Справа № 127/2-116/2011
Провадження 6/127/357/25
15 жовтня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву представника відповідачів - адвоката Грабіка М.С. про визнання виконавчого листа, виданого в цивільній справі №127/2-116/2011, таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
Представник відповідачів - адвокат Грабік М.С. звернувся в суд з заявою про визнання виконавчого листа, виданого в цивільній справі №127/2-116/2011, таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Ленінський районний суд міста Вінниці від 28.09.2011 р. задоволено позовну заяву AT «Украсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору №11329821000 від 10.04.2008р. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2025року замінено стягувача Акціонерне товариство «УкрСиббанк» на ОСОБА_3 у виконавчому провадженні, яке відкрите на підставі виконавчого листа 2-116-2011 виданого 02.11.2011р. на виконання рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 28.09.2011р., яким на користь AT «Укрсиббанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно стягнуто 406681,61 грн. заборгованості по кредитному договору №11329821000 від 10.04.2008р. та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 1166904,21 грн. заборгованості по кредитному договору №11188895000 від 25.07.2007р. Як зазначає заявник, заборгованість, що виникла за кредитним договором була врегульована за домовленістю між сторонами, оскільки між ними укладено договір про внесення змін до кредитних договорів № 11329821000 та № 11188895000, яким затвердили реструктуризацію кредитної заборгованості. За таких обставин, посилаючись на положення ст. 432 ЦПК України, просив визнати виконавчий лист №2-116-2011, виданий 02.11.2011 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.09.2011, таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання представник відповідачів - адвокат Грабік М.С. не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник стягувача - адвокат Олійник А.М. в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд заяви у його відсутність, заяву підтримав, просив задовольнити.
Відповідно до ч.3ст.432 ЦПК України неявка осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду цієї заяви, а тому суд дійшов висновку про розгляд заяви у відсутність стягувача, боржників та їх представників.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 28.09.2011р., стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь AT «Украсиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11188895000 від 25.07.2007 р. та з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 11329821000 від 10.04.2008р. в розмірі 406 681,61грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2025року замінено стягувача Акціонерне товариство «УкрСиббанк» на ОСОБА_3 у виконавчому провадженні, яке відкрите на підставі виконавчого листа 2-116-2011 виданого 02.11.2011р. на виконання рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 28.09.2011р., яким на користь AT «Укрсиббанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно стягнуто 406681,61 грн. заборгованості по кредитному договору №11329821000 від 10.04.2008р. та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 1166904,21 грн. заборгованості по кредитному договору №11188895000 від 25.07.2007р.
08.09.2025року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір №б/н до кредитного договору №11188895000 від 25.07.2007року, яким внесено зміни до розділу 1 «Предмет договору» кредитного договору, визначено суму заборгованості, строк її погашення 10 років, але не пізніше 08.09.2035 року, оплату здійснювати рівними частинами щомісяця (9724,20грн., але не пізніше 25 числа поточного місяця. Крім того, сторони узгодили, що за п.1.4 визнати всі виконавчі документи, видані до реструктуризації цього кредиту, такими, що не підлягають виконанню.
Крім того, 08.09.2025року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір №б/н до кредитного договору №11329821000 від 10.04.2008року, яким внесено зміни до розділу 1 «Предмет договору» кредитного договору, визначено суму заборгованості, строк її погашення 10 років, але не пізніше 08.09.2035 року, оплату здійснювати рівними частинами щомісяця (3389,01грн., але не пізніше 25 числа поточного місяця. Крім того, сторони узгодили, що за п.1.4 визнати всі виконавчі документи, видані до реструктуризації цього кредиту, такими, що не підлягають виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до змісту вказаної вище норми ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21.
Виходячи з розуміння зобов'язання як правовідношення, у якому боржнику належить юридичний обов'язок вчинити певну дію на користь кредитора (або ж утриматися від її вчинення), а також і право кредитора вимагати від боржника виконання такого обов'язку, відсутність кореспондуючого праву обов'язку призводить до припинення існування між кредитором та боржником цього зобов'язання в цілому, тобто до припинення зобов'язання з підстав, визначених законом.
Зазначене вище відповідає постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 756/10266/15.
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 2-116-2011 виданого 02.11.2011 року таким, що не підлягає виконанню боржник як на підставу вказує на проведення реструктуризації зобов'язань, передбачених договором.
Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року №1381-ІХ передбачено, що проведення відповідно до цього Закону реструктуризації зобов'язань, передбачених договором, є підставою для визнання судом відповідно до ст. 432 ЦПК України таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до дня проведення такої реструктуризації), яким передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно.
Тобто вказана норма чітко передбачає підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки, як встановлено судом, укладенням додаткових договорів №б/н до кредитного договору № 11188895000 від 25.07.2007року та № 11329821000 від 10.04.2008року проведена реструктуризація зобов'язань за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті, відповідно до положень вказаного вище закону, то виконавчий лист, виданий на виконання рішення про стягнення заборгованості підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню повністю.
При цьому слід зауважити, що чинним законодавством не визначений правовий механізм проведення стягнення виконавчих витрат у разі визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за наявних конкретних підстав.
Відповідно, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та визнання виконавчого листа, виданого 02.11.2011року в справі №2-116-2011 таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.260, 353, 354, 432 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Визнати виконавчий лист 2-116-2011, виданий 02.11.2011року на виконання рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 28.09.2011 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: