ф
15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 2а-10872/08/1570
адміністративне провадження № К/9901/14327/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ватек ЛТД»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (Судді: Запорожан Д.В., Яковлєв О.В., Танасогло Т.М.),
у справі № 2а-10872/08/1570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ватек-ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Ватек ЛТД» (далі - позивач, ТОВ Фірма «Ватек ЛТД») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000043500/0 від 04 червня 2008 року, яким позивачу визначено до сплати суму податку на додану вартість у розмірі 538 665 грн за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 269 328 грн; №0000103500/1 від 11 серпня 2008 року, згідно якого уточнена сума раніше визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість і визначено до сплати суму податку на додану вартість за основним платежем - 533 808 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями - 266 904 грн (т. 1 а.с. 2-6, т. 5 а.с. 21-27).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість базувались виключно на рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року № 2а-1863/07, яким визнані недійсними статутні та реєстраційні документи контрагента ПП «Експроект Юг». Тоді, як реальність господарських операцій з придбання товару у вказаного контрагента, який є діючим, як і правомірність формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій на підставі отриманих податкових накладних підтвердужється первинними документами (т. 1 а.с. 2-6).
Справа розглядалась судами неодноразово, зокрема, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 1 а.с. 173-175).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України 17.01.2017 року скасовані вищенаведені рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для необхідності з'ясування характеру та змісту операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку, дослідження всіх первинних документів; встановлення, за яких обставин і в який спосіб налагоджені господарські зв'язки між позивачем та його контрагентом; наявності ділової мети під час здійснення господарських операцій (т. 2 а.с. 171-175).
Мотивуючи вказаний висновок, Вищий адміністративний суд України посилався на неврахування судами попередніх інстанцій, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані тим, що свідоцтво про реєстрацію контрагента позивача - ПП «Експроект Юг» як платника податку на додану вартість, анульовано з моменту його реєстрації як платника ПДВ. Однак на час проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень вже було судове рішення про поновлення державної реєстрації контрагента позивача ПП «Експроект Юг», а до цього була чинною ухвала суду про зупинення виконання постанови про анулювання державної реєстрації вказаного контрагента.
Переходячи до суті спірних правовідносин судом наголошено, що висновки судів попередніх інстанцій щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Експроект Юг» зроблено також на підставі того, що контрагент позивача ПП «Експроект ЮГ» здійснював фіктивну підприємницьку діяльність, а відносно ОСОБА_1 (директора ПП «Експроект ЮГ») порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України, провадження по якій в подальшому було закрито ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року, а ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (т. 2 а.с. 82).
Проте, суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам позивача про те, що в п. 3.2 акту перевірки від 22.05.2008 року зазначено, що придбання товарно-матеріальних цінностей ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» підтверджується виписаними директором ПП «Експроект ЮГ» - ОСОБА_2 договорами, накладними та податковими накладними, що наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 171-175).
Під час нового розгляду справи позивач надав додаткові пояснення до позовної заяви, в яких посилався на неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість базувались виключно на рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року № 2а-1863/07, яким визнані недійсними статутні та реєстраційні документи контрагента ПП «Експроект Юг». Однак вказане рішення скасовано постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2008 року за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами, і на час складання акту перевірки, ухвалами цього ж суду від 22.04.2008 року зупинено виконання постанови від 21.09.2007 року до закінчення її перегляду за нововиявленими обставинами, а ухвалою від 24.04.2008 року заборонено органам ДПС до розгляду заяви про перегляд постанови від 21.09.2007 року виконувати цю постанову в тому числі при проведенні перевірок контрагентів ПП «Експроект Юг». Додатково позивач посилався і на те, що усі первинні документи, надані позивачем підтверджують реальність здійснення господарських операцій з придбання товару у його контрагента, тоді, як в акті перевірки контролюючим органом самостійно зазначено, що придбання ТОВ Фірма «Ватек-ЛТД» товарно-матеріальних цінностей підтверджується виписаними директором Зота Т.В. договорами, накладними та податковими накладними (п. 3.2 акта перевірки). Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити позов (т. 5 а.с. 21-27).
За результатами нового розгляду справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року задоволено адміністративний позов, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000043500/0 від 04 червня 2008 року, №0000103500/1 від 11 серпня 2008 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість базувались виключно на рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року № 2а-1863/07, яким визнані недійсними статутні та реєстраційні документи контрагента ПП «Експроект Юг». Однак вказане рішення скасовано постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2008 року за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами, і на час складання акту перевірки, ухвалами цього ж суду від 22.04.2008 року зупинено виконання постанови від 21.09.2007 року до закінчення її перегляду за нововиявленими обставинами, а ухвалою від 24.04.2008 року заборонено органам ДПС до розгляду заяви про перегляд постанови від 21.09.2007 року виконувати цю постанову в тому числі при проведенні перевірок контрагентів ПП «Експроект Юг».
За результатами оцінки первинної документації, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони підтверджують реальність здійснення господарських операцій з придбання товару у його контрагента та фіксують подальший продаж придбаного товару, як і подальші зміни майнового стану товариства. Тоді, як в акті перевірки контролюючим органом самостійно зазначено, що придбання ТОВ Фірма «Ватек-ЛТД» товарно-матеріальних цінностей підтверджується виписаними директором Зота Т.В. договорами, накладними та податковими накладними (п. 3.2 акта перевірки). Отже за висновком суду, рішення в кримінальній справі (№ 496/6287/13-к) не підтверджує фіктивність ПП «Експроект Юг», оскільки ОСОБА_3 звільнена за термінами давності від кримінальної відповідальності за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених не тільки ст. 205 КК України, а й ст. 358, 366 КК України (т. 2 а.с. 82). До того ж судом встановлено, що справа стосується великої кількості підприємств, а з рішень судів, пов'язаних з скасуванням статутних документів ПП «Експроект Юг» вбачається призначенням ОСОБА_2 за рішенням засновників ОСОБА_3 керівником ПП «Експроект Юг» з березня 2007 року, яка є директором цього підприємства і на даний час та реєстрація зазначеного підприємства не скасована (т. 5 а.с. 104-109).
За насадками апеляційного перегляду, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасовано вищенаведену постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Дійшовши вказаних висновків, суд апеляційної інстанції посилався на те, що суд першої інстанції взагалі не досліджував питання реальності господарських операцій, обмежившись лише декларативною заявою (без посилання на дані бухгалтерського обліку та первинну документацію), що з первинної документації позивача вбачається подальша реалізація товару придбаного позивачем у ПП «Експроект Юг».
До того ж, суд апеляційної інстанції зазначив і про те, що за відсутністю періодичних інвентаризацій дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності вважаються недостовірними, а наданий позивачем суду апеляційної інстанції «бухгалтерський висновок» зі своїми міркуваннями щодо наявності вищенаведених змін, не є розрахунком (у грошовому вимірнику) змін майнового стану у зв'язку зі здійсненням певної господарських операцій проведеним на підставі даних бухгалтерського обліку з посиланням на первинну документацію. Зазначений висновок є загальним і не містить необхідних даних, а саме майновий стан на начало періоду і кінець (проведення господарських операцій), різниця зазначених змін у розрізі операцій з контрагентами; з наданих позивачем доказів не вбачається, що він проводив інвентаризації, тобто, його бухгалтерська документація є недостовірною.
Отже за висновком суду апеляційної інстанції, невідомо у кого придбав реалізований товар за наданими накладними позивач, у ПП «Експроект Юг» або іншого суб'єкта господарської діяльності; позивач не надав доказів того, що він не придбавав такого самого товару у інших суб'єктів господарської діяльності з метою подальшого перепродажу. Тому відсутність змін майнового стану позивача у зв'язку з документуванням господарських операцій з ПП «Експроект Юг» за висновком суду апеляційної інстанції свідчить про безтоварність господарських операцій, що і стало підставою для відмови в задоволенні позову (т. 5 а.с. 157-160.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на помилковості висновків суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції не враховано, що висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість базувались виключно на рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року № 2а-1863/07, яке скасовано постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2008 року за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами, і на час складання акту перевірки, ухвалою цього ж суду від 24.04.2008 року заборонено органам ДПС до розгляду заяви про перегляд постанови від 21.09.2007 року виконувати цю постанову в тому числі при проведенні перевірок контрагентів ПП «Експроект Юг».
До того ж скаржник посилався і на безпідставності висновків суду апеляційної інстанції про не дослідження судом першої інстанції реальності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Експроект Юг», оскільки навпаки, саме судом першої інстанції за клопотанням позивача витребувано від сторін у справі всі документи бухгалтерського обліку та результатів перевірок контролюючим органом питання реальності господарських операцій позивача з ПП «Експроект Юг». За результатами оцінки сукупності первинних документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про документальне підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також вірно посилався на наявність підтверджуючих доказів подальшої реалізації придбаного товару, що помилково не враховано судом апеляційної інстанції.
Крім цього, скаржник наполягав і на тому, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що за відсутності періодичних інвентаризацій дані фінансової звітності вважаються недостовірними, не звернув увагу на надану позивачем довідку аудиторського дослідження змін у структурі активів товариства за наслідком господарських операцій позивача із ПП «Експроект Юг» саме у грошових одиницях - гривнях, підтверджених періодичними фінансовими звітами. При цьому за доводами скаржника, інвентаризація даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється тільки у формі аудиторських перевірок та перевірок контролюючими органами. Тоді, як саме під час здійснення планової перевірки позивача (вже у 2009 році - акт перевірки № 332/23-50/23870494 від 24 листопада 2009 року) контролюючим органом і здійснювалась інвентаризація даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності позивача, але судом апеляційної інстанції проігнорована вищенаведена перевірка позивача як і надані відповідачем докази знищення первинної документації позивача саме контролюючим органом, що унеможливлює надання позивачем додаткових актів інвентаризації виключно з вини відповідача.
На підставі викладеного, посилаючись на вимоги статті 352 КАС України позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, якою позов задоволено (т. 6 а.с. 1-2).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у даній справі, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Після відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на касаційну скаргу, але надіслані на адресу суду додаткові пояснення, в яких останнім наголошено на необхідності врахування судом касаційної інстанції, що за результатами аналізу відповідачем реєстру судових рішень, встановлено наявність вироку від 16.05.2018 року у справі № 464/1797/18 відносно ТОВ «Ватек ЛТД» (т. 6 а.с. 56).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» зареєстровано 26.11.1998 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області; є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є, зокрема, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, машинами та устаткуванням для добувної промисловості і будівництва, електропобутовими приладами, тощо (т. 1 а.с. 7, 16).
За наслідками проведеної відповідачем у період з 17.04.2008 року по 24.04.2008 року невиїзної документальної перевірки ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» з питання повноти та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з ПП «Експроект Юг» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 рік, складено акт перевірки №4/35-0211/23870494 від 22 травня 2008 року з висновками про порушення позивачем: абз. 2 п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок заниження податку на додану вартість за квітень 2006 року-липень 2007 року на загальну суму 538 655,26 грн (т.1 а.с. 17-22).
Вищенаведені висновки обґрунтовані безпідставністю включення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів у ПП «Експроект Юг», що не підтверджені податковими накладними, оскільки свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - ПП «Експроект Юг» анульовано з моменту реєстрації (постанова Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року № 2а-1863/07). При цьому в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що придбання товарно-матеріальних цінностей (господарчі товари та запчастини) ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» підтверджується виписаними директором ПП «Експроект ЮГ» - ОСОБА_2 договорами, накладними та податковими накладними без наявності будь якої інформації про транспортування товару та вантажні роботи.
На підставі висновків акта перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси 04.06.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000043500/0, яким позивачу визначена до сплати сума податку на додану вартість у розмірі 538 665 грн за основним платежем та 269 328 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 24).
За результатами адміністративного оскарження вищенаведеного податкового повідомлення-рішення, рішенням ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 04.08.2008 року № 39590/10/25-012 частково задоволено скаргу підприємства та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.06.2008 року №0000043500/0 на суму податку на додану вартість 4 847 грн та штрафних санкцій 2 423,50 грн (з огляду на допущену контролюючим органом технічну помилку в сумах податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту на підстави податкових накладних, а саме (травень 2006 року, січень 2007 року, липень 2007 року). В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (т. 1 а.с. 30-32).
На підставі викладеного, ДПІ у Приморському районі м. Одеси 11.08.2008 року винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000103500/1, яким позивачу визначена до сплати суму податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 533 808 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 266 904 грн (т. 1 а.с. 24-37).
Незгода з прийняттям вищенаведених податкових повідомлень-рішень стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Так, відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із п. п. 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
При цьому, відповідно до вимог ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, за результатами нового розгляду справи суд першої інстанції встановив, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа №2а-1863/07 за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до ОСОБА_2 , ПП «Експроект Юг» про визнання недійними: статуту ПП «ЕКСПРОЕКТ ЮГ», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП «ЕКСПРОЕКТ ЮГ», рішення власника підприємства №1 «Про створення приватного підприємства «ЕКСПРОЕКТ ЮГ», свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «ЕКСПРОЕКТ ЮГ».
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року адміністративний позов у справі № 2а-1863/07 задоволено. Визнані недійсними з моменту реєстрації (23.01.2006 року) статут ПП «Експроект Юг», свідоцтво про державну реєстрацію зазначеного підприємства, визнано недійсним рішення власника підприємства № 1 «Про створення приватного підприємства ПП «Експроект Юг» з 18.01.2006 року, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ПП «Експроект Юг» платником податку на додану вартість з 11.04.2006 року (т.1 а.с. 134-135, 163-164).
Однак, 15.02.2008 року ОСОБА_2 та ПП «Експроект Юг» подана спільна заява до Приморського районного суду м. Одеси про перегляд постанови від 21.09.2007 року у справі №2а-1863/07 за нововиявленими обставинами, в межах розгляду якої, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.04.2008 року зупинено виконання постанови від 21.09.2007 року до закінчення перегляду вказаної постанови за нововиявленими обставинами (т. 5 а.с. 96), а ухвалою від 24.04.2008 року заборонено органам ДПС до розгляду заяви про перегляд постанови від 21.09.2007 року виконувати цю постанову в тому числі при проведенні перевірок контрагентів ПП «Експроект Юг» посилатись на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року у справі № 2а-1863/2007, як на підставу недійсності угод, укладених таким контрагентом з ПП «Експроект Юг» (т. 5 а.с. 96-97).
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2008 року скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року у справі №2а-1863/07 за нововиявленими обставинами та в задоволенні адміністративного позову ДПА в Одеській області до ОСОБА_2 , ПП «Експроект Юг» відмовлено в повному обсязі, а також допущено поворот виконання постанови від 21.09.2007 року способом скасування акту податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси за № 158 від 14.12.2007 року про анулювання реєстрації ПП ПП «Експроект Юг» (який винесений на підставі вказаної постанови суду від 21.09.2007 року) (т. 1 а.с. 165-167).
За результатами апеляційного перегляду, вищенаведене рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року і набрало законної сили (т.1 а.с. 202-204).
Підсумовуючи викладене, судом першої інстанції встановлено, що на час складання акту перевірки і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ухвалами суду було зупинено виконання рішення про визнання недійсними статутних документів ПП «Експроект Юг» та свідоцтва платника податку на додану вартість, а також заборонено виконувати зазначене рішення органам податкової служби. При цьому постанова Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 року у справі №2а-1863/07, якою визнано недійними статутні і реєстраційні документи контрагента позивача була скасована, що за висновком суду першої інстанції, з якими погоджується суд касаційної інстанції, спростовує висновки акта перевірки №4/35-0211/23870494 від 22 травня 2008 року і доводить наявність у ПП «Експроект Юг» права протягом 2006-2007 року на надання позичу податкових накладних як особою, яка є платником ПДВ.
Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції, не вказуючи про неправомірність висновків суду першої інстанції в наведеній частині, але скасовуючи рішення суду першої інстанції вказав на те, що суд першої інстанції взагалі не досліджував питання реальності проведених господарських операцій обмежившись лише декларативною заявою (без посилання на дані бухгалтерського обліку та первинну документацію), що з первинної документації позивача вбачається подальша реалізація товару придбаного позивачем у ПП «Експроект Юг».
Однак суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки як вбачається з рішення суду першої інстанції, на виконання вимог ухвали ВАС України в контексті дослідження реальності господарських операцій між ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» та ПП «Експроект Юг» судом першої інстанції під час нового розгляду справи встановлено наступне.
Між позивачем та ПП «Експроект Юг» були укладені договори поставки №25/03-06 від 03.04.2006 року та №04/01-07 від 05.01.2007 року, за умовами яких позивач має отримати від свого контрагента матеріали, інструменти та обладнання (товар), які поставляються за рахунок ПП «Експроект Юг» (т. 3 а.с. 217-218).
На підтвердження реальності виконання господарських операцій позивачем до суду надані банківські виписки щодо безготівкових операцій, в тому числі, з придбання у ПП «Експроект Юг» товару (т. 3 а.с. 219-250, т. 4, а.с. 1-43), податкові накладні та накладні на поставку товарів ПП «Експроект Юг» на адресу позивача (т. 4 а.с. 44-226), оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 (т. 4 а.с. 227-231), а також маршрутні листи - ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» (т.4 а.с. 232-241).
При цьому суд першої інстанції відхилив посилання відповідача щодо неможливості підтвердити факт господарських операцій з огляду за відсутність інформації щодо транспортування товару та вантажних робіт, оскільки відповідно до умов укладених договорів, поставка здійснюється «Експроект Юг» за свій рахунок (п.1.1, 1.2 договорів) (т. 3 а.с. 217, 218), що за висновком суду не зобов'язувало позивача зберігати та мати в наявності документи на перевезення товару, його розвантаження, тощо. Тоді, як суд першої інстанції посилався на те, що позивачем надані до матеріалів справи маршрутні листи (т.4 а.с. 232-241).
Крім цього, за висновком суду першої інстанції, позивачем під час перевірки надавалися контролюючому органу вищенаведені первинні документи (договори, накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631), про що зазначено в акті перевірки та додатку до нього (том 1 а.с. 18-19, 114-121) і контролюючим органом не висловлено будь-яких зауважень відносно вказаної документації, що за висновком суду першої інстанції свідчить про відповідність первинної документації вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому на виконання вимог ВАС України судом першої інстанції також було встановлено, що в акті перевірки №4/35-0211/23870494 від 22 травня 2008 року контролюючим органом самостійно зазначено про надання позивачем первинних документів, підписаних директором підприємства - Зота Т. В., яка за встановленими судом першої інстанції обставинами справи, з березня 2007 року є директором ПП «Експроект Юг» і на даний час реєстрація зазначеного підприємства не скасована.
До того ж за висновком суду першої інстанції, позивачем надані суду підтверджуючі докази подальшої реалізації придбаних у ПП «Експроект Юг» товарів, зокрема, податкові накладні, виписані ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» своїм контрагентам; видаткові накладні; довіреності на отримання товарів від позивача, тощо (т. 2 а.с. 201-250, т. 3 а.с. 1-195).
Тому за результатами сукупної оцінки первинних документів, суд першої інстанції дійшов висновку про документальне підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів (запчастини, електрообладнання, тощо) у ПП «Експроект Юг», сплату коштів за них і здійснення подальшої реалізації вказаних товарів, торгівля якими є основним видом діяльності позивача, у зв'язку з чим ці господарські операції вплинули на структуру активів, зобов'язань та власний капітал позивача і його контрагентів.
Отже висновки суду апеляційної інстанції про не надання судом першої інстанції оцінки реальності здійснення господарських операцій в тому числі в контексті подальшої реалізації товару в розрізі змін майнового стану позивача спростовуються вище встановленими судом першої інстанції обставинами, на чому вірно наголошено скаржником в доводах касаційної скарги, але помилково не враховано судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи. Тоді як вірно зауважено судом першої інстанції, всі первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій були надані під час перевірки та будь-які зауваження до них в акті перевірки відсутні.
Крім цього, суд першої інстанції також звернув увагу і на те, що податковим органом пізніше проводилася вже планова виїзна перевірка ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складений акт перевірки № 332/23-50/23870494 від 24 листопада 2009 року за висновками якого за період 2006-2007 рік не встановлено порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (т. 3 а.с. 197-216).
Однак рішення суду апеляційної інстанції взагалі не містить посилань на неправомірність врахування судом першої інстанції вищенаведених обставин, зафіксованих актом перевірки № 332/23-50/23870494 від 24 листопада 2009 року, який в свою чергу містить посилання і на відсутність позивачем порушень формування податкового кредиту з податку на додану вартість у тому числі на підставі податкових накладних, складених за періоди липень 2006 - грудень 2007 року. Тоді, як у вказаному акті перевірки контролюючим органом самостійно наголошено на тому, що на формування пдв мало вплив здійснення операції з придбання товарів господарського призначення, залізних виробів, метизів, з метою їх подальшої реалізації і предметом аналізу були податкові накладні, складені за періоди липень 2006 - грудень 2007 року, як і під час первісної перевірки (акт від 22 травня 2008 року №4/35-0211/23870494) (т. 3 а.с. 208).
Інші висновки суду апеляційної інстанції в контексті не надання позивачем доказів періодичних інвентаризацій та не підтвердження змін майнового стану, колегія суддів не може прийняти як доказ нереальності господарських операцій в цілому, оскільки наявність/або відсутність актів інвентаризації взагалі не були покладені в основу зафіксованих актом перевірки порушень.
В даному контексті суд касаційної інстанції звертає увагу, що в наданій позивачем бухгалтерській довідці (яка була предметом оцінки судом апеляційної інстанції) навпаки позивач посилався на висновки планової виїзної перевірки ТОВ Фірма «Ватек ЛТД» (акт № 332/23-50/23870494 від 24 листопада 2009 року), яким зафіксовано, що чистий прибуток підприємства 59 436 грн (т. 5 а.с. 146), чому не надано оцінку судом апеляційної інстанції.
Отже суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, дослідивши на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України 17.01.2017 року питання реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «Експроект Юг», що власне і було підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідача в додаткових поясненнях на касаційну скаргу про необхідність врахування судом касаційної інстанції вироку від 16.05.2018 року в межах кримінального провадження у справі № 464/1797/18 відносно ТОВ «Ватек ЛТД», оскільки як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, вказаний вирок постановлений відносно іншої особи - ОСОБА_4 , якого визнано винуватим за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України внаслідок створення (придбання) з іншими особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) впродовж 2014-2017 років з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної з ухиленням від сплати податків/ підробленні офіційних документів. Тобто вирок прийнятий взагалі відносно іншої особи, яка впродовж 2014-2017 створила (придбала) підприємства, серед яких ТОВ «Ватек ЛТД» відсутнє. Тоді, як у відповідності до вимог частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права приймати до розгляду нові докази, які не були предметом оцінки судами попередніх інстанцій.
Так, відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу позивача слід задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, якою позов задоволено.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ватек ЛТД» задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 скасувати. Залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 2а-10872/08/1570.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: І.А. Васильєва
Судді: В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк