06 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/4939/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.
при секретарі судового засідання Гесня А.О.
за участю:
представник позивача - не з'явився,
представника відповідача - Сидорчука А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (далі-позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі-відповідач), яким просить суд: 1.Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу 12 червня 2025 року № 0000005-1300-3300 на суму податкового боргу у розмірі 24 355 949,00 грн. (двадцять чотири мільйони триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 00 коп.) по податку «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», винесену Західним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким АТ «Закарпатгаз» донараховано податкове зобов'язання на вищевказану суму; 2. Стягнути з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 44045187) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610) сплачений судовий збір у розмірі 30 280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Як вказав позивач, разом з податковою вимогою надійшов також і детальний розрахунок суми податкового боргу до податкової вимоги у розмірі 24 355 949,00 грн. двадцять чотири мільйони триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 00 коп.)., по податку «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», з яких: позивачем було сплачено більшу частину коштів.
Позивач вказав, що основне зобов'язання у розмірі 19 484 759,00 грн. АТ «Закарпатгаз» сплатило ще у 2023 році, про що відповідачу відомо та додатково підтверджується листом АТ «Закарпатгаз» 28.11.2023 р.
Згідно пояснень позивача вказана сума податкових зобов'язань була сплачена на підставі винесених податкових повідомлень-рішень № 568/3300040101 від 01.08.2023, яким контролюючим органом позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» 14010100 у розмірі двадцять чотири 24 355 949,00 грн., з яких: за податковим (основним) зобов'язанням - 19 484 759,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 871 190,00 грн., зокрема за період лютий 2023 року сума штрафу - 3 406 573,00 грн., за березень 2023 року 1 464 617,00 грн. В рахунок сплати основного зобов'язання, відповідач зобов'язався скасувати штраф (штрафні санкції) у розмірі 4 871 190,00 грн., що ним зроблено не було. Подвійне оподаткування (англ. Double taxation) - оподаткування одного об'єкта податку окремого платника податків одним і тим же (аналогічним) податком за один і той же проміжок часу або оподаткування у різних осіб однієї і тієї ж податкової бази зіставними податками. Жодних правових підстав для сплати податку за тими ж самими правовідносинами, відповідач не має права стягувати, адже це суперечитиме самій меті Податкового кодексу України
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що за результатом проведеної відповідачем перевірки 22.08.2023 року в інтегрованій картці платника податків (далі - ІКП) АТ «Закарпатгаз» було відображено податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) № 568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн.
У зв'язку з несплатою даного ППР в ІКП Позивача станом на 22.08.2023 рік виникає податковий борг в сумі 24 355 698,77 грн.
З метою погашення наявного податкового боргу Позивач в період з 25.08.2023 по 13.09.2023 року здійснює самостійне погашення боргу на загальну суму 19 484 508,77 гривень.
Відповідач не заперечує факт часткового погашення зазначеного вище ППР, проте вказав, що Позивач не погодився з висновками акту перевірки, за результатом якого було сформоване ППР № 568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн. і скористався своїм правом на оскарження даного ППР в судовому порядку.
Відповідно до п. 56.18, ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/ або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи це, після надходження до відповідача ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 № 260/7652/23 про відкриття провадження в адміністративній справі про скасування зазначеного вище ППР 11.09.2023 року в ІКП Позивача було відображено це, та виключено донараховане зобов'язання в сумі 24 355 949,00 грн як неузгоджене.
ППР № 568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн. оскаржне Позивачем в повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачем виключене з ІКП також у повному обсязі а не лише в частині непогашених зобов'язань.
Про відповідні дії Західного управління Позивача було повідомлено листом від 22.09.2023 № 3636/6/33-00-04-01-01.
Як результат усіх цих дій в ІКП Позивача по платежу ПДВ станом на 11.09.2023 виникла переплата.
В подальшому з 01.10.2023 року АТ «Закарпатгаз» в повному обсязі використало дану переплату для оплати поточних податкових зобов'язань Позивача по ПДВ, про що самостійно повідомило відповідача листом від 28.11.2023 № 880-Сл-8437-1123 .
Постановою від 27.05.2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі №260/7652/23, щодо скасування ППР №568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн. залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду відповідно до якого зобов'язання донараховані Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами перевірки визнано правомірними а ППР №568/3300040101 від 01.08.2023 - узгодженим.
Після надходження зазначеного рішення суду до відповідача в ІКП Позивача 10.06.2025 році було відображено донараховане ППР зобов'язання по ПДВ в сумі 24 355 949,00 грн.
Оскільки переплату яка обліковувалася у в ІКП АТ «Закарпатгаз» в сумі 19 484 508,77 грн Позивач використав у повному обсязі (відповідно до листа № 880- Сл-8437-1123 від 28.11.2023) то 10.06.2025 року в ІКП Позивача виник податковий борг в сумі 24 355 949,00 гривень.
Враховуючи це, на виконання ст. 59 ПКУ Західним міжрегіональним управлінням ДПС було зареєстровано та направлено Позивачу податкову вимогу від 12.06.2025 року №0000005-1300-3300 на суму 24 355 949,00 грн скасування якої вимагає Позивач у своїй позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив, надіславши відзив на позовну заяву. В судовому засіданні представник Відповідача вказав, що вимога є правомірною, винесена на підставі наявного податкового боргу Позивача, який в тому числі відображений у даних інтегрованої картки платника податків. Також вказав, що всі переплати Позивача ним були використані самостійно на погашення поточних податкових зобов'язань, а тому вимога є правомірною та відображає наявність невиконаних податкових зобов'язань Позивачем.
Не погоджуюсь із вказаною податковою вимогою позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та призначено судове засідання.
Суд, перевіривши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, встановив такі обставини.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь- якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення;_6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно частини 1 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великим платниками податків надіслано Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (далі - АТ «Закарпатгаз», Товариство, Позивач) податкову вимогу від 12 червня 2025 року № 0000005-1300-3300, якою вказує на те, що станом на 10 червня 2025 року у позивача наявний податковий борг у розмірі 24 355 949,00 грн. (двадцять чотири мільйони триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 00 коп.).
Разом з податковою вимогою надійшов також й детальний розрахунок суми податкового боргу до податкової вимоги у розмірі 24 355 949,00 грн., по податку «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», з яких: за податковим (основним) зобов'язанням - 19 484 759,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 871 190,00 грн., а саме за період лютий 2023 року сума штрафу - 3 406 573,00 грн., за березень 2023 року сума штрафу 1 464 617,00 грн.
Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум, відповідачу на підставі статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, виставлено податкову вимогу від 12 червня 2025 року № 0000005-1300-3300 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням та вручено такому 16 червня 2025 року
Суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності вказаної вимоги через сплату податкового боргу , виходячи із наступного.
Як встановлено судом за результатом проведеної відповідачем перевірки 22.08.2023 року в інтегрованій картці платника податків (ІКП) АТ «Закарпатгаз» було відображено податкове повідомлення-рішення № 568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн. та у зв'язку з несплатою даного ППР в ІКП Позивача станом на 22.08.2023 рік виникає податковий борг в сумі 24 355 698,77 грн.
З метою погашення наявного податкового боргу Позивач в період з 25.08.2023 по 13.09.2023 року здійснив самостійне погашення боргу на загальну суму 19 484 508,77 гривень.
Відповідачем не заперечується факт часткового погашення зазначеного вище ППР. В подальшому Позивач не погодився з висновками акту перевірки, за результатом якого було сформоване ППР № 568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн. і скористався своїм правом на оскарження даного ППР в судовому порядку.
Відповідно до п. 56.18, ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні позивача до суду з позовом щодо визнання протиправним та/ або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, після надходження до відповідача ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 № 260/7652/23 пор відкриття провадження в адміністративній справі про оскарження зазначеного вище ППР 11.09.2023 року в ІКП Позивача було відображено це, та виключено донараховане зобов'язання в сумі 24 355 949,00 грн як неузгоджене ( що відображено у витягу з ІКП).
Водночас, суд зауважує, що оскільки ППР № 568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн. оскаржене Позивачем в повному обсязі, у зв'язку з цим відповідачем було виключене з ІКП також у повному обсязі, а не лише в частині непогашених зобов'язань.
Приймаючи вказані рішення та вносячи відповідні дані до ІКП відповідачем було повідомлено Позивача листом від 22.09.2023 № 3636/6/33-00-04-01-01. Внаслідок вищевказаних обставин в ІКП Позивача по платежу ПДВ станом на 11.09.2023 виникла переплата.
В подальшому з 01.10.2023 року АТ «Закарпатгаз» в повному обсязі використало дану переплату для оплати поточних податкових зобов'язань Позивача по ПДВ, про що самостійно повідомило відповідача листом від 28.11.2023 № 880-Сл-8437-1123 .
В подальшому Постановою від 27.05.2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі №260/7652/23, щодо скасування ППР №568/3300040101 від 01.08.2023 року на суму 24 355 949,00 грн. залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду відповідно до якого зобов'язання донараховані відповідачем за результатами перевірки визнано правомірними а ППР №568/3300040101 від 01.08.2023 - узгодженим.
Отже, після надходження зазначеного рішення суду до відповідача в ІКП Позивача 10.06.2025 році було відображено донараховане ППР зобов'язання по ПДВ в сумі 24 355 949,00 грн.
Оскільки переплату яка обліковувалася у в ІКП АТ «Закарпатгаз» в сумі 19 484 508,77 грн Позивач використав у повному обсязі (відповідно до листа № 880- Сл-8437-1123 від 28.11.2023) то 10.06.2025 року в ІКП Позивача виник податковий борг в сумі 24 355 949,00 гривень.
Враховуючи це, на виконання ст 59 ПКУ Західним управлінням було правомірно зареєстровано та направлено Позивачу податкову вимогу від 12.06.2025 року №0000005-1300-3300 на суму 24 355 949,00 грн скасування якої вимагає Позивач у своїй позовній заяві.
Окрім цього, суд зазначає, що позивачем на виконання ухвали суду про витребування доказів щодо підтвердження відповідними платіжними документами використання коштів щодо переплати податкових зобов'язань за 2023 рік виконано не було та відповідні докази суду надані не були.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкова вимога була винесена правомірно на підставі об'єктивних даних, а отже позовні вимоги позивача є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, м.Ужгород,, вул. Погорєлова, буд.2, код ЄДРПОУ 05448610) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд.35, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 12 червня 2025 року № 0000005-1300-3300 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 жовтня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 16 жовтня 2025 року.
СуддяЮ.Ю.Дору