Справа № 761/18913/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10565/2025
01 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за клопотанням представника ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Першої київської державної нотаріальної контори Межинська Наталія Володимирівна, Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський», про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, знесення об'єкту самочинного будівництва,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Притули Н.Г.,-
встановив:
У травні 2023 року Київської міської ради звернулась до суду із названим позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року позов задоволено.
Усунено перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Межинської Наталії Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 02 червня 2021 року № 58491242 та здійсненої на його підставі у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:005 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2081571280000) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього.
Усунено перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва: гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 20, 3 кв.м. та повернути Київській міській раді земельну ділянку під зазначеним об'єктом нерухомого майна, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:0005 з приведенням її у придатний для використання стан.
21 березня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат та просив стягнути з Київської міської ради витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн 00 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 рокуклопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат відхилено. Заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Залишаючи заяву представника ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із відсутності поважних причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається із резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Так, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 рокупозов Київської міської ради задоволено.
Усунено перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Межинської Наталії Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 02 червня 2021 року № 58491242 та здійсненої на його підставі у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:005 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2081571280000) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього.
Усунено перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва: гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 20, 3 кв.м. та повернути Київській міській раді земельну ділянку під зазначеним об'єктом нерухомого майна, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:0005 з приведенням її у придатний для використання стан.
21 березня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, просив поновити строк для звернення до суду та стягнути з Київської міської ради витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн 00 коп.
Обгрунтовуючи причини пропуску строку, представник ОСОБА_1 зазначив, що із заявою про розподіл судових витрат звернувся у встановлений п'ятиденний строк з моменту отримання копії рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у поновленні пропущеного строку, оскільки процесуальний строк відраховується не з моменту отримання копії рішення суду учасником справи, а з моменту його ухвалення.
Враховуючи, що представником ОСОБА_1 не наведено поважних причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат, судом першої інстанції обгрунтовано залишено таку заяву без розгляду, як передбачено положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що представник відповідача про оголошення судового рішення дізнався лише 16 березня 2025 року, колегія суддів оцінює критично, оскільки згідно журналу судового засідання від 05 березня 2025 року головуючим суддею повідомлено представника Руденка Д.В. та представника Київської міської ради про те, що рішення суду буде ухвалено 14 березня 2025 року.
Інші доводи апеляційнихскарг не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 02 травня 2025 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 14 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко