ф
15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 820/5740/17
адміністративне провадження № К/9901/55973/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області)
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (Суддя: Єгупенко В.В.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (Судді: Рєзнікова С.С., Бегунц А.О., Старостін В.В.),
у справі № 820/5740/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.П.»
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
В листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «К.І.П.» (далі - позивач, ТОВ «К.І.П.») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2017 № 0000851412 про збільшення податкового зобов'язання податку на додану вартість на загальну суму 287 124 грн (т. 1 а.с. 4-7).
Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство посилалось на неправомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на індивідуальну відповідальність платника податку та документальне підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, що помилково не враховано відповідачем під час перевірки з огляду на те, що всі первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами були надані позивачем до перевірки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.11.2017 № 0000851412 (т. 2 а.с. 164-170).
За результатами апеляційного перегляду постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.11.2017 р. № 0000851412, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оксітан» на суму 75 638,62 грн, з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 909,66 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.П.» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення по взаємовідносинах з ТОВ «Оксітан» відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018р. по справі №820/5740/17 залишено без змін (т. 2 а.с. 237-244).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок зафіксованих актом перевірки від 06.11.2017 року № 17597/20-40-14-12-11/35474775 порушень, які свідчать про відсутність у позивача права на податковий кредит.
За доводами касаційної скарги, судами не надано належної правової оцінки доводам відповідача і проігноровано той факт, що по контрагентам ТОВ «Ультрасол», ТОВ «Технобуд - Поліс», ТОВ «Будпроектком», ТОВ «Бастіонбуд», ТОВ «Сеолан» наявна інформація щодо ухвал про досудові розслідування по кримінальним провадженням, дані факти відображено в акті перевірки.
Також, скаржник звернув увагу, що суд апеляційної інстанції, безпідставно залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог по взаємовідносинам з ТОВ «Сеолан» (код 39072643) та ТОВ «ТБК «Бастіонбуд» (код 39601788), внаслідок не врахування, що судом першої інстанції взагалі не досліджувались взаємовідносини з даними контрагентами та позивачем не надано пояснень та не надано первинних документів по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами.
Додатково скаржник звертає увагу, що по взаємовідносинам ТОВ «К.І.П.» з ТОВ «Технобуд-Поліс» відсутня інформація щодо «найменування та адреси будівництва», що не дає можливості встановити об'єкт на якому здійснювались роботи та, як результат підтвердити реальність надання послуг. При цьому довідка про вартість виконаних будівельних робіт кбЗ та акт виконаних робіт за формою кб2 позивчаем також не надані.
До того ж, в доводах касаційної скарги скаржник наполягає на тому, що ТОВ «Будпроектком» не могло виконувати роботи реконструкції фасадів послуг, адже на підприємстві працювало лише 5 осіб (включаючи директора), а встановити чи були роботи з реконструкції фасадів надані ТОВ «Будпроектком» або по ланцюгу постачання придбані у ТОВ «Фергана - ОПТ» не надається можливим, адже адреси об'єктів будівництва в наданих до перевірки первинних документах не зазначені. При цьому рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 16.09.2016 року у кримінальній справі № 638/14391/16-к ОСОБА_1 - фіктивного засновника ТОВ «Фергана - Опт» визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.
Враховуючи викладене, відповідач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволені позову (т. 3 а.с. 1-3).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що позивач не звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2017 року № 0000851412, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оксітан» на суму 75 638,62 грн, з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 909,66 грн.
Тому переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 23.10.2017 року № 5923 та направлень від 24.10.2017 № 8388, № 8389, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «К.І.П.» з питань дотримання податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Сеолан» за листопад 2014 року, ТОВ «ПСВ-Енергопроммонтаж» за грудень 2015 року, ТОВ «Будпроектком» за січень 2016 року, ТОВ «ТБК «Бастіонбуд» за лютий 2016 року, ТОВ «Оксітан» за березень 2016 року та за квітень 2016 року, ТОВ «Ультрасол» за квітень 2016 року, ТОВ «Компанія Крат» за червень 2016 року, за липень 2016 року, а також ТОВ «Технобуд-Поліс» за листопад 2016 року, грудень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів, робіт, послуг.
Судами встановлено, що за результатами проведеної перевірки 06.11.2017 відповідачем було складено акт перевірки № 17597/20/40-14-12-11/35474775 з висновками про порушення ТОВ «К.І.П.»: - п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню до бюджету у розмірі 287124 грн., в тому числі за листопад 2014 року на суму 44 318 грн., за січень 2016 року на суму 87500,00 грн., за лютий 2016 року на суму 1 499,00 грн., за березень 2016 року на суму 46997, 00 грн., за квітень 2016 року на суму 46 958,00 грн., за листопад 2016 року 11571,00 грн., за грудень 2016 року на суму 48 281,00 грн.); - п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України: платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів господарських операцій з контрагентами.
На підставі зазначеного акту перевірки, контролюючим органом 21.11.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851412, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 358 905 грн, з яких 287 124 грн за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 71 781 грн (т. 1 а.с. 136), незгода з прийняттям якого стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов і скасовуючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій із контрагентами ТОВ «Ультрасол», ТОВ «Технобуд - Поліс», ТОВ «Будпроектком», ТОВ «Бастіонбуд», ТОВ «Сеолан», внаслідок документального підтвердження реальності їх здійснення первинними документами.
Зокрема, судами встановлено, що 16.11.2015 між позивачем та підрядником - ТОВ «Будпроектком» укладено договір підряду № 1611-15 від 16.11.2015, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по реконструкції фасадів (т. 1 а.с.57-61), на виконання умов якого сторонами укладено накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 654 від 16.11.2015, № 655 від 16.11.2015, довідку про вартість будівельних робіт і затрат за січень 2016 року (т. 1 а.с. 34, 62-68), акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2016 року та відомість ресурсів, розрахунок № 1-2, договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, відомість ресурсів до нього (т. 1 а.с.35-55), платіжні доручення № 15 від 13.01.2016, № 16 від 13.01.2016, № 17 від 13.01.2017 (т. 1 а.с.99-100).
27.10.2016 року між ТОВ «К.І.П.» та ТОВ «Технобуд-Поліс» укладено договір підряду № 2710/1 від 27.10.2016 (т. 1 а.с.81-84), на підтвердження виконання якого сторонами укладено накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 355 від 16.11.2016, № 350 від 15.11.2015, № 344 від 07.11.2016, № 340 від 07.11.2016, № 316 від 31.10.2016, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 05/12 від 05.12.2016 (т. 1 а.с. 78, 85-92). Проведення розрахунків за вказаним договором підтверджується також платіжними дорученнями № 749 від 30.11.2016, № 777 від 05.12.2016 (т. 1 а.с.95-96).
10.03.2016 року між ТОВ «Ультрасол» та ТОВ «К.І.П.» укладено договір купівлі-продажу № 03/16, на виконання умов якого сторонами підписано видаткову накладну № 40 від 18.04.2016, рахунок на оплату № 40 від 18.04.2016 (т. 1 а.с.73-74). Проведення розрахунків за вказаним договором підтверджено платіжним дорученням № 210 від 18.04.2016 (т. 1 а.с.106).
До того ж, з матеріалів справи суд апеляційної інстанції встановив, що з метою підтвердження реальності господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «Сеолан» та ТОВ «ТБК «Бастіонбуд» позивачем надано копії документів первинного бухгалтерського обліку, а саме: податкову накладну від 28.11.2014р. № 2801, видаткову накладну 3281114-01 від 28.11.2014р., розрахунок на оплату № 2711-04 від 27.11.2014р., платіжне доручення № 596 від 26.11.2014р., платіжне доручення 597 від 26.11.2014р., платіжне доручення №85 від 16.02.2016 р.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що з акту перевірки від 06.11.2017 року № 17597/20/40-14-12-11/35474775 суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для встановлення порушень ТОВ «К.І.П.» вимог податкового законодавства слугували висновки контролюючого органу про відсутність звітності щодо трудових ресурсів у вказаних вище контрагентів позивача, неподання податкових декларацій з ПДВ контрагентами та не встановлення відповідно до ЄРПН придбання товарів контрагентами.
Однак суд касаційної інстанції звертає увагу, що в доводах касаційної скарги скаржник посилався на правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок зафіксованих актом перевірки від 06.11.2017 року № 17597/20-40-14-12-11/35474775 порушень з огляду на не надання в повному обсязі позивачем документів під час перевірки; наявності відносно контрагентів ТОВ «Ультрасол», ТОВ «Технобуд - Поліс», ТОВ «Будпроектком», ТОВ «Бастіонбуд», ТОВ «Сеолан» ухвал про досудові розслідування по кримінальним провадженням; не зазначення адреси об'єктів будівництва в наданих до перевірки первинних документах в розрізі господарських операцій із ТОВ «Будпроектком» і не можливість виконання останнім робіт реконструкції фасадів послуг.
Також, скаржник звернув увагу, що суд апеляційної інстанції, безпідставно залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог по взаємовідносинам з ТОВ «Сеолан» (код 39072643) та ТОВ «ТБК «Бастіонбуд» (код 39601788), внаслідок не врахування, що судом першої інстанції взагалі не досліджувались взаємовідносини з даними контрагентами та позивачем не надано пояснень та не надано первинних документів по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами.
Отже фактично доводи касаційної скарги містять посилання на зафіксовані актом перевірки від 06.11.2017 року № 17597/20/40-14-12-11/35474775 порушення, оцінку яким не було надано судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.
Однак колегія суддів звертає увагу, що матеріали даної справи не містять вищенаведеного акта перевірки від 06.11.2017 року № 17597/20/40-14-12-11/35474775, що позбавляє суд касаційної інстанції перевірити правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів касаційної скарги в контексті зафіксованих актом перевірки порушень, які слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.11.2017 року № 0000851412 (яке за результатами розгляду справи частково скасовано судами).
Разом із тим, за приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що в силу вимог процесуального закону допущені порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2017 № 0000851412 (про збільшення податкового зобов'язання податку на додану вартість на загальну суму 264 356,72 грн, з яких 211 485,38 грн за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52 871,34 грн (враховуючи розрахунок до податкового повідомлення-рішення в розрізі контрагентів т. 2 а.с. 222).
В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, якою скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року і прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.11.2017 р. № 0000851412, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оксітан» на суму 75 638,62 грн, з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 909,66 грн, - залишити без змін.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області) задовольнити частково.
Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 820/5740/17 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2017 № 0000851412 про збільшення податкового зобов'язання податку на додану вартість на загальну суму 264 356,72 грн, з яких 211 485,38 грн за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52 871,34 грн. В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 820/5740/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: І.А. Васильєва
Судді: В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк