16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/2292/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач, ГУНП в Житомирській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.01.2025 №51 "Про застосування дисциплінарного стягнення";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 16.01.2025 №36 о/с "По особовому складу";
- поновити його на службі в Житомирському РУП ГУНП в Житомирській області на посаді оперуповноваженого зонального сектору №1 відділу кримінальної поліції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що оскаржуваний наказ в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", є незаконним та має бути скасований, оскільки за результатами службового розслідування зроблено невірний та передчасний висновок щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, адже рішення на час звернення до суду з даним позовом у справі щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не прийнято.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від ГУНП в Житомирській області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову стверджує, що позивачу правомірно обрано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строків звернення з позовом про оскарження спірних наказів, суд виходить з наступного.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, як визначено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Водночас, як визначено частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому, служба в поліції має особливий характер та всі правовідносини побудовані на спеціальних нормах законодавства України, таких як Дисциплінарний статут Національної поліції України, Закон України "Про Національну поліцію" інші відомчі нормативно-правові акти.
Згідно з ч.2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2024 року, який триває по сьогоднішній день.
Розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Спірні правовідносини, розглядаються під кутом норм права, які визначені у зазначеному розгляді Дисциплінарного статуту НПУ, на час воєнного стану в державі.
Згідно ч.4 ст.31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У постанові від 30.11.2023 у справі №500/1224/23 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Отже, враховуючи внесені законодавцем зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України в період дії воєнного стану, у спірних правовідносинах для обчислення строку звернення слід застосовувати норми спеціального законодавства, а саме частина 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ.
Позивач в межах спірних правовідносин оскаржує наказ ГУНП в Житомирській області від 10.01.2025 №51 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ від 16.01.2025 №36 о/с про звільнення зі служби в поліції.
Матеріалами справи підтверджується, що з оскаржуваним наказом ГУНП в Житомирській області від 16.01.2025 №36 о/с "По особовому складу" позивач ознайомився 16.01.2025.
Отже, строк перебіг строку для звернення з до суду з позовом розпочався 17.01.2025 та завершився 31.01.2025.
Позовну заяву подано до суду 29.01.2025, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції суду.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом безспірно встановлено, що наказом ГУНП в Житомирській області від 10.01.2025 №51 "Про застосування дисциплінарного стягнення" за порушення службової дисципліни, невиконання вимог п.1 ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", пп.1, 2, 3, 4, 5, 6, 9 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі поліцейського, запобігати вчиненню правопорушень, утримуватись від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, перешкоджання іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; п.21, 22, 23, 24 розділу І посадової інструкції, в частині запобігати вчиненню правопорушень, безумовному виконанні наказів (доручень) керівників, відданих (виданих) у межах повноважень, утримуватись від дій, які підривають авторитет Національної поліції України; порушення п.2.9в Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, в частині керуванням транспортним засобом "ТОYОТА САМRY", з номерним знаком НОМЕР_1 (на синьому фоні), що не належить даному транспортному засобу, що стало підставою для складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.121-3 КУпАП; не сприяння проведенню службового розслідування, не підтримання належного рівня своєї підготовки, необхідного для виконання службових повноважень, що виразилось у не дотриманні вимог пп.3 п.1 наказу ГУНП в Житомирській області від 03.01.2024 №4 "Про організацію службової підготовки у 2024 навчальному році", в частині не проходження щомісячного тестування за грудень місяць поточного року на Освітньому порталі та неодноразовому отриманні незадовільних оцінок протягом 2024 навчального року; недотриманні вимог п.7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50 (зі змінами), в частині не оволодівання теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для виконання службових завдань; порушення п.2.9а Правил дорожнього руху України, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та призвело до складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП, а також на виконання вимог наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 застосовано до оперуповноваженого зонального сектору №1 відділу кримінальної поліції Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП в Житомирській області від 16.01.2025 №36 о/с "По особовому складу" зв'язку з реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 16 січня 2025 року.
Підставою для винесення оскаржуваного від 10.01.2025 №51 слугували матеріали службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Житомирській області від 23.12.2024 №1566 за фактом можливого порушення службової дисципліни оперуповноваженим зонального сектору №1 відділу кримінальної поліції Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у керуванні ним цивільним транспортним засобом, з номерним знаком на синьому фоні, що йому не належить, у стані алкогольного сп'яніння у позаслужбовий час 23.12.2024.
Позивач не погоджуючись із наказами про застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення, вважаючи їх незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
За приписами частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893.
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Судом встановлено, що 23.12.2024 до ГУНП в Житомирській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Житомирській області підполковника поліції Шиманського В.С. №СЕД-75238-2024 щодо можливого порушення службової дисципліни оперуповноваженим зонального сектору №1 відділу кримінальної поліції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , за фактом керування ним цивільним транспортним засобом, з номерним знаком на синьому фоні, що йому не належить, з ознаками алкогольного сп'яніння у позаслужбовий час.
Суд зазначає, що зазначена інформація стала підставою для призначення службового розслідування. Наведена підстава призначення службового розслідування відповідає вимогам ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту, якими передбачено підстави для призначення службового розслідування.
Як було встановлено дисциплінарною комісією, що 22.12.2024, близько 23:54 командиром взводу №1 роти №2 УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 спільно з інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 , які перебували у складі наряду патрульної поліції "ГРАНІТ-151" за адресою: вул.Велика Бердичівська в м.Житомирі зупинено автомобіль марки "РОRSСНЕ МАСАN", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння та був направлений до медичного закладу для проходження відповідного огляду. Під час проведення медичного огляду 23.12.2024 близько 00:19 до приміщення КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради за адресою: с.Зарічани, Бердичівське шосе, 3 зайшов лейтенант поліції ОСОБА_1 , який представився оперуповноваженим та почав надавати консультації водієві стосовно проходження огляду. Водночас, лейтенант поліції ОСОБА_1 приїхав на автомобілі марки "ТОYОТА САМRY", номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), та згодом, під приводом розмови по мобільному, зник у невідомому напрямку.
В подальшому, 23.12.2024 о 01:17 інспекторами взводу №1 роти №2 УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бризньовим І.Д. спільно з сержантом поліції ОСОБА_5 , які перебували у складі наряду патрульної поліції "ГРАНІТ-205" за адресою: с.Зарічани, Бердичівське шосе, 3 неподалік приміщення КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради зупинено автомобіль марки "ТОYОТА САМRY", номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням оперуповноваженого зонального сектору №1 ВКП Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , під час спілкування з яким, у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на місці зупинки лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився, однак, виявив бажання здати біологічні речовини для проведення відповідного лабораторного дослідження (здав кров).
Згідно із висновком лікаря-нарколога КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради №736 виданого 23.12.2024 о 01.30 "Щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та відповідно до результатів токсикологічного дослідження методом ГХ крові від 23.12.2024 №3677 в його крові виявлено етиловий алкоголь у концентрації 1,57 % (проміле).
23.12.2024 інспектором взводу №1 роти №2 УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бризньовим І.Д. стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення п.2.9в Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом "ТОYОТА САМRY" із незаконно встановленим номерними знаками Національної поліції, а саме: 31 4028 на синьому фоні, що не належить вказаному транспортному засобу, винесено постанову серії ЕНА №3711929 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
03.01.2025 інспектором взводу №1 роти №2 УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бризньовим І.Д. відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення п.2.9а Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом "ТОYОТА САМRY" з номерним знаком НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №211786 за ч.1 ст.130 КУпАП.
У складеному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №211786 лейтенантом поліції Стретовичем В.С. не викладено жодних зауважень, будь-яких клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу стосовно нього не заявлено. Зібрані матеріали не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Аналогічні обставини встановлені в ході службового розслідування та підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників УПП в Житомирській області ДПП та з камер зовнішнього відеоспостереження КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради, а також поясненнями, які були надані в межах службового розслідування командиром взводу №1 роти №2 УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 та інспекторами взводу №1 роти №2 УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бризньовим І.Д. спільно з сержантом поліції ОСОБА_5 .
Згідно з підпунктом "в" пункту 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підпунктом "а" пункту 2.9 ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини п'ятої статті 14 Закону "Про дорожній рух" №3353-ХІІ учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Лейтенант поліції Стретович В.С., як водій мав неухильно виконувати вимоги Закону України "Про дорожній рух" та Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, у частині заборони керування автомобілем з номерним знаком, що не належить цьому транспортному засобу та у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, матеріалами службового розслідування підтверджується, що позивач 23.12.2024 керував вищевказаним автомобілем марки "ТОYОТА САМRY" рухаючись по Бердичівському шосе, 3, в с.Зарічани, в період дії комендантської години.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України введено в дію правовий режим воєнного стану.
Відповідно до п.п.6, 7 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; перевірку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Рада оборони Житомирщини з 24 вересня 2022 року встановила у всіх населених пунктах Житомирської області комендантську годину з 24:00 до 05:00 год.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Тобто із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 проігнорував нормативно-правові акти, які набули чинності під час дії правового режиму воєнного стану.
Одночасно, суд враховує, що з наявного в матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 від 24.12.2024 вбачається, що позивач 23.12.2024 близько 00:19 прибув за адресою: Житомирський район, с.Зарічани, Бердичівське шосе, 3 до КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради особисто керуючи автомобілем марки "ТОYОТА САМRY", який на праві власності належить його товаришу ОСОБА_6 , із незаконно встановленим номерними знаками Національної поліції 31 4028 на синьому фоні, які в подальшому позивачем власноруч замінено на належні даному транспортному засобу реєстраційні номери НОМЕР_3 .
Разом з тим, факт перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування вищевказаним транспортним засобом позивач заперечив.
Водночас, суд критично ставиться до доводів позивача в цій частині, оскільки, як вже зазначалося, вони повністю спростовуються сукупністю доказів зібраних в межах службового розслідування, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №211786 від 03.01.2025; висновком "Щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 23.12.2024 №736, з якого вбачається, що в крові ОСОБА_1 виявлено етанол у розмірі 1,57 проміле; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3711929 від 23.12.2023; письмовими поясненнями поліцейських; відеозаписами з бодікамер поліцейських та з камер зовнішнього відеоспостереження КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради та іншими матеріалами службового розслідування.
Пунктом 1 розділу І Наказу МВС України "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських" №1179 (далі - ПЕП) встановлено: ці Правила є узагальненим зібранням професійно етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Згідно з пунктом 1 Розділу II ПЕП під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції"та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Згідно пункту 5 розділу І ПЕП, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до пункту 3 розділу IV ПЕП за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Так, під вчинками, що дискредитують систему органів поліції та поліцейських слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу поліції у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером підривають довіру та авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції, та є несумісними із подальшим проходженням служби.
З огляду на перелічені норми, позивач своєю поведінкою як на службі, так і поза службою має підтримувати високе звання поліцейського серед громадян, зокрема бути прикладом законослухняності та поваги до закону.
До поліцейських, враховуючи надзвичайну суспільну важливість наданих ним державою владних повноважень щодо захисту прав і свобод громадян, з боку суспільства пред'являються підвищенні вимоги стосовно моральних якостей, поведінки на службі, в сім'ї, побуті, в тому числі у вільний від роботи час. Від вчинків кожного поліцейського складається загальне ставлення до всієї правоохоронної системи. Ці норми вимагають від кожного поліцейського бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті. Поведінка поліцейського завжди, і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет поліцейського. Бездоганне виконання моральних зобов'язань забезпечує право поліцейського на довіру суспільства, повагу, визнання і підтримку громадян. Порушення спеціальних норм проходження служби є дисциплінарним проступком, який може потягнути за собою дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Отже, аналіз матеріалів службового розслідування по факту порушення позивачем службової дисципліни свідчить про те, що при визначенні дисциплінарного стягнення позивачу - звільнення з посади, відповідач мав підстави вважати, що проступок позивача відноситься до тих, що підривають авторитет всієї системи органів Національної поліції.
Суд зазначає, що під час проведення службового розслідування досліджувався факт порушення службової дисципліни, а не факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Враховуючи встановлені обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, суд вважає, що висновком службового розслідування встановлені достатні підстави для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції.
Одночасно, необхідно зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов'язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно-правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені а поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та від 23.10.2024 у справі №380/8781/22.
Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 січня 2012 в справі "Горовенки та Бугара проти України" (заяви №36146/05 та №42418/05 пункт 28) зазначено, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям.
Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що позивачем вчинено проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно етичних якостей поліцейського. При цьому, звільнення зі служби, як вид стягнення, може провадитися як за систематичне порушення дисципліни, так і за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в Національній поліції України.
Згідно приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, обставини дисциплінарного проступку підлягають з'ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №804/1831/16.
Суд зазначає, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Відсутність адміністративного притягнення до відповідальності Позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, Відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 13.06.2024 у справі №200/3459/22, від 28.09.2023 у справі №420/10847/22.
Під час проведення службового розслідування враховано службову характеристику позивача, яка була надана начальником Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області полковником поліції Міровським П.І., в якій ОСОБА_1 за період служби у Національній поліції України, в Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області починаючи з 2020 року, зарекомендував себе посередньо. Положення законодавства, вимоги наказів Національної поліції України та інших нормативних документів, що регламентують службову діяльність Національної поліції України знає, проте не завжди їх дотримується. До виконання своїх посадових інструкцій відноситься задовільно, ініціативи не проявляє. Намагається підтримувати ділові взаємовідносини з керівництвом відділу поліції та особовим складом, над підвищенням професійного рівня та удосконаленням в роботі працює, однак не в повній мірі.
За характером занадто самовпевнений, не завжди реагує на зауваження, схильний до порушень службової дисципліни.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно обрав позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Слід зауважити, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв'язку із поняттям "дотримання морально етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.
Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет правоохоронних органів і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника правоохоронних органів, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.
Отже, відсутні підстави для визнання неправомірними та скасування наказів ГУНП в Житомирській області від 10.01.2025 №51 та від 16.01.2025 №36 о/с, якими на ОСОБА_1 накладено і реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та, відповідно, у задоволенні таких вимог слід відмовити.
Відповідно, відмова у визнанні неправомірними та скасування наказів ГУНП в Житомирській області від 10.01.2025 №51 та від 16.01.2025 №36 о/с має наслідком відмову у задоволенні інших позовних вимог, як похідних.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень були дотримані в повній мірі.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем належними і допустимими доказами доведено правомірність прийнятих ним рішень.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Згідно ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295КАС України
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул.Старий бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
16.10.25