Справа № 750/14180/25
Провадження № 2-з/750/35/25
15 жовтня 2025 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Косенко О.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (далі - Заявник) звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
У той же день, 14.10.2025, Заявник подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якою накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 897,1 кв.м. у м. Чернігові, яке належить ОСОБА_2 .
В обгрунтування заяви вказує, що ФОП ОСОБА_2 має перед заявником заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги, про стягнення якої заявником подано до суду позовну заяву.
На праві власності ФОП ОСОБА_2 належить нежитлове приміщення за площею 897,1 м.2 за адресою: АДРЕСА_1 , про продаж якого останній розмістив оголошення на сайті ОLХ, що свідчить про намір унеможливити виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
До матеріалів заяви долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким підтверджується перебування у власності ФОП ОСОБА_2 нежитлового приміщення та копію оголошення сайті ОLХ.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
За результатами розгляду заяви суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (див. пункти 40 - 43, 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23)).
Дослідивши матеріали заяви, суд доходить висновку, що Заявник має обгрунтовані підстави для звернення до суду із заявою про забезпечення позову, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за результатами розгляду справи по суті спору.
Стосовно обраного Заявником способу забезпечення позову, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Суд вважає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на нежитлове приміщення не носить характеру свавільного та непропорційного втручання у право власності та не становить надмірний тягар для Відповідачів, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149-150, 153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на нежитлове приміщення площею 897,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1035440574101.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та підлягає негайному виконанню.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Д. Косенко