79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" жовтня 2025 р. Справа №914/81/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів О.І. Матущака Н.М. Кравчук,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» б/н від 04.07.2025 (вх № 01-05/2091/25 від 07.07.2025р.)
на рішення Господарського суду Львівської області від 18 червня 2025 року (суддя Гоменюк З.П., м. Львів)
у справі №914/81/25
за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів
до відповідача Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство», м. Радехів, Львівська область
про стягнення 161 628,74 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.
Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області із позовом до Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» про стягнення 161 628,74 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами Інспекції у період з 19.10.2021 ро 29.10.2021 здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідачем, складено акт №793/04/1095 від 29.10.2021 та виявлено порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Позивач наголошує на тому, що у період з 05.10.2019 по 05.08.2020 відповідач здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт річки Острівка з очисних споруд відповідача Випуском №1.
Відтак, як зазначив позивач, за період з 05.10.2019 по 05.08.2020 загальна сума збитків, що підлягає відшкодуванню, розрахована згідно із формулою 12 Методики, становить 52661, 79 грн.
Крім цього, позивачем проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних водним ресурсам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу відповідно до Методики, а відтак, загальна сума таких збитків становить 108 966, 94 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 18 червня 2025 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Радехівської міської територіальної громади збитки у розмірі 161 628,74 грн та 3028,00 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що у період з 05.10.2019 по 05.08.2020 здійснювався наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт річки Острівка з очисних споруд відповідача Випуском №1 з порушенням затверджених нормативів ГДС дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №217/ЛВ/49д-18 виданий Державним агентством водних ресурсів України від 19.03.2018 з терміном дії до 19.03.2021 року. Разом з тим, судом також встановлено, що проведеною перевіркою за період з 06.08.2020 по 29.10.2020 відповідачем здійснювався наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт річки Острівка з очисних споруд відповідача Випуском №1 з порушенням затверджених нормативів ГДС дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №174/ЛВ/49д-20 виданий Державним агентством водних ресурсів України 06.10.2020 із терміном дії до 06.10.2023.
Місцевий суд зазначив, що тривалість виявленого порушення у період з 05.10.2019 по 05.08.2020 становила 306 днів. Тобто тривалість наднормативного скиду зворотних (стічних) вод за цей період зафіксованого порушення становить 7344 год. Відповідно до розрахунку позивача розмір завданої шкоди за вказаний період становить 52661,79 грн. Наступний розрахунок проведено позивачем за період з 06.08.2020 по 29.10.2021, тобто за 450 днів, що становить 10800 год. Тобто розмір збитків за дане порушення за 10800 год відповідно до розрахунку позивача становить 108966,94 грн.
Так, місцевий суд, встановивши усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, дійшов висновку, що заподіяні збитки внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 161628,74 грн підлягають стягненню з відповідача.
Окрім того, суд першої інстанції зважаючи на встановлені факти та вимоги чинних правових норм, зазначив, що позивачем строк позовної давності не пропущений.
Не погодившись з даним рішенням суду Комунальне підприємство «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 04.07.2025 (вх № 01-05/2091/25 від 07.07.2025р.) в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18 червня 2025 року повністю і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Так, на переконання Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2025 року є необґрунтованим, оскільки місцевий суд не надав належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи та в обґрунтування своїх доводів у апеляційний скарзі посилається на те, що розрахунок збитків Інспекції складений невірно.
Разом з тим, апелянт зазначає, що протоколи наявні в матеріалах справи застосовуються для визначення наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт, але не можуть замінити акта відбору проби та підтвердити відбір проби, а відтак, оскільки при застосуванні першого розрахунку, наявний лише 1 акт відбору скаржник просить відмовити у стягненні по першій претензії 31 523,47 грн через ненадання належних доказів, що вказують на чотириразовий відбір проб води в повному обсязі та у стягненні в розмірі 89 053, 84 грн по другій претензії.
Окрім цього, відповідач вважає що необгрунтованим є незастосування місцевим судом строків позовної давності.
Державна екологічна інспекція у Львівській області подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 18 червня 2025 року без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Державна екологічна інспекція у Львівській (надалі - Інспекція, позивач) області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області (надалі - Положення), затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №41 від 01.03.2023 року.
Відповідно до Положення Інспекція здійснює державний нагляд контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями вимог законодавства:
- про охорону земель, надр, зокрема щодо: консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; використання та охорони надр;
- про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.
У період з 19.10.2021 по 29.10.2021 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство», за наслідками якої складено акт перевірки №793/04/1095 від 29.10.2021.
Суб'єкт перевірки - Комунальне підприємство «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» Радехівської міської ради, суб'єкт середнього підприємництва, високого ступеня ризику.
