Справа № 596/459/23Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М.
Провадження № 22-ц/817/1018/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
14 жовтня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої Хома М.В.
суддів Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
секретаря Панькевич Т.І.
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року у справі №596/459/23 за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
21 березня 2023 року ПАТ Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України у зв»язку з невиконанням відповідачами судового рішення про стягнення кредитної заборгованості.
Заочним рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2024 року позовну заяву задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість в розмірі 13 702 (тринадцять тисяч сімсот два) долари США 78 центів.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір в розмірі 7 516 (сім тисяч п'ятсот шістнадцять) гривень 37 коп.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 06 червня 2024 року у якій окрім іншого, просила поновити процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
08 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 06 червня 2024 року у якій окрім іншого, просив поновити процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення - залишено без розгляду.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року ОСОБА_2 відмовлено у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування вказує, що про існування судового провадження їй не було відомо, повісток та заочного рішення вона не отримувала.
Зазначає, що вона фізично не могла отримати судову кореспонденцію, оскільки така направлялась на адресу, за якою ОСОБА_1 не проживає з 2019 року. Повідомляє, що про існування заочного рішення дізналась на початку серпня 2025 року та подала заяву про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вказує, що він не був обізнаним про існування судового провадження, оскільки судова кореспонденція направлялась за завідомо невірною адресою, яка була вказана позивачем в позовній заяві.
Зазначає, що про судове рішення дізнався 06 серпня 2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №76233997.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" - Слісаренко Л.Л. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області - без змін.
Зазначає, що судова кореспонденція, в тому числі копія заочного рішення, надсилалась відповідачці на адресу, яка надійшла до суду у відповідь на запит про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Вказує, що судом було вжито всіх заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, а саме надсилання поштової кореспонденції на зареєстроване місце проживання та розміщення оголошення на веб-сторінці Гусятинського районного суду Тернопільської області про дати судових засідань, однак відповідачка у судові засідання не з'являлась, а судова кореспонденція поверталась на адресу суду з відміткою про відсутність адресата.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 представник ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" - Слісаренко Л.Л. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області - без змін.
Зазначає, що судова кореспонденція надсилалась відповідачу на останню відому адресу реєстрації, оскільки у відповідь на запити про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 органом ДМС повідомлено, що відомостей в реєстрах про адресу реєстрації відсутні.
Вважає, що суд вжив всіх необхідних заходів для повідомлення про дату,час і місце розгляду справи.
Також зазначає, що відповідно до п.3.3.7 Кредитного договору позичальник зобов'язаний у 3-денний строк повідомляти банк про зміну місця реєстрації або місця проживання. Вказує на норми Закону України "Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в України", відповідно до яких громадянин зобов'язаний зареєструвати своє місце проживання протягом 30-ти календарних днів після прибуття до нового місця проживання.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Чутченка С.О., який підтримав доводи апеляційних скарг, ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" - ОСОБА_4 , яка заперечила проти апеляційних скарг, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їхніх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд першої інстанції виходив з того, що копія заочного рішення вважається врученою відповідачці відповідно до норм ст. 272 ЦПК України у день проставлення відділенням поштового зв»язку у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за зареєстрованим у встановленому законом порядку місці проживання (12 липня 2024 року). Відповідачкою не наведено об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання нею заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені процесуальним законом.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки місце реєстрації проживання ОСОБА_2 , не зареєстровано у встановленому порядку, тому він був повідомлений про розгляд справи, а також копія заочного судового рішення йому була направлена за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_2 . Поштове відправлення із копією заочного рішення повернуто на адресу суду з відміткою відділення зв»язку 20 липня 2024 року про його невручення через відсутність адресата. Крім цього, в ЄДРСР наявний повний текст судового рішення, загальний доступ до якого надано 20.06.2024 року. Відповідачем не наведено об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання ним заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені процесуальним законом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Відповідно до п.5 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомлення відмітки про відсутність особи за адресою місцязнаходження, місця проживання чи місця перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У відповідності до положень ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуального строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, як передбачено ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Як вбачається з матеріалів справи, адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_1 станом на час подання позовної заяви та ухвалення заочного рішення - АДРЕСА_1 .
Адреса реєстрації ОСОБА_2 - відомості про зареєстроване місце проживання відсутні, остання відома адреса реєстрації згідно копії паспорту, який міститься в матеріалах справи - АДРЕСА_3 .
В укладеному між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 кредитному договорі №100-ф/08 від 27.02.2008 року адреса ОСОБА_2 зазначена: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п.3.3.7 вказаного кредитного договору ОСОБА_2 зобов»язався у 3-денний строк повідомити банк про зміну місця реєстрації або місця проживання.
Докази про те, що ОСОБА_2 змінив місце проживання та повідомив про це банк або суд - відсутні.
Справа перебувала у провадженні суду першої інстанції понад 1 рік, судові засідання неодноразово відкладалися з причин неявки відповідачів. Суд вживав усіх передбаченим процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідачів про день та час розгляду справи - надсилав кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 та останнім відомим місцем проживання ОСОБА_5 , а також неодноразово розміщувалися оголошення на сайті судової влади. До суду неодноразово поверталися судові повістки із вказівкою причини повернення - адресат відсутній.
Заочне рішення від 06 червня 2023 року надіслано відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рекомендованими відправленнями за вказаними поштовими адресами.
Конверт із копією заочного судового рішення, що направлений ОСОБА_1 (№відправлення 06 002 728 677 95) повернувся до суду першої інстанції із зробленою поштовим відділенням 12.07.2024 року відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.1, а.с. 196).
Конверт із копією заочного судового рішення, що направлений ОСОБА_2 (№відправлення 06 002 728 652 37) повернувся до суду першої інстанції із зробленою поштовим відділенням 20.07.2024 року відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.1, а.с. 198).
Отже, копія заочного судового рішення вважається врученою відповідачам відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України ( ОСОБА_1 12.07.2024 року, ОСОБА_2 - 20.07.2024 року).
Поважних причин пропуску визначеного законом строку на подання заяви про перегляд заочного рішення судом не встановлено, а тому суд вірно залишив заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без розгляду.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона з 2019 року не проживає у квартирі по АДРЕСА_1 , позивач умисно не повідомив суд про актуальну адресу проживання відповідачки ( АДРЕСА_4 ) колегія суддів оцінює критично та зазначає, що іншу адресу проживання ОСОБА_1 суду не повідомляла, а тому копія заочного судового рішення відповідно до положень ст. 272 ЦПК України була надіслана за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 .
До апеляційної скарги не долучено і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 повідомила банк про адресу її проживання АДРЕСА_4 і така адреса була відома банку, а тому колегія суддів не вбачає підстав для висновку про недобросовісну поведінку позивача та зловживання правами шляхом ненадання суду інформації про фактичне місце проживання ОСОБА_1 , яке є відмінним від зареєстрованого місця проживання.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що справа була розглянута з порушенням правил територіальної підсудності, колегія суддів оцінює критично, так як відповідно до ч.15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред»являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного із відповідачів за вибором позивача.
Один із відповідачів - ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 (т.1, а.с.55).
А тому справа підсудна Гусятинському районному суду Тернопільської області, який і розглянув справу з дотриманням правил підсудності.
Щодо доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про порушення права на доступ до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» («Станков проти Болгарії», заява № 68490/01).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Судом не встановлено об'єктивно непереборних причин, що не залежали від волевиявлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , для своєчасного подання заяв про перегляд заочного рішення, а тому оскаржувані ухвали слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року.
Головуюча М.В. Хома
Судді Б.О. Гірський
Н.М. Храпак