Справа №127/32148/25
Провадження №1-кс/127/12634/25
10 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000143 від 08.08.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000143 від 08.08.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що 24.02.2022 указом Президента України №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, а також те, що цього ж дня, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу, вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинити дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, які полягають в зриві мобілізації, незабезпечення Збройних Сил України мобілізаційними ресурсами, наслідком чого є підрив обороноздатності України, а отже, є однією з форм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , будучи працівником приватного вищого навчального закладу «Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва» (далі - ПВНЗ ВІКОП) та обізнаним про те, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як в Україні, так і в м. Вінниці та області, по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, в тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу та з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині можливості надання відстрочки від мобілізації здобувачам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», розуміючи вказані вище положення чинного законодавства України, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив вчинити дії, спрямовані на створення реальних перешкод законній діяльності Збройним Силам України, в частині їх обов'язку з підтримання належної мобілізаційної готовності, тобто сприяння особам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом забезпечення формального влаштування таких осіб до навчальних закладів та отримання ними внаслідок таких дій відповідних документів, що надають право на відстрочку від мобілізації.
Розуміючи протиправність власних дій, ОСОБА_6 , в кінці серпня 2025 року, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, а також з корисливих мотивів, домовився про сприяння в організації вступу громадянину України ОСОБА_7 на навчання до одного із начальних закладів м. Вінниці, з метою отримання відстрочки останнім від призову на військову службу та ухилення від виконання військового обов'язку в умовах дії правового режиму воєнного стану.
У свою чергу, 01.09.2025 громадянин України ОСОБА_7 повідомив службових осіб УСБУ у Вінницькій області про вказану протиправну діяльність ОСОБА_6 , звернувся із заявою про надання допомоги правоохоронному органу у розкритті і припиненні виявленої протиправної діяльності ОСОБА_6 та почав діяти під контролем правоохоронного органу.
Так, 03.09.2025 ОСОБА_6 , приблизно об 11 год.- 11 год. 30 хв., в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , який діяв на підставі санкціонованої негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, на території зовнішнього двору піцерії «New York Street Pizza» на вул. Грушевського у м. Вінниці, повідомив останньому, що він готовий сприяти у його влаштуванні до навчальних закладів м. Вінниці та запропонував можливий варіант вступу на навчання для здобуття передвищої освіти до структурного підрозділу «Фаховий коледж конструювання одягу» приватного вищого навчального закладу «Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва». Окрім цього, ОСОБА_6 повідомив про необхідність надання йому якісних копій документів, які необхідно підготувати для вступу до навчального закладу, а саме: військово облікового документу, документу, що посвідчує особу, про раніше здобутий освітній рівень, свідоцтва про закінчення 9 або 11 класів, шляхом їх направлення на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він особисто надіслав ОСОБА_7 в ході листування у месенджері «Viber».
Надалі, 04.09.2025, ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронного органу, відповідно до вказівок ОСОБА_6 , виготовив копії відповідних документів, а також витяг з єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів та надіслав їх на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2
Після цього, 09.09.2025 ОСОБА_6 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , поставив до відома останнього те, що вирішення питання його безперешкодного вступу на навчання до навчального закладу буде коштувати у сумі 600 доларів США, а також йому необхідно додатково повідомити у месенджері «Viber» адресу діючої власної електронної поштової скриньки з метою подальшого підтвердження реєстрації в електронному кабінеті вступника, а також виготовлення і направлення його фотографій, розміром 3x4см.
В подальшому, 10.09.2025 ОСОБА_6 , приблизно о 14 год. 15 хв., в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , який діяв на підставі санкціонованої негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, поряд з будівлею ТОВ «Енера Вінниця», що знаходиться за адресою: м. Вінниця. вул. Пирогова, 131 та надалі, перебуваючи разом з ОСОБА_7 поблизу даної будівлі у салоні власного автомобіля марки BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , повідомив останньому про успішну активацію його кабінету вступника, дату проведення екзаменаційних іспитів і подальшого зарахування на навчання до ПВНЗ ВІКОП, перелік документів, які будуть отримані вступником за результатами зарахування вступника на навчання, а також фактичне місце розташування даного навчального закладу у м. Вінниці.
В той же час, ОСОБА_6 , перебуваючи у власному автомобілі марки BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_7 попередньо обумовлену ним грошову винагороду в сумі 600 доларів США за успішне складання екзаменаційних іспитів.
Надалі, 17.09.2025, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронного органу, прибув до відділення АТ КБ «Приватбанк», що розташоване за адресою: м. Вінниця та здійснив часткову оплату у розмірі 9170 грн. за 1 семестр навчання у структурному підрозділі «Фаховий коледж конструювання одягу» ПВНЗ ВІКОП за попередньо наданими ОСОБА_6 в ході листування у месенджері «Viber» банківськими реквізитами зазначеного навчального закладу.
Разом з цим, того ж дня, ОСОБА_7 , отримав в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 вказівку про необхідність прибуття до місцезнаходження ПВНЗ ВІКОП за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе 105-Б для формального складання вступних екзаменаційних іспитів, підписання договору (контракту) на навчання, а також надіслав відомості про контактні дані працівника даного навчального закладу ОСОБА_8 із номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , з якою необхідно зв'язатися до безпосереднього прибуття в навчальний заклад.
У подальшому, того ж дня, ОСОБА_7 , діючи на підставі санкціонованої негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, попередньо зателефонувавши ОСОБА_8 , 17.09.2025 приблизно о 15 год. 00 хв., прибув до місцезнаходження ПВНЗ ВІКОП, де отримав від останньої аркуші з екзаменаційними запитаннями (тести), а також фотозображення згенерованих ChatGPT правильних відповідей, що були надіслані ОСОБА_7 у месенджері «Viber».
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 , того ж дня, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 поставив до відома останнього про те, що відповідні відомості про його вступ до структурного підрозділу «Фаховий коледж конструювання одягу» ПВНЗ ВІКОП внесенні до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та про можливість самостійного здійснення подальшої перевірки в мобільному застосунку «Резерв+», авторизованому на його ім'я, відомостей про факт оновлення даних про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Надалі, 18.09.2025, ОСОБА_6 , у месенджері «Viber», надіслав ОСОБА_7 , у форматі «PDF» довідку № 758996 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, про те, що він являється студентом денної форми освіти за ступенем/рівнем освіти - «фаховий молодший бакалавр» в закладі «Структурний підрозділ «Фаховий коледж конструювання одягу» ПВНЗ ВІКОП», дата початку здобуття освіти - «16.09.2025», дата завершення здобуття освіти - «30.06.2028».
За результатами вчинених ОСОБА_6 протиправних дій, інформація про здобуття освіти ОСОБА_7 внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та останній, оновивши дані у мобільному застосунку «Резерв+», отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, ОСОБА_6 , усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тим самим позбавлення ними можливості виконання мобілізаційного плану та зриву мобілізаційних заходів в особливий період, умисно, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, шляхом забезпечення формального влаштування ОСОБА_7 до навчального закладу, усвідомлюючи відсутність намірів останнього на навчання у ВНЗ та мету отримання внаслідок цього відповідних документів, що надають право на відстрочку від призову під час мобілізації, вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
09 жовтня 2025 року ОСОБА_6 , затриманий в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю/відеоконтролю особи з використанням спеціальних технічних засобів від 11.09.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження за особою від 11.09.2025, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю/відеоконтролю особи з використанням спеціальних технічних засобів від 22.09.2025; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження за особою від 22.09.2025, іншими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дії у свій сукупності; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.09.2025; протоколом обшуку житла ОСОБА_6 від 09.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який згідно із ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
-переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інші кримінальні правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та його суспільну небезпеку, зважаючи на дію воєнного стану, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, виникла необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 , в судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому заявили про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив суд з урахуванням стану здоров'я підзахисного застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, а також відомості, які були долучені адвокатом про стан здоров'я підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчими в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000143 від 08.08.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_6 , останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі контактні дані свідків у кримінальному провадженні, які зокрема являються працівниками навчальних закладів м. Вінниці, слідчий суддя приходить до переконання, що останній може незаконно впливати на даних свідків, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та те, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, проводяться всі необхідні слідчі дії для встановлення зокрема можливих інших підозрюваних, тому суд приходить до висновку, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 177 КПК України.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України судом враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має малолітню дитину, постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, передбачає застосування виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має малолітню дитину, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, а також зважаючи на те, що останній протягом тривалого часу має ряд захворювань, відомості про які були надані адвокатом в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відсутність перешкод для визначення ОСОБА_6 застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, а також, характеризуючі дані про особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, стан його здоров'я, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підставі для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 09.10.2025 по 07.12.2025 включно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення..
Слідчий суддя