79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" жовтня 2025 р. Справа №909/143/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів О.І. Матущака Н.М. Кравчук,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області б/н від 27.05.2025 (вх. № 01-05/1615/25 від 27.05.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2025 (повний текст рішення складено 14.05.2025, м. Івано-Франківськ, суддя В.В. Михайличина)
у справі № 909/143/25
за позовом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ
до відповідача Фізичної особи - підприємця Нестерука Володимира Ярославовича, с. Жураки, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область
про стягнення штрафу у розмірі 10 % від суми договору, а саме: 154 000, 00 гривень.
Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Нестерука Володимира Ярославовича про стягнення штрафу у розмірі 10 % від суми договору, а саме 154 000, 00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що Актом про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківської області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, складеним комісією МВС України склад якої затверджено наказом МВС України від 30.08.2024 № 1066, проведено контролі обміри виконаних будівельних робіт і використаних матеріалів та встановлено факт завищення обсягів викопаних робіт (матеріалів) на загальну суму 280 361, 45 гривень.
Відтак, позивач посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 11 підряду на капітальний ремонт нежитлових офісних приміщень від 29.08.2022 та зважаючи на те, що завищення обсягів виконаних робіт, використаних матеріалів та обладнання призвело до погіршення споживчих властивостей приміщень (порівняно із проектно-кошторисною документацією), позивач стверджує, що підрядник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 154 000, 00 гривень.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2025 року у позові Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до Фізичної особи - підприємця Нестерука Володимира Ярославовича про стягнення штрафу у розмірі 10 % від суми договору, а саме: 154 000, 00 гривень відмовлено.
Місцевий суд зазначив, що підставою для подання позивачем позову стала перевірка фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, за результатами якої було складено Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період 01.01.2022 по 30.06.2024 № 17/24 від 20.09.2024.
Однак, суд першої інстанції зазначив, що Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківської області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, на який посилається позивач, має односторонній характер - підписаний лише членами комісії, без участі відповідача. Окрім того, підписи представників позивача на даному Акті відсутні. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач був належним чином повідомлений або запрошений до участі в контрольному обмірі виконаних робіт. Тому за відсутності погодження обох сторін, зазначений Акт не може слугувати допустимим доказом можливого завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) з боку підрядника.
Між іншим, як вбачається з наданих позивачем доказів, відповідачем усі роботи були виконані у відповідності до умов Договору, що підтверджується підписаними позивачем актами форми КБ-2В. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що вартість виконаних робіт перевищила договірну ціну за Договором № 111 від 29.08.2022, окрім Акту про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківської області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, яким встановлено завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) на загальну суму 280 361, 45 гривень.
За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що самі лише висновки комісії МВС України, не підтверджені в судовому процесі належними доказами щодо завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) є недостатніми для того, щоб висувати позивачем вимоги до відповідача про неналежне виконання останнім обов'язків за Договором № 111 від 29.08.2022 та сплату ним штрафу передбаченого умовами цього Договору за неналежне його виконання.
Не погодившись з даним рішенням суду Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 27.05.2025 (вх. № 01-05/1615/25 від 27.05.2025) в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2025 у справі № 909/143/25 та ухвалити по даній справі нове, яким позов УДМС в Івано-Фраківській області задовольнити в повному обсязі.
Так, апелянт зазначає, що на момент підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року позивачем не було виявлено недоліків або дефектів у встановлених конструкціях (матеріалах), а недоліки були виявлені позивачем в проміжку з 09.09.2024 по 17.09.2024, і зафіксовані в Акті контрольного обміру та як висновок відображено в Акті про результати перевірки фінансово-господарської діяльності УДМС в Івано-Франківській області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024 № 17/24 від 20.09.2024. Скаржник вказує, що виявлені недоліки мають прихований характер, оскільки вони не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи.
Разом з тим, на переконання позивача сам по собі факт прийняття робіт свідчить лише про виконання умов договору підряду. При цьому, прийняття робіт «без зауважень» зі сторони позивача, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку усунення виявлених протягом гарантійного терміну дефектів в його роботі.
Фізична особа - підприємць Нестерук Володимир Ярославович подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2025 року без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
29.08.2022 між Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області та Фізичною особою - підприємцем Нестеруком Володимиром Ярославовичем було укладено Договір № 111, згідно пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник в межах договірної ціни зобов'язується власними та/або/і залученими силами виконати і здати Замовникові відповідно до кошторисної документації (Додаток 1), та календарного плану виконання робіт (Додаток 2), роботи: Капітальний ремонт нежитлових офісних приміщень Надвірнянського РВ УДМС в Івано-Франківській області, за адресою Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Грушевського буд. 14 (далі - Роботи), а Замовник оплатити їх.
За пунктом 1.5. Договору, обсяги, види і якість робіт, які будуть виконуватися за цим Договором визначені технічними вимогами до предмета закупівлі встановлених тендерною документацією Замовника з урахуванням виготовленої проектно-кошторисної документації.
Загальна вартість робіт згідно з договірною ціною становить: 1 540 000, 00 (один мільйон п'ятсот сорок тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ. Розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи після підписання Замовником представлених Підрядником, належно оформлених, актів виконаних робіт/наданих послуг (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату та тільки в межах бюджетних призначень і при умові поступлення коштів на рахунок Замовника по даному об'єкту. Загальна вартість Договору може бути зменшена Замовником, у зв'язку з фінансовими, виробничими можливостями та потребами Замовника, а також залежно від реального фінансування видатків. Договірна ціна є динамічною і є невід'ємною частиною договору (п. 2.1. Договору).
Замовник зобов'язувався: забезпечити прийняття від Підрядника виконаних Робіт і провести з ним розрахунки у порядку, передбаченому цим Договором; забезпечити проведення технічного нагляду за виконанням Робіт; приймати та оплачувати роботи, виконані Підрядником, відповідно до наданих актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в та КБ-3) та строків, передбачених даним Договором (п. п. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.4. Договору).
Підрядник зобов'язувався: виконати усі Роботи, що визначені в Договорі та в додатках до нього, у повному обсязі та у встановлені строки, і передати Замовнику об'єкт, готовий до експлуатації; забезпечувати виконання Робіт будівельними матеріалами, якість яких підтверджується відповідними сертифікатами тощо; виконувати роботи у відповідності з вимогами будівельних норм та правил (п. п. 3.3.1., 3.3.4., 3.3.5. Договору).
Згідно із пунктом 4.1. Договору, після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт Замовник зобов'язувався негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюються актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в.
Відповідно до пункту 4.2. Договору, у випадку виявлення під час перевірки акту приймання виконаних будівельних робіт недоліків, акт не підписується, а повертається Підряднику з вказанням недоліків, які необхідно усунути, та термінів їх усунення, оплата за таких умов затримується до моменту повного усунення недоліків. Якщо усунення недоліків є неможливим або потребує великих затрат, за рішенням Замовника сторони визначають завдану шкоду і на її величину зменшується розмір остаточного розрахунку з Підрядником.
За пунктом 4.5. Договору, Фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 після підписання акта при наявності фінансування.
Згідно пункту 5.1. Договору, роботи виконуються відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток 2), до 31 жовтня 2022 року.
Календарний план виконання робіт може уточнюватися за взаємною згодою Сторін шляхом внесення до нього необхідних змін, шляхом підписання додаткового договору (п. 5.2. Договору).
Пунктом 6.1. Договору визначено, що Підрядник несе матеріальну відповідальність за збереження виконаних робіт, наслідки їх пошкодження або знищення. Після підписання останнього акту виконаних робіт відповідальність за його збереження приймає на себе Замовник.
За приписами пункту 6.7. Договору, при несвоєчасному усуненні недоробок, виявлених при прийманні виконаних робіт або в гарантійний строк, що виникли з вини Підрядника, він зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 5 % від суми договору. Сплата штрафу не звільняє Підрядника від обов'язку усунути недоліки робіт.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного терміну, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. В інших випадках Підрядник зобов'язується усунути недоліки робіт власним коштом у терміни, погоджені з замовником. Терміни усунення недоліків мають враховувати технологічні можливості Підрядника. Підрядник зобов'язується також сплатити штраф у розмірі 10 % від суми договору (п. 6.8 Договору).
Пунктами 7.1. та 7.2. Договору передбачено, що всі суперечки і розбіжності, що виникають між Сторонами при виконанні даного Договору або в зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. У випадку неможливості вирішення суперечок і розбіжностей шляхом переговорів, вони підлягають розгляду в Господарському суді у встановленому чинним законодавством України порядку, з обов'язковим дотриманням порядку досудового врегулювання спорів, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що Підрядник гарантує досягнення об'єктом робіт визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного терміну, який становить 5 років з моменту підписання кінцевого акту виконаних робіт. У разі виявлення протягом гарантійного терміну недоліків Замовник повинен повідомити про них Підрядника у письмовій формі протягом 20 календарних днів після їх виявлення. На недоробки, виявлені у цей період, складається дефектний акт за підписом обох сторін. В акті наводиться перелік недоробок і строки їх усунення. Якщо Підрядник відмовляється від складання акту, він оформляється з залученням працівників інспекції Держархбудконтролю (за згодою), представника технічного нагляду, власника (балансоутримувача) будівлі та представника Замовника. Гарантійний термін продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватись внаслідок недоліків, за які відповідає Підрядник. За недоробки, зумовлені прорахунком у документації, відповідальність несе Замовник.
Недоробки усуваються Підрядником за свій рахунок і у передбаченому дефектним актом строки. При відмові підрядника від усунення недоробок Замовник має право виконати цю роботу самостійно або силами іншої залученої будівельної організації за рахунок Підрядника (п. 10.2. Договору).
Закінчення терміну Дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.3. Договору).
Відповідно до пункту 14.2. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до « 31» грудня 2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання.
Згідно із пунктом 14.14. Договору, невід'ємною частиною Договору є:
Додаток 1 Договірна ціна та кошторисна документація (зведений кошторисний розрахунок вартості, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, розрахунок заробітної плати, розрахунок вартості матеріальних ресурсів, розрахунок вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, розрахунок загальновиробничих витрат, розрахунок адміністративних витрат, розрахунок прибутку (в межах усереднених показників, рекомендованих Держбудом за погодженням з Мінекономіки), дефектний акт;
Додаток 2 Календарний план виконаних робіт.
У відповідності до Додаткової угоди № 1 до Додатку № 2 "Календарний план виконання робіт" до Договору від 31 серпня 2022 року встановлено новий термін виконання робіт на період вересень-жовтень 2022 року.
21.04.2024 між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В:
- акт приймання виконаних будівельних робіт від 21.10.2022 за жовтень 2022 № 9-02-1-1 на суму 1 045 997, 89 гривень;
- акт приймання виконаних будівельних робіт від 21.10.2022 за жовтень 2022 № 9-02- 1-2 на суму 279 797, 16 гривень;
- акт приймання виконаних будівельних робіт від 21.10.2022 за жовтень 2022 № 9-02-1-3 на суму 129 461,42 гривень;
- акт приймання виконаних будівельних робіт від 21.10.2022 за жовтень 2022 № 9-02-1-4 на суму 84 743,53 гривень.
Після прийняття підрядних робіт, позивачем повністю оплачено виконані роботи на загальну суму 1 540 000, 00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.10.2022 № 8694 на суму 1 045 997, 89 гривень, № 8695 на суму 279 797, 16 гривень, № 8696 на суму 129 461, 42 гривень, та № 8697 на суму 84 743, 53 гривень.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.08.2024 за № 1066, проводилась перевірка фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024.
За результатами проведеної перевірки, склад комісії МВС України виявив ряд недоліків, про що викладено в Акті про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період 01.01.2022 по 30.06.2024 № 17/24 від 20.09.2024.
Актом про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківської області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, складеним комісією МВС України склад якої затверджено наказом МВС України від 30.08.2024 № 1066, проведено контролі обміри виконаних будівельних робіт і використаних матеріалів та встановлено факт завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) на загальну суму 280 361, 45 гривень (розділ 9 "Видатки на капітальне будівництво, реконструкцію, ремонт").
Відтак, позивач посилаючись на означений Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024 № 17/24 від 20.09.2024 та умови Договору № 111 від 29.08.2022, зазначає про необхідність підрядника сплатити штраф на користь замовника у розмірі 154 000, 00 гривень.
З твердженнями позивача, 13.01.2025 УДМС в Івано-Франківській області через відділення Укрпошти відправило претензію відповідачу, в якій просило сплатити штраф у розмірі 10 % від суми договору, а саме 154 000, 00 гривень.
03.02.2025 до УДМС в Івано-Франківській області надійшла відповідь на претензію, в якій ФОП Нестерук В. Я. запропонував УДМС в Івано-Франківській області здійснити незалежну будівельно-технічну експертизу, визначивши ступінь робіт, ступінь неякісно проведеного ремонту, наявності підозр у завищенні кошторисної вартості робіт, невідповідності виконаних робіт технічної документації на об'єкт будівництва та інше.
Позивач зазначає, що перевіркою проведено контрольні обміри будівельних робіт і використаних матеріалів та встановлено факт завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) на загальну суму 280 361, 45 гривень, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення штраф у розмірі 10 % від суми договору, а саме 154 000, 00 гривень.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що Правовідносини сторін виникли на підставі укладеного Договору № 111 від 29.08.2022, який є договором підряду на виконання робіт по Капітальному ремонту нежитлових офісних приміщень Надвірнянського РВ УДМС в Івано-Франківській області, за адресою Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Грушевського буд. 14.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За частинами 1 - 4 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2024 сторони без жодних зауважень та застережень підписали акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за жовтень 2022 № 9-02-1-1 на суму 1 045 997, 89 гривень, № 9-02- 1-2 на суму 279 797, 16 гривень, № 9-02-1-3 на суму 129 461, 42 гривень та № 9-02-1-4 на суму 84 743, 53 гривень.
При цьому слід зауважити, що зазначені Акти, крім представників Замовника та Підрядника, були без зауважень погоджені та підписані зі сторони Замовника, інженером технічного нагляду Туткою Андрієм Олеговичем.
Після прийняття підрядних робіт, позивач повністю оплатив виконані роботи на загальну суму 1540000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.10.2022 № 8694 на суму 1 045 997, 89 грн., № 8695 на суму 279 797, 16 грн.; № 8696 на суму 129 461,42 грн.; № 8697 на суму 84 743,53 грн.
Відповідач також зазначає, що як на момент виконання робіт, під час прийняття виконаних робіт, так і після їх прийняття від позивача на адресу Відповідача не надходило жодних повідомлень про виявлені недоліки чи дефекти виконаних робіт, так само як Відповідача не залучалось до складання жодних дефектних актів.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором № 111 від 29.08.2022 у частині проведення робіт по Капітальному ремонту нежитлових офісних приміщень Надвірнянського РВ УДМС в Івано-Франківській області, за адресою Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Грушевського буд. 14 та надав всі передбачені договором документи після закінчення робіт, а позивач їх прийняв без жодних зауважень.
Разом з тим, стверджуючи у апеляційній скарзі про те, що виявлені недоліки є прихованими позивач ні у позовній заяві ні апеляційній скарзі, всупереч свого обов'язку доказування, не наводить жодних аргументів, чому виявлені ним недоліки слід вважати саме прихованими і чому їх не можливо було виявити при здійсненні технагляду чи при звичайному способі прийняття виконаних відповідачем підрядних робіт.
Підставою для подання позивачем позову стала перевірка фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, за результатами якої було складено Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період 01.01.2022 по 30.06.2024 № 17/24 від 20.09.2024.
Згідно зазначеного Акту в ході перевірки проведено контролі обміри виконаних будівельних робіт і використаних матеріалів та встановлено факт завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) на загальну суму 280 361, 45 гривень.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлений чіткий порядок виявлення, фіксації та доведення недоліків у роботах, виконаних за договором підряду. Так, відповідно до цієї статті замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що Підрядник гарантує досягнення об'єктом робіт визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного терміну, який становить 5 років з моменту підписання кінцевого акту виконаних робіт. У разі виявлення протягом гарантійного терміну недоліків Замовник повинен повідомити про них Підрядника у письмовій формі протягом 20 календарних днів після їх виявлення. На недоробки, виявлені у цей період, складається дефектний акт за підписом обох сторін. В акті наводиться перелік недоробок і строки їх усунення. Якщо Підрядник відмовляється від складання акту, він оформляється із залученням працівників інспекції Держархбудконтролю (за згодою), представника технічного нагляду, власника (балансоутримувача) будівлі та представника Замовника. Гарантійний термін продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватись внаслідок недоліків, за які відповідає Підрядник. За недоробки, зумовлені прорахунком у документації, відповідальність несе Замовник.
Отже, підтвердженням недоліків у прийнятій роботі за договором підряду слугує акт, підписаний обома сторонами - Замовником і Підрядником.
Однак колегія суддів зазначає, що Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківської області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, на який посилається позивач, має односторонній характер - підписаний лише членами комісії, без участі відповідача. Окрім того, підписи представників позивача на даному Акті відсутні. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач був належним чином повідомлений або запрошений до участі в контрольному обмірі виконаних робіт. Тому за відсутності погодження обох сторін, зазначений Акт не може слугувати допустимим доказом можливого завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) з боку підрядника.
Важливо наголосити, що перевірка обсягу виконаних робіт та використаних матеріалів здійснюється замовником при прийнятті таких робіт, а не зі спливом значного періоду часу.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Між іншим, як вбачається з наданих позивачем доказів, відповідачем усі роботи були виконані у відповідності до умов Договору, що підтверджується підписаними позивачем актами форми КБ-2В. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що вартість виконаних робіт перевищила договірну ціну за Договором № 111 від 29.08.2022, окрім Акту про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківської області за період з 01.01.2022 по 30.06.2024, яким встановлено завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) на загальну суму 280 361, 45 гривень.
Суд вважає за необхідне зауважити, що Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період 01.01.2022 по 30.06.2024 № 17/24 від 20.09.2024 лише фіксує факт завищення вартості робіт, які прийняті та оплачені замовником, відтак, кошти отримані за наявної правової підстави - Договору № 111 від 29.08.2022 та актів форми КБ-2В.
При цьому суд зазначає, що сам по собі Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності юридичної особи не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Отже, Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто укладання сторонами у справі Договору, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт перевірки у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, тобто позивача у справі.
Зазначений акт перевірки не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за Договором.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності не може бути підставою для встановлення певного зобов'язання у межах господарсько-договірних відносин.
Отже, самі лише висновки комісії МВС України, не підтверджені в судовому процесі належними доказами щодо завищення обсягів виконаних робіт (матеріалів) є недостатніми для того, щоб виснувати позивачем вимоги до відповідача про неналежне виконання останнім обов'язків за Договором № 111 від 29.08.2022 та сплату ним штрафу передбаченого умовами цього Договору за неналежне його виконання.
Така позиція суду є усталеною судовою практикою. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3816/19 від 07.12.2021.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вказує, що суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про те, що надані позивачем докази - Акт про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Управління ДМС в Івано-Франківській області за період 01.01.2022 по 30.06.2024 № 17/24 від 20.09.2024, не підтверджують належним чином правової підстави заявленого позову, а саме порушення відповідачем умов Договору в частині належного виконання ремонтних робіт, їх дефектів чи інших недоліків за які настає передбачена договором відповідальність у вигляді стягнення штрафу в розмірі 10 % від суми Договору.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2025 року у справі №909/143/25.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області б/н від 27.05.2025 (вх. № 01-05/1615/25 від 27.05.2025) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2025 року у справі №909/143/25 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Н.М. Кравчук