Справа № 459/276/25 Головуючий у 1 інстанції: Отчак Н.Я.
Провадження № 22-ц/811/1328/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
15 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
Секретар Іванова О.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження без участі учасників у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 березня 2025 року у справі №459/276/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 ,- про стягнення заборгованості
23 січня 2025 представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 32 863,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №626437476.
Банк на виконання умов договору зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитного ліміту на суму 22000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник відповідно зобов'язався повернути його разом із відсотками за користування кредитом. Проте, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з цим у неї на момент подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 32863,19 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту - 20317,49 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 12545,70 грн
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 та № 28/1118-01.
31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача.
04 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №0409/24, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується реєстром боржників від 04 вересня 2024 року у розмірі 32863,19 грн
Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №626437476 від 15 липня 2020 року у розмірі 32863,19 грн та понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн
Рішенням Червноградського міського суду Львівської області від 19 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно п. 4.1. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог.
29 вересня 2023 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №101 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 28505,21 грн
Таким чином, право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 29 вересня 2020, тобто після укладання Кредитного договору № 626437476 від 15 липня 2020 року.
Суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо предмету договору факторингу, що відступлення права вимоги не могло стосуватись конкретного кредитного договору № 626437476 від 15 липня 2020 року, який, на думку суду, на момент укладення договору факторингу не існував.
Сутність договору факторингу №28/1118-01 передбачає, що право вимоги переходить не в момент підписання самого Договору факторингу, а в момент підписання сторонами відповідно Реєстру прав вимог.
Зазначає, що з урахуванням строків дії договору факторингу № 28/1118-01 та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28 листопада 2018 року по 30 грудня 2024 року.
Фактичне відступлення прав вимоги не обмежується моментом укладення Договору факторингу, а здійснюється на підставі реєстру, який містить перелік прав вимоги, що можуть виникати як до так і після укладення вищезазначеного Договору.
Наголошує на тому, що у момент підписання реєстру прав вимог відбувається передача (відступлення) прав вимоги, визначених у цьому реєстрі, відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, при цьому передача не прив'язується до конкретного кредитного договору, а охоплює права вимоги, зазначені в реєстрах.
Зазначає, що реєстр прав вимоги до якого був включений кредитний договір № 626437476 від 15 липня 2020 року, укладений 29 вересня 2020 року, тобто через два місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже стало існувати, а не було майбутнім.
04 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 0409/24 відповідно до умов якого Скаржнику відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
На підтвердження переходу права вимоги до скаржника, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04 вересня 2024 року.
Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 15 липня 2020 року не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 626437476 від 15 липня 2020 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому скаржнику на підставі Реєстру, який оформлений належним чином.
Просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Також просить стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь судові витрати пов'язані з сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову становить менше тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, апеляційна скарга підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 15 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №626437476 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором CYH7J754.
За вказаним договором кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього, та згідно з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту- продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 договору).
Сторони погодили, що кредит надається строком на 126 днів (п. 1.2 п.1 Договору ).
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою в розмірі 237,90 % річних від суми Кредиту за весь час користування Кредитом (п.п.1.4 п.1 Договору) починаючи з першого дня надання суми кредиту.
На підтвердження факту отримання відповідачкою вказаних коштів за Кредитним договором у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, представник позивача надав суду копію платіжного доручення від 15 липня 2020 року року на суму 22000 грн 00 коп.
Відповідачка ОСОБА_1 подала до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 15 липня 2020 року із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону, номера картки.
З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 11 вересня 2023 року вбачається, що одноразовий ідентифікатор CYH7J754 відправлено позичальнику 15 липня 2020 року о 20:19:58 год на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником 15 липня 2020 року о 21:27:46 год.
Згідно з платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 22000,00 грн, відповідно до договору №626437476 від 15 липня 2020 року на платіжну карту № НОМЕР_2 .
Згідно паспорта споживчого кредиту до договору №626437476 від 15 липня 2020 року, сума/ліміт кредиту становить - 22000 грн; строк кредитування -126 днів; спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку або за допомогою програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-ох днів. Безготівкові кредитні кошти у розмірі суми кредиту на споживчі потреби перераховуються на банківський (картковий) рахунок позичальника, відкритий у Банку, на підставі укладеного договору та заявки; процентна ставка, відсотків річних: 237,90% -процентна ставка.
Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» за кредитним договором №626437476 від 15 липня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 15 липня 2020 року по 01 листопада 2020 року становила 32863,19 грн, з яких: 20317,49 грн - тіло кредиту; 12545,70 - проценти.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01 строком дії до 28 листопада 2019 року.
Згідно укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та №32 від 31 грудня 2023 року було продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що «кредитний договір» - кредитний договір, укладений між клієнтом і боржником, права вимоги за яким відступаються, та який відповідає наступним критеріям: боржником за кредитним договором виступає фізична особа та кредит не забезпечується заставою. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме в реєстрах прав вимог.
Під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п.1.3 договору факторингу).
У пункті 1.5 договору факторингу зазначено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма реєстру прав вимоги наведена в додатку №1 до цього договору.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №101 від 29 вересня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 (зазначений під номером 98) за кредитним договором №626437476 від 15 липня 2020 року на загальну суму 28505,21 грн
Згідно довідки, виданої первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №626437476/ФК від 09 вересня 2024 року вбачається, що 29 вересня 2020 року було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором №626437476 від 15 липня 2020 року, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «Таліон Плюс», згідно укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 09 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1.).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32863,19 грн
04 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 0409/24, згідно умов якого TзOB «Юніт Капітал» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження TзOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а TзOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступити TзOB «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 договору перехід від TзOB «ФК«Онлайн Фінанс» до TзOB «Юніт Капітал» прав вимоги заборгованості боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого TзOB «Юніт Капітал» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
На підтвердження переходу від ТОВ «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №626437476 від 15 липня 2020 року в сумі 32863,19 грн позивачем надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 0409/24 від 04 вересня 2024 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з тих підстав, що кредитний договір №626437476 укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 17 липня 2020 року, натомість договір факторингу №28/11180-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», укладений 28 листопада 2018 року року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора ще не виникло право вимоги за зобов'язанням, які він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року року. В свою чергу, до ТОВ «Юніт Капітал» не могло перейти право вимоги за кредитним договором.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки умовам Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» і не врахував, що за пунктом 2.1 згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 4.1. цього договору право вимоги переходить до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку.
У подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладалися додаткові угоди, зокрема: додаткова угода №19 від 28 листопада 2019 року року, додаткова угода №26 від 31 грудня 2020 року, додаткова угода №27 від 31 грудня 2021 року, додаткова угода №31 від 31 грудня 2022 року, додаткова угода №32 від 31 грудня 2023 року.
29.29.2020 року на виконання п. 2.1 договору факторингу №28/1118-01 складено та підписано Реєстр прав вимоги №101, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 28505,21 грн
Кредитний договір № 626437476 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був датований 15 липня 2020 року. Тобто, Реєстр прав вимоги №101 за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» вже після укладення кредитного договору № 626437476 від 15.05.2020 та до настання строку виконання зобов'язання за ним.
Окрім цього, враховуючи, що строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року неодноразово продовжувався додатковими угодами та був чинним станом на 21 березня 2023 року (день складання реєстру прав вимоги № 101 від 29 вересня 2020 року), тому станом на зазначену дату первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вправі був відступити ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором № 626437476 від 15 липня 2020 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , за яким настав строк виконання.
Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до боржника, яке йому належало.
Право вимоги за кредитним договором № 626437476 від 15 липня 2020 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
Тому висновок суду першої інстанції про недоведеність укладення договору факторингу 28 листопада 2018 року до виникнення права вимоги за кредитним договором від 15 липня 2020 року є помилковим.
05 липня 2020 року року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК«Онлайн фінанси» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 626437476 від 15 липня 2020 року.
Згідно п. 4.1 вказаного договору право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку до договору.
Вказані обставини підтверджуються витягом з реєстру прав вимоги №11 від 31 серпня 2023 року року до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32863,19 грн
04 вересня 2024 року ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №0409/24, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Згідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №0409/24 від 04 вересня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32863,19 грн
Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовуються висновки суду першої інстанції про те, що позивач не набув права вимоги до нього.
Отже, ТОВ «Юніт Капітал» є належним кредитором та отримав право вимоги за кредитним договором № 626437476 від 15 липня 2020року.
Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором є помилковим, оскільки ТОВ «Юніт Капітал» у передбаченому законом порядку відповідно до послідовно укладених договорів факторингу, на виконання яких підписувалися реєстри передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із первісним кредитором.
З матеріалів справи слідує, що договір № 626437476 від 15 липня 2020 року між ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, відповідно до п. 2.1. якого кредитодавець зобов'язався надав позичальникові кредит в розмірі 22000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 126 днів.
Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором CYH7J754, відправленим 15 липня 2020 року позичальнику на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 , вказаний нею в заявці на отримання кредиту.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що кредитний договір № 626437476 від 15 липня 2020 року, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» матеріали справи не містять.
Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача загальна сума заборгованості за кредитним договором №626437476 від 15 липня 2020 року становить - 32863,19 грн, яка складається з наступного: 20317,49 грн заборгованість по кредиту; 12545,70 грн заборгованість за процентами.
Відповідачка ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надала суду контррозрахунку на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Разом з цим, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження погашення нею тіла кредиту та відсотків.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юніт Капітал» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем.
З огляду на викладене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 32863,19 грн яка складається з наступного: 20317,49 грн заборгованість по кредиту; 12545,70 грн заборгованість за процентами.
Відповідно до ч.1ст.376 п.п.3,4 ЦПК України підставами для скасування оскаржуваного рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню(ч.2 ст.376 ЦПК України).
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу понесену в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 12 000 грн колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 зробила висновок про те, що: «витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини друга статті 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем подано докази щодо понесених ним витрат у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, тобто із дотриманням частини 8 статті 141 ЦПК України.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в матеріалах справи містяться: договір про надання правничої допомоги №09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, укладений між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, додаткову угоду № 5 до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 09 вересня 2024 року на суму 6 000 грн, довіреність, фотокопію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг від 17 квітня 2025 року на суму 6 000 грн.
В акті прийому-передачі наданих послуг від 09 вересня 2024 року, зазначено перелік наданих правових та юридичних послуг: складення позовної заяви 5 000грн, вивчення матеріалів справи - 1 000 грн, всього послуг надано на загальну суму: 6000грн.
В акті прийому-передачі наданих послуг від 17 квітня 2025 року, зазначено перелік наданих правових та юридичних послуг: складення апеляційної скарги 6000 грн.
З огляду на зазначене, за відсутності клопотанням іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначений у позовній заяві та апеляційній скарзі розмір витрат на професійну правничу допомогу доведений, документально обґрунтований, і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 12000 грн.
Згідно з ч.ч.1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 6056 грн (за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2422,40 грн та в суді апеляційної інстанції у розмірі 3633,60 грн).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5ст.268 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 141 ч.1; 374 ч.1п.2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43511163) заборгованість за кредитним договором №626437476 від 15 липня 2020 року у розмірі 32863 (тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят три) гривнi 19 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень
Постанова суду набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк