акта ревізії, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення двох заходів державного фінансового контролю у формі державного фінансового аудиту та у формі планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідачем складено аудиторський звіт від 08.05.2019 №10-32/319 та на підставі акта ревізії від 15.05.2019 №10-30/352 сформовано вимогу від 31.05.2019 №26-10-14-14/4788-2019 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, яка у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є актом індивідуальної дії та яка в межах даної адміністративної справи не оскаржується.
Предметом оскарження у даній справі є дії Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами». При цьому, рішення, які прийняті за наслідками проведених відповідачем ревізій, позивачем у цій справі не оскаржуються.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, в межах позовних вимог.
На переконання суду, наведене свідчить про те, що оскарження дій відповідача без оскарження відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого за наслідками перевірки, не надасть бажаного результату, оскільки ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та до забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття.
Позивачем під час розгляду справи не надано обґрунтувань того, що обраний ним спосіб захисту є ефективним та спрямованим на відновлення його порушених прав.
Наведене свідчить про те, що задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» без оскарження рішень, прийнятих на наслідками проведення перевірок, буде передчасним та не надасть бажаного результату.
Крім того, питання щодо встановлення фінансових порушень, що призвели до втрат на суму 1 513,07 тис. грн., з яких на момент завершення ревізії залишилися не усунутими порушення на суму 1 361, 37 тис. грн. підлягають дослідженню під час розгляду питання правомірності прийняття рішення, прийнятого за наслідками проведення такої ревізії.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №640/10063/21, встановлені значні порушення процедури призначення та проведення ревізії є самостійною підставою для скасування вимоги.
Проте, суд вкотре звертає увагу, що у межах даної справи така вимога позивачем не оскаржується.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №1840/3226/18.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
В силу статі 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, питання щодо розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
cуд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.