Строк проведення заходу державного нагляду (контролю): 19.10.2021 - 29.10.2021.
Розпорядчий документ, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю) від 08.10.2021 року №560-і/п, посвідчення (направлення) від 08.10.2021 року №793.
19.03.2018 Державним агентством водних ресурсів України видано дозвіл на спеціальне водокористування №217/ЛВ/49д-18 із терміном дії до 19.03.2021.
06.10.2020 Державним агентством водних ресурсів України видано дозвіл на спеціальне водокористування №174/ЛВ/49д-20 із терміном дії до 06.10.2023.
У складеному акті (п. 7 опису виявлених порушень) встановлено порушення умов скидання зворотних вод у водні об'єкти, що є порушенням приписів ст. ст. 44, 70, 95, 110 Водного кодексу України, ст. 40, ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлено негативні насідки забруднення та засмічення водних ресурсів.
Під час перевірки було встановлено, що у період з 05.10.2019 по 05.08.2020 Комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» здійснюється наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт річку Острівка з очисних споруд Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» Випуском №1.
Інструментально-лабораторний контроль якості зворотних (стічних) вод, що скидаються в річку Острівка, проводиться акредитованою лабораторією фізико-хімічних досліджень навколишнього середовища та промсанітарії ТзОВ «Євроекоскоп».
Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено відбір проб зворотних (стічних) вод, що скидаються з очисних споруд у річку Острівка (акт відбору проб вод №264 від 02.07.2020).
Скид зворотних (стічних) вод здійснювався на підставі затверджених нормативів ГДС дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №217/ЛВ/49д-18 виданий Державним агентством водних ресурсів України від 19.03.2018 року з терміном дії з 19.03.2018 року до 19.03.2021 року.
За результатами вимірювання зворотних (стічних) вод (за період з 05.10.2019 року по 05.08.2020 року), що проведені акредитованою лабораторією фізико-хімічник досліджень навколишнього середовища та промсанітарії ТзОВ «Євроекоскоп», які скидаються з очисних споруд у річку Острівка, складено протоколи дослідження якості зворотних та поверхневих вод: протокол №382-в-19 від 13.12.2019; протокол №34-в-20 від 30.03.2020; протокол №122-в-20 від 26.06.2020; протокол №199-в-20 від 11.08.2020. Крім того, Державною екологічною інспекцією України складено протокол №264 вимірювань показників складу та властивостей вод від 07.07.2020 року про те, що вимірювання проведені спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області, уповноваженим на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології від час контролю стану навколишнього середовища (наказ Державної екологічної інспекції України від 03.07.2020 №238) та встановлено, що скид зворотних вод з очисних споруд Комунального підприємтсва «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» після очистки здійснювався з перевищенням встановлених нормативів ГДС (СВК №217/ЛВ/49д-18 від 19.03.2018).
Перевищення встановлених дозволом на спецводокористування №217/ЛВ/49д-18 від 19.03.2018 нормативів ГДС виявлено по наступних показниках: БСКs, ХСК, азот амонійний, завислі речовини, хлориди, залізо заг., фосфати, сульфати, нітрити.
Фактична витрата зворотних (стічних) вод (Q), що скидались з очисних споруд Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» за період з 05.10.2019 по05.08.2020 Випуском №l у річку Острівка становить - 28,8 м3/год (довідка Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» №01-10/618 від 29.10.2021).
Відповідно до пункту 1.4. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009 (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011р №220 та від13.10.2015 №367, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.11.2015 за №1369/27814), зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 №119, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2021 за №678/36300 (надалі - Методика) - ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
За період з 01.04.2018 року по 04.10.2019 року за скид стічних вод з очисних споруд підприємства Випуском №1 у річку Острівка з перевищенням встановлених нормативів ГДС, Дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №217/ЛВ/49д-18, виданого Державним агентством водних ресурсів України від 19.03.2018 року Комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» проведено нарахування збитків та виставлено претензію на суму завданих збитків у розмірі 52661,79 грн.
Крім цього, посадовими особами Інспекції в межах проведеної інспекційної перевірки у період з 19.10.2021 року по 29.10.2021 року щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» (Акт №793/04/1095 від 29.10.2021 року), встановлено факт порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: встановлено, що у період з 06.08.2020 року по 29.10.2021 року наднормативний скид зворотних (стічних) вод з очисних споруд підприємства у водний об'єкт річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал, що призводить до забруднення поверхневих вод. Виявлене являється порушенням вимог ст.ст. 44, 70, 95, 110 Водного кодексу України, ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища».
На очисні споруди поступають господарсько-побутові та виробничі стічні води промислових підприємств, організацій, об'єктів соцкультпобуту та населення м. Радехів з подальшим скидом зворотних (стічних) вод в річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал (2-га категорія водокористування -рибогосподарська).
Інструментально-лабораторний контроль якості зворотних (стічних) вод, що скидаються в річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал, проводиться акредитованою лабораторією фізико-хімічних досліджень навколишнього середовища та промсанітарії ТзОВ «Євроекоскоп» (атестована на право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, свідоцтво про атестацію №РЛ 254/18 від 28.12.18 виданий ЛДЦСМ).
Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено відбір проб зворотних (стічних) вод, що скидаються з очисних споруд в річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал (акт відбору проб вод №480 від 17.12.2020, акт відбору проб вод №303 від 22.07.2021, акт відбору проб вод №517-519 від 19.10.2021, акт відбору проб вод №550 від 29.10.2021, долучені до позовної заяви).
Скид зворотних (стічних) вод здійснювався на підставі затверджених нормативів ГДС дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №174/ЛВ/49д-20, виданий Державним агентством водних ресурсів України від 06.10.2020 року з терміном дії з 06.10.2020 року по 06.10.2023 року.
За результатами вимірювання зворотних (стічних) вод (за період з 19.10.2021 року по 29.10.2021 рік), що проведені акредитованою лабораторією фізико-хімічник досліджень навколишнього середовища та промсанітарії ТзОВ «Євроекоскоп», які скидаються з очисних споруд у річку Острівка, складено протоколи дослідження якості зворотних та поверхневих вод: протокол №288-в-20 від 14.12.2020; протокол №27-в-21 від 25.03.2021; протокол №92-в-21 від 23.06.2021; протокол №192-в-21 від 29.09.2021. Разом з тим, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено копії протоколі вимірювань показників складу та властивостей вод: протокол №480 вимірювань показників складу та властивостей вод від 22.12.2020, протокол №303 вимірювань показників складу та властивостей вод від 27.07.2021, протокол №517-519 вимірювань показників складу та властивостей вод від 25.10.2021, протокол №550 вимірювань показників складу та властивостей вод від 03.11.2021, вимірювання проведені спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області, уповноваженим на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього середовища (наказ Державної екологічної інспекції України від 03.12.2020 №466) встановлено, що скид зворотних (стічних) вод з очисних споруд Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» після очистки здійснювався в річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал з перевищенням встановлених нормативів ГДС (СВК №174/ЛВ/49д-20 виданий Державним агентством водних ресурсів України від 06.10.2020 року). Відтак, позивач вказав на те, що виявлене є порушенням вимог ст. ст. 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Перевищення встановлених дозволом на спецводокористування №174/ЛВ/49д-20 від 06.10.2020 року, нормативів ГДС виявлено по наступних показниках: БСК5, ХСК, азот амонійний, завислі речовини, хлориди, залізо заг., нітрити.
Фактична витрата зворотних (стічних) вод (Q), що скидались з очисних споруд Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» за період з 06.08.2020 по 29.10.2021 Випуском №1 у річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал становить 28,7 м3/год (довідка Комунального підпримства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» №01-10/618 від 29.10.2021).
Відповідач надав позивачу довідку від 29.10.2021 за вих.№01-10/618 про фактичні витрати зворотних (стічних) вод, що скидаються після очисних споруд Випуском 1 у річку Острівка за період з 05.10.2019 по 05.08.2020 - 28,8 м. куб./год. Фактичні витрати зворотних (стічних) вод, що скидаються після очисних споруд підприємства Випуском №1 у річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал за період з 06.08.2020 по 29.10.2021 - 28,7 м. куб. год.
Виходячи з вищенаведеного позивачем встановлено, що скид зворотних (стічних) вод Випуском №1 проводився із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) по наступних показниках: азот амонійний, завислі речовини, БСК5, ХСК, хлориди, залізо заг., нітрити, сульфати, СПАР, нафтопродукти, фосфати, нітрати.
Так, тривалість виявленого порушення у період з 05.10.2019 по 05.08.2020 становить 306 днів, що становить 7344 год. Тобто тривалість наднормативного скиду зворотних (стічних) вод за цей період зафіксованого порушення становить 7344 год. Відповідно до розрахунку позивача розмір завданої шкоди за вказаний період становить 52661,79 грн.
Наступний розрахунок проведено позивачем за період з 06.08.2020 по 29.10.2021, тобто за 450 днів, що становить 10800 год. Тобто розмір збитків за дане порушення за 10800 год відповідно до розрахунку позивача становить 108966,94 грн.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, позивачем встановлено, що, загальний розмір збитків заподіяних державі Комунальним підприємством «Радехівським міським водоканалізайційним господарством» на території Радехівської міської територіальної громади Львівської області, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, становить: 161628,74 грн (52661,79 грн +108966,95 грн).
Інспекцією на адресу Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» було скеровано 2 претензії із відповідними розрахунками про відшкодування збитків: від 27.04.2022 №62 (вих.№13-1360) на суму 52661,79 грн та від 18.05.2022 №68 (вх.№13-1567) на суму 108966,95 грн.
Також Державною екологічної інспекцією у Львівській області за результатами перевірки, проведеної у період з 19.10.2021 по 29.10.2021 Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» до адміністративної відповідальності було притягнуто інженера очисних споруд Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» - Панчука Володимира Васильовича (протокол №020004 від 29.10.2021) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.11.2021 №1630-04 за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення за допущення порушення правил охорони водних ресурсів, а саме: виявлено скид зворотних (стічних) вод з очисних споруд підприємства Випуском №1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) речовин у водний об'єкт у річку Острівка, через міжгосподарський меліоративний канал. Згаданий штраф було добровільно сплачено порушником 08.11.2021, що підтверджено платіжним документом Ощадбанку.
Відповідач доказів сплати заявленої до стягнення суми збитків суду не надав.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
За приписами частини 1 статті 13, статті 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до положень статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб тощо.
Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Статтею 46 Водного кодексу України та статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурси в Україні, у тому числі і водних, здійснюється в порядку загального та спеціального.
Частинами 1 та 2 статті 48 Водного кодексу України унормовано, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
У відповідності до статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
При цьому водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу тощо (стаття 44 Водного кодексу України).
Зазначені правила є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об'єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.
Згідно із статтею 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Усі води, як визначає стаття 95 Водного кодексу України (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Згідно із пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Так, за наслідками перевірки, у період з 19.10.2021 по 29.10.2021 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство», за наслідками якої складено акт перевірки №793/04/1095 від 29.10.2021.
Під час перевірки було встановлено, що у період з 05.10.2019 по 05.08.2020 здійснювався наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт річки Острівка з очисних споруд відповідача Випуском №1 з порушенням затверджених нормативів ГДС дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №217/ЛВ/49д-18 виданий Державним агентством водних ресурсів України від 19.03.2018 з терміном дії до 19.03.2021 року. Разом з тим, судом також встановлено, що проведеною перевіркою за період з 06.08.2020 по 29.10.2020 відповідачем здійснювався наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт річки Острівка з очисних споруд відповідача Випуском №1 з порушенням затверджених нормативів ГДС дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №174/ЛВ/49д-20 виданий Державним агентством водних ресурсів України 06.10.2020 із терміном дії до 06.10.2023.
Згідно з довідкою Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» від 29.10.2021 за вих.№01-10/618, фактичні витрати зворотних (стічних) вод, що скидаються після очисних споруд Випуском №1 у річку Острівка за період з 05.10.2019 по 08.08.2020 року - 28,8 м. куб/год, а фактичні витрати зворотних (стічних) вод, що скидаються після очисних споруд підприємства Випуском №1 у річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал за період з 06.08.2020 по 29.10.2021 становлять 28,7 м.куб/год.
Крім того, проаналізувавши надані протоколи дослідження якості зворотних та поверхневих вод, проведені лабораторією фізико-хімічних досліджень навколишнього середовища та промсанітарії ТзОВ «Євроекоскоп», а також протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод, вимірювання проведені відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області встановлено, що скид зворотних (стічних) вод Випуском №1 здійснювався з перевищенням встановлених нормативів ГДС.
Дані дії є порушенням чинного законодавства, а саме статей 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України та статей 40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Загальний період наднормативного скиду зворотних (стічних) вод Випуском №1 проводився із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) з 05.10.2019 по 05.08.2020 та за період з 06.08.2020 по 29.10.2021, з огляду на що розмір завданих збитків розраховано позивачем у відповідності до Методики у двох поділених на періоди розрахунках.
Так, тривалість виявленого порушення у період з 05.10.2019 по 05.08.2020 становив 306 днів. Тобто тривалість наднормативного скиду зворотних (стічних) вод за цей період зафіксованого порушення становить 7344 год. Відповідно до розрахунку позивача розмір завданої шкоди за вказаний період становить 52661,79 грн. Наступний розрахунок проведено позивачем за період з 06.08.2020 по 29.10.2021, тобто за 450 днів, що становить 10800 год. Тобто розмір збитків за дане порушення за 10800 год відповідно до розрахунку позивача становить 108966,94 грн.
У розрахунку за період з 05.10.2019 року по 05.08.2020 року розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об'єкт річку Острівка з очисних споруд КП «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» Випуском №1 (80200, Львівська область, Червоноградський район, м. Радехів), зазначено, що за період з 01.04.2018 року по 04.10.2019 року за скид стічних вод з очисних споруд підприємства Випуском №1 у річку Острівка з перевищенням встановлених нормативів ГДС, Дозволу на спеціальне водокористування (СВК) №217/ЛВ/49д-18 виданого Державним агентством водних ресурсів України від 19.03.2018 року КП «Радехівське ВКГ» проведено нарахування збитків та виставлено претензію. Отже, наступний розрахунок проводено з 05.10.2019 року по 05.08.2020 року.
Відповідно до п. 2.4 Розділу ІІ «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 р. зареєстрована в Мінюсті України № 767/16783 від 14.08.2009 р. (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011р № 220, та № 367 від 13.10.2015 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2015 року за № 1369/27814), зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021р. №119, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2021 року за № 678/36300» (надалі - Методика №389), з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.
Підтвердження факту щодо усунення наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт під час проведення інспекційної перевірки КП «Радехівським ВКГ» не надано.
Відтак, колегія суддів вказує, що матеріалами справи підтверджується те, що порушення природоохоронного законодавства, яке виражено в наднормативному скиді забруднюючих речовин у водний об'єкт триваюче. Розрахунок проводено з наступного дня попереднього розрахунку, а саме з 05.10.2019 року по 05.08.2020 року. Тривалість наднормативного скиду за період з 05.10.2019 р. по 05.08.2020 р. - 306 днів, що становить 7 344 год. Відтак твердження апелянта про тривалість наднормативного скиду 3 168 год, не відповідають дійсності.
Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з пунктом 1.6. Роз'яснень Вищого Господарського суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища» від 27.06.2001 №02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція щодо презумпції вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 27.05.2021 у справі №761/12945/19.
Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Як вже зазначалося судом, відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:
1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо);
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
4) вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Колегія суддів зазначає, що протиправність поведінки відповідача полягає у наднормативному скиді зворотних (стічних) вод із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) за період з 05.10.2019 по 05.08.2020 і за період з 06.08.2020 по 29.10.2021(порушення вимог статей 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України та статей 40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), про що складено акт перевірки №793/04/1095 від 29.10.2021.
Крім того, Державною екологічною інспекцією у Львівській області притягнуто до адміністративної відповідальності інженера очисних споруд Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» - Панчука Володимира Васильовича за правопорушення, що передбачено частиною 1 статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення за допущення порушення правил охорони водних ресурсів, а саме: за скид зворотних стічних вод з очисних споруд підприємства Випуском №1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) речовин у водний об'єкт у річку Острівка через міжгосподарський меліоративний канал (протокол від 29.10.2021 №020004). Так, враховуючи вищевказане, Державною екологічною інспекцією у Львівській області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.11.2021 №1630-04. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згадана постанова не оскаржувалась та була добровільно сплачена порушником.
Загальний розмір завданої шкоди визначений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009 (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011р №220 та від13.10.2015 №367, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.11.2015 за №1369/27814), становить 161628,74 грн, з яких: 52661,79 грн - - сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 05.10.2019 року по 05.08.2020 рік, 108966,95 грн - сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 06.08.2020 року по 29.10.2021 рік.
Причинний зв'язок полягає у тому, що дії відповідача призвели до перевищення встановлених дозволом на спецводокористування нормативів ГДС щодо скиду зворотних (стічних) вод у річку Острівка з очисних споруд відповідача після очистки, внаслідок чого відбувається забруднення поверхневих вод.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що в даному випадку наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 161628,74 грн підлягають стягненню з відповідача.
Щодо застосування наслідків спливу позовної давності до спірних відносин, колегія суддів вказує наступне наступне.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (12-143гс18)).
Аналогічна позиція міститься також у постанові від 14.08.2018 Верховного Суду у справі №922/1425/17.
Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №924/1114/18, від 03.04.2018 у справі №910/31767/15).
Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України у визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об'єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Строк карантину неодноразово продовжувався.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З 01.07.2023 в Україні завершилась дія карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв'язку з пандемією коронавірусу. Це встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Крім того, 24.02.2022 указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» запроваджено воєнний стан на всій території України.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, місцевий суд дійшов правомірного висновку про те, що позивачем строк позовної давності не пропущений.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 18 червня 2025 року у справі №914/81/25.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» б/н від 04.07.2025 (вх № 01-05/2091/25 від 07.07.2025р.) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 18 червня 2025 року у справі №914/81/25 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Н.М. Кравчук